16/18 Про стягнення коштів за виконані будівельні роботи - 23.09.2008 Прийняття

З тексту позовної заяви № 11 від 11.02.2005 року та доповнень до неї від 06.06.2005 року, від 06.06.2007 року, від 26.06.2007 року, від 02.07.2007 року вбачається, що позовні вимоги обґрунтовані посиланням на фактичне виконання позивачем будівельно-монтажних робіт на обєкті відповідача в період з серпня 2003 року по вересень 2004 року та неукладеність контракту № 1-03/ГП від 02.08.2003 року на виконання генпідрядних робіт в будівництві через непогодження договірної ціни підрядних робіт. На підставі цього позивач просив застосувати до спірних правовідносин норми ч. 8 ст. 181 ГК України, ч.1 ст. 8, ч. 1 ст. 216, ст.ст. 1212- 1213 ЦК України і стягнути з відповідача різницю між вартістю виконаних робіт і фактично сплаченими відповідачем коштами, яка за розрахунками товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД" склала 93517,98 грн. Крім того, позивач неодноразово клопотав перед судом про призначення судово-будівельної експертизи для встановлення обсягів та вартості виконаних ним будівельно-монтажних робіт на обєкті відповідача.

Відповідач у відзивах від 03.03.2005 року, від 07.06.2005 року, запереченні від 01.09.2005 року та доповненні до відзиву на позовну заяву від 07.06.2007 року, позов не визнав, посилаючись, зокрема, на те, що контракт № 1-03/ГП від 02.08.2003 року на виконання генпідрядних робіт в будівництві є укладеним, сторони погодили договірну ціну робіт в сумі 474 815,00 в формі твердого кошторису і витрати з його перевищення мають покладатися на підрядника, сторонами складалися і підписувалися акти виконаних робіт, в яких відображені обсяги виконаних робіт, одиниці їх виміру, вартість кожної одиниці та загальна ціна, всі виконані позивачем роботи вже прийняті та оплачені відповідачем, причому позивач всупереч законодавству штучно збільшував вартість виконаних робіт на суму податку на додану вартість. Проти призначення експертизи відповідач заперечував з огляду на те, що вона не є необхідною, а також, що судом вже призначалася аналогічна експертиза, яка не була здійснена з вини позивача.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.07.2007 року по справі № 16/18 (суддя Смородінова О.Г.) у задоволенні позову ТОВ "Констракшн ЛТД" було відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до об'єктного кошторису до контракту та протоколу узгодження договірної ціни сторонами було досягнуто згоду про вартість робіт по будівництву блок-секції № 3 корпусу 6 житлового будинку по вул. Декабристів, 40 в сумі 474 815 грн.; судом не виявлено грошового боргу відповідача перед позивачем, оскільки згідно актів виконаних робіт генпідрядник здав, а замовник прийняв будівельні роботи на загальну суму 581 179,01 грн., а згідно платіжних доручень замовник перерахував генпідряднику загальну суму в розмірі 631 427,69 грн. У задоволенні клопотання позивача про призначення комісійної будівельно-технічної експертизи судом першої інстанції було відмовлено з посиланням на те, що воно є хибним та недієвим і призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 05.07.2007 року по справі № 16/18 скасувати, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Констракшн ЛТД" в повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи і не створив для цього необхідних умов, а його висновки не відповідають обставинам справи і є недоведеними.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, залишити рішення господарського суду Миколаївської області від 05.07.2007 року по справі № 16/18 без змін, в зв'язку з тим, що апеляційна скарга ТОВ "Констракшн ЛТД" є необґрунтованою, надуманою, такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 року по справі № 16/18 за клопотанням позивача була призначена комісійна судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлено питання про обсяг виконаних позивачем будівельних робіт та їх дійсну (реальну) вартість станом на 20.09.2004 та 30.10.2007 року, та провадження по розгляду апеляційної скарги було зупинено до отримання експертного висновку. Проведення експертизи було доручено Миколаївському відділенню Одеського НДІСЕ та фахівцю-кошториснику Шалабоніній Н.Л.

Житлово-будівельний кооператив "Екватор-2" подав касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 року по справі № 16/18.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2008 року по справі № 16/18 касаційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 року без змін.

01.09.2008 року до Одеського апеляційного господарського суду з Миколаївського відділення ОНДІСЕ була повернута справа № 16/18 з листом за підписом Завідуючого МВ ОНДІСЕ Головко В.П. від 23.07.2008 року № 751, в якому було зазначено, що на теперішній час в Миколаївському відділенні ОНДІСЕ тимчасово відсутні експерти –будівники, тому виконати експертизу, призначену вищезазначеною ухвалою не має можливості. Запропоновано звернутися у інші експертні заклади.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2008 року провадження по даній справі було поновлено.

