35/260-08 Про розірвання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність - 22.09.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 2063 Х/2-4) ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2008р. по справі № 35/260-08

за позовом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування", м. Полтава

до ТОВ "Цефей", м. Харків

про розірвання договору, -

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про розірвання укладеного між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" та ТОВ "Цефей" договору № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004р., на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2008р. по справі № 35/260-08 (суддя Швед Є.Ю.) в задоволенні позову було відмовлено.

ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2008р. по справі № 35/260-08 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства та на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що згідно п. 2.1. договору про спільну діяльність № 927 від 15.09.2004р., виконання даного договору здійснюється сторонами на підставі Програми та Бюджету спільної діяльності, які затверджуються сторонами на певний строк і є невід'ємними частинами договору. Відповідно ч. 1 ст. 1137 ЦК України, порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними, а у разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Апелянт зазначає, що під час спільної діяльності сторін, проект бюджету спільної діяльності, як того вимагають умови договору №927 від 15.09.2004р., який би визначав всі витрати, пов'язані з виконанням договору про спільну діяльність, відповідачем розроблений не був і на погодження позивачу та затвердження Комітету управління спільної діяльності не надавався. Апелянт вказує, що не визначення усіх витрат спільної діяльності, не затвердження бюджету, унеможливлює здійснення контролю за витратами спільної діяльності та їх доцільності, а ст. 526 ЦК України та п. 6.1.1. договору №927 від 15.09.2004р. визначено, що сторони повинні належним чином виконувати зобов’язання за договором.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2008р. по справі № 35/260-08 вважає законним та обґрунтованим, в зв’язку з чим не вбачає підстав для його скасування та просить рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2008р. залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час апеляційного провадження та судом першої інстанції встановлено, що 15.09.2004р. між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" та ТОВ "Цефей" був укладений договір №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність.

Відповідно до п. 1.1. договору №927 від 15.09.2004р. метою спільної діяльності є:

опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах; капітальний ремонт облаштування та подальша експлуатація свердловин; підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності свердловини; видобування та реалізація видобутих вуглеводнів; отримання прибутку в інтересах сторін.

Відповідно до п.2.1. договору №927 від 15.09.2004р. виконання договору здійснюється на підставі програми та бюджету спільної діяльності, які затверджуються сторонами на певний строк і є невід'ємними частинами договору. Проекти програми та бюджету спільної діяльності готуються відповідачем та надаються для розгляду позивачу.

Відповідно до п.2.4. договору №927 від 15.09.2004р. організація та ведення справ по виконанню програми спільної діяльності є обов'язком відповідача.

Відповідно до п. 3.1. договору №927 від 15.09.2004р. вкладом позивача у спільну діяльність є право користування свердловинами №№ 52, 57, 66 Чутівського родовища та №№ 162, 170 Нільського родовища.

Відповідно до п. 3.2. договору №927 від 15.09.2004р. вкладом відповідача є грошові кошти в обсязі, необхідному для повного фінансування капітальних витрат, що передбачається програмою спільної діяльності. Загальний розмір вкладу відповідача становить 5 190 000,00 гривень.

Відповідно до п. 5.1. договору №927 від 15.09.2004р. для координації спільних дій, загального керівництва спільною діяльністю та вирішення її найважливіших питань сторони створюють Комітет управління спільною діяльністю, до складу якого входять по 2 представника від кожної сторони.

Відповідно до п. 8.1. договору №927 від 15.09.2004р. за невиконання або неналежне виконання умов договору, про що приймається рішення на засіданні Комітету з управління, позивач та відповідач несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов даного договору.

Відповідно до. п. 8.3. договору №927 від 15.09.2004р. у випадку, якщо без поважних причин невиконання умов договору будь-якою стороною триває більше ніж 3 місяці, за письмовою згодою сторін договір припиняє свою дію.

