Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Городечної М.І.

суддів Юркевича М.В.

Кузя В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Калуської міської ради № 2466/2-23/04 від 11.07.2008 року (вх. № 389 від 18.07.2008 року)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2008 року

у справі № 19/42

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", м.Івано-Франківськ

до Калуської міської ради

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ДМП "Калуштеплокомуненерго", м.Калуш

про стягнення 145598,70 грн.

за участю представників: від позивача –Понайда Р.І., від відповідача: Булавинець М.М., Мельник В.А., від третьої особи –не з"явився.

Представникам сторін роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2008 року у справі № 19/42 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"до Калуської міської ради: стягнено з відповідача 133000 грн. боргу за спожиту електроенергію, 5314,17 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов"язання, 831,04 грн. річних, 6453,52 грн. інфляційних втрат та судові витрати: 1455,99 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Калуська міська рада в апеляційній скарзі № 2466/2-23/04 від 11.07.2008 року (вх. № 389 від 18.07.2008 року) не погоджується з даним рішенням місцевого господарського суду, просить його скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та припинити провадження у справі.

Зокрема, Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що судом першої інстанції не враховано, що договір поруки від 24.06.2003 року № 249/2003, укладений між сторонами, є недійсним відповідно до ст. 48 ЦК Української РСР, оскільки був укладений з порушенням Бюджетного кодексу України (2542-14) , закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , а тому не породжує для Калуської міської ради будь-який правових наслідків. Крім цього, скаржник зазначає про те, що судом безпідставно стягнено з Ради пеню, річні та інфляційні, оскільки такий висновок суду зроблено без врахування того, що щодо ДМП "Калуштеплокомуненерго"порушено провадження про банкрутство та введено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів, нарахування штрафних санкцій, та з порушенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (2343-12) . Крім цього, скаржник також посилається на п. 2.2 договору поруки, в обгрунтування того, що відповідачем взято на себе лише обов"язок щодо сплати конкретної суми боргу –2869413,18 грн.

Також апелянтом наводяться й інші доводи в обгрунтування підстав для скасування окаржуваного рішення місцевого суду.

Відкрите акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго"(позивач у справі, надалі - ВАТ) вимоги апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 5818 від 24.09.2008 року). Просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2008 року у справі № 19/42 залишити без змін.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ДМП "Калуштеплокомуненерго"явку представника в судове засідання не направила. Однак, колегія суддів апеляційного суду, враховуючи повідомлення її належним чином про час та місце розгляду справи, що стверджується поштовим повідомленням про вручення її відповідальній за це службовій особі під розписку ухвали суду від 23.07.2008 року, необов"язковість явки її представника в дане судове засідання згідно ухвали суду від 23.07.2008 року, вважає за можливе здійснити апеляційне провадження та прийняти за наслідками судового розгляду постанову в даному судовому засіданні за відсутності представника третьої особи.

Колегія суддів апеляційного суду заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, розглянувши матеріали справи в порядку ст. 101 ГПК України, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

24.06.2003 року між ВАТ "Прикарпаттяобленерго" та Калуським ВУ "Міськводоканал" було укладено договір на реструктуризацію заборгованості в сумі 2869413,18 грн., яка наявна станом на 01.06.2003 року, а саме: 2491407,31 грн. неоплачених нарахувань по договору за користування електроенергією № 150 від 14.04.2000 року, та 378005,87 грн. за вексельними зобов"язаннями №№ 703363500680, 703363500682, 703363500685, 703363500736, емітованих 06.07.2000 року.

