2/250-пн-07 Про визнання за набувальною давністю права власності на нежитлові приміщення - 24.09.2008 Прийняття

Приватною сільськогосподарською агрофірмою "Прогрес", м. Берислав Херсонської області було подано позов до Виконавчого комітету Бериславської міської ради Херсонської області, м. Берислав Херсонської області і Бериславської міської ради Херсонської області, м. Берислав Херсонської області про визнання за набувальною давністю права власності на нежитлові приміщення, а саме: площею 33,0 кв.м першого поверху будинку № 185 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; площею 166,3 кв.м цокольного поверху будинку № 185 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; площею 136,8 кв.м першого поверху будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; площею 97,6 кв.м першого поверху будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; нежитлове приміщення банно-прального комплексу, розташованого по вул. 1 Травня, 231 в м. Бериславі, площею 870 кв.м (відповідно до уточнених позовних вимог).

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 20.06.2008 року у справі № 2/250-ПН-07 (суддя Скобєлкін С.В.) позов задовольнив: визнав за позивачем право власності на спірні нежитлові приміщення.

Рішення суду ґрунтується на приписах ст.ст. 16, 321, 328, 344, 392 ЦК України, ст. 41 Конституції України і мотивоване тим, що з моменту набуття у 1996р. спірного майна позивач вільно, відкрито і безперешкодно користувався ним, піклувався про нього, зберігав у належному стані, а також ніс витрати, пов'язані з його утриманням. Суд дійшов до висновку про те, що позивач набув право власності на спірні нежитлові приміщення за набувальною давністю. Судом також зазначено про ненадання відповідачами належних доказів на підтвердження свого права власності на спірне майно.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі Бериславська міська рада Херсонської області, відповідач-2 у справі, вказує на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає зокрема, що виробничо-комерційне державне підприємство по наданню побутових послуг "Чайка" не мало права відчужувати банно-пральний комбінат. Розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації № 91 від 29.12.1995р. із складу виробничо-комерційного державного підприємства по наданню побутових послуг "Чайка" виділено банно-пральний комбінат та передано в комунальну власність Бериславській міській раді. Кооперативний завод "Прогрес" не може набути права власності на нежитлове приміщення банно-прального комплексу, оскільки завод одержав майно безоплатно від особи, що не мала права його відчужувати. Заводу "Прогрес" було відомо про те, що банно-пральний комбінат є комунальною власністю Бериславської міської ради, що підтверджується договором оренди банно-прального комплексу від 19.06.1996р. Позивач користувався спірними приміщеннями на підставі договорів оренди від 01.01.1996р., 01.01.1997р., 31.12.1997р. Позивач не є добросовісним володільцем спірних приміщень. В скарзі ставиться питання про скасування рішення господарського суду Херсонської області від 20.06.2008р. у справі № 2/250-ПН-07 та прийняття нового рішення про відмову в позові.

Виконавчий комітет Бериславської міської ради Херсонської області, відповідач-1 у справі, у відзиві на апеляційну скаргу повністю підтримало викладені в ній доводи, вказавши на прийняття оскаржуваного судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить рішення господарського суду Херсонської області від 20.06.2008р. у справі № 2/250-ПН-07 скасувати і прийняття нове рішення про відмову в позові.

Розпорядженням першого голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1573 від 19.08.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії - Антоніка С.Г., (головуючий), суддів Мірошниченка М.В. (доповідач), Кричмаржевського В.А.

В судовому засіданні 24.09.2008р. представники відповідача-2 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Від позивача та третьої особи письмових відзивів на апеляційну скаргу до суду не надходило. Представник позивача в судовому засіданні усно заперечував проти доводів апеляційної скарги, вказавши на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 24.09.2008р. за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції. За їх клопотанням розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи, за актом приймання-передачі від 07.07.1994р. Бериславська райспоживспілка передала Консервному кооперативному заводу "Прогрес", який було перетворено в Приватну сільськогосподарську агрофірму "Прогрес", нерухоме майно, а саме: підсобні приміщення гастроному по вул. 1 Травня, 185 та гастроному з підсобним приміщенням по вул. 1 Травня, 237, загальними площами 214,6 кв.м та 245 кв.м відповідно. В акті зазначено, що об'єкти потребують капітального ремонту, а саме: заміни дверей, вікон, підлог, освітлення, опалення.