Відповідно до п. 9.1. договору №927 від 15.09.2004р. позивач гарантує, що договір є узгодженим з ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України"та НАК "Нафтогаз України".

Відповідно до п. 9.2. договору №927 від 15.09.2004р. даний договір діє 10 років. Сторони можуть в будь-який час припинити дію цього договору на підставі взаємної письмової згоди, зокрема (але не виключно) у разі якщо сторони прийдуть до висновку про недоцільність його продовження у зв'язку із збитковістю.

Відповідно до п. 9.3. договору №927 від 15.09.2004р. термін дії цього договору може бути продовжено за взаємним погодженням сторін. Одностороння відмова від умов договору, а також одностороннє розірвання договору не дозволяється.

Як вбачається з матеріалів справи, наприкінці 2004 року ТОВ "Цефей"звернулося до господарського суду м. Києва з позовом, в якому просив суд зобов’язати ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" виконувати умови договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №927 від 15.09.2004 р. В свою чергу ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України" подав зустрічний позов до ТОВ "Цефей"про розірвання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №927 від 15.09.2004 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.10.2006р. по справі №46/125-05-38/288, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2007р., договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №927 від 15.09.2004р. було залишено в силі, а ДК "Укргазвидобування"НАК "Нафтогаз України" зобов'язано виконувати його положення. Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.06.2007 року касаційну скаргу ДК "Укргазвидобування"повернуто та не прийнято до розгляду.

31.05.2007 року позивач та відповідач уклали додаткову угоду №1 до Договору №927 від 15.09.2004 року про спільну інвестиційну та виробничу діяльність.

Відповідно до п.1. додаткової угоди №1 сторони домовились продовжувати спільну інвестиційну та виробничу діяльність відповідно до умов договору №927.

Позивач та відповідач також підписали доповнення до програми робіт на об'єктах спільної діяльності від 31.05.2007р.

14.01.2008р., листом №14/01-2, відповідач надав позивачу геолого-економічну оцінку програми ремонтних робіт на свердловинах в спільній діяльності Більського і Чутівського родовищ на 80 сторінках.

Листом №19/02-2 від 19.02.2008 року відповідач надав позивачу проект Доповнення до програми робіт на об'єктах спільної діяльності на 4 сторінках, погоджений з ГПУ "Полтавагазвидобування"для його погодження та підписання позивачем.

Листом №24/03-08 від 24.03.2008 року відповідач повторно надав позивачу проект Доповнення до програми робіт на об'єктах спільної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2008р. позивач направив відповідачу лист №34-3214 в якому запропонував розірвати договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №927від 15.09.2004р., на що відповідач листом №5/05-1 від 05.05.2008р. відповів, що підстав для розірвання договору не бачить.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з рішення господарського суду м. Києва від 27.10.2006р. по справі №46/125-05-38/288, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2007р., судами були встановлені наступні факти:

договір №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 року між позивачем та відповідачем є укладеним (стор. 9 рішення);

позивач та відповідач домовились, що одностороння відмова від договору не дозволяється, припинення договору можливе лише на підставі взаємної письмової згоди (стор. 10 рішення);

у разі порушення стороною умов договору приймається рішення на засіданні Комітету з управління (стор. 10 рішення);

свої зобов'язання за договором №927 від 15.09.2004р. ТОВ "Цефей"виконало належним чином (кошти в сумі 5 190 000 грн. 00 коп. перерахувало, капітальний ремонт свердловин провело) (стор. 8 постанови)

Таким чином, твердження позивача щодо невиконання відповідачем капітального ремонту свердловин та не проведення робіт по їх інтенсифікації є безпідставними та необґрунтованими, оскільки обставини, викладені позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, вже були предметом розгляду в господарському суді м. Києва та Київського апеляційного господарського суду, які дали їм належну правову оцінку і встановили, що істотних порушень зобов'язань за договором №927 від 15.09.2004р. з боку відповідача не було.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів порушення відповідачем умов договору №927 від 15.09.2004р. після прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом 16.01.2007 р. по справі №46/125-05-38/288, позивач не надав та не обґрунтував в чому полягає істотність цих порушень.

