480/3852/22 Про визнання протиправним та скасування рішення міської ради про звільнення особи з посади заступника міського голови, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 02.08.2023 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 480/3852/22

адміністративне провадження № К/990/16150/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року, постановлену у складі судді Соп`яненка О.В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Бершова Г.Є. (доповідач), Чалого І.С., Ральченка І.М.,

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 13 квітня 2022 року № 3002- МР "Про звільнення ОСОБА_1 " в повному обсязі;

1.2. поновити його на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з дати звільнення;

1.3. стягнути з виконавчого комітету Сумської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 14 квітня 2022 року в сумі 64576,75 гривень та судові витрати.

2. Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, пропущений з причин, які він вважає поважними. Вказує, що оскаржуване рішення Сумської міської ради від 13 квітня 2022 року ним отримано 05 травня 2022 року разом із трудовою книжкою. Тобто, зміст рішення та підстави звільнення з посади він фактично дізнався з цієї дати. Для підготовки адміністративного позову було подано ряд заяв на адресу відповідача про надання інформації про процедуру прийняття оскаржуваного рішення, офіційного відеозапису засідання ради, на якому приймалося оскаржуване рішення, довідки про середню заробітну плату тощо. Відповіді на вказані заяви ним отримано 12 травня 2022 року, 16 травня 2022 року та 23 травня 2022 року. Вважає, що вказані обставини підтверджують відсутність об`єктивної можливості звернутись до суду у місячний строк з дати прийняття оскаржуваного рішення. Звертається до суду у місячний строк, з дати фактичного отримання оскаржуваного рішення та трудової книжки, тобто з 05 травня 2022 року.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Ухвалою Сумсього окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року В задоволенні клопотання позивача про визнання причини пропущеного строку звернення до суду поважною та його поновлення відмовилено. Позовну заяву залишено без руху та запропоновано ОСОБА_1 подати заяву про поновлення строку, вказавши інші причини поважності пропуску строку.

4. На виконання вимог ухвали позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у якій зазначено, що він не мав об`єктивної можливості раніше 05 травня 2022 року дізнатись про зміст оскаржуваного рішення та отримати його текст, а отже і у місячний строк з дати його прийняття чи оприлюднення оскаржити до суду, через наявність поважних причин і через дію обставин, на які позивач не мав можливості вплинути і їх попередити. А саме: з 18 квітня 2022 року він здійснював догляд за тяжко хворою матір`ю, яка проживала у Охтирському районі, змушений був для цього терміново виїхати з міста Суми. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1, був зайнятий в організації поховання. Також позивачем зазначено, що до 03 травня 2022 року звернення до Сумського окружного адміністративного суду було неможливим, оскільки робота суду була зупинена, відновлена з 29 квітня 2022 року, про що 03 травня 2022 року була розміщена інформація на офіційному сайті суду. Рішення, яке оскаржується, у порушення вимог закону було оприлюднено на офіційному сайті Сумської міської ради лише 27 квітня 2022 року і позивач не мав можливості про це дізнатися у зв`зку з перебуванням за місцем проживання своєї матері у Охтирському районі Сумської області.

5. Ухвалою Сцумського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

6. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що граничним строком оскарження рішення Сумської міської ради 13 квітня 2022 року № 3002-Мр є 13 травня 2022 року. Також зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що спірне рішення Сумської міської ради 13 квітня 2022 року № 3002-Мр опубліковано 27 квітня 2022 року на сайті Сумської міської ради. За таких обставин, позивач мав дізнатися про власне звільнення 27 квітня 2022 року. Отже, останнім днем звернення до суду з цим позовом є 27 травня 2022 року, в той час, як позивач подав до суду цей позов засобами поштового зв`язку лише 04 червня 2022 року. Крім того, позивач не надав жодного обґрунтування неможливості дізнатися зі спірним рішенням у період робочого тижня з 13 квітня 2022 року по 15 квітня 2022 року. Також позивач не наводить обставин перебування у щорічній відпустці або відпустці без збереження заробітної плати у період з 18 квітня 2022 року до початку травня 2022 року. Також суд вважає, що отримання позивачем рішення 05 травня 2022 року не змінює моменту, з якого позивач міг і повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не підтверджують об`єктивну неможливість чи ускладнення для звернення до суду з позовом у встановлений законом строк та не можуть бути визнані поважними.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