Сторони клопотань про призначення експертизи більш не заявляли.

За таких обставин апеляційна скарга розглядається за наявними у справі № 16/18 матеріалами.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилаються сторони, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду обставинам справи, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

02.08.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт № 1-03/гп на генпідрядні роботи в будівництві, за умовами якого замовник ЖБК "Екватор-2" доручає, а генпідрядник ТОВ "Констракшн ЛТД" приймає на себе зобов'язання на виконання будівельно-монтажних робіт блок секції № 3 корпусу 6 жилого будинку по вул. Декабристів, 40 і здачі її в експлуатацію (п. 1.1.).

Відповідно до п. 2.1. контракту № 1-03/гп від 02.08.2003 року вартість виконуваних за контрактом робіт встановлюється згідно із договірною ціною, яка формується за згодою сторін; відповідно до п. 2.2. того ж контракту обсяг, характер і вартість робіт, передбачених в п. 2.1. контракту, визначаються об'єктним кошторисом та протоколом узгодження ціни, які додаються до вказаного контракту і є його невід'ємною частиною, а також підставою для проведення взаємних розрахунків.

Відповідач з посиланням на п. 2.1. контракту № 1-03/гп від 02.08.2003 року стверджує, що погоджена сторонами вартість будівельно-монтажних робіт складає 474815,00 грн.; натомість позивач заперечує будь-яке погодження сторонами вартості будівельно-монтажних робіт, в тому числі у згаданій сумі.

Судовою колегією встановлено, що в наданому відповідачем оригінальному примірнику контракту № 1-03/гп від 02.08.2003 року, скріпленому підписами і печатками сторін, пункт 2.1. містить зроблену від руки вказівку на те, що вартість підрядних робіт складає 474815,00 грн.; в той же час наявний у позивача оригінальний примірник вказаного контракту, скріплений печатками і підписами сторін, не містить жодних посилань на будь-яку вартість підрядних робіт. За таких умов судова колегія вважає, що наявність посилання на визначену ціну підрядних робіт в сумі 474815,00 грн. виключно у примірнику контракту ЖБК "Екватор-2" саме по собі не може свідчити про взаємне погодження сторонами вартості робіт у вказаній сумі.

Наявні в матеріалах справи № 16/18 ксерокопії протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 3 до контракту № 1-03/гп від 02.08.2003 року) та об'єктний кошторис (додаток № 3 до контракту № 1-03/гп від 02.08.2003 року), в яких договірна ціна на виконання робіт з будівництва блок-секції № 3 корпусу 6 жилого будинку по вул. Декабристів, 40 визначена в сумі 474815,00 грн., не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією в якості належних і допустимих доказів, оскільки позивач заперечує сам факт підписання ним вказаних документів, а відповідач на вимогу судової колегії надати суду оригінали перелічених документів (ч. 3 ст. 36 ГПК України) їх не надав, оскільки вони втрачені.

Інші документи, на які посилається відповідач в якості доказів погодження договірної ціни робіт, а саме: протокол узгодження ціни на типовий поверх в сумі 31700,00 грн. та графік робіт та платежів на вересень 2004 року, не містять жодних вказівок на встановлену сторонами ціну робіт в сумі 474715,00 грн. Також вони не охоплюють усього комплексу робіт з будівництва блок-секції № 3 корпусу 6 жилого будинку по вул. Декабристів, 40 в м. Миколаєві, оскільки стосуються виключно робіт з будівництва типового поверху і робіт, що виконувалися позивачем у вересні 2004 року, причому графік робіт та платежів на вересень 2004 року затверджений відповідачем лише в частині дат виконання робіт, а не їх вартості. Крім того, судова колегія відзначає, що зазначена в протоколі вартість робіт з будівництва типового поверху 31700,00 грн. не узгоджується з відомостями про вартість відповідних робіт у графіку робіт та платежів на вересень 2004 року, де вона складає 28600,00 грн. Вказане не дозволяє зробити на підставі цих документів обґрунтований висновок щодо погодженої сторонами вартості всіх підрядних робіт, фактично виконаних позивачем на об'єкті відповідача.

За таких обставин судова колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до об'єктного кошторису та протоколу узгодження договірної ціни сторонами було досягнуто згоду про вартість будівельних робіт в сумі 474815,00 грн., тим більше у формі твердого кошторису з відповідними наслідками його перевищення.

