14-27/348-06-11109 Про визнання договору за його правовою природою договором про сумісну діяльність та стягнення основного боргу - 16.09.2008 Прийняття

На підставі розпорядження першого заступника голови суду від 13.08.2008р. № 95 прийняття апеляційної скарги ТОВ "Єреміївське" до провадження здійснено колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Гладишева Т.Я., судді Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Стогній С.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача Антоневський Ю.Ф.,

від відповідача Тихонов В.П.

розглянула апеляційну скаргу

ТОВ "Єреміївське"

на рішення господарського суду Одеської області

від 06.05.2008р.

у справі № 14-27/348-06-11109

за позовом ТОВ "Єреміївське"

до СВК "Дружба"

про стягнення 32 149,3 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2008р., яка 15.08.2008р. надіслана сторонам, прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.09.2008р. апеляційна скарга ТОВ "Єреміївське".

Сторони повідомлені про час і місце засідання апеляційного господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в засіданні господарського суду апеляційної інстанції 16.09.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ТОВ "Єреміївське" звернулося до господарського суду Одеської області з доповненою позовною заявою про стягнення з СВК "Дружба" 35 284,18 грн. матеріальних збитків та 16 649,10 грн. упущеної вигоди, тобто сум, які є наслідком неналежного виконання зобов'язань за договором від 26.09.2003р. № 180.

Рішенням місцевого господарського суду від 21.05.2007р. зі справи № 27/348-06-11109 позов задоволено частково, стягнуто з СВК "Дружба" на користь ТОВ "Єреміївське" 35 284,08 грн. основного боргу та 433,01 грн. судових витрат; позовні вимоги в частині стягнення упущеної вигоди в розмірі 16 649 грн. залишено без розгляду, в решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2007р. скасовано рішення господарського суду Одеської області; позов задоволено частково; стягнуто з СВК "Дружба" на користь ТОВ "Єреміївське", 16 457,79 грн. основного боргу та 201,97 грн. судових витрат; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з ТОВ "Єреміївське" на користь СВК "Дружба" 177,7 грн. витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2007р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2007р. та рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2007р. у справі № 27/348-06-11109; справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова касаційного господарського суду вмотивована тим, що господарськими судами попередніх інстанцій не визначено підстави для кваліфікації договору від 26.09.2003р. № 180 як договору про спільну діяльність; не надано правової оцінки визначеним у договорі зобов'язанням щодо розрахунків між сторонами та вартості постановочної, живої ваги на момент здачі великої рогатої худоби переробному підприємству, контрольної ваги постановки на відгодівлю; не з'ясовано підстави нарахування і сплати позивачу суми 60 000 грн. по ордеру від 24.12.2004р. № 908 за відсутністю доведення постановочної ваги молодняка великої рогатої худоби та ваги здачі згідно інвентарних номерів спірної партії великої рогатої худоби; не встановлено фактичну вартість живої ваги великої рогатої худоби на переробних підприємствах регіону (міжрегіональну) у спірний період живою вагою 350 кг; не використано при розгляді справи спеціальні знання у галузі тваринництва, що стало підставою для неповного встановлення всіх обставин відповідно до вимог законодавства, яке регулює спеціалізовану підприємницьку діяльність по дорощуванню великої рогатої худоби.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2008р. прийнято справу до свого провадження та присвоєно їй № 14-27/348-06-11109.

Під час нового розгляду справи ТОВ "Єреміївське" надано уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить визнати договір від 26.09.2003р. № 180 між СВК "Дружба" та ТОВ "Єреміївське" за своєю правовою природою як договір про сумісну діяльність; стягнути з СВК "Дружба" 16 457,79 грн. основного боргу за договором, 5054,18 грн. штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань, 10 637,33 грн. судових витрат.

Рішенням місцевого господарського суду від 06.05.2008р. (суддя Горячук Н.О.) у позові відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що матеріали справи не підтверджують наявність боргу відповідача перед позивачем за договором від 26.09.2003р. № 180, а, відтак, позовні вимоги про стягнення з СВК "Дружба" на користь ТОВ "Єреміївське" 164 57,79 грн. основного боргу та 5054,18 грн. штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань задоволенню не підлягають як необґрунтовані. Крім того, з посиланням на приписи ст. 153 ЦК УРСР, п.4 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.04.1995р. № 02-5/302 (v_302800-95) , п.4.12. Інструкції про порядок обліку платників податків (зі змінами, внесеними Наказом ДПА України від 14.05.2001р. № 195 (z0486-01) ), п.п.2.1 п.2 Порядку ведення податкового обліку і складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого Наказом ДПА України від 16.01.1998р. № 24 (z0062-98) , п.2 Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого Наказом ДПА України від 30.09.2004р. № 571 (z1388-04) , господарським судом Одеської області відмовлено в задоволенні позову про визнання договору від 26.09.2003р. № 180 між СВК "Дружба" та ТОВ "Єреміївське" за своєю правовою природою як договору про сумісну діяльність, оскільки під час укладання останнього не досягнуто домовленості щодо всіх істотних його умов.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ "Єреміївське" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції по даній справі скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Так, скаржник відзначає неврахування під час прийняття оскарженого рішення того факту, що:

- при вирішенні спірних по даній справі питань слід застосовувати положення ЦК України (435-15) ;

- у випадку неузгодження в тексті договору про сумісну діяльність порядку ведення загальних справ, на правовідносини між сторонами розповсюджуються правила ст. 431 ЦК УРСР, згідно якої ведення спільних справ здійснюється за загальною згодою учасників договору;

- контрагентами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, необхідних для договору про сумісну діяльність, в т.ч. визначено спільну господарську мету, вклади учасників, порядок ведення спільних справ;

- Інструкція про порядок обліку платників податків (зі змінами, внесеними Наказом ДПА України від 14.05.2001р. № 195 (z0486-01) ) не містить істотних умов договору про сумісну діяльність, її порушення має наслідками донарахування податкового зобов'язання, а не визнання угоди неукладеною;

- в порушення приписів п.п.2,5 ст. 1135, ст. 1136 ЦК України СВК "Дружба" не отримано довіреності від ТОВ "Єреміївське" на реалізацію вирощеного молодняку великої рогатої худоби (ВРХ) на м'ясо, не узгоджено покупця та ціну реалізованої продукції;

- господарським судом першої інстанції без будь-яких обґрунтувань відхилено надану позивачем довідку та сприйнято в якості належного та допустимого доказу іншу довідку про середню закупівельну ціну на живу вагу м'яса ВРХ;

- в порушення вимог ст. 111-12 ГПК України всупереч позиції ВГСУ не залучено до участі у справі спеціаліста в галузі тваринництва, не дивлячись на заявлення представником ТОВ "Єреміївське" відповідного клопотання.

В усних запереченнях на апеляційну скаргу СВК "Дружба" просить залишити судове рішення без змін, апеляційну скаргу —без задоволення як безпідставну.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального і матеріального права, повноту та об’єктивність дослідження ним обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування оскарженого рішення, виходячи з наступного:

26.09.2003р. між СВК "Дружба" та ТОВ "Єреміївське" укладено договір (Договір), предметом якого є домовленість сторін провадити дорощування молодняку ВРХ на м'ясо (п.1.1 Договору). ТОВ "Єреміївське" взяло на себе зобов'язання передати СВК "Дружба" 90 голів здорового молодняку з представленням всіх необхідних ветеринарних свідоцтв, а СВК "Дружба" зобов'язалось прийняти молодняк ВРХ, забезпечити його годування, утримання, ветеринарне обслуговування до вагових кондицій, провести здачу відгодованого поголів'я та зробити повернення постановочної живої ваги в грошовому виразі за середніми цінами, які склалися на момент реалізації молодняку ВРХ згідно з фактично зданими ваговими кондиціями (розділ 2 Договору). Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

В подальшому ТОВ "Єреміївське" в період з 26.09.2003р по 30.09.2003р. за накладними від 25.09.2003р. № 750, від 30.09.2003р. № 782 та товарно-транспортними накладними від 26.09.2003р. № 15 та від 30.09.2003р. № 15 здійснило поставку 86 голів молодняку ВРХ загальною вагою 12 807 кг, який прийнятий СВК "Дружба" за довіреністю ЯЖЦ від 25.09.2003р. № 482725. Після реалізації худоби 24.12.2004р. відповідач згідно прибуткового касового ордера сплатив позивачу 60 000 грн., що складає 4684,93 грн. за тону м'яса.

Вважаючи, що СВК "Дружба" неналежним чином виконало зобов'язання за Договором, який, на думку позивача, за своєю суттю є договором про сумісну діяльність, ТОВ "Єреміївське" звернулося до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою про стягнення 16 457,79 грн. заборгованості та 5054,18 грн. штрафних санкцій.

До угод по сумісну діяльність, які укладались до набрання чинності ЦК України (435-15) , застосовуються положення глави 38 "Сумісна діяльність" ЦК УРСР (1540-06) .

Статтею 153 ЦК УРСР встановлено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

З огляду на те, що глава 38 ЦК УРСР (1540-06) не передбачає обов'язкові реквізити договору про сумісну діяльність, вирішуючи питання про наявність договірних правовідносин потрібно виходити з того, що такий договір вважається укладеним, якщо між сторонами у письмовій формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами, необхідними для його виконання (мета договору, порядок та умови ведення сумісних справ, видів і обсягів вкладів кожної з сторін, умови використання результатів сумісної діяльності тощо).

