Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2008 року Справа № 16/298-08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs3277828) )
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А.(доповідач), судді Білоусова Я.О., Пуль О.А.
при секретарі Тяпкіній В.А.
за участю представників сторін:
позивача – Рабчуна Р.О., дов.№ 220/601/д від 22.01.08 р. (копія у справі)
відповідача –Узжина М.Р., дов.№16-юр від 30.10.08 р. (у справі), Лукашкової О.Б., дов. № 17-юр від 30.10.08 р. (у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України (вх. № 1903С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 07 липня 2008 року по справі № 16/298-08
за позовом Міністерства оборони України, м. Київ
до Казенного підприємства Шосткинський казенний завод "Зірка", м. Шостка Сумської області
про стягнення 194955,67 грн., -
встановила:
У травні 2008 року Міністерство оборони України звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Казенного підприємства Шосткинський казенний завод "Зірка" 194955,67 грн. штрафу за невиконання умов договору № 256/Т/15-07 від 27 грудня 2007 року, а також стягнути судові витрати пов’язані з розглядом справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 07 липня 2008 року (суддя Моїсеєнко В.М.) в задоволені позовних вимог відмовлено.
Позивач, Міністерство оборони України, з рішенням господарського суду не згодний, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, вважаючи його таким, що прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Відповідач, Казенне підприємство Шосткинський казенний завод "Зірка", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Сумської області залишити без змін, як законне та обґрунтоване, прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу –без задоволення.
У судовому засіданні 03 листопада 2008 року було оголошено перерву до 10 листопада 2008 року з метою виготовлення повного тексту постанови по справі.
Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 27 грудня 2007 року між Міністерством оборони України (замовник) та Казенним підприємством Шосткинський казенний завод "Зірка" (виконавець) був укладений договір № 256/Т/15-07 на виконання робіт з комплексної утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання (за кошти Державного бюджету України, за результатами проведення процедури закупівлі в одного учасника з комплексної утилізації 47417 од. 125 мм боєприпасів та їх елементів - аркуші справи 12-19).
За умовами зазначеного договору, зокрема згідно п.п. 1.1, 2.2.2, 3.1, виконавець (відповідач по справі) взяв на себе зобов’язання виконати роботи по комплексній утилізації боєприпасів у термін вказаний в календарному плані (додаток № 2 аркуші справи 20-21) та у кількості відповідно специфікації (додаток №1 –аркуш справи 22) до договору.
За актом виконаних робіт № 1 від 27 грудня 2007 року виконавець частково виконав взяті на себе зобов’язання та виконав роботи з комплексної утилізації боєприпасів, а саме: пострілів ВОФ - 36 утилізовано 24707 шт., пострілів -10 –21270 шт., вартість яких склала 4351396,07 грн., прийняті і оплачені позивачем (аркуші справи 27-30), що підтверджується платіжними дорученнями № 256/79 та № 256/80 від 28 грудня 2007 року (аркуші справи 33-34).
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін під час судового засідання, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
При укладанні договору № 256/Т/15-07 сторони дійшли згоди щодо відповідальності в разі порушення зобов’язань, яка найшла відображення у розділі 5-му договору (аркуші справи 16-17).
Пунктами 5.1-5.2 договору № 256/Т/15-07 передбачена відповідальність (пеня, штраф) виконавця за порушення строків виконання робіт з комплексної утилізації, а пунктом 5.3 договору відповідальність (штраф) за порушення умов зобов’язання щодо якості робіт.
Штрафні санкції застосовані в договорі відповідають вимогам діючого законодавства, а саме частині 2 статті 231 Господарського кодексу України, якою передбачено, що при порушенні господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).
Так, позивач, Міністерство оборони України, як на підставу своїх вимог, посилається на пункт 5.3 договору № 256/Т/15-07, в якому зазначено, що за порушення умов зобов’язання щодо якості робіт (односторонньої зміни умов договору або інше неналежне виконання зобов’язання), з виконавця стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості робіт, що виконані неякісно (виконано неналежно).
Проте, як вбачається з акту про виконані роботи № 1 від 27 грудня 2007 року, копія якого наявна в матеріалах справи (аркуші справи 27-30), Міністерство оборони України не має претензій до відповідача щодо якості виконаних робіт.
Таким чином, вимоги скаржника щодо стягнення штрафу за невиконання умов договору є безпідставним та необґрунтованим, що і визначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Крім того, під час судового засідання представник відповідача зазначив, що зобов’язання, взяті відповідачем, за договором № 256/Т/15-07, виконанні ним в повному обсязі, але Міністерство оборони України не підписує зі свого боку акти виконаних робіт, в зв’язку з відсутністю у нього грошових коштів.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення Міністерства оборони України, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Сумської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 07 липня 2008 року по справі № 16/298-08 відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, -
постановила:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 07 липня 2008 року по справі № 16/298-08 залишити без змін.
Повний текст постанови підписано 10 листопада 2008 року.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
суддя Я.О. Білоусова
суддя О.А. Пуль