Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Городечної М.І.

суддів Юркевича М.В.

Кузя В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради № 825-10 від 23.07.2008 року (вх. № 426 від 31.07.2008 року)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2008 року

у справі № 9/59

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ

до Івано-Франківської міської ради

про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки, площею 0,3402, розташованої по АДРЕСА_1.

за участю представників :

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача - Буджак В.М.

Присутнім в судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК (1798-12) ).

Апеляційна скарга Івано-Франківської міської ради подана на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2008 року у справі № 9/59, яким задоволено позов Приватного підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради: вирішено укласти між сторонами договір оренди земельної ділянки, площею 0,3402, розташованої по АДРЕСА_1, на умовах, визначених в даному рішенні.

В апеляційній скарзі № 825-10 від 23.07.2008 року (вх. № 426 від 31.07.2008 року) Івано-Франківська міська рада просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2008 року у справі № 9/59 скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові підприємцю ОСОБА_1 відмовити. При цьому в апеляційній скарзі підставою для скасування згаданого рішення місцевого суду, скаржник зазначає те, що судом першої інстанції неповно з"ясовано всі обставини, що мають значення для правильності вирішення спору, та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, що судом першої інстанції не дано належної оцінки тому, що відповідно до положень ст.ст. 12, 116, 123- 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі"передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, і відповідно, зобов"язання даного органу надати в користування земельну ділянку за відсутності його рішення є порушенням даного земельного законодавства.

Позивач вимоги апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 5881 від 26.09.2008 року). Просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2008 року у справі № 9/59 залишити без змін.

В судовому засіданні 01.10.2008 року було оголошено перерву до 15.10.2008 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

Рішенням ХХХІІІ сесії Івано-Франківської міської ради IV демократичного скликання "Про дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" від 14.02.2006 року надано приватному підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 для влаштування паркінгу автомобілів поруч готельно-відпочинкового комплексу.

Приватним підприємцем ОСОБА_1 виконано всі роботи із попереднього погодження та отримано: погодження Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів - висновок № 03-04-06/422 від 26.02.07 року; погодження управління архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому - висновок № 2/3-3/240 від 03.05.06 року; погодження ДУ охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області - висновок № 13-7/204 від 23.01.07 року; погодження Головного державного санітарного лікаря м. Івано-Франківська -висновок № 7 від 05.01.07 року; погодження управління культури - висновок № 29/1-7/в від 05.01.07 року; погодження генплану забудови території - згода головного архітектора міста Івано-Франківська. Позивачем також отримано акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування від 20.07.06 року.

Протягом 2006-2007 років позивачем було виготовлено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки і по даному проекту отримано позитивний висновок Державної експертизи землевпорядної документації при Івано-Франківському обласному управлінні земельних ресурсів № 1144/П від 20.04.07 року.

24.05.07 року підприємцем ОСОБА_1 через дозвільний центр було подано заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3402 га для влаштування паркінгу автомобілів на АДРЕСА_1 поруч готельно-відпочинкового комплексу.

У відповідності до ст. 5 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) земельне законодавство базується, зокрема, на принципах: забезпечення раціонального використання та охорони земель та забезпечення гарантій прав на землю.

Відповідно до ст. 142- 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об"єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставі і в порядку, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 123 ЗК України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Частинами 5, 6 цієї ж статті ЗК України (2768-14) передбачено, що відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Таким чином, законодавцем чітко визначено документи, які зобов"язана подати особа при волевиявленні отримати в оренду земельну ділянку, перелік необхідних погоджень проекту відведення земельної ділянки. Орган місцевого самоврядування зобов"язаний у місячний термін розглянути такий проект відведення і прийняти рішення про надання земельної ділянки в оренду або про відмову в наданні. При чому, з комплексного аналізу вищенаведених норм, випливає, що в разі подання зацікавленою особою всіх передбачених законом документів, та отримання необхідних погоджень проекту відведення земельної ділянки, відповідна рада зобов"язана прийняти рішення про надання земельної ділянки.

