01/777 Про введення процедури санації боржника - 25.09.2008 Прийняття

Господарський суд Черкаської області, ухвалою від 10.02.2006 року, порушив провадження у справі про банкрутство державного підприємства Міністерства оборони України "Черкаський військовий торг північного оперативного командування", м. Черкаси за заявою Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі, а ухвалою від 30.03.2006 року у даній справі призначено розпорядником майна боржника Білика О.А.

18.03.2008 року місцевим господарським судом прийнято ухвалу у справі № 01/777, якою продовжено процедуру розпорядження майном державного підприємства Міністерства оборони України "Черкаський військовий торг північного оперативного командування".

На засіданні комітету кредиторів боржника, яке відбулось 01.07.2008 року було прийнято рішення звернутись до господарського суду Черкаської області із клопотанням про припинення процедури розпорядження майном та переходу до процедури санації боржника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.07.2008 року у справі №01/777 клопотання комітету кредиторів було задоволено та введено процедуру санації державного підприємства Міністерства оборони України "Черкаський військовий торг північного оперативного командування", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Білика О.А.

Не погоджуючись із даною ухвалою місцевого господарського суду, Міністерство оборони України звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргами.

Міністерство оборони України, як орган управління майном боржника, просить скасувати дану ухвалу повністю, залучити до участі у справі третіх осіб –працівників, які входять до складу органу управління боржником, з метою забезпечення судового рішення заборонити арбітражному керуючому Білику О.А. вчиняти певні дії, які перераховані у апеляційній скарзі.

На думку скаржника, порушення судом вимог законодавства при винесенні оскаржуваної ухвали полягає у наступному:

- господарський суд не витребував доказів надсилання повідомлення Міністерству оборони України про розгляд питання щодо ведення процедури санації боржника та подання до суду пропозиції стосовно призначення керуючим санацією Білика О.А., що порушує права Міністерства оборони України, оскільки згідно зі ст. 16 Закону про банкрутство, у роботі комітету кредиторів, з правом дорадчого голосу, має право приймати орган управління майном боржника;

- суд, у оскаржуваній ухвалі, не зазначив на підставі яких доказів чи інших документів комітету кредиторів обґрунтував висновок про задоволення клопотання комітету кредиторів та ввів процедуру санації строком на 12 місяців –до 13.06.2009 року, без відповідного продовження процедури розпорядження майном боржника;

- оскільки введення процедури санації тягне за собою відсторонення керівника боржника, а управління підприємством боржника переходить до керуючого санацією, господарський суд не визначив персональний склад осіб, які входять до органу управління боржником, не повідомив про такий судовий розгляд та позбавив працівників, що входять до органу управління боржника можливості оскаржити ухвалу від 14.07.2008 року;

- скаржник вважає, що оскільки ст. 17 Закону, передбачає прийняття керуючим санацією у господарське відання майна боржника та організацію проведення його інвентаризації, тощо, при цьому Закон не містить посилань на безоплатність такої передачі, отже при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд не визначив суб’єкта передачі керуючому санацією в господарське відання майна боржника, а також терміни і порядок такої передачі;

- на думку скаржника, оскаржуваною ухвалою не визначено строку підготовки та подання керуючим санацією плану санації на затвердження до суду, а також заходів з пошуку інвесторів і умови їх залучення, що є порушенням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалами апеляційного господарського суду від 04.08.2008 року та від 08.08.2008 року у справі № 01/777 дані апеляційні скарги було прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.08.2008 року.

Однак, у зв’язку із відпусткою головуючого у справі судді Яковлєва М.Л., а також для всебічного і повного вивчення матеріалів справи, що дасть можливість всебічно розглянути справу, винести законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів вирішила відкласти судовий розгляд, на підставі ст. 77 ГПК України, про що було винесено ухвали від 12.08.2008 року.

При цьому слід вказати, що справа № 01/777 розглядається з урахуванням ст. 102 ГПК України, тобто у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою в апеляційну інстанцію.

У відповідності до розпорядження заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.09.2008 р., у зв’язку з виробничою необхідністю, розгляд даної справи здійснюється апеляційним судом у складі колегії суддів: головуючого судді Яковлєва М.Л. та суддів Міщенка П.К. і Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.09.2008 року судовий розгляд було відкладено у зв’язку із неявкою представника боржника та необхідністю отримання додаткових документів.

Арбітражним керуючим Біликом О.А. та Управлінням Пенсійного фонду у Золотоніському районі Черкаської області подано відзиви на апеляційну скаргу з проханням залишити в силі ухвалу господарського суду першої інстанції, з підстав зазначених у відзивах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Черкаського обласного сектору з питань банкрутства слід задовольнити у повному обсязі, апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу частково скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.

Враховуючи те, що частка державного майна державного підприємства Міністерства оборони України "Черкаський військовий торг північного оперативного командування"становить 100 %, державний орган з питань банкрутства, відповідно до п.1 ст.2 Закону про банкрутство, пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Згідно Наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Порядку подання пропозиції господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих" від 25.04.2001 року № 87 державним органом з питань банкрутства є –Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України за місцезнаходженням боржника (територіальний орган).

Отже погодження кандидатур арбітражних керуючих здійснюється відповідним Державним департаментом з питань банкрутства, яким у даному випадку є Черкаський обласний сектор з питань банкрутства.

Порядок призначення керуючого санацією регламентує ст. 17 даного Закону, де зазначено, зокрема, що господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

У ч. 2 зазначеної норми вказано, що комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора, схвалення плану санації.

Аналіз зазначених вище норм та обставин справи дає право колегії суддів стверджувати, що призначення керуючого санацією Білика О.А. відбулось із порушенням порядку призначення керуючого санацією для підприємств частка державного майна у яких перевищує 25%, оскільки хоча його і призначено комітетом кредиторів, однак без відповідного погодження його кандидатури із Державним департаментом з питань банкрутства.

Щодо тверджень Міністерства оборони України про порушення судом норм процесуального права, що полягає у відсутності з’ясування повідомлення Міністерства оборони України про розгляд питання щодо ведення процедури санації боржника та подання до суду пропозиції стосовно призначення керуючим санацією Білика О.А., то колегія суддів не може погодитись із даними міркуваннями, з огляду на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 17 Закону про банкрутство, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців.

За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.

Як вбачається із ч. 2. згаданої статті, комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів), схвалення плану санації боржника.

Кандидатури керуючого санацією та інвестора (інвесторів) можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника. Керуючим санацією може бути запропоновано особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна, або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів та (або) інвесторів.

Отже, аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що саме комітет кредиторів приймає рішення а згодом і вносить клопотання на розгляд господарського суду про перехід до процедури санації боржника, а відтак законодавцем не встановлена обов’язковість присутності на засіданні комітету кредиторів органу управління майном боржника.

Твердження Міністерства оборони України стосовно того, що господарський суд, у оскаржуваній ухвалі, не зазначив на підставі яких доказів чи інших документів комітету кредиторів обґрунтував висновок про задоволення клопотання комітету кредиторів та ввів процедуру санації строком на 12 місяців –до 13.06.2009 року, без відповідного продовження процедури розпорядження майном боржника, також не має законного підґрунтя.

Як уже було зазначено вище, у ст. 17 Закону, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією, а отже із наведених підстав господарський суд і задовольнив клопотання комітету кредиторів, які в свою чергу, прийняли відповідне рішення про введення процедури санації, яка не потребує продовження процедури розпорядження майном.

Також Міністерство оборони України вважає, що господарський суд не визначив персональний склад осіб, які входять до органу управління боржником, не повідомив про такий судовий розгляд та позбавив працівників, що входять до органу управління боржника можливості оскаржити ухвалу від 14.07.2008 року.

Відповідно ч. 4. ст. 17 Закону про банкрутство, з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов’язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.

Як вбачається із наведеної норми, Законом чітко не встановлена обов’язковість присутності у судовому засіданні при прийнятті ухвали про введення процедури санації боржника, керівника боржника та осіб, які входять до органу управління боржника, однак, якщо виходити з того, що рішення суду з приводу введення процедури санації впливає на права керівних осіб боржника, то і в даному випадку не вбачається порушення з боку господарського суду будь-яких прав керівництва державного підприємства Міністерства оборони України "Черкаський військовий торг північного оперативного командування".

Колегією суддів встановлено, що громадянин Скрипник Анатолій Леонідович виконує обов’язки начальника державного підприємства Міністерства оборони України "Черкаський військовий торг північного оперативного командування". Із протоколу № 12 засідання комітету кредиторів боржника від 01.07.2008 року ( т. 4, а.с. 84-85), на якому було прийнято рішення щодо введення процедури санації боржника вбачається, що виконуючий обов’язки начальника державного підприємства Міністерства оборони України "Черкаський військовий торг північного оперативного командування"Скрипник Анатолій Леонідович, був присутній на зборах комітету кредиторів та не висловлювався проти прийнятих на засіданні рішень.

Також, у зв’язку із надходженням клопотання від голови комітету кредиторів про введення процедури санації боржника на розгляд до господарського суду, 01.07.2008 року судом було прийнято ухвалу ( т. 4 а.с. 86 ), якою призначено клопотання до розгляду на 07.07.2008 року та визнано обов’язковою, серед інших, явку керівника боржника. А Як вбачається із копії списку внутрішніх поштових відправлень господарського суду Черкаської області від 02.07.2008 року ( т. 4 а.с. 87), ухвалу було відіслано на адресу державного підприємства Міністерства оборони України "Черкаський військовий торг північного оперативного командування".

07.07.2008 року відбулось засідання господарського суду Черкаської області, розгляду клопотання про введення процедури санації, на яке керівник боржника не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку із чим суд вимушений був судове засідання відкласти та попередити керівника боржника, що у разі неявки клопотання буде розглянуто без його участі, що і відбулось 14.07.2008 року, оскільки Скрипник Анатолій Леонідович або його представник у судове засідання не з’явились.

Отже, господарський суд Черкаської області виконав усі, передбачені законодавством заходи, щодо процесуальних прав керівництва боржника, зокрема, бути присутнім у судовому засіданні, надавати пояснення, заперечення, подавати клопотання, тощо.

Міністерство оборони України також вважає, що оскільки ст. 17 Закону, передбачає прийняття керуючим санацією у господарське відання майна боржника та організацію проведення його інвентаризації, тощо, при цьому Закон не містить посилань на безоплатність такої передачі, а отже при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд не визначив суб’єкта передачі керуючому санацією в господарське відання майна боржника, а також терміни і порядок такої передачі.

На думку колегії суддів, у абз. 2 ч. 4 ст. 17 Закону чітко зазначено, що припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов’язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.

Колегія суддів вважає, що із даної норми вбачається і строк такої передачі, протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію, а також обов’язок керівника здійснити таку передачу.

Також у ст. 17 Закону про банкрутство визначено коло повноважень керуючого санацією до яких належить: прийняти в господарське відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації; відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами; розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника; організувати ведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності; здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником; від імені боржника заявляти позови про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну (додаткову) чи солідарну відповідальність; розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації; заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів, зазначених в абзаці сьомому цієї частини; звітувати перед комітетом кредиторів щодо послідовної реалізації плану санації; повідомляти у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали державний орган з питань банкрутства про своє призначення, затвердження мирової угоди, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов'язків; забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стосовно тверджень скаржника, що Закон не містить посилань на безоплатність такої передачі, то апеляційний суд вважає, що у даному випадку не слід проводити аналогію спеціального закону, яким є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) із Господарським кодексом України (436-15) , норми якого процитовані у апеляційній скарзі, оскільки, Закон про банкрутство слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, а арбітражний керуючий, приймаючи до свого відання майно боржника, виконує роль не нового власника, а скоріше найманого працівника, під час проведення всіх процедур банкрутства.

Твердження Міністерства оборони України, що оскаржуваною ухвалою не визначено строку підготовки та подання керуючим санацією плану санації на затвердження до суду, а також заходів з пошуку інвесторів і умови їх залучення, що є порушенням, на його думку, норм матеріального і процесуального права також відхиляються апеляційним судом, оскільки, у процитованій у даній постанові ст. 17 Закону про банкрутство, чітко вказано строки підготовки плану санації, порядок затвердження, тощо, а отже немає потреби зазначати це в ухвалі суду.

Щодо визначення у оскаржуваній ухвалі заходів з пошуку інвесторів та умови їх залучення, то по-перше, дані вказівки не відносяться до компетенції господарського суду, а по-друге, процедура санації боржника передбачає не тільки участь інвестора у санації боржника а й інші заходи зазначені у ч. 2. ст. 18 Закону:

реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону, тощо.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Мін істерства оборони України на ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.07.2008 року у справі № 01/777 задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу скасувати, в частині призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Білика О.А. скасувати та передати на розгляд у скасованій частині до місцевого господарського суду, в іншій частині апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.