2/143 Про усунення перешкод у користуванні приміщенням, зобов'язання укласти договір оренди та покладення обов'язку щодо здійснення приватизації приміщення - 21.10.2008 Прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2008 у справі №2/143 припинено провадження у справі в частині вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача (Фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва) з 2004 року в реалізації та виконанні рішення № 300 Святошинської районної у м. Києві ради ІV скликання від 30.12.2004; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача (Фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва) з 2004 р. в реалізації та виконанні рішення № 300 Святошинської районної в м. Києві ради IV скликання від 30.12.2004 віднесена до адміністративного судочинства згідно зі ст. 17 КАС України, тому щодо цієї вимоги суд припиняє провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України; відповідно до ст. 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" проведена оцінка майна - нежитлових приміщень та отримана ринкова вартість незалежної оцінки (з ПДВ), станом на 30.11.2005 в сумі 364 702,80 грн., яка не влаштовувала позивача і останній вимагав приватизацію по залишковій вартості за 27 950,15 грн., що суперечить чинному законодавству; зважаючи на систематичне порушення позивачем договірних зобов'язань, зокрема, п.п. 4.1, 4.2, 4.6 договору № 213, суд дійшов висновку, що не вбачає підстав для скасування рішення орендної комісії від 29.12.2006 про відмову на продовження дії договору оренди позивачу за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2008 у справі № 2/143 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та передати справу на новий розгляд до іншого судді.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що судом було розглянуто лише частину позовних вимог, тому, на думку заявника, не було дотримано вимог ст.ст. 1, 15 ГПК України.

Заявник посилається на те, що в описовій частині судового рішення безпідставно не вказано, що позивач з 1999 р. орендує спірне приміщення, тому має переважне право на продовження договору оренди та приватизацію вказаного приміщення.

Заявник посилається на те, що всупереч нормі ст. 77 ГПК України 22.07.2008 в засіданні суду не було оголошено перерву, хоча через хворобу позивач та його представник у судове засідання не з'явились.

Заявник стверджує, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін.

15.09.2008 позивачем подано реагування на ухвалу апеляційного господарського суду від 22.08.2008 про зобов'язання третього відповідача щодо приватизації спірного майна шляхом викупу, у якому зазначено про прийняття Верховним Судом України постанови від 09.09.2008 у справі № 35/361 та подано копії документів.

10.10.2008 позивачем подано уточнення до апеляційної скарги, у якому позивач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2008; скасувати рішення № 190 ХІ сесії Святошинської районної у м. Києві ради V скликання від 15.04.2008 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації та визначення способу приватизації" в частині визначення способу приватизації об'єкту комунальної власності - нежитлового приміщення у м. Києві по АДРЕСА_1 площею 198,9 кв.м. у вигляді аукціону; скасувати рішення № 227 від 19.06.2008 ХШ сесії Святошинської районної у м. Києві ради V скликання "Про внесення доповнення до рішення Святошинської районної у м. Києві ради від 15.04.2008 № 190 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації та визначення способу приватизації" в частині 3.1; зобов'язати другого відповідача продовжити (переукласти) договір оренди № 213 від 03.11.2005; зобов'язати третього відповідача на виконання рішення № 300 Святошинської районної у м. Києві ради IV скликання від 30.12.2004 "Про доповнення переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації та визначення способу приватизації" надати позивачу можливість реалізувати право на приватизацію орендованого позивачем з 1999 р. нежитлового приміщення в м. Києві по бул. Кольцова шляхом його викупу та з урахуванням вже виплаченої орендної плати.

14.10.2008 у судовому засіданні позивачем подане клопотання про скасування та зміну рішення суду першої інстанції, у якому зазначені такі ж самі вимоги як і в уточненні від 10.10.2008.

16.10.2008 позивачем подані заява про додаткове обґрунтування апеляційної скарги та клопотання.

У додатковому обґрунтуванні позивач посилається на те, що оскільки постановою Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі № 35/361 постанову Вищого господарського суду України від 17.06.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2007, яким у позові про виселення відмовлено, то за позивачем зберігається право на користування нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, з чого випливає висновок про те, що суд має зобов'язати відповідачів укласти з позивачем договір оренди та вирішити питання з приватизації шляхом викупу згідно з рішенням № 300 Святошинської районної у м. Києві ради IV скликання від 30.11.2004; позивач просить врахувати, що 08.09.2008 позивач уклав з другим відповідачем угоду від 01.10.2008 до договору оренди № 213 від 03.11.2005, зазначені дії свідчать про те, що другий відповідач визнає за позивачем право на продовження дії договору оренди № 213 від 03.11.2005 спірного нежитлового приміщення; позивач має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди та приватизацію.

