821/117/18 Про скасування податкових повідомлень-рішень, якими застосовані штрафні (фінансові( санкції за порушення вимог законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів - 08.11.2022 Прийняття

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 821/117/18

адміністративне провадження № К/9901/4332/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №821/117/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 (суддя Дмитрієва О.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 (головуючий суддя Осіпов Ю.В., судді: Бойко А.В., Шевчук О.А.),

ВСТАНОВИВ:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення від 12.10.2017 №000094/21-22-40-2098518797 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 351000грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27.08.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у справі №821/117/18.

Ухвалою суду від 07.11.2022 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 08.11.2022.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.01.2016 Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017230000000072 відносно можливого вчинення ФОП ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204 КК України (т.б. незаконного виготовлення підакцизних товарів - пива, із використанням обладнання, що забезпечує його масове виробництво).

В ході досудового розслідування кримінального правопорушення встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), в порушення вимог ст.ст.1,2,15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, кон`ячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481 від 19.12.1995р., не маючи відповідної ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, в період 2015 року, на власних виробничих потужностях пивоварні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, здійснював незаконне виготовлення підакцизних товарів - пива із використанням обладнання, що забезпечує його масове виробництво.

З показів свідків встановлено, що виробничі потужності, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належать ФОП ОСОБА_1 та використовуються ним для виробництва пива щонайменше з весни 2015 року. Вироблене ж пиво, в своє чергу, реалізовується ФОП ОСОБА_1 за місцем виробництва та за адресою: АДРЕСА_2 - по ціні 30 грн. за 1 літр.

Зібрана під час досудового розслідування інформація була виокремлена та передана супровідним листом №401/21-22-23-03-01 від 14.09.2017 на адресу начальника Відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Херсонській області.

За результатами розгляду переданих матеріалів кримінального провадження, уповноваженою особою ГУ ДФС у Херсонській області 12.10.2017 прийнято рішення №000094/21-22-40-2098518797, яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення абз.3 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" було застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 351000 грн.(т.б. 5850л. х 30 грн. х 200%).

Не погоджуючись з таким рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду адміністративним позовом про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не надав належних і достатніх доказів та аргументів в обґрунтування своєї правової позиції, що дозволяє дійти висновку про те, що факт порушення позивачем вимог абз.3 ч.2 ст.17 Закону №481/95 дійсно мав місце, а тому, відповідно, оскаржуване рішення є правомірним та скасуванню з зазначених позивачем підстав не підлягає.

Позивач оскаржив рішення судів попередніх інстанцій у касаційному порядку. Як вказує позивач, касаційна скарга подається з підстав, визначених підпунктами "а", "б", "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на порушення судами норм процесуального права, зокрема, підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (2747-15) (ненаправлення всіх матеріалів справи з суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції, з огляду на оскарження ухвали про відкриття провадження) частини одинадцятої статті 40 КАС України (розгляд справи неповноважним складом суду), підпункту 7 частини третьої статті 317 КАС України (невмотивована відмова у задоволенні заяви позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження). На думку позивача, суди не у повному обсязі встановили обставини справи, не врахували належні докази, поряд з цим, суд адміністративної юрисдикції здійснив підміну суду кримінальної юрисдикції. Позивач вважає, посилаючись на висновки Верховного Суду, що у цій справі апеляційним судом протиправно не застосовано підпункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, як норми матеріального права. Як наполягає позивач, лише вирок у кримінальній справі є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу, при цьому, станом на момент розгляду справи в суді першої, апеляційної інстанцій вироку в кримінальній справі не ухвалено. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції. постанову суду апеляційної інстанції, прийняти у цій справі нове судове рішення, яким позов задовольнити. Крім того, позивач долучає до касаційної скарги документи, яким, на його думку, судами надана неправомірна оцінка.

Відповідач скористався своїм правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві податковий орган зазначає, що викладені позивачем міркування не є підставою для скасування судових рішень. При цьому, у касаційній скарзі позивач посилається на вимоги пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, яка виключена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" від 17.07.2015 (655-19) та на час прийняття рішення є нечинною. Відповідач звертає увагу, що податковий орган не проводив фактичну перевірку позивача, а спірне рішення винесене відповідно до матеріалів кримінального провадження за фактом незаконного виготовлення підакцизних товарів, а також встановленого факту відсутності ліцензії на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв (пива). З урахуванням викладеного, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) (далі - Закон №481/95-ВР (481/95-ВР) ).

Частиною третьою статті 2 Закону України №481/95 встановлено, що виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (частина перша статті 16 Закону №481/95).

Як унормовано частиною першою статті 17 Закону №481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Положеннями абзацу 3 частини другої статті 17 Закону №481/95 вказано, що за виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії встановлена відповідальність - 200% вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85000грн.

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"" (затверджено Постановою КМУ №790) передбачено, що однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що підставою для прийняття відповідачем спірного рішення про застосування до позивача фінансових санкцій слугували матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №32016230000000010, надіслані на адресу контролюючого органу, що, в свою чергу, і є встановленим Законом способом отримання інформації про порушення платником податків вимог Закону №481/95.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії протоколу обшуку проведеного слідчим з ОВС СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду від 08.08.2017, на території будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, слідчою групою були виявлені належні ФОП ОСОБА_1 виробничі потужності, які призначені для виробництва "пива", ліцензії на виробництво якого останній не має.

Факт відсутності у позивача відповідної ліцензії підтверджується наявним в матеріалах справи листом-відповіддю в.о. директора Департаменту податків і зборів з юридичних осіб, з якого слідує, що документи на отримання ліцензій на виробництво та оптову торгівлю алкогольними напоями не подавав та ліцензій не отримував.

Таким чином, за таких обставин, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених абзацом 3 частини другої статті 17 Закону №481/95.

Розглянувши доводи касаційної скарги, Суд вважає необхідним вказати наступне.

Слід враховувати, що має місце виключно правова оцінка суду даній обставині, а відтак така правова оцінка у кримінальній справі, справі про адміністративне правопорушення не може бути єдиною і безумовною підставою для задоволення чи відмови у задоволенні позову. Не можна вважати обов`язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її проступок, при оцінці правомірності поведінки цієї особи як суб`єкта господарювання.

Необхідно враховувати, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Поряд з цим, Суд дійшов висновку, що обґрунтування, наведені позивачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Суд наголошує, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд не вдається у разі відсутності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Суд керується, у тому числі, положеннями статті 351 КАС України, яка окреслює підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З касаційної скарги вбачається, що остання не містить правого обґрунтування та підстав для скасування судових рішень, як таких, що ухвалені незаконно.

На підставі встановлених обставин справи та з урахуванням нормативного регулювання, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, в межах вимог касаційної скарги, суд не може визнати доводи позивача для скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції обґрунтованими.

Пункт 1 частини першої статті 349 КАС України вказує, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі №821/117/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду