35/251 Про стягнення заборгованості за договором про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій та зобов'язання вчинити дії - 04.11.2008 Прийняття

Рішення мотивоване тим, що позивач в порушення вимог Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій та договору №2400, не надіслав відповідачу письмового повідомлення про демонтаж спеціальної конструкції, хоча як вбачається з позовної заяви, рекламний щит було демонтовано позивачем ще 27.07.2007; крім того, у цей час діяв дозвіл №11880, наданий відповідачу 20.06.2007 на підставі рішення виконкому Харківської міської ради №589 "Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами", на розміщення спеціальної конструкції за адресою: м.Харків, вул. Космічна, 22; також відповідачем на підтвердження виконання зобов’язань за договором, було надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2008, отже суд дійшов висновку, що відповідачем вживались необхідні заходи щодо належного виконання зобов’язання; суд вважає нарахування штрафу в розмірі 16800,00 грн. за період з липня 2007 р. по червень 2008 р. безпідставними, оскільки позивачем не було надано доказів, що підтверджують фактичне користування відповідачем місцем для розташування спеціальних конструкцій саме у вказаний період; позивачем не було надано належних доказів, які підтверджують ту обставину, що саме внаслідок протиправних дій або бездіяльності відповідача було здійснено демонтаж вищевказаної конструкції.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2008 у справі №35/251 скасувати повністю з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача грошові кошти 17574,61 грн. і зобов’язати відповідача повернути на підставі акту приймання-передачі місце, яке знаходиться у комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 22.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник вказує, що відповідач не виконав зобов’язання щодо повернення місця, наданого йому в користування, за актом приймання-передачі як це передбачено п.п. 5.1, 5.2 договору №2400.

Позивач вказує, що протиправною дією відповідача було те, що після того, як закінчився строк дії пріоритету на розміщення спеціальної конструкції, відповідач розташував спеціальну конструкцію на місці, яке перебуває у комунальній власності, без отримання згоди їх власника, у зв’язку з чим позивачем було здійснено демонтаж спеціальної конструкції правомірно на підставі рішення виконкому Харківської міської ради від 06.06.2007 № 516 "Про демонтаж рекламних конструкцій" та наказу начальника департаменту зовнішньої реклами від 12.06.2007 №114 "Про проведення демонтажу спеціальних конструкцій".

Заявник стверджує, що акт звірки взаєморозрахунків від 01.01.2008, складений сторонами, містить лише дані щодо заборгованості за щомісячне користування місцем за договором.

На думку позивача, усі докази, що підтверджують позовні вимоги, були додані до позовної заяви, а суд першої інстанції не вимагав від позивача надати додаткові докази.

Позивач зазначає, що суд першої інстанції не обґрунтував причини відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу за договором №2400 за період з 16.04.2007 по 19.06.2007 в розмірі 497,66 грн.

Позивачем також були подані суду апеляційної інстанції письмові пояснення від 16.10.2008 та заперечення на відзив від 17.10.2008.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 у справі №35/251 на підставі ст. 25 ГПК України замінено Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Експобанк" його правонаступником - Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк".

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів скарги, зазначаючи, зокрема, те, що договір, на який посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, фактично не має юридичної сили, оскільки не може вважатися укладеним до отримання відповідачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами; у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача штрафу та пені відповідно до п.п. 6.2, 6.3 договору; відповідачем вживалися всі необхідні заходи, спрямовані на належне виконання ним умов договору та на одержання необхідного дозволу на встановлення реклами, що є доказом відсутності вини відповідача; оскільки позивачем не доведено ані розміру збитків, ані зв’язку між діями відповідача та спричиненими збитками, а вина в діях відповідача відсутня, то позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Позивачем також були подані до апеляційного господарського суду письмові пояснення за №1101/3017 від 03.10.2008 і додаткові пояснення за №1101/3018 від 03.10.2008.

На виконання вимог ухвал суду апеляційної інстанції сторонами подавалися додаткові докази.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача та враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу відповідача, письмових пояснень сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва була подана позовна заява про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 15074,61 грн., а саме: пені в розмірі 497,66 грн., витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції в розмірі 276,95 грн., штрафу в розмірі 14300,00 грн.; зобов’язання відповідача повернути позивачеві на підставі акту приймання-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 22; стягнення з відповідача судових витрат.

10.06.2008 позивачем було подане уточнення позовних вимог, в якому позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 17574,61 грн., а саме: пеню в розмірі 497,66 грн., витрати на проведення демонтажу спеціальної конструкції в розмірі 276,95 грн., штраф в розмірі 16800,00 грн.; зобов’язати відповідача повернути позивачеві на підставі акту приймання-передачі місце, яке знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 22; стягнути з відповідача судові витрати.