У клопотанні від 14.10.2008, доданому до зазначеного додаткового обґрунтування, позивачем вказані такі ж вимоги, як і у раніше поданому клопотанні від 14.10.2008 та доповнено вимогами про скасування рішення орендної комісії № 1 від 17.01.2008, в якому було визначено про скасування розпорядження від 21.12.2006 про відмову в продовженні договору оренди із позивачем нежитлового приміщення у м. Києві, АДРЕСА_1 та про зобов'язання другого відповідача продовжити договір оренди № 213, виконавши рішення орендної комісії згідно з протоколом № 23 від 21.12.2006 Святошинської державної адміністрації і укласти із позивачем договір оренди нежитлового приміщення в м. Києві по АДРЕСА_1.

У заяві про застосування додаткової постанови, яка може бути прийнята апеляційним судом з підстав і в порядку, зазначеному у ст. 88 ГПК України від 21.10.2008 позивач просить застосувати додаткову постанову та викладає такі ж самі вимоги, як і в останньому клопотанні від 14.10.2008.

Оскільки згідно зі ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів не приймає і не розглядає заявлені позивачем у клопотаннях, додаткових поясненнях та уточненнях ті вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перший відповідач у письмовому поясненні заперечує проти доводів заявника, посилаючись, зокрема, на те, що Святошинською районною у м. Києві радою було прийняте рішення від 15.04.2008 № 190 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, та визначення способу приватизації", до переліку якого було включено спосіб приватизації - аукціон; відповідно до абзацу 7 п. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, щодо нього припиняються будь-які дії: купівля, продаж, здача в оренду та інше.

Другий відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується із доводами скарги, посилаючись, зокрема, на те, що на засіданні орендної комісії 21.12.2006 позивачу було надано дозвіл на продовження договору оренди на 1 рік, проте позивач протягом тривалого часу відмовлявся виконувати експертну оцінку приміщення та укладати згідно із нею договір оренди, як того вимагає Положення про порядок передачі в орендне користування майна територіальної громади Святошинського району, вимагаючи укласти договір безстроково і по залишковій вартості приміщення; рішенням орендної комісії Святошинської райдержадміністрації від 20.09.2007 дозвіл на продовження договору оренди від 21.11.2006 було скасовано; у грудні 2007 р. позивачем знову було подано заяву про продовження договору оренди до Святошинської райдержадміністрації і на засіданні орендної комісії 17.01.2008 за численні порушення умов договору оренди позивачеві було відмовлено; перешкод позивачу у здійсненні його господарської діяльності не було.

Третій відповідач у письмових запереченнях посилається на те, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" на підставі договору № Б-133 від 14.12.2005 суб'єктом оціночної діяльності "Бізнес-консалтинг" проведена оцінка майна - нежитлових приміщень та отримана ринкова вартість об'єкта незалежної оцінки (з ПДВ) станом на 30.11.2005 в сумі 364 702,80 грн.; 23 грудня на засіданні постійної депутатської комісії з питань соціально-економічного розвитку району, бюджету та фінансів була розглянута та затверджена експертна оцінка нежитлового приміщення по АДРЕСА_1; термін дії експертної оцінки - 6 місяців від дати затвердження, протягом цього періоду орган приватизації ознайомив позивача з проведеною оцінкою та пропонував укласти договір купівлі-продажу, однак позивача експертна оцінка не влаштовувала, позивач вимагав приватизацію нежитлового приміщення по залишковій вартості за 27 950 грн. 15 коп., а це протирічить чинному законодавству; на одинадцятій сесії Святошинської районної у місті Києві ради V скликання прийнято рішення про зміну способу приватизації нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 площею 198,9 кв.м., прийнято рішення про приватизацію даного приміщення шляхом аукціону та рішення № 227.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача, другого та третього відповідачів, враховуючи додаткові письмові пояснення позивача, доводи письмового пояснення першого відповідача, відзив на апеляційну скаргу другого відповідача, доводи письмового заперечення третього відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем пред'явлено позов із позовними вимогами про зобов'язання відповідачів продовжити з позивачем договір оренди нежитлового приміщення в м. Києві по АДРЕСА_1; зобов'язання другого відповідача виконати рішення орендної комісії (протокол № 23 від 21.12.2006) Святошинської державної адміністрації укласти з позивачем договір оренди нежитлового приміщення в м. Києві по АДРЕСА_1; об'єднання кількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та наданими доказами; витребування документів, покладення судових витрат солідарно на відповідачів.

