2-2/1444-2008 Про відшкодування матеріальної шкоди у зв`язку з настанням страхового випадку - 13.10.2008 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Авінда" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 03.07.2008 у справі №2-2/1444-2008

за позовом відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ДЖЕНЕРАЛІ ГАРАНТ" (пров. Новопечерський, 19/3,Київ 42,01042; майдан Бугрімової, 3, м.Харків, 61010)

до приватного підприємства "Фірма "Авінда" (вул. Київська, 44-15,Сімферополь,95000)

3-тя особа Кримська філія закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Веско" (пр. Кірова, 29/1, оф. 4380,Сімферополь,95000)

про стягнення 18097,01 грн.

Позивач, відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "ДЖЕНЕРАЛІ ГАРАНТ", звернувся до господарського суду з позовними вимогами до відповідача, приватного підприємства "Фірма "Авінда", третя особа - Кримська філія закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Веско", про стягнення на підставі статей 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування" матеріальної шкоди в сумі 18097,01 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 03.07.2008 у справі №2-2/1444-2008 частково задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ДЖЕНЕРАЛІ ГАРАНТ" про стягнення 18097,01 грн. Стягнуто з приватного підприємства "Фірма "Авінда" на користь відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ДЖЕНЕРАЛІ ГАРАНТ" 18033,83 грн. матеріального збитку, 180,34 грн. держмита, 117,59 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу. У стягненні 63,18 грн. у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "Фірма "Авінда" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Заявник вважає, що рішення суду прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме статей 9, 12 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які передбачають ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, який становить 25500,00 грн. на одного потерпілого, за вирахуванням суми франшизи, яка складає 510,00 грн. На думку відповідача, у зв’язку з тим, що цивільна-правова відповідальність відповідача була застрахована у Кримській філії закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Веско", то відповідно й філія також повинна відшкодувати позивачу суму у розмірі 7745,97 грн. (25500,00 грн. (ліміт відповідальності) –510,00 (франшиза) - 17244,03 грн. (перераховані позивачу)).

У зв'язку з хворобою головуючого судді Плута В.М., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.09.2008 здійснено його заміну на суддю Волкова К.В. Головуючим у справі призначено суддю Борисову Ю.В.

Строк розгляду апеляційної скарги на підставі ухвали заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.09.2008 продовжений на один місяць.

У судовому засіданні 13.10.2008 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення у повному обсязі.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

19.07.2006 між відкритим акціонерним товариством Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" (з грудня 2006 року перейменоване у ВАТ "УСК "ДЖЕНЕРАЛІ ГАРАНТ") (страховик), фізичною особою Сахаровою Галиною Олександрівною (страхувальник) та Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (вигодонабувач) був складений поліс №19-3351027 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, за умовами якого об'єктом страхування є транспортний засіб: автомобіль марки Chevrolet Lacetti, реєстраційний номерний знак №АХ 5418АМ, оціночною вартістю 84358,00 грн. (а.с. 13).

Розмір збитків, згідно з полісом, визначається експертом Харківського Науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. засл. професора Бокаріуса або страховою компанією.

Встановлено, що 28 листопада 2006 року о 18 год. 40 хв. на під’їзній дорозі до м. Харькова 1 км +100м сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) –зіткнення автомобілю марки МАЗ реєстраційний номерний знак №АК 4113АМ, власником якого є приватне підприємство "Фірма "Авінда", під керуванням водія Голишева С.М. з автомобілем марки "Chevrolet Lacetti" реєстраційний номерний знак №АХ 5418АМ, що є об’єктом вказаного вище полісу страхування, під керуванням Сахарова А.П.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля "Chevrolet Lacetti" була заподіяна шкода, розмір якої відповідно до висновку Харківського Науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. Бокаріуса №11341 від 21.02.2007 дослідження спеціаліста - автотоварознавця становить 21304,83 грн. (а.с. 15-16).