Факт подання позивачем всіх необхідних документів для прийняття рішення про передачу йому в оренду земельної ділянки площею 0,3402 га для влаштування паркінгу автомобілів на АДРЕСА_1 поруч готельно-відпочинкового комплексу, в тому числі й звіту про грошову оцінку землі, а отже, дотримання всіх вимог ст. 123-124 ЗК України, підтверджується матеріалами справи, та не заперечено у відповідності до вимог ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до п. 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше, ніж один раз на місяць.

В порушення вимог чинного законодавства, Івано-Франківською міською радою не приймалось жодних рішень про затвердження проекту землеустрою (проекту відведення) та наданні в оренду підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,3402 га для влаштування паркінгу автомобілів на АДРЕСА_1 поруч готельно-відпочинкового комплексу чи про відмову в наданні.

Дії (бездіяльність) органу місцевого самоврядування -Івано-Франківської міської ради щодо неприйняття рішення про надання позивачу в оренду земельної ділянки площею 0,3402 га для влаштування паркінгу автомобілів на АДРЕСА_1, суперечать вимогам ст. ст. 123-124 ЗК України.

Відповідно до ч.ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договір оренди земельної ділянки, виходячи зі змісту ст. 93, ст. 124 ЗК України, ст.ст. 1, 13- 16 Закону України "Про оренду землі"по своїй правовій природі є цивільно-правовою угодою (правочином) і укладається в загальному порядку встановленому главою 53 ЦК України (435-15) , з врахуванням особливостей передбачених ЗК України та Законом України "Про оренду землі" (161-14) .

Так, відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про оренду землі"передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відпровідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 ст. 649 ЦК України передбачено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ст. 181 ГК України, яка встановлює загальний порядок укладання господарських договорів, позивачем разом зі заявою 30.05.2005 року направлено відповідачу для розгляду та підписання три примірники проекту договору оренди земельної ділянки площею 0,3402 га для влаштування паркінгу автомобілів на АДРЕСА_1 поруч готельно-відпочинкового комплексу, який у двадцятиденний термін зобов'язаний був його підписати або надати позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

В проекті зазначеного Договору передбачено всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду, встановлені ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Як підставно встановлено судом першої інстанції, Договір оренди земельної ділянки не був підписаний з боку Івано-Франківської міської ради, не було складено також і протокол розбіжностей до договору і у встановленому порядку не направлено позивачу ані протокол розбіжностей, ані заперечення до проекту договору.

Враховуючи відповідно до ст.ст. 4- 5, 43, 82- 85 ГПК України вищенаведені положення законодавства, обставини та докази, якими вони стверджуються, керуючись передбаченими ст. 129 Конституції України та ГПК України (1798-12) принципами господарського судочинства, а саме: встановленість судом вище права позивача в зв'язку з дотриманням всіх вимог ст.ст. 123-124 ЗК України на отримання в оренду земельної ділянки площею 0,3402 га для влаштування паркінгу автомобілів на АДРЕСА_1 поруч готельно-відпочинкового комплексу; враховуючи, що бездіяльність відповідача щодо нерозгляду в установленому законом порядку заяви позивача про надання в оренду земельної ділянки порушує право позивача на отримання в оренду зазначеної земельної ділянки, надане йому Законом, і нереалізоване Івано-Франківською міською радою в установленому ст. 124 ЗК України порядку та строки; положення ст.ст. 1, 6, 8, 19, 55, 124 Конституції України щодо покладення на суди в Україні, як правовій державі, згідно розподілу державної влади в державі Україна, функції захисту прав осіб в усіх правовідносинах, що виникають в державі, - апеляційний суд вважає, що з метою захисту порушеного Івано-Франківською міською радою права підприємця ОСОБА_1 на отримання в оренду земельної ділянки, - суд першої інстанції дійшов правильного висновоку про укладення між сторонами договору оренди земельної ділянки, площею 0,3402, розташованої по АДРЕСА_1, на умовах, визначених пропозицією даного підприємця від 30.05.2008 року.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2008 року у справі № 9/59 грунтується на чинному законодавстві, фактичних обставинах і матеріалах справи, а тому його слід залишити без змін.

Відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

1. Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2008 року у справі № 9/59 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109- 110 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.