Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Науменко І.М., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання: Геворгян Е.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Шевченко Л.О., довіреність № 625 від 12.08.08;

від відповідача -Токар Є.А, довіреність б/н від 06.11.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПТФ Талекс", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.08р. у справі № 34/124-08

за позовом Корпорації "Енергоресурс-інвест", м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПТФ Талекс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 126977,21 грн.

В судовому засіданні 06.11.2008 року, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Корпорація "Енергоресурс-інвест", м. Львів звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПТФ Талекс", м. Дніпропетровськ про стягнення 126977,21 грн., з яких 116294,08 грн. основного боргу, 1147,01 грн. 3% річних, 9536,12 грн. інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2008 року по справі № 34/124-08 (суддя Примак С.А.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача стягнено 116294,08 грн. основного боргу, 9536,12 грн. інфляційних та 1134,34 грн. річних, у зв"язку з доведеністю наданими позивачем доказами поставки продукції відповідачу, і несвоєчасної оплати поставленої продукції відповідачем.

Не погодившись із рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на такі підстави.

Правочин можна вважати дійсним тільки у відношенні продукції на суму 47158,65 грн., яка була перерахована позивачу як передоплата.

Також скаржник зазначає, що 12.08.2008 року відповідач направив позивачу листа з вимогою в найкоротший строк забрати помилково відвантажену продукцію, яку на час розгляду справи позивач не забрав.

А крім того, скаржник вважає, що продукцію було поставлено за накладною № 1620/2007 від 10 жовтня 2007 року, в якій зазначено "Підстава: договір № 18-6/07", але суд так і не з"ясував що це за договір, так як у відповідача такого договору не має.

Корпорація "Енергоресурс-інвест", м. Львів вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Скаржник звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв"язку з тим, що представник не встиг ознайомитися з матеріалами справи до початку судового засідання.

Клопотання скаржника було задоволено і оголошена перерва до 15:30, про що представник скаржника був належним чином повідомлений у судовому засіданні (а.с. 73).

Але після перерви у 15:30 представник скаржника у судове засідання не з"явився і від ознайомлення з матеріалами справи відмовився, заявивши нове клопотання про відкладення справи, оскільки як він вважає, Дніпропетровським апеляційним господарським судом надано йому недостатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки судом було задоволено клопотання представника скаржника про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, але представник скаржника не побажав здійснити намір ознайомитися з матеріалами справи, у зв"язку з чим колегія суддів вважає повторне клопотання представника скаржника про відкладення справи безпідставним, та таким, що не підлягає задоволенню, а заявлене клопотання скаржником як намір затягнути розгляд справи по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.

Позивач направив відповідачу рахунок від 27.09.2007 року № 1795 на суму 157195,4 грн., який відповідачем сплачений частково 01.10.2007 у сумі 47158,65 грн.

Корпорація "Енергоресурс-інвест" за накладною від 10.10.2007 року ЯМИ № 322229 поставила товариству з обмеженою відповідальністю "ПТФ Талекс" продукцію на суму 163452,73 грн. без зауважень, що не заперечується відповідачем.

Оскільки, при прийманні продукції відповідач від неї не відмовився, у нього виникло зобов"язання її оплатити.

Доводи скаржника про те, що він листом від 11.08.2008 року № 11/08/08-1 відмовився частково від поставленої за накладною № 162012007 продукції до уваги не приймаються, оскільки вказаний лист направлений скаржником після заявлення позову та у вказаному листі не зазначено, яку саме продукцію (найменування, кількість, ціна) повинен забрати позивач. Також відповідачем не надано доказів, що ним саме на 47158,65 грн. була замовлена продукція і яка саме, оскільки, як вбачається з виписки із банку (а.с. 43) призначення платежу: Авансова оплата за теплогідроізоляційні труби та ел. для ТМ згідно до договору № 18-6/07 від 21.06.2007 року по рахунку № 1795 від 27.09.2007 року, в т.ч. ПДВ –7859,77 грн.

Позивачем наданий договір № 18-6/07 від 21.06.2007 року, який як зазначалось вище, був зазначений скаржником у банківських документах при перерахуванні. Тобто на час здійснення передоплати відповідач був обізнаний про вказаний договір, та здійснив часткове його виконання у вигляді перерахування переоплати та отримання продукції, номенклатура якої співпадає з Специфікацією № 1 наданої до договору.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що кінцевий розрахунок за кожну поставлену позивачем партію продукції проводиться відповідачем протягом десяти банківських днів починаючи з банківського дня, наступного за днем отримання продукції замовником.

Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Листом від 14.02.2008 року № 101 (а.с. 11) позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити вартість поставленої продукції у сумі 116294,08 грн.

На час розгляду справи судом першої інстанції, та перегляду справи по апеляційній скарзі, доказів сплати боргу відповідачем не надано.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги в частині інфляційних витрат підлягають задоволенню у повному обсязі, а 3% річних в уточненій сумі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2008 року по справі № 34/124-08 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.