У зв’язку з тим, що при первісному дослідженні з технічної точки зору неможливо було оглянути та розібрати пошкоджений автомобіль на спеціальному стенді за допомогою спеціальних механізмів та пристроїв –для фіксації скритих пошкоджень, була проведена додаткова експертиза №3432 від 26.04.2007, згідно з якою розмір додаткової матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля "Chevrolet Lacetti", становить 9004,31 грн. (а.с.21-22).

Відповідно до постанови Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 28.12.2006 у справі №3-227764/06 винним у скоєнні вказаної ДТП визнано водія автомобілю марки МАЗ реєстраційний номерний знак №АК 4113АМ Голишева С.М. (а.с. 12).

На виконання умов страхування, відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "ДЖЕНЕРАЛІ ГАРАНТ" за заявою страхувальника від 29.11.2006 (а.с. 14), шляхом оплати вартості ремонтно-відновлювальних робіт перерахувало СТО ВАТ "Харків-АВТО" страхове відшкодування у розмірі 34748,08 грн.( у тому числі 35494,43 грн. –вартість робіт з вартістю запчастин, 34,05 грн. –вартість Довідки ДАІ, 63,18 грн. –витрати з оплати телеграм, 843,58 грн. –франшиза), що підтверджується платіжним дорученням №780 від 30.05.2006 та про що складений страховий акт №53088 від 23.05.2007(а.с. 29, 34).

З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність винної особи - приватного підприємства "Фірма "Авінда" була застрахована згідно з полісом №ВА/9951405 від 16.11.2006 (а.с. 65) у Кримській філії "Страхова компанія "Веско", позивач претензією (вих. №1600 від 20.07.2007) звернувся до КФ "СК"Веско" з вимогою, в порядку регресу, відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 35341,04 грн.(а.с. 35).

Втім, платіжним дорученням №979 від 14.01.2008 КФ "СК"Веско" перерахувало на рахунок позивача в якості страхового відшкодування лише 17244,03 грн. Невідшкодованою залишилась сума у розмірі 18097,01 грн., яку позивач й просить стягнути з винної особи - приватного підприємства "Фірма "Авінда".

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам у справі, тому підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення відсутні.

Так, судом розглянуто спір між позивачем (страховиком) та відповідачем - юридичною особою, з вини працівника якої (водія Голишева С.М.) та за участю належного їй автомобіля (МАЗ реєстраційний номерний знак №АК 4113АМ) внаслідок ДТП завдана шкода страхувальникові –Сахаровій Г.О., якій на підставі страхового полісу №19-3351027 від 19.07.2006, її заяви від 29.11.2006 про настання страхового випадку, довідки Відділу із забезпечення діяльності стройових підрозділів ДПС Управління МВС України в Харківській області №58/3802 від 12.12.2006, страхового акту №53088 від 23.05.2007, позивач платіжним дорученням № 780 від 30.05.2007 виплатив страхове відшкодування у розмірі 34748,08 грн., з яких 17244,03 грн. були відшкодовані КФ "СК"Веско".

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності і обґрунтованості наданими доказами та приписами чинного законодавства.

Дійсно, відповідно до вимог статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Зазначене кореспондується із статтею 27 Закону України "Про страхування", якою також передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При розгляді питання щодо особи, яка повинна відшкодовувати заподіяну шкоду, судова колегія погоджується з посиланням місцевого господарського суду на те, що у відповідності до постанови Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 28.12.2006 у справі №3-227764/06 винним у скоєні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобілю марки МАЗ реєстраційний номерний знак №АК 4113АМ Голишева С.М., власником якого є приватне підприємство "Фірма "Авінда", у зв’язку з чим суд першої інстанції прийшов до цілком вірного висновку, що відповідальність за заподіяння шкоди у цьому випадку покладається саме на власника транспортного засобу - приватне підприємство "Фірма "Авінда".

