35/146 Про звільнення орендованого приміщення - 10.11.2008 Прийняття

за позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва"

до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про зобов"язання звільнити нежилу площу,

за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва"

про зобов'язання укласти договір на новий строк,

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в

судовому засіданні оголошувалась перерва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.08 первісний позов задоволений частково.

Зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 звільнити орендоване приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Спаська (підземний пішохідний перехід).

В частині стягнення неустойки в розмірі 16000,00 грн. відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати частково, а саме, в частині зобов'язання його звільнити орендоване приміщення та відмови в задоволенні зустрічного позову.

Скарга мотивована тим, що не одержавши у встановлений термін відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, відповідач за первісним позовом вважає укладення договору оренди з цим органом погодженим. В матеріалах справи відсутні належні докази про невиконання та порушення ним істотних умов договору оренди.

Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення в частині зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 звільнити орендоване приміщення без змін.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

28.10.03 між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва" (далі-позивач за первісним позовом) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1(далі-відповідач за первісним позовом) було укладено договір НОМЕР_2 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Відповідно до п. 1.1. вказаного вище договору Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва" на підставі рішення Київради від 10.07.03 № 677/837 передає, а Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 приймає в оренду нежилу площі за адресою вул. Спаська (підземний пішохідний перехід) для встановлення кіоску по торгівлі товарами народного споживання.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 28.10.03 до 27.10.06.

При укладанні договору сторони погодили особливі умови його дії, зміни та продовження.

03.12.07 позивач за первісним позовом направив відповідачу листа за № 935, в якому просив звільнити орендоване нежитлове приміщення та передати його по акту приймання-передачі.

У відповіді Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 вказав на те, що він відмовляється від звільнення орендної площі та зазначив про намір надалі займатись підприємницькою діяльністю в зв'язку з чим просив укласти (продовжити) договір оренди.

Як свідчать матеріали справи, оскільки нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було, відповідач за первісним позовом безпідставно займає нежилу площу.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 17.07.07 у справі № 48/198 в позові Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва" про визнання договору продовженим відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.07 рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.07 у справі № 48/198 залишено без змін.

Спірне приміщення є комунальним майном і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Як вбачається з рішення суду першої інстанції від 17.07.07 у справі № 48/198 було припинено дію договору НОМЕР_2 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Матеріали справи свідчать, що відповідач за первісним позовом порушив договірні зобов'язання щодо звільнення приміщення після закінчення терміну дії договору.

З урахуванням викладених обставин суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що вимоги позивача за первісним позовом про зобов'язання відповідача звільнити орендоване нежитлове приміщення загальною площею 16,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Спаська (підземний перехід) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем за первісним позовом було подано заяву від 06.08.08 № 816 про збільшення позовних вимог, в якій він просив зобов'язати відповідача звільнити орендоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою вул. Спаська (підземний пішохідний перехід) та стягнути неустойку в розмірі 16000, 00 грн., що становить подвійну орендну плату за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п. 3.5. договору від 28.10.03 НОМЕР_2 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі про поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Отже, сторонами в договорі було погоджено зобов'язання орендаря, сплачувати орендну плату після закінчення терміну дії договору, до моменту повернення об'єкту оренди за актом приймання-передачі.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, надані відповідачем за первісним позовом копії квитанцій про сплату орендної плати за фактичне користування орендованим приміщенням, є підтвердженням того, що відповідачем вживались необхідні заходи, щодо належності виконання своїх зобов'язань.

Враховуючи п. 3.5. договору, надані позивачем за первісним позовом платіжні доручення про повернення орендної плати, не приймаються судом до уваги, оскільки не доводять зворотнє.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість вимог Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва" з приводу стягнення з відповідача за первісним позовом 16000,00 грн. неустойки.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідачем за первісним позовом було подано зустрічну позовну заяву про зобов'язання Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району м. Києва" укласти з Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва, а саме земельної ділянки загальною площею 16,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (підземний перехід) на новий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором від 28.10.03 НОМЕР_2.

Вище було зазначено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 28.10.03 до 27.10.06.

Вказаний вище договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, про що позивач за первісним позовом повідомив відповідача.

Пунктом 9.3. договору від 28.10.03 НОМЕР_2 передбачено, що після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем за первісним позовом не було дотримано порядку укладення господарських договорів відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 181 Господарського кодексу України.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача за первісним позовом на заяву від 08.09.06, оскільки в останній йдеться мова не про укладення нового договору оренди нежилого приміщення, а про продовження терміну договору оренди земельної ділянки.

Відповідачем за первісним позовом не було надано доказів на підтвердження того, що він в установленому порядку звертався до відповідних органів з приводу укладення нового договору оренди, а також доказів, що органами місцевого самоврядування було прийнято відповідне рішення щодо укладення нового договору оренди нежилої площі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом, є необґрунтованими, документально не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.08 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.