В той же час судова колегія не може погодитися з твердженням позивача про неукладеність контракту № 1-03/гп від 02.08.2003 року через непогодження ціни робіт виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли між сторонами із серпня 2003 року, в період дії ЦК УРСР (1540-06) 1963 року, і продовжували існувати в 2004 році після набрання чинності ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) . Як встановлено п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) та п. 4 Прикінцевих положень ГК України (436-15) , до господарських і цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цими кодексами, їх положення застосовуються до тих прав та обов'язків, які продовжують існувати після набрання чинності цими кодексами.

Згідно з ч. 1 ст. 175, ч. 7 ст. 179 ГК України майнові відносини між учасниками господарських відносин (до яких належать позивач та відповідач) регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) ; господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Відповідно до ст. 638 ЦК України, якій кореспондує ч. 2 ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін має бути досягнута згода.

Зі змісту ст.ст. 837, 875 ЦК України, ч. 3 ст. 180, ст. 318 ГК України вбачається, що ціна робіт є істотною умовою договору будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, а згідно з ч. 1 ст. 207 того ж кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Також, як встановлено ч. 1 ст. 181 ГК України, за загальним правилом договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Згідно з ч. 2 ст. 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого ст. 181 ГК України.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 321 ГК України, у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення; вартість робіт за договором підряду може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису.

Оскільки передбачені ГК України (436-15) особливості укладення договору підряду на капітальне будівництво не встановлюють обов'язкових спеціальних вимог щодо форми і порядку узгодження вартості робіт, судова колегія вважає, що вона може бути погоджена сторонами договору, не тільки в тексті самого договору, викладеного у формі єдиного документу, чи в кошторисі, але й шляхом погодження вказаної істотної умови у спрощений спосіб.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи № 16/18, позивач приступив до виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті відповідача і фактично виконував їх, виставляв відповідачу рахунки згідно з контрактом № 1-03/гп від 02.08.2003 року, які відповідачем оплачувалися і ця оплата приймалася позивачем, сторонами належним чином складалися і підписували акти виконаних робіт із зазначенням їх вартості. Тобто зі змісту дій сторін у спірних правовідносинах, та з документів, що ними складалися, вбачається пряме волевиявлення на укладення і виконання договору підряду на капітальне будівництво.

За таких обставин судова колегія доходить до висновку, що вартість підрядних робіт з будівництва блок-секції № 3 корпусу 6 жилого будинку по вул. Декабристів, 40 в м. Миколаєві погоджувалася сторонами шляхом виставлення позивачем рахунків на оплату виконаних робіт, їх оплати відповідачем та підписанням сторонами актів виконаних робіт.

Як свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт з вересня 2003 року по вересень 2004 року включно, позивач здав, а замовник прийняв робіт на загальну суму 714 720,37 грн., а саме: у вересні 2003 року –18941,00 грн. (два акти на 8448,00 грн. та 10493,00 грн.); у листопаді 2003 року –16986,00 грн.; у грудні 2003 року –17449,00 грн.; у січні 2004 року –7280,00 грн.; у лютому 2004 року –10002,00 грн.; у березні 2004 року –32 842,37 грн.; у квітні 2004 року –47784,00 грн.; у травні 2004 року –56328,00 грн.; у червні 2004 року –148774,00 грн.; у липні 2004 року –93514,00 грн.; у серпні 2004 року –102354,00 грн.; у вересні 2004 року 162466,00 грн.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про вартість виконаних позивачем робіт в сумі 581 179,01 грн. не відповідає обставинам справи.

Згідно залучених до матеріалів справи платіжних доручень та виписок по рахункам про перерахування грошових коштів, відповідач сплатив позивачу 631 427,69 грн., тобто різниця між вартістю виконаних робіт і фактично сплаченими відповідачем коштами складає 83 292,68 грн. (714720,37 грн. –631427,69 грн.).

Як встановлено ч. 4 ст. 879 ЦК України, якій кореспондує ч. 5 ст. 321 ГК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений договором. Пунктами 2.4., 7.7. контракту № 1-03/гп від 02.08.2003 року передбачено щомісячні розрахунки на підставі затверджених актів виконаних робіт. За таких обставин грошова сума 83 292,68 грн. є заборгованістю ЖБК "Екватор-2" перед ТОВ "Констракшн ЛТД" за виконані підрядні роботи (різницею між реальною вартістю виконаних будівельних робіт і фактично сплаченими відповідачем коштами, яку просить стягнути позивач).

Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами; у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною; замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. Пунктом 6.2. контракту № 1-03/гп від 02.08.2003 року передбачено, що у випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника із зазначенням необхідних доопрацювань та строк їх виконання.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає такою, що не має правового значення для вирішення даного спору, ту обставину, що акти виконаних робіт за червень, липень, серпень і вересень 2004 року містять виправлення відповідача і щодо них складені протоколи розбіжностей, адже згідно вказаних норм законодавства сам факт підписання актів виконаних робіт свідчить про їх належне прийняття замовником. Складання однією із сторін договору підряду протоколів розбіжностей до вже підписаних актів і здійснення в їх тексті не застережених обома сторонами змін не може спростувати факту прийняття робіт замовником, оскільки така можливість не передбачена ні законодавством, ні змістом контракту № 1-03/гп від 02.08.2003 року.

Також судова колегія не погоджується з посиланнями відповідача на неналежне виконання позивачем будівельних робіт і допущення недоліків у будівництві виходячи з наступного. Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття. В даному випадку відповідач не відмовився від прийняття робіт, які, на його думку, містять недоліки та дефекти, не ініціював складення акту з переліком претензій, а прийняв виконані позивачем роботи шляхом підписання актів. Крім того, як вбачається з ухвали господарського суду Миколаївської області від 14.12.2004 року по справі № 9/355, яка набрала законної сили, ЖБК "Екватор-2" звернувся з позовом до ТОВ "Констракшн ЛТД", в якому просив визнати дії відповідача такими, що не відповідають законодавству, зобов'язати відповідача усунути брак, який виник при будуванні, та визнати контракт розірваним. Вказаною ухвалою провадження у справі було припинено через відмову позивача (ЖБК "Екватор-2") від позову. При цьому сторонами не заперечується, що позовні вимоги по справі № 9/355 ґрунтувалися на правовідносинах, що виникли під час виконання контракту № 1-03/гп від 02.08.2003 року.

Доводи відповідача про штучне збільшення позивачем вартості виконаних робіт на 20 % (суму ПДВ) не заслуговують на увагу. Дійсно, згідно з п. 2.1. контракту № 1-03/гп від 02.08.2003 року договірна ціна встановлювалася без ПДВ з огляду на приписи пп. 5.1.20. ст. 5 ЗУ "Про податок на додану вартість" в редакції, що діяла на час укладення вказаного контракту. Акти виконаних робіт за вересень, листопад, грудень 2003 року були складені сторонами без врахування сум ПДВ. Проте відповідно до п. 49 ст. 80 ЗУ "Про державний бюджет України на 2004 рік" дію пп. 5.1.20. ст. 5 ЗУ "Про податок на додану вартість" було зупинено. В зв'язку з викладеним нарахування позивачем в 2004 році сум ПДВ на вартість виконаних будівельних робіт відповідало чинному законодавству України. На необхідність нарахування сум ПДВ в 2004 році вказує і сам ЖБК "Екватор-2" у своєму відзиві від 07.06.2005 року на позовну заяву ТОВ "Констракшн ЛТД", який залучений до матеріалів справи № 16/18, зазначаючи, що з урахуванням згаданої норми ЗУ "Про державний бюджет України на 2004 рік" "позивачем ТОВ "Констракшн ЛТД" були узгоджені із замовником ЖБК "Екватор-2" нові ціни з ПДВ до контракту № 1-03/гр від 02.08.2003 року".

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду скасуванню, а позов –частковому задоволенню на суму 83 292,68 грн.

Також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у встановленому законом порядку відповідно до ст. 45, 46, 47, 49 витрати на державне мито за розгляд апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

bsp;Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, суд -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД" на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.07.2007 року по справі № 16/18 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.07.2007 року по справі № 16/18 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Екватор-2" (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 40, р/р 26008302431809 в ЦВ ПІБ, МФО 326438, код 23379678) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД" (54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 113-а, р/р 26001611581 в МФ АКБ "Морський транспортний банк", МФО 326784, код 30626144) заборгованість в сумі 83 292,68 грн. (вісімдесят три тисячі двісті дев'яносто дві гривні шістдесят вісім копійок).

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Екватор-2" (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 40, р/р 26008302431809 в ЦВ ПІБ, МФО 326438, код 23379678) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн ЛТД" (54025, м. Миколаїв, пр-т Героїів Сталінграду, 113-а, р/р 26001611581 в МФ АКБ "Морський транспортний банк", МФО 326784, код 30626144) 416,46 грн. (чотириста шістнадцять гривень сорок шість копійок) витрати на держмито за розгляд апеляційної скарги.