30/261 Про зміну умов договору про пайову участь у будівництві житла - 10.11.2008 Прийняття

розглядаючи апеляційні скарги Державного підприємства Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Управління капітального будівництва" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2008

у справі № 30/261

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж"

до Державного підприємства Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Управління капітального

будівництва"

про зміну умов договору від 11.12.2007 № 15,

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.08 позов задоволено частково.

Зобов’язано Державне підприємство Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Управління капітального будівництва" підписати додаткову угоду № 2 до договору про пайову участь у будівництві житла від 11.12.07 № 15 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж" щодо зміни місцезнаходження житла, вартості одного квадратного метра житла, кількості квадратних метрів житла, що підлягають передачі, та перелік з характеристикою квартир, що підлягають передачі.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови в подовженні терміну для передачі квартир та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги ТОВ "Північспецбудмонтаж" та зобов’язати Державне підприємство "Управління капітального будівництва" підписати додаткову угоду № 2 до договору про пайову участь у будівництві житла від 11.12.07 № 15 з доповненням щодо зміни строку передачі квартир наступного змісту: п. 2.5. договору викласти в такій редакції: "Термін передачі квартир – ІІІ квартал 2008 року".

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо підписання Державним підприємством Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Управління капітального забезпечення" додаткової угоди № 2 до договору № 15 від 11.12.07, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В частині відмови в задоволенні позову щодо перенесення строку введення будинку в експлуатацію рішення залишити без змін.

Скарга позивача мотивована тим, що рішенням суду першої інстанції змінено умови договору та зобов’язано відповідача підписати додаткову угоду, при цьому відмовлено у внесенні змін щодо строку передачі квартир. Станом на момент подачі апеляційної скарги позивач не має відомостей про кількість квартир, які підлягають передачі, до того ж строк для передачі залишився без змін, що приводить до порушення позивачем виконання свого зобов’язання за договором не з його вини.

Скарга відповідача мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не взяв до уваги, що відповідно до пункту 84 Тимчасового положення "Про здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти" істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору. Прийняте судове рішення щодо зміни ціни за один квадратний метр житла та зменшення обсягу житла порушує норми чинного законодавства.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити рішення без змін в частині зобов’язання відповідача підписати додаткову угоду № 2 до договору про пайову участь у будівництві житла від 11.12.07 № 15 щодо зміни вартості одного квадратного метра житла, кількості квадратних метрів житла, що підлягають передачі, та переліку з характеристикою квартир, а скаргу - без задоволення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити рішення без змін в частині відмови у продовженні строку передачі квартир, а скаргу - без задоволення.

Розглянувши мотиви апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

11.12.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж" та Державним підприємством Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Управління капітального будівництва" було укладено договір № 15 про пайову участь у будівництві житла.

Предметом цього договору є пайова участь Державного підприємства Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Управління капітального будівництва" у будівництві житла в м. Бахмач, Чернігівської області по вул.. Свердлова, 2 з метою забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу МНС України (п. 2.1. договору від 11.12.07 № 15).

Відповідно до п. 2.2. вказаного вище договору відповідач зобов’язується здійснити оплату квартир шляхом перерахування на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж" грошових коштів.

Згідно з п. 2.3. договору сторони домовляються, що вартість даного договору це вартість квартир, яка встановлена шляхом помноження загальної площі квартир на вартість квадратного метра площі квартири на момент укладання договору, яка складає 3310,00 грн. і визначена згідно ДБН по Чернігівській області на момент підписання цього договору, на підставі чого вартість квартир встановлюється в розмірі 1815634, 30 грн. в тому числі ПДВ 302605,72 грн.

З оскаржуваного рішення вбачається, що передбачена укладеним між сторонами договором зміна середньорічного показника опосередкованої вартості будівництва житла в регіоні, в силу ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, є підставою для зміни договору у судовому порядку. Разом з тим, інші зміни договору, які передбачають перенесення строку введення будинку в експлуатацію, задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на приписах ст.ст. 651 та 652 Цивільного кодексу України.