Згідно п. 2 даного Договору, сторони домовились про те, що частина заборгованості за електроенергією в сумі 1596000 грн. реструктуризується на 5 років, з кінцевим терміном погашення –01.06.2008 року. Погашення даної заборгованості проводиться шляхом щомісячного, до 5 числа кожного місяця, перерахування грошових коштів, починаючи з 01.06.2005 року. Частина заборгованості за електроенергією в сумі 7956007,24 грн. реструктуризується на 3 років, з відстрочкою на 2 роки, з кінцевим терміном погашення –01.06.2008 року; за вексельними зобов"язаннями на суму 378005,87 грн. реструктуризується на 3 років, з відстрочкою на 2 роки, з кінцевим терміном погашення –01.06.2008 року; заборгованість за недораховану електроенергією за актами порушення ПККЕ в сумі в сумі 77489,10 грн. реструктуризується на 3 років, з відстрочкою на 2 роки, з кінцевим терміном погашення –01.06.2008 року; компенсація за перетоки реактивної енергії в сумі 22310,97 грн. реструктуризується на 3 років, з відстрочкою на 2 роки, з кінцевим терміном погашення –01.06.2008 року. Погашення даної заборгованості проводиться шляхом щомісячного, до 5 числа кожного місяця, перерахування грошових коштів, починаючи з 01.06.2005 року.

Згідно договору поруки № 249/2003 від 24.06.2003 року, укладеним між ВАТ "Прикарпаттяобленерго", Калуською міською радою та Калуським ВУ "Міськводоканал", Калуська міська рада зобов"язувалась солідарно відповідати перед ВАТ "Прикарпаттяобленерго" за виконання боржником - Калуським ВУ "Міськводоканал" за виконання платіжних зобов"язань за договором на користування електричною енергією № 150 від 14.04.2000 року, укладених між ВАТ "Прикарпаттяобленерго"та Калуським ВУ "Міськводоканал", по договору реструктуризації заборгованості від 24.06.2003 року та вексельними зобов"язаннями, номери яких вказані в даному Договорі поруки, та емітованими 06.07.2000 року.

Рішенням Калуської міської ради від 28.04.2004 року № 473, вирішено припинити юридичну особу - Калуське ВУ "Міськводоканал" шляхом приєднання до ДП "Калуштеплокомуненерго" з передачею всього майна, прав та обов"язків.

Таким чином, Калуська міська рада є поручителем перед ВАТ "Прикарпаттяобленерго" за виконання МДП "Калуштеплокомуненерго" як правонаступником прав та обов"язків Калуського ВУ "Міськводоканал" зобов"язань по договору реструктуризації заборгованості від 24.06.2003 року.

Посилання апелянта на те, що договір поруки від № 249/2003 від 24.06.2003 року є недійсним з моменту його укладення через його невідповідність чинному законодавству, апеляційний суд не може взяти до уваги в даній справі, оскільки рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2007 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2008 року, постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2008 року у справі № Пр-5/27, відмовлено в позові Калуській міській раді до ВАТ "Прикарпаттяобленерго"та ДМП "Калуштеплокомуненерго"про визнання недійсним даного договору поруки.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 35 ГПК України вищенаведена постанова Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.04.2006 року є обов‘язковою для виконання, а факти нею встановлені мають преюдиційне значення при вирішенні даної справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що не підлягає повторному доведенню факт дійсності договору поруки № 249/2003 від 24.06.2003 року, укладеного між сторонами, на час прийняття оскаржуваного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ДМП "Калуштеплокомуненерго"в порушення п. 2 договору реструктуризації заборгованості від 26.06.2003 року не здійснювало погашення заборгованості згідно графіку, визначеного даним Договором, за період з листопада 2007 року по березень 2008 року (включно), в зв"язку з чим станом на 06.03.2008 року утворилась заборгованість останнього в сумі 133000 грн. боргу за спожиту електроенергію.

Також судом встановлено, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2006 року у справі № Б-7/29 затверджено реєстр вимог кредиторів МДП "Калуштеплокомуненерго" та визнано вимогу ВАТ "Прикарпаттяобленерго" на суму 2376887,55 грн.

