5/608-14/159 Про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення торговельного павільйону - 17.10.2008 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на Рішення господарського суду Полтавської області від 19.06.2008 року у справі № 5/608-14/159 (суддя -Іваницький О.Т.),

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук, Полтавська область;

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД", м. Черкаси;

про: стягнення заборгованості

30.11.2006 р. ПП ОСОБА_1. звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Сінніс, ЛТД"про стягнення з ТОВ "Сінніс, ЛТД"в особі Кременчуцької філії 400,00 грн. заборгованості по орендній платі, 2 852,83 грн. -заборгованості по сплаті за електроенергію, 4 424,00 грн. -збитків завданих внаслідок пошкодження об'єкта оренди, 200,00 грн. -витрат на проведення дослідження вартості відновлюваного ремонту, 800,00 грн. -неустойки, 1 500,00 грн. -моральної шкоди.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.02.2007 р. замінено неналежного відповідача по даній справі -Кременчуцьку філію ТОВ "Сінніс, ЛТД"на належного Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД".

Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.05.2007 року у справі № 5/608 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Сінніс, ЛТД"на користь ОСОБА_1. -400,00 грн. заборгованості по орендній платі, 2 852,83 грн. -заборгованості по сплаті за електроенергію, 4 424,00 грн. -збитків завданих внаслідок пошкодження об'єкта оренди, 200,00 грн. -витрат на проведення дослідження вартості відновлюваного ремонту, 800,00 грн. -неустойки, 102,00 грн. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим Рішенням, ТОВ "Сінніс, ЛТД"звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 03.09.2007 р. № 218/3-ю, в якій просило Рішення господарського суду Полтавської області від 31.05.2007 року у справі № 5/608 скасувати, апеляційну скаргу задовольнити повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.11.2007 р. №5/608 (колегія суддів у складі: головуючий -Фаловська І.М., судді -Агрикова О.В., Мостова Г.І) апеляційну скаргу ТОВ "Сінніс, ЛТД"задоволено частково, Рішення ГСПО від 31.05.2007 р. № 5/608 скасовано частково, стягнуто з ТОВ "Сінніс, ЛТД"на користь ПП ОСОБА_1. 320,45 грн. заборгованості з орендної плати та судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятою Постановою, ПП ОСОБА_1. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати Постанову КМГАСу від 27.11.2007 р. №5/608 та залишити в силі Рішення ГСПО від 31.05.2007 р. № 5/608.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2008 р. касаційну скаргу ПП ОСОБА_1 задоволено частково, Постанову КМГАСу від 27.11.2007 р. та Рішення ГСПО від 31.05.2007 р. у справі № 5/608 в частині вирішення спору про стягнення заборгованості з орендної плати, заборгованості зі сплати за спожиту електроенергію, збитків, заподіяних внаслідок пошкодження об'єкта оренди, витрат на проведення дослідження вартості відновлювального ремонту, неустойки, а також судових витрат скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. В частині відмови у стягненні відшкодування моральної шкоди Постанову КМАГСу від 27.11.2007 р. та Рішення ГСПО від 31.05.07 р. у справі № 5/608 залишено без змін.

Підставами для направлення даної справи на новий розгляд до суду першої інстанції стали:

- не витребування від відповідача даних про оплату ним позивачу спожитої електроенергії, які б спростували б доводи про наявність такого боргу;

- питання щодо стягнення збиків за пошкодження об'єкта оренди вирішено судом при неправильному застосуванні норм матеріального права, зокрема ст. 1166 ЦК України. Суд не врахував, що вказана норма застосовується до деліктних правовідносин, а в даному випадку між сторонами існували договірні відносини";

- відхиляючи висновок спеціаліста від 21.07.06 р. №М-14-06/1 як доказ погіршення стану павільйону з вини відповідача, суд мав обговорити питання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для з'ясування наявності погіршення об'єкту оренди та причин погіршення, якщо воно не є наслідком нормального зношення.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.04.2008 р. прийнято справу на новий розгляд та порушено провадження присвоївши їй №5/608-14/159.

