59/115-08 Про стягнення заборгованості, інфляційних та неустойки за договором підряду на капітальне будівництво - 22.09.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача (вхідний № 2075Х/3-9) та першого відповідача (вхідний № 2142Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 14 серпня 2008 року по справі № 59/115-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-технологічний центр "Перспектива", м. Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Снейк", м. Харків,

2. Споживчого кооперативу "Перспектива", м.

про стягнення 901395,39 грн.

Позивач ТОВ "Будівельно-технологічний центр "Перспектива"у липні 2008 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому, після збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідачів на свою користь 913876,09 грн. з яких: 672501,18 грн. –основний борг з урахуванням індексу інфляції, 53381,42 грн. –пеня, 6993,49 грн. – три відсотки річних, 181000,00 грн. –штраф. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачами ст.ст. 16, 22, 526, 543, 625, 1198 ЦК України, ст. 20, 193, 230 ГК України та умов укладеного між договору підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 серпня 2008 року по справі № 59/115-08 (колегія суддів у складі: головуючого судді Бринцева О.В., суддів Білоусової Я.О. та Присяжнюка О.О.) позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Снейк"та Споживчого кооперативу "Перспектива"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-технологічний центр "Перспектива"643961,86 грн. –основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 39762,79 грн. –пені, 6895,21 грн. –трьох відсотків річних, 42000,00 грн. –штрафу, 7325,63 грн. – державного мита, 94,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Перший відповідач, ТОВ "Снейк", з даним рішенням не погоджується, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14 серпня 2008 року по справі № 59/115-08 в частині стягнення з відповідачів грошових коштів. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

У апеляційній скарзі відповідач, зокрема, посилається на те, що позивачем та судом не враховано здійснених відповідачем сум боргу, внаслідок чого така сума боргу є меншою, ніж вказано в оскаржуваному рішенні. Щодо стягнутих сум авансу, на думку відповідача, судом першої інстанції також не враховані здійснені відповідачем авансові платежі. Крім того, відповідач вважає, що такі вимоги є безпідставними, оскільки між сторонами припинені договірні стосунки, позивачем не доведено факту придбання будь-якої техніки та механізмів (цільового використання цих сум). Щодо сум пені, інфляційних та річних, які нараховані на суму основного боргу та авансу, відповідач стверджує, що оскільки задоволенню не підлягають суми основного боргу, то нарахування інфляційних, річних та пені також є безпідставним. Також, відповідач посилається на невірні розрахунки вказаних сум. Щодо стягнення штрафу за несвоєчасну передачу будівельного майданчику та проектно-кошторисної документації, відповідач посилається на належне виконання ним цих обов’язків, що, на його думку, підтверджується матеріалами справи.

Позивач, ТОВ "БТЦ "Перспектива", також не погоджується з оскаржуваним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду Харківської області від 14 серпня 2008 року по справі № 59/115-08, задовольнивши його вимоги у повному обсязі. На думку позивача, місцевим господарським судом безпідставно відмовлено йому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 53381,42 грн. В цій частині позовних вимог, як вважає позивач, судом невірно застосовано положення чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору, що й призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. В іншій частині позивач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, вважає, що судом повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи та докази, а тому в цій частині просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу першого відповідача – без задоволення.

Другий відповідач, СК "Перспектива", проти апеляційної скарги позивача заперечує, апеляційну скаргу першого відповідача вважає законною та обґрунтованою, просить її задовольнити в повному обсязі. В судовому засіданні апеляційного господарського суду представниками другого відповідача також зазначено, що, оскільки він є неприбутковою організацію, то стягнення з нього грошових коштів є неможливим.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах та відзиві доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегією суддів встановлено наступне:

27.11.2006р. між першим та другим відповідачем був укладений договір про спільну діяльність в будівництві №1-Г. Відповідно до вказаного договору, відповідачі погодились діяти спільно через просте товариство без створення юридичної особи для досягнення мети по будівництву трьох шістнадцятиповерхових будинків по пр. Героїв Сталінграду в Харкові.

