Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі", м.Рівне від 12.06.2008р.

на рішення господарського суду Рівненської області від 04.06.2008р.

в справі № 11/53

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма - "Форте", смт.Клевань-2, Рівненської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі", м.Рівне

про стягнення заборгованості 21512,73грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з‘явився

від відповідача: не з‘явився

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №3620770, №3620789 від 01.09.2008р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.06.2008р. у справі №11/53 (суддя Грязнов В.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма - "Форте" задоволено повністю та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" 21512,73грн. заборгованості, 215,13грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. плати за послуги на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов‘язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм процесуального права, так як місцевим господарським судом розглянено спір за відсутності представника відповідача, та не відкладено розгляд справи за клопотанням останнього. Крім цього, скаржник вважає, що місцевий господарський суд не забезпечив принцип змагальності сторін та не створив належні умови для реалізації прав сторін та повне і об‘єктивне з‘ясування обставин справи.

У відзиві на апеляційну скаргу №23н від 14.08.2008р. (вх. №5101 від 18.08.2008р.) позивач спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв‘язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 04.06.2008р. у справі №11/53 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Згідно накладних №2407 від 01.02.2008р. на суму І 753,36грн.; №2406 від 01.02.2008р. на суму 856,12 грн.; №2391 від 01.02.2008р. на суму 82,50 грн.; №2390 від 01.02.2008р. на суму 33,30 грн.; №2422 від 05.02.2008 року на суму 785,81 грн.; №2423 від 05.02.2008р. на суму 2 002,57 грн.; №2449 від 08.02.2008р. на суму 1 153,07 грн.; №2450 від 08.02.2008р. на суму 559,67 гра; №2465 від 11.02.2008р. на суму 147,47 грн.; №2487 від 12.02.2008р. на суму 850,32 грн.; №2488 від 12.02.2008р. на суму 2 289,72 грн.; №2508 від ! 4.02.2008р. на суму 1 019,87 грн.; №2526 від 15.02.2008р. на суму 1 205,96 грн.; №2527 від 15.02.2008р. на суму 752,11 грн.; №2566 від 19.02.2008р. на суму 741,78 грн.; №2567 від 19.02.2008р. на суму 2 279,51 грн.; №2587 від 20.02.2008р. на суму 286,55 грн.; №2594 від 21.02.2008р. на суму 1078,48 грн.; №2610 від 22.02.2008р. на суму 867,54 грн.; №2706 від 06.03.2008р. на суму 1 042,43 грн.; №2716 від 07.03. 2008р. на суму 132,12 грн.; №2736 від 10.03.2008р. на суму 198,72 грн.; №2782 від 13.03.2008р. на суму 914,12 грн.; №2799 від 14.03.2008р. на суму 184,80 грн. та №2840 від 20.03.2008р. на суму 845,82 грн. - ТзОВ-фІрма "Форте"пере дало ТзОВ "Рівненські торгівельні мережі"товари продовольчої групи в асортименті на загальну суму 22 063 грн. 72 коп., що стверджується підписами уповноваженої особи та відбитками печатки ТзОВ "Рівненські торгівельні мере жі"на зазначених накладних, іншими матеріалами справи.(арк.справи 9-31,45-46).

Відповідач за отриманий товар не розрахувався, коштів на рахунок Позивача не сплатив, лише частково пога сив заборгованість шляхом повернення протягом 04-22 лютого2008р. частини товару згідно накладних на загальну суму 519,64грн., що підтверджується матеріалами справи.(арк.справи 32-42, 58-63).

Пропозиція сплати 21 512 грн. 73 коп. заборгованості за отриманий товар, яка вбачається з претензії № 16 від 24.04.2008р. - залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.(арк.справи 43-46).

Крім того, дії представників відповідача, у порядку ст. 241 ЦК України, схвалені його посадовою особою, що використовує печатку підприємства в порядку передбаченому п.п. 3.4.1. наказом "Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів"№17 від 11.01.1999 року.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків є договори та інші правочини, завдання майної та моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти. Отже, в силу закону між сторонами у справі, незважаючи на відсутність письмового договору купівлі-продажу, існують правовідносини купівлі-продажу.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, (ч.1 ст. 692 ЦК України).

Отже, станом на 07.05.2008 року заборгованість ТОВ "Рівненські торгівельні мережі"за товар поставлений по накладних складає 21512,73грн., яка місцевим господарським судом, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, стягнена правомірно.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог щодо стягнення боргу та відшкодування судових витрат.

Щодо посилання скаржника про те, що місцевий господарський суд не забезпечив принцип змагальності сторін та не створив належні умови для реалізації прав сторін та повне і об‘єктивне з‘ясування обставин справи, а також не надав можливості відповідачу забезпечити явку свого представника в судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, такі доводи скаржника безпідставні та спростовуються матеріалами справи, так як розгляд справи місцевим господарським судом був призначений на 28.05.2008р. В судовому засіданні 28.05.2008р. судом було заслухано пояснення представника позивача та за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 04.06.2008р. Враховуючи, що представник відповідача був належним чином повідомлений про судове засідання 04.06.2008р. (а.с.55), однак не скористався наданим йому правом участі в судовому засіданні, то доводи скаржника про відсутність умов для реалізації прав сторін та повне і об‘єктивне з‘ясування обставин справи безпідставні, а господарський суд Рівненської області правомірно прийняв рішення.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Судові витрати по розгляду справи, в порядку ст. 49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 04.06.2008 року у справі №11/53 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" залишити без задоволення.

2. На виконання рішення місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути в господарський суд Рівненської області.