2-3/2008 Про визнання недійсним протоколу зборів, та поновлення у правах учасника товариства - 01.10.2008 Прийняття

ОСОБА_1 звернувся до Гагарінського районного суду м. Севастополя зі скаргою до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксингу" (товариство з обмеженою відповідальністю "МАСБіК"), за участю третьої особи: ОСОБА_3 про визнання недійсним недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "МАСБіК" від 14.06.2001 року, оформленого протоколом № від 14.06.2001 року, я ким позивача було виключено з числа учасників товариства, а також з вимогами про поновлення його у правах учасника товариства.

Вимоги заяви ОСОБА_1 мотивовані тим, що у листопаді 1999 року було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "МАСБіК", в якому йому, як засновнику, належала частка у розмірі 33%. Заявник зазначає, що під час знаходження його під вартою, 14.06.2001 року мало місце рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "МАСБіК", інтереси ОСОБА_1 на підставі доручення представляв ОСОБА_3 та за результатами зборів позивача було виключено з числа учасників товариства. ОСОБА_1 вказує на те, що протокол збору та рішення є незаконними, оскільки згоди на виключення його зі складу учасників товариства він не надавав, до порядку денного питання виходу його з товариства не включалось, про намір розглядати вказане питання його і інших учасників товариства не повідомляли.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19.06.2008 року у справі № 2-3/2008р. позов ОСОБА_1 було задоволено. Суд визнав недійсними протокол зборів і рішення зборів товариства з обмеженою відповідальністю "МАСБіК" від 14.06.2001 року про виключення ОСОБА_1 з числа учасників товариства, а також постановив поновити позивача у правах учасника товариства.

При прийнятті рішення суд першої інстанції встановив факти порушення під час проведення 14.06.2001 року загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "МАСБіК" від 14.06.2001 року вимог Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) .

Не погодившись з цим судовим актом, ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Доводи заявника третьої особи в апеляційній скарзі полягають у порушенні судом першої інстанції положень цивільного процесуального законодавства, що, на його думку, призвело до безпідставного вирішення спору по суті, незастосуванні до спірних правовідносин положень про позовну давність, а також не витребування доказів, які, також на думку ОСОБА_3, свідчать про правомочність проведених загальних зборів учасників товариства 14.06.2001 року.

Позивач у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

15 вересня до суду апеляційної інстанції надійшла заява відОСОБА_1 про відвід судді Гонтаря В.І.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 відмовлено в задоволенні заявиОСОБА_1 про відвід судді Гонтаря В.І.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 суддів Гонтаря В.І. та Голика В.С. замінено на суддів Борисову Ю.В. та Черткову І.В.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез'явившихся представників сторін за наявними документами в матеріалах справи. Законом України від 15.12.2006 року № 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) було внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , статтю 12 якого доповнено пунктом 4 такого змісту: господарським судам підсудні справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.12.2006 року № 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) , після набрання чинності цим Законом заяви і скарги у справах, передбачених абзацом першим пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, по яких не порушено (не відкрито) провадження, розглядаються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12)

Таким чином, рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19.06.2008 року підлягає перегляду апеляційним господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Переглянувши рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

16.11.1994 року Гагарінською районною державно адміністрацією м. Севастополя було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксингу" (том 1 а.с.80, 94)

Відповідно до пункту 1.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксингу" від 16.11.1994 року, Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксингу, в подальшому Асоціація, створена за рішенням зборів засновників в формі товариства з обмеженою відповідальністю, склад засновників, розмір часток кожного з них визначається засновницьким договором (том 1 а.с.105-118).

Із змісту засновницького договору товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксингу" (товариство з обмеженою відповідальністю "МАСБіК") від 20.09.1994 року вбачається, що засновниками вказаної юридичної особи є ОСОБА_1, ОСОБА_5, а також ОСОБА_6.

Відповідно до пункту 4.3 зазначеного вище засновницького договору, внески кожного з учасників складають 33% (том 1 а.с. 99-104).

Згідно з протоколом № 3 Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "МАСБіК" від 25.08.1997 року було постановлено внести зміни та доповнення до Установчого договору, в результаті чого до складу засновників було включено ОСОБА_7, при цьому, внески учасників перерозподілено та складають 25 % кожного учасника (том 1 а.с.125).

Пунктом 1.8 Статуту встановлено, що місцезнаходженням Асоціації є: Україна, АР Крим, м. Севастополь, вул. М.Музики, 86"А" (том 1 а.с.108).