В подальшому, за договором від 20.12.1995р. Виробничо-кооперативне державне підприємство "Чайка" передало, а Консервний кооперативний завод "Прогрес" (позивач) прийняв банно-пральний комплекс з метою задоволення потреб населення в побутових послугах. Пунктом 2.1 цього договору передбачено, що банно-пральний комплекс передається в постійне користування з правом його переобладнання і реконструкції за актом приймання-передачі. Згідно з п.3.2.2 договору, завод "Прогрес" взяв на себе зобов'язання фінансувати утримання банно-прального комплексу за власний рахунок.

Сторонами вищевказаного договору складений акт приймання-передачі від 20.12.1995р., згідно якого ВКДП "Чайка" передало позивачу банно-пральний комплекс, що знаходиться по вул. 1 Травня, 218 в м. Берислав, загальною площею 870 кв.м. В акті зазначено, що будівля потребує капітального ремонту, відсутня котельня; водопровід та опалення потребують заміни.

За твердженнями позивача, ним здійснювався капітальний ремонт вищевказаних приміщень (акт виконаних робіт по капітальному ремонту банно-прального комплексу від 20.09.1996р.; акт виконаних робіт по капітальному ремонту магазину по вул. 1 Травня, 185 від 14.10.1996р.; акт виконаних робіт по капітальному ремонту магазину по вул. 1 Травня, 237 від 18.11.1996р.).

В період з 1997р. - 2005р. позивач одержував від Управління з питань торгівлі та Виконавчого комітету Бериславської міської ради погодження на розташування у вищевказаних приміщеннях об'єктів торгівлі та побутового обслуговування населення, що підтверджується наказами Управління з питань торгівлі № 80 від 15.04.1997р., № 81 від 15.04.1997р., № 636 від 04.11.1999р., та рішеннями Виконавчого комітету Бериславської міської ради № 48 від 16.04.1997р., № 102 від 21.10.1999р., № 19 від 30.03.2001р., № 72 від 04.06.2004р., № 60 від 24.05.2005р.

27.02.2007р. Виконавчим комітетом Бериславської міської ради прийнято рішення № 21 "Про матеріали з питань будівництва та архітектури", яким, серед іншого, за Бериславською міською радою визнано право власності на об'єкти нерухомого майна згідно переліку, що додається до цього рішення, у т.ч. на: вбудовані в житловий будинок нежитлові приміщення, розташовані по вул. 1 Травня, 185 в м. Бериславі (магазин, перукарня, зал ігрових автоматів); вбудовані в житловий будинок нежитлові приміщення, розташовані по вул. 1 Травня, 237 в м. Бериславі (аптека, кафе, перукарня, магазин); цілісний майновий комплекс - "Банно-пральний комбінат", розташований по вул. 1 Травня, 231 в м. Бериславі.

На підставі рішення Виконавчого комітету Бериславської міської ради № 21 від 27.02.2007р., Бериславською міською радою були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.04.2007р. та від 02.04.2007р., у т.ч.: на вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху, А, 166,3 кв.м, розташовані по вул. 1 Травня, 185 в м. Бериславі Херсонської області; на вбудоване нежитлове приміщення 1-го поверху, А, 33,0 кв.м, розташоване по вул. 1 Травня, 185 в м. Бериславі Херсонської області; на вбудовані нежитлові приміщення 1-го поверху, А, 136,8 кв.м, розташовані по вул. 1 Травня, 237 в м. Бериславі Херсонської області. Власником зазначених об'єктів визначена Бериславська міська рада (форма власності - комунальна).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з моменту добросовісного набуття спірних об'єктів нерухомого майна він володів і користувався ними відкрито більше 10 років, і володіє та користується ними на даний час. На думку позивача, в силу ст. 344 ЦК України він набув право власності на вказані об'єкти нерухомості. Відповідачами здійснені дії щодо набуття та реєстрації права власності на майно, що їм не належить, і такі дії свідчать про невизнання ними прав позивача, які виникли за набувальною давністю. У зв'язку з цим, в позові ставиться вимога про визнання за набувальною давністю права власності на нежитлові приміщення, а саме: площею 33,0 кв.м першого поверху будинку № 185 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; площею 166,3 кв.м цокольного поверху будинку № 185 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; площею 136,8 кв.м першого поверху будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; площею 97,6 кв.м першого поверху будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; нежитлове приміщення банно-прального комплексу, розташованого по вул. 1 Травня, 231 в м. Бериславі, площею 870 кв.м (відповідно до уточнених позовних вимог). Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 16, 321, 328, 344, 392 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про власність", ст. 41 Конституції України.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності зі ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позовні вимоги Приватної сільськогосподарської агрофірми "Прогрес" ґрунтуються на наявності у неї права власності за набувальною давністю (ст. 344 ЦК України). Як зазначив позивач, спірними об'єктами він володіє та користується з 1994 - 1995 років.