Як вбачається з преамбули та розд. 10 договору №2400 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 16.04.2007, договір від імені Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Експобанк" (далі – Банк) був укладений Ковальовою З.В., яка діяла на підставі Положення та довіреності; юридичною адресою користувача зазначено: м. Харків, вул. Плеханівська, 126. На відтиску печатки, проставленої в договорі №2400, вказано: "Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Експобанк".

Отже договір №2400 від імені Банку був укладений директором Харківської філії ТОВ КБ "Експобанк" Ковальовою З.В., яка діяла на підставі Положення про Харківську філію "Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Експобанк" в редакції, зареєстрованій начальником Головного управління Національного банку України по м. Києва і Київській області від 12.04.2006 (далі – Положення), та довіреності від 06.06.2006, посвідченої приватним нотаріусом Плохутою Б.П. Київського міського нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за №1112.

З матеріалів справи, зокрема, з копій акту приймання-передачі місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 16.04.2007, переліку місць, які надаються користувачу для розташування спеціальних конструкцій та розмір плати за їх користування в місяць (додаток № 1 до договору № 2400), довідки про встановлення пріоритету від 12.04.2007, дозволу №11880 на розміщення зовнішньої реклами від 27.06.2007, акту встановлення спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами від 12.10.2006, претензії позивача №4828 від 03.07.2007, листа Харківської філії ТОВ КБ "Експобанк" №0488/07 від 02.07.2007, вбачається, що усі відносини, пов’язані із виконанням договору №2400, відбувались із ТОВ КБ "Експобанк" в особі відособленого структурного підрозділу - Харківської філії.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 3.2, 4.1.3, 4.1.6 Положення філія є відокремленим структурним підрозділом Банку, не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені Банку на підставі цього Положення; філія має окремий баланс, МФО, печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням та емблемою Банку, внутрішньобанківський реєстраційний код, що надається Банком; місцезнаходження філії: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126; філія має право здійснювати іншу діяльність та укладати інші угоди згідно з чинним законодавством України в межах дозволу, наданого Банком; філія має право укладати від імені Банку інші господарські договори з метою забезпечення потреб філії, в межах встановлених Банком лімітів; філія має право захищати інтереси Банку в судах, господарських судах, користуватися всіма процесуальними правами сторони, третьої особи, за виключеннями, визначеними Банком.

Довіреністю від 06.06.2006 Банком уповноважено директора Харківської філії Банку Ковальову З.В. представляти інтереси Банку перед фізичними особами та в усіх організаціях, включаючи суди загальної юрисдикції, господарські, адміністративні та інші спеціалізовані суди всіх рівнів; КовальоваЗ.В. має право від імені Банку, зокрема, представляти інтереси Банку в усіх судових установах, як позивача, відповідача або третьої особи, в залежності від ведення справи (за винятком відмови від позову або укладення мирової угоди), з питань, пов’язаних з діяльністю Банку, від імені Банку підписувати та/або подавати до судів загальної юрисдикції, господарських, адміністративних та інших спеціалізованих судів заяви, клопотання, скарги, апеляційні, касаційні скарги та інші документи з питань, пов’язаних з діяльністю Банку.

Частиною 4 ст. 15 ГПК України встановлено, що якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу, а ч. 2 ст. 15 ГПК України передбачено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Підсудність справи визначається відповідно до розділу III Господарського процесуального кодексу України (1798-12) за місцезнаходженням уповноваженого відособленого підрозділу, а не юридичної особи (частина четверта статті 15 ГПК) – п. 2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994 № 02-5/492 (v_492800-94) "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб".

Територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи; слід також враховувати, що оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності (п. 27.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 №04-5/120 (va120600-07) "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Таким чином оскільки Харківській філії Банку, правонаступником якого є відповідач, надано право здійснювати повноваження сторони від імені відповідача та, враховуючи, що спір у даній справі випливає саме з діяльності Харківської філії відповідача, то даний спір підлягає розгляду за місцем знаходження Харківської філії відповідача.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу.

У разі скасування рішення місцевого господарського суду з підстав, зокрема, п. 6 ч. 3 ст. 104 ГПК України, апеляційна інстанція має повернути матеріали справи до зазначеного господарського суду, а останній, з урахуванням наведеного в постанові апеляційної інстанції, - надіслати ці матеріали за встановленою підсудністю в порядку статті 17 ГПК (п. 25 Інформаційного листа від 14.08.2007 №01-8/675 (v_675600-07) "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року").

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та повернення справи до Господарського суду міста Києва для надсилання матеріалів справи за встановленою підсудністю.