22.05.2008 р. ПП ОСОБА_1. подав до господарського суду Полтавської області Заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив збільшити позовні вимоги та стягнути з ТОВ "Сінніс, ЛТД" заборгованість у розмірі 12 877,83 грн., у тому числі: 4 600,00 грн. заборгованості по орендній платі, 2 853,83 грн. -заборгованості по сплаті за електроенергію, 4 424,00 грн. -збитків завданих внаслідок пошкодження об'єкта оренди, 200,00 грн. -витрат на проведення дослідження вартості відновлювального ремонту, 800,00 грн. -неустойки; зобов'язати ТОВ "Сінніс, ЛТД"повернути за Актом прийому-передачі ПП ОСОБА_1 отримане за Договором оренди від 12.01.06 р. майно, а саме, приміщення торгівельного павільйону загальною площею 27 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.06.2008 р. у справі №5/608-14/159 відмовлено у задоволенні позовних вимог, з огляду на необгрунтованість.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням ГСПО від 19.06.08 р., позивач -ПП ОСОБА_1. звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення господарського суду Полтавської області від 19.06.2008 р. №5/608-14/159 та прийняти нове судове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

У доводах апеляційного оскарження позивач зазначає, що назване судове рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства та всупереч зауваженням Вищого господарського суду України, викладених в Постанові від 13.03.08 р. по даній справі.

Скаржник наголошує на тому, що за період січень-червень місяці 2006 року ТОВ "Сінніс, ЛТД"не сплачувалась орендна плата за Договором оренди від 12.01.06 р.

За ствердження заявника апеляційної скарги, до теперішнього часу відповідач не повернув ПП ОСОБА_1. об'єкт оренди та продовжує ним користуватися, в наслідок чого, загальна сума основного боргу складає 4 600,00 грн.

Відповідач - ТОВ "Сінніс, ЛТД"не погоджуючись з доводами апеляційного оскарження у своєму письмовому відзиві від 18.08.2008 р. №81/ю зазначив, що ствердження позивача про існування заборгованості по орендній платі спростовується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за період дії Договору оренди від 12.01.2006 р.

За оцінкою відповідача, своєчасне повернення орендованого приміщення підтверджується наявними в матеріалах справи: Актом повернення грального обладнання від 12.07.06 р., Будівельно-технічним висновком від 18.07.06 р., декларацією з ПДВ за 2007 рік, з якої вбачається що з 01.01.07 р. Кременчуцька філія ТОВ "Сінніс, ЛТД"призупинила свою діяльність.

Ухвалою від 21.08.2008р. Київський міжобласний апеляційний господарський суд порушив апеляційне провадження з перегляду Рішення господарського суду Полтавської області від 19.06.2008 р. у справі №5/608-14/159.

У призначене судове засідання від 13.10.2008 року повноважний представник позивача не з'явився. В матеріалах справи міститься клопотання від ПП ОСОБА_1 від 08.10.08 р. про розгляд апеляційної скарги без його участі.

У судовому засіданні від 17.10.2008 р. колегією суддів оголошено повний текст Постанови по даній справі, якою апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, Рішення господарського суду Полтавської області від 19.06.2008 року у справі № 5/608-14/159 без змін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції законодавства, дійшла висновку про необґрунтованість доводів апеляційного оскарження ПП ОСОБА_1., виходячи з наступного.

12.01.2006 р. між ПП ОСОБА_1 (Наймодавець) та ТОВ "Сінніс, ЛТД"в особі Кременчуцької філії (Наймач) укладено Договір оренди приміщення торговельного павільйону по вул. 60 років Жовтня, район ринку МПГ "Резерв"за реєстраційним номером 10.13-05, строком до 12.07.2006 р. (т. 1, а.с. 11-13).

Згідно з п. 3 названого Договору "Наймодавець"гарантує, що майно, яке передається ним в оренду знаходиться у справному стані та придатне для його використання для грального залу "Вулкан".

Відповідно до п. 6 Договору оренди повноважними представниками сторін складено Акт здачі-приймання майна в оренду від 11.01.2006 р. (т. 1, а.с. 13).

Пунктом 7 Договору встановлено орендну плату в розмірі 200 грн. на місяць. Відповідно до п. 8 Договору відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату щомісячно до 25 числа попереднього місяця в якому "Наймач" буде користуватися переданим йому в оренду майном.

Скаржник стверджує, що до теперішнього часу відповідач об'єкт оренди не повернув, фактично продовжує ним користуватися, а відтак зобов'язаний сплачувати орендну плату. Крім того, зазначає позивач, відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого п. 9 Договору, щодо оплати комунальних послуг, не відшкодував збитків, завданих внаслідок пошкодження об'єкта оренди.

На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з відповідача 4 600,00 грн. - заборгованості по орендній платі, 2 853,83 грн. - заборгованості по сплаті за електроенергію, 4 424, 00 грн. - збитків, завданих внаслідок пошкодження об'єкту оренди, 200,00 грн. - витрат на проведення досліджену вартості відновлювального ремонту, 800,00 грн. - неустойки.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частинами 1,4 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В матеріалах справи містяться надані відповідачем докази в перерахування орендної плати за Договором оренди від 12.01.06 р., а саме: платіжне доручення № 116 від 25.07.06 р. на суму 80,00 грн., № 70 від 05.05.06 р. на суму 200,00 грн., № 35 від 16.03.06 р. на суму 406,00 грн., № 15 від 09.02.06 р. на суму 200,00 грн., № 206 від 23.11.05 р. на суму 200,00 грн., № 1 від 12.01.06 р. на суму 400,00 грн., № 185 від 24.10.05 р. на суму 200,00 грн., № 175 від 13.10.05 р. на суму 200,00 грн., № 152 від 25.08.05 р. на суму 200,00 грн., № 134 від 08.08.05 р. на суму 329,00 грн. (т.1, а.с. 75 - 84). Переліченими платіжними дорученнями спростовується факт наявної заборгованості по орендній платі за період дії Договору.

За оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність доводів позивача про те, що до теперішнього часу об'єкт оренди не повернено, з огляду на наступне.

Пунктом 5 Договору оренди від 12.01.2006 р. встановлено строк оренди - 6 місяців, тобто до 12.07.2006р. Умовам даного договору можливість його пролонгації не передбачена.

Таким чином, оскільки жодна із сторін не заявила про намір переукласти Договір на новий, термін, Договір був припинений 12.07.2006р.

Пункт 19 Договору передбачає обов'язок орендаря в разі припинення Договору негайно повернути орендодавцю майно у стані, в якому воно було одержано. При цьому, у зазначеному пункті не міститься обов'язку сторін оформляти повернення орендованого майна будь-якими документами, в т.ч. актами прийому-передачі.

Кременчуцька філія ТОВ "Сінніс, ЛТД"з 01.01.2007р. призупинила свою діяльність, що підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємства за 2007р., поданої до органів державної податкової служби з від'ємним значенням.

Як свідчать матеріали справи, повернення об'єкту оренди актом прийому-передачі сторонами не оформлялось. В підтвердження своєчасного звільнення приміщення, яке використовувалась ТОВ "Сінніс, ЛТД" для грального залу "Вулкан", і припинення діяльності Кременчуцької філії ТОВ "Сінніс, ЛТД", відповідачем надано Акт повернення обладнання від 12.07.2006 р. (електронних гральних автоматів) в кількості 19 штук, згідно Договору оренди обладнання № 1 від 01.01.2006 р.

Позивач стверджує, що ним було здійснено відновлювальний ремонт об'єкту оренди, що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2В за жовтень 2006р. Що, в свою чергу свідчить про те, що в жовтні 2006 року відповідач вказане приміщення вже не займав, оскільки неможливо здійснити одночасно проведення капітального ремонту і діяльність з використанням ігрових автоматів.

Факт своєчасного повернення орендованого приміщення підтверджується також тим, що 21.07.2006 р. було складено Висновок про спричинений власнику приміщення збиток.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності заявлених позовних вимог в частині стягнення 4 600,00 грн. - заборгованості по орендній платі за Договором оренди від 12.01.2006 року.

Відповідно до пункту 9 Договору витрати по сплаті комунальних послуг, послуг за водопостачання, водовідведення, електроенергію, послуги зв'язку, а також будь-які інші витрати, що виникають у "Наймача"у зв'язку з користуванням ним майном, сплачуються за рахунок "Наймача". При цьому, в названому пункті Договору не міститься обов'язку відповідача надавати позивачу на його вимогу будь-які документи, які б підтверджували оплату послуг за спожиту електричну енергію.

Згідно з частиною 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Правовідносини між постачальником електричної енергії та споживачем послуг (позивачем) врегульовані Договором про постачання електричної енергії № 445, умовами якого встановлено права та обов'язки сторін, в тому числі відповідальність у випадку несвоєчасної оплати за надані послуги.

Відповідно до п. 26 Постанови КМ України № 1357 від 26.07.99 р. "Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення" (1357-99-п) у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Згідно п. 4 типового договору про постачання електричної енергії (Додаток 2 до Правил користування електричною енергією), у разі відсутності оплати за електричну енергію через 5 днів після дати розрахунку, обумовленою цим договором, Енергопостачальна організація письмово (телефонограмою) повідомляє Споживача та електропередавальну організацію про дату і час відключення чи обмеження споживання електроенергії.

Позивач, як під час розгляду даної справи судом першої інстанції, так і при її апеляційному перегляді, не надав суду договір з енергопостачальною організацією, доказів заборгованості за спожиту відповідачем електроенергію за період дії Договору оренди від 12.01.2006 р., а саме: розрахунку заборгованості, акт звірки з енергопостачальною організацією, листи-вимоги щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію та інші документи.

За оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подані позивачем рахунки за активну електроенергію не можуть слугувати належним доказом у підтвердження заборгованості відповідача за спожиту електроенергію.

Відповідач Листом від 21.05.2008 р. за № 54/ю звернувся до Кременчуцької філії ВАТ "Полтаваобленерго"з метою встановити факт підтвердження оплати за спожиту електроенергію за період дії Договору оренди з 12.01.2006 р. по 12.07.2006 р. (копія в матеріалах справи).

Листом від 28.05.2008 р. за № 83-02/899 Кременчуцька філія ВАТ "Полтаваобленерго"повідомила, що інформація про правовідносини сторін договору не може бути розголошена третім особам, інакше, як в порядку, встановленому чинним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, з врахуванням зауважень, викладених у Постанові ВГСУ від 13.03.2008р. по даній справі, зобов'язував позивача надати обґрунтований розрахунок сум орендної плати та витрат з оплати електроенергії. Дану вимогу суду позивач не виконав.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав щодо задоволення позову в частині стягнення заборгованості по сплаті за електроенергію у сумі 2 853,83 грн.

Питання щодо наслідків погіршення речі, переданої в найм (оренду), регулюються статтею 779І ЦК України (435-15) , якою на наймача покладається відповідальність за збитки, що завдані будь-яким погіршенням речі, якщо таке погіршення стало наслідком порушення наймачем зобов'язання та за наявності його вини.

Згідно з пунктом 14 Договору Наймач зобов'язаний усунути погіршення майна, яке сталося з його вини.

Висновок спеціаліста від 21.07.06 р. №М-14-06/1 (т. 1, а.с. 14-15), поданий позивачем як доказ погіршення стану павільйону з вини відповідача, правомірно не взято судом першої інстанції до уваги, оскільки у висновку міститься лише відображення наявних пошкоджень об'єкта оренди, тоді як причини їх виникнення не з'ясовані, а також причинний зв'язок між діяльністю відповідача та наслідками документально не підтверджено.

Крім того, п.п. 4.15 п. 4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5 (z0705-98) та п. 3.9 Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють в державних спеціалізованих установах, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України від 24.12.07 р. №170/170/5, передбачено імперативні вимоги, яким повинен відповідати висновок експерта. В порушення вимог названих Інструкцій, Висновок спеціаліста від 21.07.06 р. №М-14-06/1 не містить ні підпису, ні печатки експерта, а отже, правомірно відхилений судом як неналежний доказ наявності погіршення об'єкту оренди та причин погіршення.

З огляду на те, що з часу припинення дії Договору оренди від 12.01.06 р., минуло більш ніж два роки, не вбачається за можливе призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу для з'ясування наявності погіршення об'єкту оренди та причин його погіршення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не виконав вимог пункту 4 Ухвали ГСЧО від 07.04.2008р. №5/608-14/159 та не надав суду належних доказів наявності збитків з урахуванням вимог ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України, не зазначив наявність повного складу цивільного правопорушення, не подав достатніх доказів того, що пошкодження орендованого приміщення стались внаслідок недбалого ставлення відповідача.

Частиною 2 ст. 776 ЦК України встановлено, що капітальний ремонт речі, переданої у найм, проводиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р. № 7/7-401 (v-401509-03) "Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів"заміна та відновлювання конструкцій та обладнання будівель в зв'язку з їх фізичним зносом та руйнуванням відповідно, відноситься до капітального ремонту.

Отже, витрати по проведенню капітального ремонту не можуть бути покладені на відповідача як наймача.

Враховуючи вищенаведене позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32 - 34, 36 ГПК України не доведено наявність збитків у сумі 4 424, 00 грн., завданих внаслідок пошкодження об'єкту оренди, таким чином не підлягають задоволенню й вимоги щодо відшкодування 200,00 грн. - витрат на проведенні дослідження вартості відновлювального ремонту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення неустойки у сумі 800,00 грн., оскільки позивачем не подано її документального обґрунтованого розрахунку, не зазначено період, за який вона нарахована.

Вимоги позивача в частині стягнення 1 500,00 грн. моральної шкоди, як судом першої інстанції так апеляційною інстанцією суду не досліджувалися, так як Постановою ВГСУ №5/608 від 13.03.2008 р. в цій частині Рішення ГСПО від 31.05.2007 р. та Постанову КМАГСу від 27.11.2007 р. залишено без змін.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування Рішення господарського суду Полтавської області від 19.06.2008 року у справі № 5/608-14/159.

Керуючись ст.ст. 99, 103- 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на Рішення господарського суду Полтавської області від 19.06.2008 року у справі № 5/608-14/159 залишити без задоволення.