Стягуючи з відповідача 18033,83 грн. матеріальних збитків, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині стягнення витрат по оплаті телеграм на суму 63,18 грн. з підстав ненадання позивачем належних доказів того, що ці витрати виникли та пов’язані саме з розглядом цієї справи.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, стало відомо, що під час знаходження аварійного автомобіля "Chevrolet Lacetti" реєстраційний номерний знак №АХ5418АМ на території СТО ВАТ "Харків-АВТО", 10.12.2006 працівник Кошаренко Ю.А., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, незаконно заволодів транспортним засобом, виїхав з території СТО та у районі вул. Жовтневої, буд. № 5 села Пісочин Харківської області не справився з керуванням та скоїв наїзд на житловий будинок, в результаті чого автомобіль отримав додаткові пошкодження.

Про вказану ДТП Харківським РВ УМВС України в Харківській області було видано Довідку №12189 від 14.12.2006 (а.с. 85), якою були зафіксовані усі наявні пошкодження автомобілю з врахуванням й тих, які були отримані при першій ДТП 28.11.2006.

21.12.2006 позивач, у зв’язку з наведеними обставинами, звернувся до Харківського Науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. засл. професора Бокаріуса з проханням провести експертизу пошкодженого автомобіля, враховуючи обставини двох ДТП на підставі двох окремих довідок про ДТП, за результатами якої експерт надав два окремі висновки:

- №11341 від 21.02.2007 на суму 21304,83 грн. стосовно пошкоджень, які отримав автомобіль у ДТП 28.11.2006 під керуванням водія приватного підприємства "Фірма "Авінда" Голишева С.М. (а.с. 15-16);

- №11343 від 28.02.2007 на суму 10583,79 грн. щодо пошкоджень, які отримав автомобіль 10.12.2006 під керуванням водія Кошаренко Ю.А., який незаконно заволодів автомобілем (а.с. 86-87).

Зазначені експертизи були проведені на підставі пошкоджень, які було можливо зафіксувати без дефектовки (розбору) автомобіля. Однак, при первісному дослідженні з технічної точки зору неможливо було оглянути та розібрати пошкоджений автомобіль на спеціальному стенді за допомогою спеціальних механізмів та пристроїв –для фіксації скритих пошкоджень, у зв’язку з чим були проведені додаткові експертизи

- №3432 від 26.04.2007, згідно з якою розмір додаткової матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля "Chevrolet Lacetti" під час ДТП 28.11.2006 становить 9004,31 грн. (а.с. 21-22);

- № 3431 від 26.04.2007, згідно з якою розмір додаткової матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля "Chevrolet Lacetti" під час ДТП 10.12.2006 становить 613,72 грн.(а.с. 91-92).

Слід зазначити, що позивачем на підставі страхового полісу №19-3351027 від 19.07.2006 страхування транспортного засобу, заяви від 10.12.2006 про настання страхового випадку, довідки Харківського РВ УМВС України в Харківській області №12189 від 14.12.2006, страхового акту №54239 від 23.05.2007 (а.с. 99), позивач платіжним дорученням № 781 від 30.05.2007 виплатив Сахаровій Г.О. страхове відшкодування у розмірі 15295,87 грн. (а.с. 100), а тому ставлення відповідачем під сумнів додаткового висновку експерта автотоварознавця №3432 від 26.04.2006 є безпідставними.

Крім того, в матеріалах справи наявні пояснення директора Харківського Науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. засл. професора Бокаріуса (а.с. 102), з яких вбачається, що для розмежування отриманих пошкоджень при першому та другому ДТП дослідження проводилось з врахуванням даних, які були зафіксовані у Довідці Відділу із забезпечення діяльності стройових підрозділів ДПС Управління МВС України в Харківській області №58/3802 від 12.12.2006 та Довідці Харківського РВ УМВС України в Харківській області №12189 від 14.12.2006. На підставі зазначених довідок експертом шляхом взаємних виключень пошкоджень, що дублюються, були здійснені розрахунки матеріальної шкоди з врахуванням при цьому характеру та місця локалізації пошкоджень, отриманих при першій та другій ДТП.

Таким чином, можна зробити висновок, що на підставі встановлених фактичних обставин, місцевим господарським судом правильно з'ясовані виниклі між сторонами права та обов'язки, вірно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому твердження заявника скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв’язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.