8. У скарзі він просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

9. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що рішення міської ради про звільнення, трудову книжку та довідку про нараховані при звільненні виплати, позивач отримав 05 травня 2022 року за результатами його особистого звернення до роботодавця, а не в результаті виконання обов`язку роботодавцем (відповідачем) по врученню цих документів працівникові (позивачеві) у день його звільнення, як це передбачено ст. 47 КЗпП України та ст. 116 КЗпП України.

9.1. Крім того, позивач зазначає, що згідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення (норма в редакції на час звернення до суду).

9.1.1. Водночас, ч. 5 ст. 122 КАС України встановлює, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної іслужби встановлюється місячний строк.

9.1.2. Таким чином позивач зауважує, що положення ч. 5 ст. 122 КАС України не відсилають до події, з якої має відраховуватись цей місячний строк, а відтак, логічним є застосування вищевказаних положень у взаємозв`язку з положеннями ст. 233 КЗпП України, які конкретизують настання події від якої обліковується зазначений строк звернення до суду, оскільки іншого діюче законодавство не містить.

9.2. Крім того, скаржник зазначає, що в контексті ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку, визначеного п.5 ст. 122 цього ж Кодексу на звернення позивача до суду з даним позовом починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок і такою подією є отримання позивачем рішення міської ради про звільнення, трудової книжки та довідки про нараховані при звільненні виплати, яка відбулась 05.05.2022 року. До місцевого суду позивач звернувся з позовною заявою засобами поштового зв`язку 04.06.2022 року, тобто, до спливу менше, ніж двох місяців з дати прийняття радою рішення про звільнення позивача і до спливу місячного строку з дати отримання оскаржуваного рішення, трудової книжки та довідки про нарахованих при звільненні виплат. Попередні судові інстанції зазначеного не врахували, дійшовши передчасного висновку про те, що відсутні причини для поновлення процесуального строку на звернення позивача до суду.

9.3. Також позивач зауважує, що через активні бойові дії російських військ на Сумщині, область перебувала в окупації ворога з 24.02.2022 року і по 04.04.2022 року (офіційна інформація з сайту Сумської обласної військової адміністрації). Роботодавець позивача в особі міського голови чи будь-хто інший, не надавав вказівок відносно того, яким чином позивач весь цей період мав здійснювати свої повноваження на посаді, ніяких внутрішніх документів щодо відпусток тощо в той час не оформлювалось через те, що просто нікому це було робити, відтак, позивач, як і всі інші працівники ради, в цілях безпеки для життя, протягом періоду з 24.02.2022 року і по 03.05.2022 року до будівлі ради не прибував в тому звичному режимі роботи, як це було визначено в мирних умовах життя. Отже, через такі обставини, у період з 24.02.2022 року і протягом квітня, травня 2022 року, чітке додержання процесуальних строків, в т.ч. й щодо звернення до суду, для позивача було ускладнено з незалежних від нього обставини. Отже, в заяві про поновлення процесуального строку на звернення до суду, позивач вказав, що він не був обізнаний про прийняте радою рішення щодо його звільнення у зв`язку з тим, що таке рішення приймалось не у звичному режимі, а онлайн; про наміри його звільнити роботодавець позивача не повідомляв; про прийняте рішення ради у день його прийняття (13.04.2022 року) та у день його оприлюднення (27.04.2022 року) роботодавець позивача (працівника) не повідомляв, не дивлячись на те, що саме в обов`язок роботодавця входить вручення працівнику рішення про його звільнення, трудової книжки (ст. 47 КЗпПУ)та довідки про нараховані при звільнення виплати (ст. 116 КЗпПУ) саме в день звільнення, оскільки цього прямо вимагають вказані норми закону.

9.4. Також позивач звернув увагу, позивач вказав на те, що з 18.04.2022 року по 03.05.2022 року він був відсутній у місті Суми у зв`язку з доглядом та подальшим похованням матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Грунівка Охтирського району.