Після порушення провадження у справі № 2/143 ухвалою суду першої інстанції від 25.03.2008 в порядку ст. 22 ГПК України позивачем подані наступні заяви та клопотання.

Клопотання від 05.05.2008 про зобов'язання відповідачів виконати рішення № 300 від 30.12.2004 Святошинської районної у місті Києві ради ІV скликання шістнадцятої сесії щодо приватизації житлового приміщення в м. Києві по АДРЕСА_1, вказавши вартість приміщення для викупу та строк для приватизації згідно з чинним законодавством України та повідомити позивача про дату приватизації (т. 1, а.с. 84).

Клопотання від 22.05.2008 про зобов'язання першого відповідача продовжити дію договору оренди та третього відповідача виконати рішення № 300 Святошинської районної у м. Києві ради ІV скликання від 30.12.2004 року в частині реалізації права на приватизацію орендуємого позивачем з 1999 року нежитлового приміщення в м. Києві по АДРЕСА_1 шляхом його викупу з врахуванням сплати оренди за період від 30.12.2004; витребування документів; зобов'язання другого відповідача повернути переплачені кошти по орендній платі за 4,1 кв.м за період оренди з 1999 р. по 01.12.2005, залучення до участі у справі іншого відповідача (т. 1, а.с. 96).

Судом першої інстанції в ухвалі від 22.05.2008 у справі № 2/143 зобов'язав позивача уточнити та деталізувати позовні вимоги до кожного з відповідачів окремо та залучено до участі у справі третього відповідача.

У заяві від 05.06.2008, названій позивачем реагуванням на ухвалу суду від 22.05.2008, позивачем пред'явлені вимоги про визнання протиправною бездіяльність третього відповідача (фонду приватизації) з 2004 року в реалізації та виконанні рішення № 300 Святошинської районної у м. Києві ради ІV скликання від 30.12.2004; зобов'язання відповідача невідкладно вчинити дії щодо реалізації рішення № 300 Святошинської районної у м. Києві ради ІV скликання від 30.12.2004 в частині реалізації права на приватизацію орендуємого позивачем нежитлового приміщення в м. Києві по АДРЕСА_1 шляхом його викупу, врахувавши при згоді на приватизацію суму 27 500,00 грн.; зобов'язання першого відповідача скасувати рішення орендної комісії від 29.12.2006 про відмову в продовженні дії договору оренди позивачу за адресою: АДРЕСА_1 та надати нове розпорядження на продовження дії договору оренди зі змінами для поширення побутових послуг; зобов'язання другого відповідача продовжити дію договору оренди № 213 від 03.11.2000 згідно з розпорядженням; зобов'язання другого відповідача повернути кошти за сплачену зайву площу 4,1 кв.м з 1999 р. по 2005 р., або врахувати переплату в рахунок орендної плати, при цьому зобов'язати відповідача самостійно виконати розрахунок (т. 1, а.с. 121).

В заяві позивача від 19.06.2008, названій обґрунтуванням позовних вимог, позивач просив зобов'язати другого відповідача продовжити дію договору оренди № 213 від 03.11.2005; зобов'язати першого відповідача скасувати незаконні рішення про відмову в договорі оренди та покласти обов'язок на другого відповідача виконати рішення орендної комісії згідно з витягом з протоколу № 23 від 21.12.2006 і продовжити дію договору оренди № 213 від 03.11.2005; зобов'язати третього відповідача виконати рішення № 300 Святошинської районної у м. Києві ради від 30.12.2004 в частині реалізації права на приватизацію орендованого позивачем з 1999 року нежитлового приміщення в м. Києві, АДРЕСА_1 шляхом викупу (т. 1, а.с. 129).

У клопотанні від 24.06.2008 позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень, зобов'язання його вчинити дії щодо реалізації рішення № 300 Святошинської районної у м. Києві ради ІV скликання від 30.12.2004 року "Про доповнення переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації та визначення способу приватизації" в частині реалізації права на приватизацію орендуємого позивачем з 1999 року нежитлового приміщення в м. Києві, АДРЕСА_1 шляхом його викупу; скасувати рішення орендної комісії у відмові продовження договору оренди з позивачем; зобов'язати відповідача виконати невідкладно рішення № 300 від 30.12.2004 Святошинської районної у місті Києві ради ІV скликання шістнадцятої сесії щодо приватизації нежитлового приміщення в м. Києві шляхом його викупу, вказавши строк для приватизації згідно із чинним законодавством (т. 1, а.с. 137).