Зі змісту Договору вбачається, що контрагентами не узгоджено таку істотну умову як порядок та умови ведення сумісних справ. Апеляційний господарський суд відзначає, що названа умова угоди про сумісну діяльність є безсумнівно істотною для правочинів цього виду, оскільки без досягнення згоди з приводу ведення спільних справ практично унеможливиться досягнення єдиної господарської мети осіб, які об'єднують майно, оскільки виконання договору супроводжуватиметься конфліктним ситуаціями, викликаними неврегульованістю відносин, поміж сторонами (зокрема, в частині повноважень учасників спільної діяльності) та за участю контролюючих органів (зокрема, у випадку непередбачення особи, яка вестиме бухгалтерський або податковий облік сумісної діяльності).

Крім того, укладаючи Договір, сторони не передбачили порядок покриття витрат, передбачених договором про сумісну діяльність, і збитків, що виникли в результаті сумісної діяльності, який за правилами ч.1 ст. 433 ЦК УРСР визначається договором. Також в Договорі не встановлено розмір внесків у спільне майно, що має суттєве значення з огляду на приписи ч.2 ст. 433 ЦК УРСР, якою пропонуються шляхи покриття спільних витрат та збитків у випадку, якщо спільного майна не вистачає, в Договорі відповідні питання не закріплено.

Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що Договір слід вважати неукладеним, а, відтак, місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні уточнених позовних вимог ТОВ "Єреміївське" про стягнення з СВК "Дружба" заборгованості за угодою про сумісну діяльність, т.я. правові підстави для виникнення зобов’язань із сумісної діяльності, а саме належним чином укладений договір, в даному випадку відсутні.

Доводи скаржника про необхідність застосування при вирішенні спірних по даній справі питань положень ЦК України (435-15) , в т.ч. п.п.2,5 ст.1135, ст.1136, не ґрунтуються на правильному розумінні норм матеріального права в зв'язку з тим, що правовідносини за Договором з мотивів, вказаних вище, між позивачем та відповідачем не існували на момент набрання чинності ЦК України (435-15) та не існують на теперішній час.

Твердження апелянта про те, що у випадку неузгодження в тексті договору про сумісну діяльність порядку ведення загальних справ, на правовідносини між сторонами розповсюджуються положення ст. 431 ЦК УРСР, згідно якої ведення спільних справ здійснюється за загальною згодою учасників договору, не приймаються до уваги, оскільки зазначена норма містить лише загальне правило, деталізація якого обов'язково має знайти своє відображення серед умов угоди про сумісну діяльність.

Посилання позивача на відхилення господарським судом першої інстанції без будь-яких обґрунтувань наданої ним довідки та сприйняття в якості належного та допустимого доказу іншу довідку про середню закупівельну ціну на живу вагу м'яса ВРХ по суті не розглядаються, адже наведений довід стосується безпосередньо виконання Договору, який, на думку ТОВ "Єреміївське", є договором про сумісну діяльність, в той час як відповідний правочин вчинено не було. Крім того, слід відзначити, що господарським судом першої інстанції використані середньозважені ціни на живу вагу м'яса ВРХ на підставі довідки Інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Одеської облдержадміністрації від 17.03.2008р. № 99, наданої на запит суду.

Помилковими є вказівки скаржника на порушення під час прийняття оскарженого рішення вимог ст. 111-12 ГПК України, яке полягає у незалученні до участі у справі спеціаліста в галузі тваринництва всупереч позиції господарського суду касаційної інстанції, т.я. такі дії суду не вступають у протиріччя з постановою ВГСУ від 19.12.2007р. та не мають наслідком задоволення позову в зв'язку з тим, що в названій постанові міститься перелік усіх порушень, допущених судами при попередньому розгляді цієї справи, проте в першу чергу господарський суд касаційної інстанції вказав на належну кваліфікацію Договору, після проведення якої наразі відпала необхідність залучення спеціаліста в галузі тваринництва.

Одеський апеляційний господарський суд відзначає, що уточнена позовна заява ТОВ "Єреміївське" містить також вимогу про визнання договору від 26.09.2003р. № 180 між СВК "Дружба" та ТОВ "Єреміївське" за своєю правовою природою як договору про сумісну діяльність, яка розглянута по суті господарським судом Одеської області.

Між тим, ст. 12 ГПК України, якою визначено перелік справ, підвідомчих господарським судам України, та ст. 16 ЦК України, в якій закріплено способи захисту порушених цивільних прав та інтересів, не передбачають можливості заявлення позову про встановлення правової природи договору.

Відповідний висновок має містити мотивувальна частина рішення після всебічного дослідження змісту дослідженої угоди, що не враховано місцевим господарським судом.

За таких обставин, оскаржене рішення підлягає частковому скасуванню як прийняте з порушенням норм процесуального права із припиненням провадження у справі в частині вимог про визнання договору за своєю правовою природою як договору про сумісну діяльність на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.