Згідно з ч.1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, правила про набувальну давність можуть поширюватись на випадки, коли володіння майном (в т.ч. нерухомим) почалося за три роки до набрання чинності ЦК України (435-15) (який набрав чинності з 01.01.2004р.), тобто відлік строків, про які йдеться в частині 1 ст. 344 ЦК України, зокрема, 10-річного, може починатися з 01.01.2001р., але жодним чином не з 1994 - 1995 років, як гадає позивач. З цього випливає, що визнання права власності за набувальною давністю не може мати місця раніше - 01.01.2011р.

Наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України при касаційному перегляді судових рішень у справах про визнання права власності на майно (постанова ВСУ від 16.08.2005р. у справі № 8/509), а також Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 23.07.2008р. у справі № 13/594-ПН-07).

У зв'язку з цим, колегією суддів не приймаються до уваги посилання позивача на приписи ч.2 ст. 344 ЦК України, як на правову підставу набуття права власності, оскільки такі посилання зроблені без урахування п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) .

Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю є передчасними.

Окрім того, позов Приватної сільськогосподарської агрофірми "Прогрес" не може бути задоволений і з інших підстав.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Представництва ФДМУ у Бериславському районі № 11-П від 15.09.1995р. зареєстровано товариство покупців членів трудового колективу Виробничо-комерційного державного підприємства по наданню побутових послуг "Чайка".

Наказом Представництва ФДМУ у Бериславському районі № 11-П від 20.09.1995р. видано дозвіл на приватизацію Виробничо-комерційного державного підприємства по наданню побутових послуг "Чайка".

Листом від 21.09.1995р. за № 88 начальник Представництва ФДМУ у Бериславському районі повідомив керівника Виробничо-комерційного державного підприємства по наданню побутових послуг "Чайка" про те, що у зв'язку з прийняттям Представництвом ФДМУ у Бериславському районі рішення про приватизацію підприємства, у відповідності з п.4 ст. 12 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" по відношенню до цього підприємства припиняється чинність частин 3, 5, 6 ст. 10, частин 1, 3 ст. 12, частини 2 ст. 24, частини 3 ст. 25 Закону України "Про підприємства в Україні" у частинах купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безплатно, списання майна, у частині придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки. Цим же листом повідомлялось про те, що якщо відповідні дії потрібні для ефективного функціонування підприємства, вони можуть здійснюватися тільки з дозволу Представництва ФДМУ у Бериславському районі.

Відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії з продажу майна ВКДП "Чайка" від 25.12.1995р. № 3, враховуючи те, що початкова ціна ВКДП "Чайка" велика для викупу трудовим колективом і те, що не поступило жодної заяви на участь у конкурсі, було запропоновано внести пропозиції до районної державної адміністрації про виділення із складу ВКДП "Чайка" її структурні підрозділи, у т.ч.: банно-пральний комбінат передати на баланс Бериславської міської ради.

Наказом Представництва ФДМУ у Бериславському районі № 112-П від 29.12.1995р. виділено із складу ВКДП "Чайка" певні структурні підрозділи, у т.ч. банно-пральний комбінат.

