Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Омельченко А.А. (довіреність № 247 від 30.09.2008 р.);

від відповідача: Богайчук В.О. – Голова правління

(протокол від 29.12.2003 р.);

від третіх осіб: 1) не з’явився;

2) Бескоровайний О.В. (довіреність № У07/8230

від 28.12.2007 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Нафтохімік"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.06.2008

у справі № 6/215

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Нафтохімік"

треті особи 1) Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації

2) Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

про стягнення 25779,45 грн.

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Нафтохімік" про стягнення з відповідача 25503,83 грн. основного боргу та 275,62 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2006 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2006 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2008 р. у справі № 6/215 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 15778,66 грн. боргу, 157,77 грн. державного мита, 72,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити шляхом зменшення заборгованості на 15637,76 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення Господарського суду м. Києва без змін, а скаргу – без задоволення.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні підтримав доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі.

Від третьої особи-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого третя особа-1 вважає, що сума боргу підлягає зменшенню на вартість води, спожитої субабонентом – 873,30 грн. та на суму зарахування зустрічних вимог між позивачем та АЕК "Київенерго" – 10997,43 грн.

Представник третьої особи-1 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третьої особи-1.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 02143/4-11 від 01.02.1994 р. на відпуск води та послуги каналізації (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язувався забезпечити відповідачу (абоненту) постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а відповідач, в свою чергу, сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування комунальним водопроводом та каналізацією в м. Києві, затвердженими рішенням виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 13.01.1986 р. № 24 (далі - Правила).

Згідно п. 2.1. Договору позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82.

Відповідно до п. 3.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі (п. 3.5. Договору).

Як зазначено в п. 3.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності – за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водоспоживання, або іншим засобом, передбаченим п. 22.2. Правил.

Відповідно до п. 3.7. Договору абонент зобов’язаний письмово повідомити постачальника, якщо він повністю або частково відмовляється оплатити платіжну вимогу, а також додати обгрунтовуючі таку відмову документи у 3-денний строк.

Оскільки, на думку позивача зобов’язання за Договором відповідачем виконуються неналежним чином, він просить стягнути з відповідача 25503,83 грн. основного боргу та 275,62 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд м. Києва, вважаючи, що для встановлення суми заборгованості відповідача потрібні спеціальні знання, ухвалою від 16.11.2006 р. призначив по справі судово-бухгалтерську експертизу.

На виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 16.11.2006 р. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено судово-бухгалтерську експертизу та складено висновок № 38 від 17.08.2007 р. (далі – Висновок експертизи).

Відповідно до Висновку експертизи встановити, в якому розмірі документально підтверджується сума, що сплачена мешканцями будинку № 2 по вул. Василя Стуса, м. Київ АЕК "Київенерго" у складі плати за гарячу воду, як вартість холодної води, за період з 01.07.2001 р. по 01.04.2004 р., а також за період з 01.04.2004 р. по 01.02.2006 р., не видається за можливе.

Також, відповідно до вказаного висновку, за даними бухгалтерського обліку здійснення між АЕК "Київенерго" та ВАТ АК "Київводоканал" розрахунків шляхом зарахування коштів, отриманих від мешканців будинку № 2 по вул. Василя Стуса, м. Київ, як вартість холодної води в складі плати за гарячу воду, за період з 01.07.2001 р. по 01.04.2004 р., а також за спірний період (з 01.04.2004 р. по 01.02.2006 р.), документально підтверджується. Встановити, коли вказані зарахування були здійснені, не видається за можливе.

Крім того, відповідно до цього ж висновку, наявність заборгованості відповідача перед позивачем станом на 01.04.2004 р. документально не підтверджується.

Відповідно до висновку експертизи заборгованість за спірний період встановлена в розмірі 17301,83 грн., розрахунок якої здійснено виходячи з наведеного позивачем боргу – 25503,83 грн. за винятком 8208,00 грн.

Суд першої інстанції з урахуванням висновку експерта встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 15778,66 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вказано позивачем в позовній заяві сума боргу на момент подання позовної заяви складала 25503,83 грн.

Між АЕК "Київенерго" та ЖБК "Нафтохімік" існує договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3010079, підписаний у січні 1998 р. Розрахунки за теплову енергію ЖБК "Нафтохімік" проводяться через ГІОЦ КМДА.

З 01.07.2001 р. на розрахунковий рахунок АЕК "Київенерго" через транзитний рахунок ГІОЦ КМДА від ЖБК "Нафтохімік" почали надходити кошти за холодну воду, яка йшла на підігрів гарячої води. Дані кошти накопичувались на рахунку АЕК "Київенерго" та повертались ВАТ "АК "Київводоканал" згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1261 від 02.08.1999 р. та № 621 від 27.03.2002 р.

30.09.2005 р. між АЕК "Київенерго", ВАТ "АК "Київводоканал" та ГІОЦ КМДА була підписана Угода про впорядкування взаєморозрахунків, на підставі якої, всі кошти, які надходили на рахунок АЕК "Київенерго" через транзитний рахунок ГІОЦ КМДА за холодну воду, що йшла на приготування гарячої води за період з 01.01.2004 р. по 30.09.2005 р., зараховувались на особові рахунки ВАТ "АК "Київводоканал" в рахунок погашення заборгованості за використану електроенергію останнього перед АЕК "Київенерго".

За період з 01.07.2001 р. по 30.09.2005 р. від ЖБК "Нафтохімік" через транзитний рахунок ГІОЦ КМДА на рахунок АЕК "Київенерго" надійшло 10 997,43 грн. з призначенням платежу "за холодну воду", які були зараховані на особові рахунки ВАТ "АК "Київводоканал" в рахунок погашення заборгованості останнього за спожиту електричну енергію перед АЕК "Київенерго". Дана обставина підтверджується довідкою про надходження за холодну воду по договору 3010079, яка міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладені обставини, заборгованість відповідача перед позивачем підлягає зменшенню на 10997,43 грн.

В матеріалах справи містяться належним чином завірені копії платіжних доручень № 125 від 28.07.2004 р. на суму 2550,00 грн., № 104 від 29.06.2004 р. на суму 3000,00 грн., № 140 від 19.08.2004 р. на суму 2658,00 грн. на загальну суму 8208,00. Як зазначено у висновку експертизи, оскільки станом на 01.04.2004 р. борг був відсутній, позивач неправомірно не врахував 8208,00 грн. у спірний період. Таким чином, сума боргу повинна бути зменшена на 8208,00 грн.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки в платіжному дорученні № 61 від 24.04.2008 р. про сплату 1515,00 грн. зазначено, що оплата здійснюється за воду та каналізацію в березні 2005 р. згідно договору № 02143/4-11, то позивач неправомірно не врахував 1515,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за спірним договором. Отже, сума боргу в розмірі 1515,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Згідно п. 3 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 06.03.2001 р. № 396 Державне комунальне об’єднання "Київводоканал", починаючи з 01.03.2001 р., зобов’язано забезпечити проведення відрахувань від коштів, отриманих від населення за послуги з холодного водопостачання та водовідведення, в розмірі 7,6 % на рахунок житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних кооперативів, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та інших власників житла для відшкодування витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції необґрунтовано не прийнято до уваги відшкодування витрат на обслуговування внутрішньобудинкових мереж у розмірі 7,6 % за період з 01.03.2001 р. по 01.02.2004 р., передбачених Розпорядженням КМДА від 06.03.2001 р № 396.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що сума боргу має бути зменшена на 3767,03 грн.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що ВАТ АК "Київводоканал" уклало з АЕК "Київенерго" угоду, згідно якої адмінбудинок філіалу "Житлотеплоенерго" АЕК "Київенерго" по вул. Доброхотова, 5-а отримує холодну воду з трубопроводу ЖБК "Нафтохімік" після обліковування її водомірним вузлом ЖБК "Нафтохімік". За період з 01.01.2005 р. по 28.02.2006 р. таким чином з водопроводу ЖБК "Нафтохімік" АЕК "Київенерго" отримало 1065 метрів кубічних холодної води за які ВАТ "Київводоканал" отримало кошти від АЕК "Київенерго" в розмірі 873,00 грн., що підтверджується довідкою останнього № 11/517 від 20.02.2008 р.

Враховуючи вищевикладене сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 25503,83 грн. – 10997,43 грн. – 8208,00 грн. – 1515,00 грн. – 873,00 грн. – 3767,03 грн. = 143,37 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пункт 1 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" вказує, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 143,37 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відповідач обгрунтував апеляційну скаргу належним чином, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 25.06.2008 р. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги задовольняються частково, з відповідача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 143,37 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог – 0 грн. 72 коп. витрат по сплаті державного мита та 0 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 78,19 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Нафтохімік" задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва скасувати частково.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Нафтохімік" (03142, м. Київ, вул. В.Стуса, 2, код ЄДРПОУ 23493301) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 16, 01015, м. Київ, вул..Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем 143 (сто сорок три) грн. 37 коп. боргу, 0 грн. 72 коп. витрат по сплаті державного мита та 0 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 16, 01015, м. Київ, вул..Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664)на користь Житлово-будівельного кооперативу "Нафтохімік" (03142, м. Київ, вул. В.Стуса, 2, код ЄДРПОУ 23493301) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем 78 (сімдесят вісім) грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Матеріали справи № 6/215 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.