08.11.2007 р. між простим товариством без створення юридичної особи ("Договір №1-Г про спільну діяльність в будівництві"), як замовником, від імені якого діяв перший відповідач, та позивачем, як генпідрядником, укладено договір підряду в капітальному будівництві №1-ГС. Предметом вказаного договору є спорудження 1-ї та 2-ї черг будівництва багатоповерхового житлового і торгово-офісного центру з підземним паркінгом по пр. Героїв Сталінграду (в районі житлових будинків №№ 163-167) в м. Харкові.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, та не заперечується жодною із сторін, права та обов’язки сторін договору підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС визначені розділом 4 договору. До обов’язків генпідрядника (позивача) в т.ч. входить виконання робіт, які є предметом договору, відповідно з умовами договору, проектно-кошторисною документацією, ДБН, ДСТУ, належної якості у встановлені договором строки та ціну (п.п.4.4.1). Серед обов’язків замовника, крім іншого, передбачений обов’язок до 30.12.2007р. перерахувати генпідряднику аванс на придбання будівельної техніки та механізмів, необхідних для будівництва даного об’єкту в осінньо-зимовий період в сумі 240000,00 грн. (п.п.4.2.1.); до початку робіт надати необхідну узгоджену та затверджену проектно-кошторисну документацію та дозвіл на початок робіт (п.п.4.2.3); передати генпідряднику будівельний майданчик, підготовлений для виконання робіт, по акту приймання-передачі (п.п.4.2.5.) тощо.

Фінансування робіт, визначених договором підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС, передбачено за рахунок власних та залучених коштів замовника (відповідачів) (п.11.1 договору). Фінансування робіт здійснюється згідно плану фінансування будівництва (додаток №3), узгодженого сторонами та з урахуванням фактично виконаних робіт по актам КБ-2в і довідки КБ-3 (п.11.2. договору).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з матеріалів справи (копій актів КБ-2в, довідок КБ-3, копій платіжних доручень першого відповідача, акту звірки взаємних розрахунків від 23.06.2008р., підписаного сторонами) вбачається, що станом на 23.06.2008 р. за договором підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС позивачем виконано робіт на загальну суму 1900942,63грн., відповідачами в рахунок оплати виконаних робіт позивачеві сплачено суму 1487311,15грн.

Відповідальність сторін за порушення зобов’язань за договором передбачена розділом 15 договору підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС. Останній набрав чинності з 01.04.2008р. відповідно до п.18.2. договору.

Пунктом 18.1 договору підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, але не довше 01.01.2012 р. включно.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін дійсно вбачається, що зазначений договір розірвано достроково за ініціативою замовника. Листом від 12.05.2008р. №101-С перший відповідач повідомив позивача про дострокове розірвання договору, в зв’язку з порушенням позивачем зобов’язань за договором, внаслідок чого виконання підрядних робіт за договором у визначені строки стало неможливим. Актом від 12.05.2008р., підписаним представниками сторін договору від 08.11.2007р. №1-ГС засвідчено, що за вимогою замовника роботи на будівельному об’єкті припинені, робітники генпідрядника залишили будівельний об’єкт.

Судом першої інстанції надана вірна правова кваліфікація викладеним обставинам та зроблені правильні посилання на положення чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, а саме: як зазначено місцевим господарським судом, за договором будівельного підряду (відповідно до ст. 875 ЦК України, а також ст. 318 ГК України) підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

Стаття 530 ЦК України передбачає строк (термін) виконання зобов'язання, а саме: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

З посиланням на вищезазначені статті та ст. 33 ГПК України, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про порушення відповідачами прийнятих на себе зобов’язань за договором, оскільки, як свідчать матеріали справи, позивачем заявлена до стягнення сума основного боргу за виконані роботи з урахуванням індексу інфляції в розмірі 395345,96 грн. Факт виконання робіт на зазначену суму підтверджується копіями актів виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи, в т.ч. актами від 13.05.2008р. №1 на суму 259414,38 грн.; від 26.05.2008р. №2 на суму 2219,48 грн.; від 26.05.2008р. №22 на суму 178502,42 грн., а також актом звірки взаємних розрахунків від 23.06.2008р., з якого вбачається, що оплата за зазначеними актами не здійснена в повній мірі.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо того, що зазначена сума боргу підлягає зменшенню на 29930,88 грн. –суму вартості втрачених матеріалів, зазначених в акті інвентаризації від 19.06.2008р. який наданий першим відповідачем.

При цьому, судом зроблені обґрунтовані посилання на те, що відповідальність за збереження матеріалів, переданих замовником генпідряднику відповідно до умов договору підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС (п.п.4.4.4., 4.4.14 ), ст. 880 ЦК України та абз. 8 п.31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затв. ПКМУ від 01.08.2005р. №668) лежить на генпідряднику, а акт від 19.06.2008р., як зазначено в ньому, є підставою для проведення відповідних розрахунків.