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2000 року учасник Асоціації ОСОБА_1 видав на ім`я ОСОБА_3 доручення на представництво за будь-якими питаннями відносно діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксингу", зокрема, брати участь у голосуванні з метою прийняття рішень, що стосуються компетенції загальних зборів, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному Статутом, одержувати інформацію про діяльність товариства, знайомитися з річними балансами, звітами про його діяльність, протоками зборів, отримувати дивіденди, подавати від імені довірителя заяви, в тому числі, про вихід з товариства, підписувати Установчі документи у випадку внесення до них змін, розписуватись за довірителя та виконувати інші дії, пов'язані зі статусом засновника (учасника) товариства (том 1 а.с.81).

14.06.2001 року ОСОБА_3, на підставі зазначеного вище доручення від 26.12.2000 року, на адресу Зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксингу" від імені ОСОБА_1 було подано заяву про виведення ОСОБА_1 із складу засновників вказаної юридичної особи (том 1 а.с.151).

Частина 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції закону від 12.06.2001 року, тобто станом на момент складання оскаржуваного протоколу № 1 від 14.06.2001 року) встановлює, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно зі Статтею 6 "Структура і управління Асоціацією" Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "МАСБіК", органами управління Асоціації є: Збори учасників, Рада Асоціації за головуванням Голови Асоціації, Виконавчий директор, ревізійна комісія (том 1 а.с.114).

Відповідно до пункту 6.3 зазначеного Статуту, Вищим органом Асоціації є Збори Учасників.

Згідно з підпунктами 2, 3 пункту 6.8.1. Статуту, до компетенції Ради відноситься, зокрема, зміна та доповнення Статуту Асоціації, прийом нових учасників та виключення учасника з Асоціації.

Судовою колегією встановлено наявність в матеріалах справи протоколу від 14.06.2001 року загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксингу", із змісту якого вбачається проведення загальних зборів Товариства та прийняття наступних рішень:

1. Прийняти до складу Учасників Товариства ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10;

Розглянувши заяву про вихід, вивести із складу учасників Товариства ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

2. Статутний фонд товариства складає триста сімдесят (370,00) гривень. В укладенні Статутного фонду приймають участь: ОСОБА_9 -92,50 грн. (25% Статутного фонду), ОСОБА_8 -92,50 грн. (25% Статутного фонду), ОСОБА_10 - 92,50 грн. (25% Статутного фонду), ОСОБА_3 - 92,50 грн. (25% Статутного фонду),

3. Вибрати Директором товариства ОСОБА_8 з правом першого підпису (том 1 а.с.152).

Згідно з частинами 4, 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції закону від 12.06.2001 року), учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно з частиною 1 статті 33, частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія виходить з недоведеності позивачем суду того факту, що станом на 14.06.2001 року учасники Асоціації (ОСОБА_1, ОСОБА_5,ОСОБА_6) не були сповіщені про проведення 14.06.2001 року Зборів Учасників Асоціації.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм власним переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в господарському процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд першої інстанції вірно встановив, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "МАСБіК" фактично проводились, а протокол № 1 від 14.06.2001 року відображує дійсний стан фактичних обставин і не може свідчити про порушенням вимог Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , умов Засновницького договору і Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "МАСБіК". За таких обставин, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

В той же час, надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права, що виразилось у незакритті провадженні у справі, судова колегія вважає такі посилання безпідставними з огляду на те, що дане питання являлось предметом дослідження Гагарінського районного суду м. Севастополя та з даного приводу 09.06.2006 року було винесено ухвалу про відмову представнику ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі. Сам ОСОБА_3 або його представник у разі незгоди з постановленим судом актом своїм конституційним правом на апеляційне або касаційне оскарження не скористались. Крім того, предметом даного апеляційного провадження є рішення суду від 19.06.2008 року, яким спір вирішено по суті, у зв'язку з чим, підстави для наданні правової оцінки діям суду першої інстанції з приводу винесення ухвали від 09.06.2006 року відсутні.

Стосовно доводів апеляційної скарги про необхідність застосування позовної давності, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу УРСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється у три роки.

Стаття 76 Цивільного кодексу УРСР встановлює, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

У даному випадку, судовою колегією встановлено, що ОСОБА_1 знаходився під вартою та довідався про існування оскаржуваного протоколу від 14.06.2001 року лише у листопаді 2003 року. Тобто, станом на момент звернення до суду -квітень 2004 року, строк позовної давності не було пропущено.

Крім того, 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодексу України (435-15) . Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) , правила Цивільного кодексу України (435-15) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Тому, у даному випадку підлягає застосуванню положення Цивільного кодексу України (435-15) , які регулюють питання позовної даності, зокрема, норма пункту 3 статті 267 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У зв'язку з викладеним, будь-які підстави для застосування позовної давності відсутні.

Частина 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Так, судовою колегією було встановлено часткову необґрунтованість доводів апеляційної скарги, однак, підчас перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в повному обсязі, було виявлено факт неправильної оцінки фактичних обставин справи та невірного застосування норм матеріального права, що являється підставою для скасування оскаржуваного рішення.