9.5. Крім того, скаржник зазначив, що 05.05.2022 року позивачеві вдалось подати заяву до відділу кадрів ради з вимогою про видачу рішення та трудової книжки, які у цей день йому видано, а отже, саме в цей день позивач офіційно дізнався про своє звільнення, про підстави звільнення та про виплати, які підлягали йому нарахуванню при звільненні та отримав трудову книжку з записом про звільнення.

10. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність і просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

IV. Джерела права й акти їх застосування

11. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

12. Відповідно статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

13. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

13.1. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

13.2. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

14. За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

15. Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

16. Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

V. Оцінка Верховного Суду

17. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

18. Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України (2747-15) певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

19. Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

20. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

21. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

22. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

23. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

24. Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

25. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач оскаржує рішення Сумської міської ради від 13 квітня 2022 року № 3002- МР "Про звільнення ОСОБА_1 "

26. Суди встановили, що на адресу позивача спірне рішення надсилалося 14.04.2022 та 27.04.2022 листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, які повернулися відповідачеві із зазначенням причини невручення поштового відправлення "за закінченням терміну зберігання".

27. При цьому, спірне рішення Сумської міської ради 13.04.2022 № 3002-Мр опубліковано 27.04.2022 на сайті Сумської міської ради.

28. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивач мав дізнатися про своє звільнення 27.04.2022, та останнім днем звернення до суду з цим позовом є 27.05.2022, в той час, як позивач подав до суду цей позов засобами поштового зв`язку лише 04.06.2022, тобто з порушенням встановленого ч.5 ст. 122 КАС України строкузвернення до суду.

29. Разом з тим, позивач вказує, що отримав трудову книжку та спірне рішення 05.05.2022, а тому саме з цього моменту він дізнався про своє звільнення та саме з цього моменту повинен розпочинатися відлік строку звернення до суду з цим позовом у відповідності до частини першої статті 233 КЗпП України, якою визначено місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки

30. Проте Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки цей спір виник з приводу звільнення з публічної служби, а тому до спірних відносин застосовуються положення КАС України (2747-15) , якими встановлено спеціальні строки звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

31. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 826/11070/17, від 19 січня 2021 року у справі № 440/4686/19.

32. Таким чином, доводи скаржника, що строк звернення до суду слід було обчислювати з дати вручення йому копії наказу про звільнення або видачі трудової книжки, а не з дати коли він дізнався або повинен був дізнатися про звільнення з роботи, є безпідставними.

33. Вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться в залежність від порядку отримання наказу про звільнення, а вирішується з огляду на факт, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права.

34. При цьому, частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

35. Разом з тим, Суд зазначає, що поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

36. Разом з тим, суди попередніх інстанцій, не перевірили чи знав позивач про обставини прийняття оскаржуваного рішення і чи не було перешкод щоб дізнатися про це.

37. Так позивач як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції посилався на те, що з 18.04.2022 року по 03.05.2022 року він був відсутній у місті Суми у зв`язку з доглядом та подальшим похованням матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Грунівка Охтирського району Сумської області, та, відповідно, у зв`язку з вказаними обставинами не мав об`єктивної можливості ознайомитися з текстом зазначеного рішенняна сайті Сумської міської ради 27.04.2022 року, в день його оприлюднення.

38. Проте вказаним обставинам судами оцінка не надавалася.

39. Крім того, суди не дослідили та не врахували доводи скаржника про те що він, як і всі інші працівники ради, у звязку з запровадженням на території України воєнного стану та активними бойовими діями на території Суамщини в цілях безпеки для життя, протягом періоду з 24.02.2022 року і по 03.05.2022 року до будівлі ради не прибували.

40. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу.

41. Частинами першою та другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

42. Отже, Верховний Суд позбавлений можливості надати правову оцінку наведеним вище доводам скаржника, оскільки судами попередніх інстанцій з цього питання не встановлювалися обставини справи та не досліджувалися наявні у справі докази.

43. Частиною 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

44. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржені судові рішення скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття позовного провадження.

VІ. Судові витрати

45. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Сумського окружного адміністративного суду на стадії вирішення питання щодо відкриття позовного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О.В. Калашнікова