Колегія суддів зазначає, що саме ця сума оскаржувалась відповідачами у суді першої інстанції. Крім того, позивач по справі визнав факт безпідставності позовних вимог у цій частині та не оскаржує рішення суду в частині відмови у задоволенні його позовних вимог в частині стягнення 29930,88 грн.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідачів на необхідність зменшення суми боргу перед позивачем на 92000,00 грн. суми збитків, завданих відповідачам у вигляді витрат на демонтаж крану, оскільки компенсація таких витрат не передбачена ні договором підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС, ні відповідними актами до цього договору, ні положеннями чинного законодавства? які регулюють спірні відносини.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відшкодування таких витрат по демонтажу крану, здійснених першим відповідачем, являє собою окремі правовідносини, та може бути предметом позову в окремому провадженні.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що не може бути прийнята до уваги зроблена першим відповідачем після подачі позову заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.08.2008р. №174-С, оскільки згідно ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Тобто зі змісту зазначеної норми випливає, що зарахування допускається лише щодо тих зобов’язань, котрі вже існують на момент зарахування. В даному разі першим відповідачем не надано доказів існування зобов’язань щодо сплати позивачем на користь першого відповідача сум збитків у розмірі 92000,00 грн. В матеріалах справи відсутні рішення судів про стягнення з позивача зазначеної суми коштів, визнані позивачем претензії, акти звірки тощо. З урахуванням цього, а також приймаючи до уваги заперечення представника позивача щодо наявності відповідного зобов’язання, суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність правових підстав для визнання відповідних зобов’язань зарахованими.

Суд першої інстанції надана вірна правова оцінка посиланням відповідачів на необхідність зменшення суми заборгованості перед позивачем на суму 261631,48 грн., як таку, що позивач відмовився прийняти, оскільки відповідно до ст. 625 УЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. З урахуванням цього, а також з урахуванням принципів розумності, добросовісності і справедливості суд зробив обґрунтовані висновки, що накладення позивачем арешту на певні суми грошових коштів (до того ж в межах іншої справи), які знаходяться на рахунках відповідачів: по-перше, не свідчить про відмову від їх прийняття, по-друге, не позбавляє можливості і не звільняє боржника обов'язку провести розрахунки за рахунок інших коштів (в т.ч. тих, що перевищують суму арешту, що знаходяться на інших рахунках, коштів запозичених у третіх осіб тощо). До того ж, як зазначає колегія суддів, відповідачами не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що в разі відсутності арешту відповідачі мали змогу розрахуватися з позивачем.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що заборгованість відповідачів перед позивачем з оплати виконаних робіт становить 354343,00 грн. Строки здійснення розрахунків за виконані роботи визначені п. 13.2 договору –щомісячно протягом 7-ми днів пред'явленню підписаного сторонами акта КБ-2в та довідки КБ-3. Підписи першого відповідача на актах КБ-2в та довідках КБ-3, копії яких наявні в матеріалах справи, свідчать про пред'явлення їх відповідачам, а отже –про настання строків оплати виконаних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу за виконані роботи з урахуванням індексу інфляції обґрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню в сумі 366807,12 грн. Вимоги щодо стягнення суми трьох процентів річних, підлягають задоволенню в сумі 2233,71 грн. – пропорційно зазначеній сумі основного боргу.

Вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті виконаних робіт обґрунтовано визнані місцевим господарським судом такими, що підлягають задоволенню частково – в сумі 17869,70 грн., у відповідності з п. 15.2 договору підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС (замовник сплачує генпідряднику за затримання авансу та розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування, від простроченої суми за кожний день невиконання договірних зобов'язань). При цьому, оскаржуваним рішення вірно зазначено, що нарахування пені є обґрунтованим і правомірним з дати набрання чинності розділом 15 договору (з 01.04.2008 р.), визначеної відповідно до п. 18.2 договору. Правових підстав для стягненні пені, нарахованої позивачем до 01.04.2008 р. з матеріалів справи не вбачається, оскільки відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України необхідною умовою застосування неустойки є наявність (чинність) письмової угоди щодо неї. Остання (п.15.2 договору) в цей період не була чинною.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення неустойки за порушення строків виконання грошових зобов'язань, суд першої інстанції з посиланням на ч.3 ст. 551 ЦК України зазначив, що підстав для її зменшення не вбачається, оскільки прострочення виконання грошових зобов'язань по фінансуванню робіт за договором підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС з боку першого відповідача мало місце неодноразово (підтв. листами позивача від 11.12.2007р. вих. №188, від 18.12.2007р. вих. №193, актом звірки взаємних розрахунків від 23.06.2008р. тощо) і разом з іншими обставинами справи, свідчить про наявність істотних порушень у виконанні зобов’язань першим відповідачем за договором підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС.

