160/10350/22 Про - скасування розпорядження Головного управління ДПС області про Анулювання ліцензій в частині анулювання ліцензій ТОВ; зобов`язання Державної податкової служби України видалити з Реєстру інформацію (відомості) щодо анулювання ліцензій Оптова торгівля пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, Оптова торгівля пальним, за наявності місць оптової торгівлі, Зберігання пального - 01.08.2023 Прийняття

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Юрко І. В., Чабаненко С. В., Чумака С. Ю.) від 31 травня 2023 року,

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕРСТ ГРУП" (далі - ТОВ "ФЕРСТ ГРУП") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- скасування розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01 лютого 2022 року №34-рл Анулювання ліцензій в частині анулювання ліцензій ТОВ "ФЕРСТ ГРУП";

- зобов`язання Державної податкової служби України видалити з Реєстру інформацію (відомості) щодо анулювання ліцензій Оптова торгівля пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614201901154, Оптова торгівля пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990514202100004, Зберігання пального, реєстраційний номер 04030414202002371.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року позов задоволено.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) в частині сплати судового збору.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

7. 09 травня 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно надіслало апеляційну скаргу.

8. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: подання документу про сплату судового збору; подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

9. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником було надіслано документ про сплату судового збору (платіжне доручення від 24 травня 2023 року № 1968), а також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначав про те, що первинну апеляційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 295 КАС України, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду її було повернуто через несплату судового збору. З повторною апеляційною скаргою скаржник звернувся 09 травня 2023 року. Також скаржник звертав увагу на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

10. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

11. Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

13. Ухвалою Верховного Суду зазначену справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

14. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

16. Так, апеляційний суд зауважив, що повернення апеляційної скарги, поданої вперше, у зв`язку з певними її недоліками, не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.

16.1 Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, та неможливість у зв`язку з цим сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, не є безумовною підставою для поновлення такій установі строку на апеляційне оскарження судового рішення

17. Також апеляційний суд зазначив про те, що законодавцем встановлено початок відліку строку апеляційного оскарження з дня отримання копії оскаржуваного рішення, а не з дня оплати судового збору.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

19. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки апеляційним судом прийнято оскаржуване рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 808/2489/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 826/12483/16, від 20 січня 2021 року у справі № 640/1238/19, від 16 травня 2023 року у справі № 160/27047/21 та від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22.

20. Скаржник зауважує, що контролюючий орган не зловживав своїм процесуальним правом та не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, використавши своє право на повторне звернення до суду.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

22. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

23. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

24. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

25. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

26. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

27. З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України (2747-15) передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

28. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

29. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

30. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

31. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

32. Також слід зазначити про те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

33. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

34. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

35. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України (254к/96-ВР) та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод (995_004) .

36. Установлено, що копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року у справі № 160/10350/22, ухвалено в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження), Головне управління ДПС у Дніпропетровській області отримало 21 лютого 2023 року.

37. З первинною апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду апеляційної інстанції 14 березня 2023, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

38. Водночас ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року первинну апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки останнім не надано документ про сплату судового збору.

39. Копію зазначеної ухвали про повернення первинно поданої апеляційної скарги відповідачем отримано 01 травня 2023 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

40. З повторною апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося 09 травня 2023 року.

41. Водночас апеляційний суд дійшов висновку про те, що повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України та відсутністю підстав для поновлення такого строку.

42. З такими висновками апеляційного суду колегія суддів Верховного Суду не погоджується, оскільки вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

43. Верховний Суд також зауважує, що повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника, відповідно до вимог статті 169 КАС України, права на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

44. У цьому випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому, пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

45. У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

46. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин саме конкретно у цій справі, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також зовнішні чинники, стан в якому перебуває держава, можливі обмеження щодо фінансування органів влади, короткий період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

47. Також колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що дійшовши висновку про пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження, судом апеляційної інстанції не було установлено дату отримання Головним управлінням ДПС у Миколаївській області копії ухвали про повернення первинно поданої апеляційної скарги.

48. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

49. Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

50. Оскільки у цій справі порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

51. З огляду на результат касаційного розгляду, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року скасувати, а справу № 160/10350/22 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.