Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Волкова К.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

прокурор: Горщак Руслан Миколайович, посвідчення № 291 від 22.03.07, Військовий прокурор Севастопольського гарнізону;

представник відповідача: Нанаров Олексій Олександрович, довіреність № б/н від 23.09.08, Відкрите акціонерне товариство "Кримзалізобетон";

представник позивача: не з'явився, Міністерство оборони України;

представник позивача: не з'явився, Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський";

розглянувши апеляційне подання Військового прокурора Севастопольського гарнізону на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 23.06.2008 у справі № 2-14/14855-2007

за поданням Військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27,Севастополь,99011)

в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001);

2) Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свєрдлова, 32,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600);

до Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" (вул. Монтажна, 3, ГРЕС,Сімферополь,95493)

про спонукання виконати зобов'язання та стягнення 116446827,00 грн.

Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", м. Ялта, про спонукання відповідача виконати зобов’язання по договору №27/10/0/94 від 27.10.2005 та стягнення пені у розмірі 116446827,00 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 23.06.2008 у справі № 2-14/14855-2007 позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що заявляючи дійсний позов військовий прокурор Севастопольського гарнізону не обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Крім того, суд зазначив, що військовим прокурором Севастопольського гарнізону пред’явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкту господарської діяльності, що суперечить змісту статей 20, 36 Закону України "Про прокуратуру".

Не погодившись з зазначеною ухвалою, військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить ухвалу господарського суду скасувати, справу передати на розгляд по суті.

Апеляційне подання мотивоване порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 121 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру". Також скаржник звертає увагу на те, що позов був заявлений в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (центрального органу виконавчої влади), яке є органом управління майном державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський".

Письмові заперечення проти апеляційної скарги у матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з хворобою судді Плута В.М. та зайнятістю в іншому судовому процесі судді Голика В.С. за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 24 вересня 2008 року у складі судової колегії була проведена заміна суддів Плута В.М. та Голика В.С. на суддів Волкова К.В. та Черткову І.В.

У судовому засіданні, яке відбулося 24 вересня 2008 року військовий прокурор Севастопольського гарнізону апеляційне подання підтримав. Представник відповідача проти подання заперечував, просив залиши ухвалу суду першої інстанції без змін. Представники Міністерства оборони України та державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" у судове засідання не з'явилися.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні через представника не скористалось, про причини неявки суд не повідомило.

01 вересня 2008 року за вх. № 8677 від Міністерства оборони України на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на жовтень 2008 року у зв’язку з неможливістю заявника забезпечити явку свого представника у судове засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга (подання) на ухвалу місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію.

Враховуючи, що дана справа разом з апеляційним поданням надійшли в апеляційну інстанцію 31 липня 2008 року, судова колегія відхиляє клопотання Міністерства оборони України та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивачів, за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши військового прокурора Севастопольського гарнізону та представника відповідача, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 36 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Конституційний суд України в рішенні від 08.04.99 (далі - рішення КСУ) визначив, що прокурор, чи його заступник, у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій, чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначених в ч.2 ст. 2 ГПК України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

Отже, прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади.

Апеляційною інстанцією встановлено, що Міністерство оборони України, яке визначено прокурором першим позивачем, не є стороною №27/10/0/94 від 27.10.2005, його права та охоронювані законом інтереси у даній справі не порушені і відповідач перед ним відповідних зобов’язань не має.

Таким чином, звертаючись з позовом, в якому ставиться питання про спонукання відповідача виконати зобов’язання по договору №27/10/0/94 від 27.10.2005 та стягнення пені у розмірі 116446827,00 грн., прокурор фактично виступає в інтересах державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", яке є самостійним господарюючим суб'єктом, управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи (ст. 89 Господарського кодексу України) у порядку, визначеному законодавством України, і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Таким чином, позов заявлений прокурором не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності, тому судова колегія вважає за необхідне підтримати правову позицію суду першої інстанції щодо необхідності залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене, та керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Апеляційне подання військового прокурора Севастопольського гарнізону залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2008 у справі № 2-14/14855-2007 залишити без змін.