В описовій частині рішення суду першої інстанції від 22.07.2008 наведено вимоги позивача з урахуванням уточнення позивача.

Рішенням Святошинської районної у місті Києві ради ІV скликання від 30.12.2004 № 300 "Про доповнення переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації та визначення способу приватизації" включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, об'єкти комунальної власності згідно з додатком № 1, до якого включено за № 7 нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 198,9 кв.м. та визначено спосіб приватизації - викуп орендарями об'єктів комунальної власності згідно з додатком № 1.

Оскільки статтею 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, то висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до ст. 12 ГПК України спір щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності третього відповідача - Фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва з 2004 року в реалізації та виконанні рішення № 300 Святошинської районної в м. Києві ради ІV скликання від 30.12.2004 року не підвідомчий господарським судам, тому у цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України, є таким, що відповідає нормам процесуального права.

Згідно з витягом з протоколу № 23 від 21.12.2006 засідання комісії з питань надання в оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва та земельних ділянок, розташованих на території Святошинського району м. Києва, від 21.12.2006 на прохання позивача надати дозвіл другому відповідачу продовжити термін дії договору оренди нежитлового приміщення, розташованого в цокольному поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 198,9 кв.м. для розміщення майстерні з пошиття та ремонту одягу, комісією рекомендовано надати дозвіл на продовження терміну дії договору оренди на 364 дні, з орендною ставкою 10% від вартості майна, визначеної експертним шляхом.

Відповідно до витягу з протоколу № 18 від 20.09.2007 засідання зазначеної комісії на прохання другого відповідача комісією рекомендовано вважати таким, що втратило чинність рішення орендної комісії від 21.12.2006, протокол № 23 в частині п. 9, у зв'язку із закінченням договору оренди з позивачем та неоформленням на новий термін.

Згідно з п. 1 ст. 8 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" від 15.01.1999 № 401-ХІV місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до п.п. 1, 4, 10 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету; постійні комісії за дорученням ради або з власної ініціативи попередньо розглядають проекти програм, інші питання, які вносяться на розгляд ради та готують висновки з цих питань; за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.

Отже на засіданні комісії територіальної громади Святошинського району м. Києва, яке відбулось 21.12.2006 та результати якого оформлені протоколом № 23, прийнято саме рекомендації, що приймаються у процесі підготовку до винесення цих питань на розгляд органу місцевого самоврядування, тобто ради або виконавчого органу, а не є остаточним рішенням органу місцевого самоврядування.

Статтею 20 ГК України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, і вказані окремі шляхи захисту, зокрема вказано про визнання повністю або частково недійсними актів органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Оскільки рекомендації комісії з питань надання в оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва та земельних ділянок, розташованих на території Святошинського району м. Києва, не мають обов'язкового характеру, то рекомендація зазначеної комісії, оформлена протоколом № 23 від 21.12.2006, не порушує та не оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача, в зв'язку з чим відсутні підстави для їх захисту.

Згідно з п. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, ін. Пунктом 8 ст. 60 Закону передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 № 586-ХІV зі змінами місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

За викладених обставин вимога про зобов'язання першого відповідача надати нове розпорядження на продовження дії договору саме зі змінами для поширення побутових послуг є таким, що порушує права органу місцевого самоврядування та суперечить встановленим законом повноваженням першого відповідача.

Відтак відсутні підстави і для задоволення позовної вимоги про зобов'язання другого відповідача, згідно із зазначеним розпорядженням, переукласти дію договору оренди № 213 від 03.11.2005.

Ця вимога також не відповідає нормам законодавства - п. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ про те, що умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін; ч. 1 ст. 777 ЦК України про те, що умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін.

Відповідно до п.п. 5, 6, 7 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування можуть продавати об'єкти права комунальної власності, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються; доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою; майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати комунальної власності, економічних основ місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 № 2171-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 2171) продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності є органи приватизації, створені місцевими Радами.

Статтею 7 Закону № 2171 встановлено, що місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу.

Рішенням Святошинської районної у м. Києві ради V скликання від 15.04.2008 № 190 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, та визначення способу приватизації" затверджено перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, згідно з додатком та визначено спосіб приватизації об'єктів комунальної власності - аукціон. До зазначеного додатку включено об'єкт - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 198,9 кв.м.