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі– ГК України (436-15) ) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України,).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору сторони відповідно до пункту 4 "Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у Державному бюджеті для забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.07 № 269 (269-2007-п) , визначили вартість будівництва житла в межах опосередкованої вартості його спорудження, що враховує загальні витрати з будівництва житлового будинку, улаштування внутрішньомайданчикових інженерних мереж та споруд і благоустрою. При цьому опосередкована вартість спорудження житла затверджується щоквартально Мінрегіонбудом.

В п. 8.3. договору від 11.12.07 № 15 сторони передбачили, що вартість квартир може коригуватись сторонами у разі отримання відповідного позитивного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель або у разі зміни показника опосередкованої вартості будівництва житла в регіоні, де будується об’єкт, на підставі відповідних нормативних документів Міністерства будівництва та архітектури України. Вказані зміни вартості квартир оформляються письмово у вигляді додаткових угод до даного договору.

Слід зазначити, що дана умова не суперечила чинному на момент укладення договору Закону України від 22.02.00 "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) , а саме, статті 34 даного нормативного акту.

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що сторони договору дійшли згоди про зміну вартості квадратного метра житла за умови змін в чинному законодавстві України.

Як було встановлено місцевим судом, вартість квадратного метра житла змінювалася з моменту укладення договору на підставі наказів Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

На момент звернення позивача до суду чинним був наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 24.04.08 № 185 (v0185661-08) "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України", відповідно до якого вартість одного квадратного метра житла становить по Чернігівській області 3840, 00 грн.

26.05.08 позивач направив відповідачу листа за № 44, в якому зазначив про зміни чинного законодавства та запропонував внести зміни до договору шляхом підписання додаткової угоди, яка була надана відповідачу разом з вказаним вище листом.

В проекті додаткової угоди позивач запропонував відповідачу отримати житлові приміщення, що будуються, в меншій кількості квадратних метрів, ніж було визначено в договорі, при цьому ціна одного квадратного метра нижча від вказаної в наказі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 24.04.08 № 185 (v0185661-08) і становить 3746, 97 грн. (в наказі –3840,00грн.).

04.06.08 листом № 240 відповідач відмовився підписати додаткову угоду № 2 до договору, мотивуючи свою відмову істотною зміною умов в порівнянні з первинними умовами.

Однак, Положення "Про Міністерство регіонального розвитку та будівництва України", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.07 № 750 (750-2007-п) та наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 24.04.08 № 185 (v0185661-08) "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України" надають можливість використати п. 8.3 договору відносно зміни вартості одного квадратного метра житла.

На момент звернення до суду з позовною заявою Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) втратив чинність і сфера відносин щодо закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти регулювалась "Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти"(далі - Тимчасове положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 274 від 28.03.2008 (274-2008-п) .

Договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) (п. 84 Тимчасового положення).

Згідно з ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що передбачена договором зміна середньорічного показника опосередкованої вартості будівництва житла в регіоні в силу ч. 2 ст. 651 ЦК України є підставою для зміни договору у судовому порядку.

Частинами 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо вимог зобов’язати Державне підприємство "Управління капітального будівництва" підписати додаткову угоду № 2 до договору про пайову участь у будівництві житла від 11.12.07 № 15 з доповненням щодо зміни строку передачі квартир наступного змісту: п. 2.5. договору викласти в такій редакції: "Термін передачі квартир – ІІІ квартал 2008 року".

Згідно з п.п. 3.3.8 договору позивач має право за наявності обґрунтованих підстав змінювати строки прийняття об’єкта в експлуатацію (відповідно до чого змінюються і строки передачі квартир) шляхом одностороннього надіслання письмового повідомлення іншій стороні. Вищевказані зміни набирають юридичної сили з дати отримання відповідачем письмового повідомлення позивача.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку та обґрунтовано не задовольнив вимоги в частині зобов’язання відповідача підписати додаткову Угоду № 2 до договору про пайову участь у будівництві житла від 11.12.07 № 15 щодо зміни строку передачі квартир з наступним змістом: "п.2.5. Договору викласти в такій редакції: "Термін передачі квартир –ІІІ квартал 2008 року", оскільки порядок їх безспірного врегулювання встановлений самим договором і ці зміни не ґрунтуються на приписах ст.ст. 651, 652 ЦК України.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційних скарг є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.