Рішень про порушення відповідачем умов договору №927 від 15.09.2004р., відповідно до п. 8.1. договору, Комітетом управління спільної діяльності не приймалось.

Колегія суддів зазначає, що підписання між позивачем і відповідачем Додаткової угоди №1 від 31.05.2007р. до Договору №927 та Доповнення до програми робіт на об'єктах спільної діяльності, підтверджує дійсність та намір позивача щодо продовження співпраці по договору №927 від 15.09.2004р.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження також було встановлено, що спільна діяльність, яка ведеться позивачем та відповідачем відповідно до договору №927 від 15.09.2004р. є прибутковою.

Так, в матеріалах справи наявний лист газопромислового управління "Полтавагазвидобування"дочірньої компанії "Укргазвидобування" № 7-5276 від 01.07.2008р., відповідно до якого ГПУ "Полтавагазвидобування" просить відповідача в рахунок розподіленого прибутку за 2007 рік, отриманого за договором про спільну діяльність №927, забезпечити поставку обладнання. Лист ГПУ "Полтавагазвидобування"№ 7-5276 від 01.07.2008р. з проханням до відповідача про поставку обладнання в рахунок розподіленого прибутку від спільної діяльності за 2007 рік, також є підтвердженням продовження співпраці сторін за договором №927 від 15.09.2004р. Крім того, в матеріалах справи наявний договір поставки товарів від 02.07.2008р., відповідно до якого відповідач закупив вказане обладнання на суму 1359 022, 50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, на виконання пунктів 2.1. та 2.4. договору №927 від 15.09.2004р., відповідно до мети спільної діяльності, визначеної п. 1.1. договору, проводив роботи щодо збільшення видобутку та покращення подальшої експлуатації свердловин.

Відповідно до пункту 2.1. договору №927 від 15.09.2004р. проекти програми та бюджету спільної діяльності готуються відповідачем та надаються для розгляду позивачу.

Як вже зазначалось, відповідач надав позивачу геолого-економічну оцінку програми ремонтних робіт на свердловинах в спільної діяльності Більського і Чутівського родовищ на 80 сторінках та проект Доповнення до програми робіт на об'єктах спільної діяльності на 4 сторінках, погоджений з ГПУ "Полтавагазвидобування"для його погодження та підписання позивачем (листи №14/01-2 від 14.01.2008р., №19/02-2 від 19.02.2008р., №24/03-08 від 24.03.2008 р.)

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що договір №927 від 15.09.2004р. не суперечить вимогам Закону України "Про нафту і газ" (2665-14) №2665-111 від 12 липня 2001 року, зокрема статтям 11, 14, 20, оскільки відповідно до статті 11 Закону України "Про нафту і газ"користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про нафту і газ"власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати, продавати або будь-яким чином відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних фондів створюваних з його участю суб'єктів господарської діяльності, а також до майна спільної діяльності.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про нафту і газ"власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами зобов'язаний, зокрема, додержуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов'язаних з користуванням нафтогазоносними надрами.

Колегія суддів зазначає, що виходячи із змісту договору №927 від 15.09.2004р. відповідач не має відношення до безпосередньої експлуатації свердловин, а лише фінансує витрати на здійснення інтенсифікації видобутку та капітальний ремонт.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є-обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що договором №927 від 15.09.2004р. одностороння відмова від його виконання та його розірвання не допускається, згоди на розірвання договору №927 від 15.09.2004р. відповідач позивачу не надавав, позивачем не надано доказів істотного або іншого порушення умов договору №927 від 15.09.2004р. з боку відповідача, то колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для розірвання договору №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

За таких обставин, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, при винесенні рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед статей 33, 38, 43, 79 ГПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства, та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.