Наказом Представництва ФДМУ у Бериславському районі № 114-П від 29.12.1995р. інвентаризаційній комісії наказано до 15.01.1996р. провести інвентаризацію структурних підрозділів ВКДП "Чайка" та скласти розподільний баланс станом на 01.01.1996р.; результати інвентаризації банно-прального комбінату до 20.01.1996р. передати на баланс Бериславської міської ради.

Відповідно до розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації № 91 від 29.12.1995р. "Про проведення відокремлення структурних підрозділів виробничо-комерційного державного підприємства по наданню побутових послуг "Чайка", із складу ВКДП по наданню побутових послуг "Чайка" виділено банно-пральний комбінат. Банно-пральний комбінат передано в комунальну власність Бериславської міської ради.

Розпорядженням Виконавчого комітету Бериславської міської ради № 12 від 15.03.1996р. будівля банно-прального комбінату по вул. 1 Травня, 231 в м. Бериславі була оприходувана по бухгалтерському обліку міськради.

19.06.1996р. між Виконавчим комітетом Бериславської міської ради (орендодавець) і позивачем (орендар) був укладений договір оренди приміщення банно-прального комплексу, зі строком на 15 років.

Наявність договору оренди від 19.06.1996р. свідчить про те, що позивачу було відомо про те, що банно-пральний комбінат є комунальною власністю.

Відповідно до постанови КМУ від 05.11.1991р. № 311 (311-91-п) "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць" та згідно рішення Виконавчого комітету Бериславської міської ради № 49 від 03.05.1992р. "Про розмежування комунального майна, переданого у власність районної Ради народних депутатів і власністю міської, селищної і сільських Рад народних депутатів", в комунальну власність територіальної громади м. Берислава передано, серед іншого, житловий фонд м. Берислава.

27.02.2004р. Бериславською міською радою прийнято рішення №203, яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності Бериславської міської територіальної громади станом на 01.02.2004р., згідно додатку.

В переліку об'єктів комунальної власності Бериславської міської територіальної громади станом на 01.02.2004р. (додаток № 1 до рішення № 203 від 27.02.2004р.) значиться, серед іншого, нежитлова будівля (банно-пральний комбінат) по вул. 1 Травня, 231 в м. Бериславі; нежитлові приміщення по вул. 1 Травня, 185 в м. Бериславі; нежитлові приміщення по вул. 1 Травня, 237 в м. Бериславі.

Рішенням Бериславської міської ради № 135 від 30.11.2006р. внесено до "Переліку об'єктів комунальної власності Бериславської міської територіальної громади станом на 01.02.2004р.", затвердженого рішенням міської ради № 203 від 27.02.2004р. певні доповнення і текст Переліку доповнений у т.ч. словами "Житловий фонд м. Берислава".

01.01.1996р., 01.01.1997р., 31.12.1997р. між Житлово-експлуатаційним комбінатом-1, який в подальшому був перейменований в КП "Бериславська житлово-експлуатаційна контора №1" (орендодавець), і позивачем (орендар) були підписані 4 договори оренди нежитлових приміщень, за якими позивач прийняв в оренду наступні об'єкти: магазин площею 129,6 кв.м в м. Бериславі по вул. 1 Травня, 185; магазин площею 85,0 кв.м в м. Бериславі по вул. 1 Травня, 185; магазин "Темп" площею 127,2 кв.м в м. Бериславі по вул. 1 Травня, 237; кафе "2000" площею 117,8 кв.м в м. Бериславі по вул. 1 Травня, 237. Факт передачі зазначених приміщень в користування Агрофірми "Прогрес" також підтверджується рішенням господарського суду Херсонської області від 16.06.2004р. у справі № 16/124 (за позовом Агрофірми "Прогрес" до Житлово-експлуатаційного комбінату-1 про зобов'язання вчинити певні дії за договорами).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.12.2005р. у справі № 4/312-ПД-05 (за позовом Житлово-експлуатаційного комбінату-1 до Агрофірми "Прогрес" про розірвання договору, виселення та стягнення боргу) встановлений факт проведення між цими сторонами зарахування орендної плати в рахунок здійсненого Агрофірмою "Прогрес" капітального ремонту приміщень.

Наявність договорів оренди нежитлових приміщень від 01.01.1996р., 01.01.1997р., 31.12.1997р. свідчить про те, що позивачу було відомо про те, що зазначені нежитлові приміщення є комунальною власністю.

