8/404/08 Про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом - про визнання недійсною додаткової угоди до договору поставки медикаментів - 05.11.2008 Прийняття

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центральна районна аптека №51", смт. Розівка Розівського району Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 22.09.2008р.

у справі № 8/404/08

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "У Фарма Трейд", м. Запоріжжя

до відповідача Комунального підприємства "Центральна районна аптека №51", смт.Розівка Розівського району Запорізької області

про стягнення коштів

та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Центральна районна аптека №51", смт. Розівка Розівського району Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "У Фарма Трейд", м. Запоріжжя

про визнання недійсною угоди

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.09.2008року первісний позов задоволений повністю, з КП "Центральна районна аптека №51" стягнуто на користь ТОВ. "У Фарма Трейд" 31,65грн. інфляційних витрат, 255,94грн. – 3% річних та 759,75грн. – судових витрат. У задоволенні зустрічного позову КП "Центральна районна аптека № 51" про визнання угоди недійсною відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду щодо первісного позову мотивоване наявністю заборгованості за договором та визнанням відповідачем суми боргу, а відмова у задоволені зустрічного позову ґрунтується на тому, що сторонами у спірних правовідносинах погоджено предмет, ціну та асортимент товару, щодо якого укладалась угода.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом - КП "Центральна районна аптека №51", звертає увагу на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права та вказує на те, що під час розгляду справи у місцевому суді ним борг був погашений, що й не заперечує позивач, також звертає увагу на те, що підписана угода не відповідає вимогам статті 180 Господарського кодексу України, що на його думку є підставою для часткового скасування оскаржуваного рішення. Заявник апеляційної скарги просить задовольнити зустрічну позовну заяву та відмовити у стягненні судових витрат.

У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги наполягає на доводах та вимогах, викладених в апеляційній скарзі.

ТОВ. "Фармацевтична фірма "У Фарма Трейд" у відзиві на апеляційну скаргу та представник у судовому засіданні зазначають, що апелянт не довів обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, просить залишити рішення без змін.

За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2111 від 04.11.2008р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Мойсеєнко Т.В. та Хуторного В.М.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі 10.02.2004р. укладено договір поставки товару № 2563ДС/А (а.с.11), за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач за первісним позовом прийняти товар – лікарські препарати, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та сплачувати за нього протягом 30 календарних днів з дати поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача згідно з видатковими накладними, що підписуються уповноваженими представниками сторін. 03.06.2005р. сторонами укладена додаткова угода, пунктом 1.2 якої передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом поставки за цим договором, узгоджується сторонами на кожну окрему поставку та вказуються у відповідній видатковій накладній-рахунку (а.с.13).

Матеріали справи містять видаткові накладні за період з 21.04.2008р. по 27.05.2008р., які підтверджують що КП "Центральна районна аптека №51" отримала від товариства ТОВ. "Фармацевтична фірма "У Фарма Трейд" товар на загальну суму 13.781,47грн. Накладні підписані уповноваженими особами відповідача та завірені печатками підприємства.

Відповідно до заяви ТОВ. "Фармацевтична фірма "У Фарма Трейд" від 10.09.2008року за №929 позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача проценти за користування коштами в сумі 255,94грн., інфляційні витрати – 31,65грн., пеню – 255,94грн., державне мито - 141,75грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118грн. та витрати на оплату адвоката у розмірі 1500грн. Вказану заяву слід враховувати як уточнення позовних вимог за первісним позовом (а.с.51).

Вимоги про стягнення пені в розмірі 255, 94грн., нарахованої за період з 08.06.2008р. по 21.07.2008р., позивач обґрунтовує пунктом 6.2 договору поставки від 10.02.2004р., згідно з яким відповідач несе відповідальність за прострочення оплати отриманого товару у вигляді пені у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення. Колегія суддів погоджується з розрахунком позивача та висновком суду першої інстанції щодо стягнення суми пені, оскільки договором передбачено її нарахування та встановлений розмір. Вимоги по стягненню пені не суперечать статтям 230- 232 Господарського кодексу України.

Також статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 5.2 договору сторонами змінено розмір процентної ставки, передбаченої пунктом 2 статті 625 ЦК України, та встановлено її в розмірі 24 відсотків річних. Таким чином, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 31, 65грн., нарахованих за період з червня 2008р. по липень 2008р., та 255,94грн. річних процентів, нарахованих за період з 08.06.2008р. по 21.07.2008р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок порушення відповідачем за первісним позовом договірних зобов'язань, у цьому разі судові витрати, до яких відносяться сплата державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на КП "Центральна районна аптека №51".

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно покладені вказані витрати на відповідача, також колегія суддів погоджується із зменшенням судом витрат на послуги адвоката. Відтак, судові витрати покладаються на КП "Центральна районна аптека №51", в тому числі 500грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката, зважаючи на обставини цієї справи та розумну необхідність судових витрат такого роду.

Щодо відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви місцевим судом, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Як вже зазначалось, сторонами у справі 10.02.2004р. укладено договір поставки №2563ДС/А та додаткову угоду до нього від 03.06.2005р. Предметом договору є постачання лікарських препаратів.

Позовні вимоги про визнання недійсним додаткової угоди від 03.06.2005р. заявлені з посиланням на приписи статей 180, 189 та 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), оскільки на думку позивача за зустрічним позовом договір не містить істотних умов, необхідних для даного виду договору.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Статтею 266 ГК України встановлено, що предметом поставки є визначена родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки може бути також продукція, вироби, що визначені індивідуальними ознаками. Таким чином, зазначеною нормою встановлено, що в разі потреби та необхідності суб’єкти господарювання можуть узгодити Специфікацію продукції, визначеної родовими ознаками, в якій будуть зазначені кількість, асортимент, номенклатура тощо. Сторонами договору №2563ДС/А узгоджено, що товар поставляється постачальником в асортименті та кількості на кожну окрему партію товару, вказаній у відповідній накладній-рахунку. Таким чином, предмет договору визначається саме у накладній-рахунку.

Щодо ціни продукції, то відповідно до статті 190 ГК України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання. Сторонами договору №2563ДС/А узгоджено, що покупець приймає та оплачує товар за цінами, зазначеними у видаткових накладних-рахунках.

Як встановлено матеріалами справи, при виконанні умов договору, сторонами шляхом підписання накладних при відпуску та прийманні продукції погоджувались положення щодо якості, кількості та асортименту продукції.

Стосовно посилання позивача за зустрічним позовом на відсутність в договорі строку дії договору, то суд зазначає, що пунктом 7.1 договору № 2563ДС/А сторонами узгоджено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє один рік. Договір автоматично продовжу свою дію на тих самих умовах на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про припинення дії договору за десять днів до закінчення строку дії договору. Будь-яких документальних доказів про припинення дії договору матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.