В зв"язку з невиконанням ДМП "Калуштеплокомуненерго", як правонаступником Калуського ВУ "Міськводоканал", договірних зобов"язань по договору реструктуризації заборгованості від 26.06.2003 року, Калуській міській раді як поручителю було виставлено вимогу № 519 від 21.03.2007 року про виконання договору поруки від 24.06.2003 року, а саме сплату: 133000 грн. боргу за спожиту електроенергію, а також 5314,17 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов"язання, 831,04 грн. річних, 6453,52 грн. інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вимога позивача № 519 від 21.03.2008 року не виконана, наслідком чого стало звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За наведеного вище, ВАТ "Прикарпаттяобленерго" має право згідно договору поруки від 24.06.2003 року одночасно вимагати виконання зобов"язань по договору реструктуризації заборгованості від 24.06.2003 року як від поручителя –Калуської міської ради, так і від боржника - МДП "Калуштеплокомуненерго", а також вимогати сплати неустойки в разі невиконання основного зобов"язання по Договору реструктуризації від 24.06.2003 року, річних з простроченої суми.

Відповідно до статті 193 ГК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності конкретних вимог –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не доведено суду того, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань по договору поруки № 249/2003 від 24.06.2003 року.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ВАТ "Прикарпаттяобленерго" про стягнення з Калуської міської ради 133000 грн. боргу за спожиту електроенергію є обгрунтованими, та такими, що грунтуються на умовах договору поруки № 249/2003 від 24.06.2003 року, договору рекструктуризації заборгованості від 24.06.2003 року, та положеннях чинного на момент їх виникнення законодавства, а тому відсутні підстави для відмови даному Товариству в позові в цій частині вимог.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення 6453,52 грн. інфляційних втрат та 831,04 грн., що складають три відсотки річних з простроченої суми, оскільки виходячи зі змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України 6453,52 грн. є складовою частиною суми основного боргу, нараховані в зв‘язку з простроченням відповідачем грошового зобов‘язання. Факт прострочення відповідачем грошового зобов"язання щодо сплати 133000 грн. боргу за спожиту електроенергію, по договору поруки № 249/2003 від 24.06.2003 року та договору рекструктуризації заборгованості від 24.06.2003 року, вищевстановлено судом. 831,04 грн. - складають 3% річних з простроченої суми, з розрахунку, що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 12-15).

Щодо позовної вимоги про стягнення з Калуської міської ради 5314,17 грн. пені, то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність задоволення позову в цій частині вимог.

Частиною 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 4 договору реструктуризації заборгованості від 26.06.2003 року, у разі недотримання ДМП "Калуштеплокомуненерго"термінів погашення заборгованості, вказаної в п. 2.1 даного Договору, останній сплачує ВАТ "Прикарпаттяобленерго"пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Згідно п. 3.3 договору поруки від 24.06.2003 року Калуська міська рада як поручитель, несе солідарну відповідальність за невиконання забезпечених зобов"язань боржника в повному обсязі, в тому числі у вигляді пені в розмірі, передбаченому основним договором, тобто договором рекструктуризації заборгованості від 24.06.2003 року. Таким чином, даними умовами договору поруки відповідач взяв на себе відповідальність за невиконання боржником (третьою особою у справі) забезпечених зобов"язань, в тому числі й вигляді пені та поширив на себе дію договору рекструктуризації заборгованості від 24.06.2003 року в частині визначення розміру пені за невиконання боржником своїх зобов"язань по даному Договору.

Щодо посилань скаржника на те, що відсутні підстави для стягнення з Калуської міської ради пені, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховуючи порушення 06.02.2006 року провадження про банкрутство ДМП "Калуштеплокомуненерго"та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними, оскільки в даному випадку відповідно до ст. 12 вищенаведеного Закону, мораторій стосується вимог кредиторів до боржника, в даному ж випадку зобов"язаною особою є інша особа –поручитель боржника, до якої й пред"явлено вимогу.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про підставність позовних вимог, та задоволення поданого ВАТ "Прикарпаттяобленерго"позову.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2008 року у справі № 19/42 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін.

Відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд,-

1. Апеляційну скаргу Калуської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2008 року у справі № 19/42 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.