Крім того, судом першої інстанції також були прийняті до уваги обставини справи, встановлені на підставі зібраних у справі доказів (т.2 а.с.7-18), щодо порушення першим відповідачем вимог п.13.1. договору підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС –порушення строків підписання актів прийомки виконаних робіт по формі КС-2в, які були підставою для проведення розрахунків із позивачем, а також зволікання в оформленні першим відповідачем актів передачі позивачу матеріалів, авансуванні 30% заробітної плати, чим було також порушено права позивача і, крім того, відповідно вплинуло на строки виконання ним передбачених договором робіт.

В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі авансу суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням положень ч.6 ст. 231 ГК України, відповідно до якої підрядник має право вимагати виплати йому авансу, якщо така виплата та розмір авансу передбачені договором. Обов'язок же відповідачів по сплаті позивачеві суми авансу та його розмір передбачений п.4.2.1. договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже зазначене зобов'язання є таким, що має бути виконане відповідно до умов договору –грошові кошти підлягають сплаті позивачеві в строк до 30.12.2007р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зазначена сума боргу підлягає сплаті з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (277155,22грн.), а також з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми (4661,50грн.). Сума пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, яка нарахована відповідачам на підставі п.15.2 договору підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС, підлягає стягненню частково –в сумі 21893,09 грн. за період з 01.04.2008р. з мотивів, викладених вище.

Колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції щодо того, що посилання відповідача на неможливість виплати авансу по договору, який припинив свою дію і по якому в подальшому не передбачається виконання робіт є безпідставними. Припинення дії договору внаслідок його розірвання означає припинення його дії на майбутнє, тобто відсутність можливості виникнення нових прав та обов'язків на його підставі. Проте припинення дії договору не звільняє його сторони від виконання тих обов'язків, строк виконання яких вже настав до моменту припинення договору. Це також підтверджено і п.18.1 договору згідно якого договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, але не довше 01.01.2012 р. включно.

Щодо листа від 20.12.2007р. №б/н, підписаного від імені позивача директором Покрасенко Л.М.. яким останній звільняє першого відповідача від зобов'язань по виплаті авансу, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом такий лист обґрунтовано не прийнятий до уваги, оскільки положення про авансування робіт передбачено умовами договору, та у відповідності з приписами чинного законодавства зміна умов договору повинна здійснюватись у тому ж порядку, що й укладання договору. Разом з тим, як зазначено в оскаржуваному рішенні, матеріали справи та пояснення представників сторін свідчать, що на підставі цього листа зміни до договору підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС не вносились, додаткової угоди до договору не укладалося, отже умови договору в цій частині (п.п.4.2.1.) залишилися чинними в первісній редакції.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачами в установленому законом порядку не доведено факт оплати авансових платежів в тих сумах, що зазначені у апеляційній скарзі, та не надано доказів того, що відповідні суми перераховувалися в рахунок оплати спірної суми авансу (оскільки умовами договору передбачено також перерахування авансових платежів і на інші цілі (п. 4.2.2).

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачі не позбавлені права на звернення до суду в установленому законом порядку з позовом про стягнення зайво перерахованих сум, збитків, ін. (залежно від визначення предмету та підстав позову), у разі доведеності факту непридбання позивачем техніки та механізмів (відповідно до п. 4.2.1). Колегія суддів зазначає, що оскільки відповідні питання не були предметом розгляду по даній справі, суд першої інстанції обґрунтовано не досліджував питання щодо того, чи придбавалась, чи ні позивачем відповідна техніка та механізми, за які кошти та якою вартістю.

Предметом позовних вимог у цій частині б уло стягнення грошових сум (авансу), розмір та строки оплати якого передбачені умовами договору, та які станом на дату прийняття рішення по справі минули.

Також, колегія суддів зазначає, що нею здійснено перевірку розрахунку позовних вимог та встановлено, що судом першої інстанції при стягненні сум пені, інфляційних та річних, суми цих коштів пораховані вірно, строки визначені правильно.

В частині позовних вимог щодо стягнення штрафу за несвоєчасне передання позивачеві будівельного майданчику та проектно-кошторисної документації, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для їх часткового задоволення, оскільки згідно ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Відповідно абз. 1 п. 29 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затв. ПКМУ від 01.08.2005р. №668) замовник зобов'язаний надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду.