Визнання рішенням господарського суду Херсонської області від 01.02.2008р. у справі № 10/396-ПД-07 (за позовом Агрофірми "Прогрес" до КП "Бериславська житлово-експлуатаційна контора № 1", третя особа - Бориславська міська рада, про визнання договорів оренди недійсними) вищевказаних договорів оренди неукладеними (згідно мотивувальної частини судового рішення) не свідчить про те, що позивач не був обізнаний про те, що такі приміщення належать до комунальної власності.

В розумінні ст. 344 ЦК України, яка покладена позивачем в підставу позову, необхідними умовами для набуття права власності на майно за набувальною давністю є наступні: тривалість, добросовісність, відкритість та безперервність володіння майном, як своїм власним.

Володіння має бути добросовісним, тобто якщо володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Аналіз матеріалів справи та наданих сторонами пояснень дає підстави стверджувати, що позивачу було відомо про те, що він користується чужим майном.

Позивачем, всупереч ст. 33 ГПК України, не було доведено добросовісності володіння вищевказаними нежитловими приміщеннями. Як наслідок, позивачем не доведено наявності одночасно всіх елементів (умов), з наявністю яких законом пов'язується можливість визнання права власності на майно за набувальною давністю в розумінні ст. 344 Цивільного кодексу України.

До того ж, як вказувалось вище, 27.02.2007р. Виконавчим комітетом Бериславської міської ради прийнято рішення № 21 "Про матеріали з питань будівництва та архітектури", яким, серед іншого, за Бериславською міською радою визнано право власності на об'єкти нерухомого майна згідно переліку, що додається до цього рішення, у т.ч. на: вбудовані в житловий будинок нежитлові приміщення, розташовані по вул. 1 Травня, 185 в м. Бериславі (магазин, перукарня, зал ігрових автоматів); вбудовані в житловий будинок нежитлові приміщення, розташовані по вул. 1 Травня, 237 в м. Бериславі (аптека, кафе, перукарня, магазин); цілісний майновий комплекс - "Банно-пральний комбінат", розташований по вул. 1 Травня, 231 в м. Бериславі.

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності зі ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Вищевказане рішення Виконавчого комітету Бериславської міської ради прийнято рішення № 21 від 27.02.2007р. не визнано у судовому порядку незаконним та не скасовано, у зв'язку з чим таке рішення в силу ст. 144 Конституції України є обов'язковим до виконання на відповідній території.

Посилання позивача в якості набуття права власності на спірне майно на передачу йому такого майна Бериславською райспоживспілкою за актом приймання-передачі від 07.07.1994р., а також на передачу майна Виробничо-кооперативним державним підприємством "Чайка" за договором від 20.12.1995р., колегією суддів до уваги не приймається, оскільки суду не надано доказів, що спірне майно за вказаними документами передавалось позивачу саме у власність, як і не надано доказів наявності у Бериславської райспоживспілки та Виробничо-кооперативного державного підприємства "Чайка" повноважень по передачі відповідного майна у власність іншим особам, у т.ч. і позивачу. До того ж, з умов договору від 20.12.1995р. вбачається, що майно передавалось лише в користування, а не у власність (п.2.1 договору).

За змістом ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Позивачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не доведено у встановленому законом порядку набуття ним права власності на спірне майно на підставах, що не заборонені законом. Посилання позивача на набуття ним права власності на спірне приміщення за набувальною давністю є необґрунтованими з підстав, викладених вище.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом вищенаведених обставин належним чином з'ясовано не було, що свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального права і неправильного вирішення спору, що тягне за собою скасування судового рішення.

У відповідності зі ст. 49 ГПК України, судові витрати по розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

Апеляційну скаргу Бериславської міської ради Херсонської області, м. Берислав Херсонської області задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 20.06.2008р. у справі № 2/250-ПН-07 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Приватної сільськогосподарської агрофірми "Прогрес", м. Берислав Херсонської області на користь Бериславської міської ради Херсонської області, м. Берислав Херсонської області суму 472,94 грн. державного мита по розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Видати наказ.