14/160-08 Про часткове визнання рішення міської ради недійсним та зобов'язання укласти договір оренди нежитлового приміщення - 15.10.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги управління житлового господарства міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008р. у справі №14/160-08

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача-1 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,75

відповідача-2 комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова,6

відповідача-3 управління житлового господарства міської ради, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна,16

про часткове визнання рішення недійсним та зобов'язання укладання договору оренди.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 року по справі №14/160-08 (суддя Панна С.П. ) позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради та управління житлового господарства міської ради про часткове визнання рішення недійсним та зобов'язання укладання договору оренди задоволено частково шляхом зобов'язання управління житлового господарства міської ради укласти договір оренди не житлового приміщення загальною площею 88,9кв.м по вул.Телевізійній,4 м. Дніпропетровська. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, відповідач-3 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:

- суд при винесені рішення не з'ясував той факт, що згідно п.2 рішення Дніпропетровської міської ради №41/11 від 21.03.2007 року "Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади", комітет комунальної власності міської ради визначено єдиним орендодавцем нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста;

- суд порушив вимоги ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України " Про місцеве самоврядування в України" стосовно актів, прийнятих органами самоврядування в межах їх компетенції, які є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Рішення міської ради № 41/11 від 21.03.2007 року не було скасовано та його виконання є обов'язковим;

- у відповідача-3 відсутні повноваження на укладання договорів оренди комунального майна тощо.

Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Позивач у судовому засіданні підтримав позицію відповідача-2 та просив рішення суду залишити без змін.

Представник відповідач-1 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив рішення господарського суду скасувати, а задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради №1395 від 16.03.2006 року позивачу було надано в оренду нежитлове приміщення загальною площею 88,9кв.м по вул.Телевізійній,4 м. Дніпропетровська для ремонту та реставрації швацьких виробів строком на 360 днів (а.с.11).

Згідно п.3 зазначеного рішення було доручено управлінню житлового господарства укласти з позивачем договір оренди даного житлового приміщення, а комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Жовтневого району скласти акт приймання-передачі приміщення.

Зазначене нежитлове приміщення 01.10.2006 року загальною площею 88,9кв.м було передано позивачу, про що комунальним житлово-експлуатаційним підприємством №9 складено відповідний акт (а.с.12).

На вказане приміщення 19.05.2006 року позивач отримав в Управлінні платних послуг та побутового обслуговування населення Дніпропетровської міської ради картку реєстрації об'єкта сфери послуг №017007.

За висновком обласної СЕС №82 від 11.05.2006року спірне приміщення по вул. Телевізійній,4 у м. Дніпропетровську відповідає вимогам санітарного законодавства і може здійснювати вид господарської діяльності (послуг) -ремонт та реставрація швейних виробів (а.с.18).

Починаючи з березня 2006 року, позивач регулярно вносить орендну плату за передане йому приміщення, що підтверджується квитанціями (а.с.94-104).

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Отже з позивачем були фактично встановлені договірні відносини по оренді не житлового приміщення загальною площею 88,9кв.м по вул. Телевізійній, 4 м.Дніпропетровська.

Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно п.1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ч.5 ст.60 вищезазначеного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно ч.3 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200кв.м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200кв.м.

У грудні 2006р позивач звернувся з заявою до міської ради про внесення змін в рішення щодо орендованого майна, у тому числі в частині його оплати, але відповідний документ не було прийнято, що підтвердили сторони в судовому засіданні.

Відповідно до ч.8 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Відповідач-3, заперечуючи проти уточнених вимог позивача, послався на те, що єдиним орендодавцем комунального майна відповідно до рішення міськради є комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради.

Однак за п.8 рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007р. №12/17 "Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради №41/11 від 21.03.2007 року "Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста" управлінню житлового господарства міської ради надано дозвіл на укладання договорів оренди відповідно до рішень виконкому міської ради щодо передачі в оренду не житлових приміщень, які прийняті до 01.06.2007року, за умов надання всіх необхідних документів згідно з чинним законодавством та Порядком передачі в оренду не житлових приміщень, що перебувають у комунальної власності територіальної громади міста, затвердженим рішенням міської ради від 09.04.2003 року №18/8, з подальшими змінами (а.с.78-81).

За таких обставин суд вірно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача-3 укласти з позивачем договір оренди нежитлового приміщення площею 88,9кв.м по вул.Телевізійній, 4 м.Дніпропетровська, з визначенням розміру орендної плати згідно Методики розрахунку та використання плати за оренду комунального майна.

Посилання в апеляційній скарзі рішення міської ради №41/11 від 21.03.2007 року "Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста", не може бути прийнято до уваги, оскільки в нього внесені відповідні зміни.