Рішенням Святошинської районної у м. Києві ради V скликання від 19.06.2008 № 227 "Про внесення доповнення до рішення Святошинської районної у м. Києві ради від 15.04.2008 № 190 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, та визначення способу приватизації" доповнено рішення Святошинської районної у м. Києві ради від 15.04.2008 № 190 пунктом 3 про внесення зміни до рішення Святошинської районної у м. Києві ради від 30.12.2004 № 300 про те, що позицію 7 додатку до рішення "Нежитлове приміщення; АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, АДРЕСА_3; СПД ОСОБА_1" - виключити, у зв'язку з чим п. 3 рішення Святошинської районної у м. Києві ради від 15.04.2008 № 190 вважати п. 4.

Оскільки рішенням районної у м. Києві ради від 15.04.2008 № 190 було змінено спосіб приватизації об'єкта комунального майна - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 198,9 кв.м, а рішенням районної у м. Києві ради від 19.06.2008 № 227 внесено відповідні зміни до рішення районної ради у м. Києві від 30.12.2004 № 300, то позовна вимога про зобов'язання вчинити дії щодо виконання раніше прийнятого рішення № 300 Святошинської районної у м. Києві ради від 30.12.2004 в частині реалізації права на приватизацію шляхом викупу вищезазначеного приміщення, є безпідставною.

За таких обставин немає підстав також для задоволення вимоги про врахування суми, як стверджує позивач, переплати орендної плати у процесі приватизації шляхом викупу, зазначену позивачем як самостійну вимогу, якщо навіть така, тобто переплата, і мала місце.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому саме на позивача покладено обов'язок зробити розрахунок суми своїх вимог щодо повернення коштів за сплачену, як стверджує позивач, зайву площу 4,1 кв.м протягом періоду з 1999 р. по 2005 р.

Як вбачається із договору оренди нежитлового приміщення № 213 від 03.11.2005, п. 1.1, позивачем було прийняте в оренду приміщення площею 198,9 кв.м. Згідно з розділом 10 розрахунок орендної плати, розрахунок експлуатаційних послуг викладається у додатку до договору. В додатках №№ 3 та 4 до договору № 213 визначено, що всього до сплати за перший місяць оренди підлягає 2 597,93 грн.; сума експлуатаційних витрат становить 660,80 грн. за місяць.

Згідно з довідкою ЖЕО № 803 від 02.07.2007 заборгованість позивача по орендній платі та комунальних послугах (орендоване приміщення площею 198,9 кв.м.) станом на 03.07.2007 відсутня. Як вбачається із довідки загальна сума платежів становила 43 537,11 грн. та в цьому розмірі була сплачена.

Відповідно до акту від 08.11.2007, складеного посадовими особами ЖЕО та позивачем, за період з 01.11.2006 станом на 01.11.2007 було нараховано орендних платежів на загальну суму 33 411,51 грн. та у зазначеній сумі було сплачено, орендована площа також зазначена у розмірі 198,9 кв.м.

Із зазначених документів не вбачається наявності переплати, що виникла протягом періоду із 1999 р. по 2005 р.

Із доводами апеляційної скарги та доповнень до неї немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та наступні обставини.

В процесі розгляду господарського спору у суді першої інстанції позивач неодноразово уточнював та змінював предмет позову та надав остаточне уточнення на вимогу ухвали суду першої інстанції від 22.05.2008, які були розглянуті судом першої інстанції. Нормами ГПК України (1798-12) не передбачено право позивача після зміни предмету позовної вимоги у порядку ст. 22 ГПК України у подальшому знову повертатись до предмету позовної вимоги, яка була заявлена у позовній заяві та змінена позивачем.

Статтею 77 ГПК України не передбачено обов'язкове відкладення розгляду справи через нез'явлення в засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу, а лише у межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, та якщо спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у рішенні від 22.07.2008 суддею зазначено, що рішення винесено після оголошеної в судовому засіданні 24.06.2008 перерви. Як вбачається із протоколу судового засідання від 24.06.2008 у цьому судовому засіданні був присутнім позивач, отже йому було відомо про місце наступного засідання суду.

Постановою Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі № 35/361 постанову Вищого господарського суду України від 17.06.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 залишено в силі. Зазначена обставина дійсно свідчить про те, що за позивачем зберігається право на користування нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, однак ця обставина не звільняє позивача від обов'язку здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів щодо продовження договору оренди та приватизації приміщення, керуючись нормами чинного законодавства.

Та обставина, що другим відповідачем укладено із позивачем додаткову угоду від 01.09.2008 про зміну назв та реквізитів до договору оренди № 213 від 03.11.2005 не свідчить про обов'язок укласти договір оренди згідно із розпорядженням, яке відсутнє та без погодження умов такого договору.