Відповідно до п.п. 4.2.3. договору підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС замовник зобов’язаний до початку робіт надати генпідряднику необхідну погоджену і затверджену проектно-кошторисну документацію і дозвіл на проведення робіт. Документація, що передається замовником, повинна бути складена згідно з вимогами ДБН, затверджена замовником до виконання робіт. Передачу проектно-кошторисної документації сторони оформляють актом прийому-передачі. Пунктом 9.1. визначено, що Замовник передає Генпідряднику по акту приймання передачі будівельну площадку та (фронт робіт), необхідну дозвільну і проектну документацію протягом 5 (п’яти) робочих днів з моменту підписання цього договору.

Доказів на підтвердження виконання 1-м відповідачем зобов’язання, передбаченого п. 4.2.3. та п. 9.1. підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС суду не представлено.

З урахуванням цього, а також з урахуванням письмових пояснень представників сторін, що були дані ними у судовому засіданні 14.08.2008р., та інших матеріалів справи, зокрема листів позивача, направлених першому відповідачеві, керуючись ст. 33 ГПК України (згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що першим відповідачем порушені прийняті на себе зобов’язання по передачі позивачеві проектно-кошторисної документації.

Колегія суддів погоджується з твердженнями суду, що відсутність підписаного сторонами акту прийому-передачі документації свідчить про відсутність правових підстав вважати зазначене зобов’язання належно виконаним першим відповідачем і унеможливлює висновок про передання документації, яка б відповідала вимогам, щодо її складу і змісту визначеному умовами договору (п.4.2.3.) та ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва. А тому посилання першого відповідача на те, що відсутність акту прийому-передачі документації не означає доведеність факту невиконання першим відповідачем своїх зобов’язань за договором у цій частині є безпідставними.

Факт виконання позивачем окремих видів робіт за договором підряду не свідчить про отримання позивачем проектно-кошторисної документації у відповідному обсязі, з належним змістом та належним оформленням. При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до першого відповідача з листами (вих.№24 від 22.01.2008р., вих.№61 від 07.2008р., вих.№103 від 29.02.2008р.; вих.№121 від 14.03.2008р.; вих.№7 від 11.04.2008р.), про передачу всієї проектної документації та приведення її у відповідність з вимогами ДБН. Будь-яких письмових доказів щодо того, що відповідні звернення позивача є безпідставними, відповідачами не надано.

Невиконання першим відповідачем своїх зобов’язань з передачі проектно-кошторисної документації в належному обсязі із належним змістом і у встановлені договором строки, з урахуванням ч.2 ст. 538, ч.2 ст. 613 ЦК України, порушує права позивача, оскільки тягне неможливість своєчасного і повного виконання ним своїх зобов’язань за договором підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС. Згідно названих правових норм при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідальність за несвоєчасну передачу генпідряднику будівельного майданчику, проектно-кошторисної документації визначена п.15.2 договору –штраф в розмірі 1000,00 грн. в день. Таким чином за строк з моменту набуття чинності розділом 15 договору (01.04.20087р.) до моменту припинення дії договору (12.05.2008р.), що дорівнює 42 дні підлягає стягненню штраф у розмірі 42000,00 грн.

Задовольняючи позов у цій частині судом також було вірно враховано, що першим відповідачем, так само, не виконані належним чином зобов’язання по передачі будівельного майданчику. Відповідно до п. 2.2. договору підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС генпідрядник приступає до виконання робіт на протязі 10 днів з моменту передачі йому будівельного майданчику і одержання авансу. Згідно з п.п. 4.2.5. договору замовник зобов’язаний передати генпідряднику будівельний майданчик, підготовлений для проведення робіт, по акту прийому-передачі, однак, доказів своєчасної (в строк визначений п.9.1. договору) і належної (з дотриманням п.п.4.2.5., 4.2.10 договору щодо готовності до проведення робіт, забезпеченості електроенергією, водою) передачі будівельного майданчика першим відповідачем не надано.

Приймаючи рішення про стягнення вищевказаних сум з першого та з другого відповідачів солідарно, місцевий господарський суд вірно зазначив, що договір підряду в капітальному будівництві від 08.11.2007р. №1-ГС з боку замовника укладений простим товариством без створення юридичної особи "Договір №1-Г про спільну діяльність в будівництві"учасникам якого є перший та другий відповідачі.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 1138 ЦК України якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення. Відповідно ж до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, колегія суддів вважає, що твердження позивача та першого відповідача, викладені ними у апеляційних скаргах ґрунтуються на припущеннях, не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені всі обставини у справі та ухвалене ним рішення від 14 серпня 2008 року у справі № 59/115-08 є законним та всебічно обґрунтованим, у зв’язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає.