27/115-08 Про визнання недійсними пунктів договору фрахтування - 15.09.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2102 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 11.08.08 у справі № 06-5-45/384-27/115-08

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

до ТОВ "Васт-Транс", с. Петрушки,

про визнання недійсними пунктів договору,

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.08.2008р. (суддя Мамалуй О.О.) у задоволенні позову про визнання недійсним пунктів 5.1.1, 5.1.2, 5.2.4 договору фрахтування № 8767 від 19.07.2007р. відмовлено, з тих підстав, що вищезазначені пункти договору не суперечать вимогам чинного законодавства.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи та прийнято з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач у судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Відповідач у судове засідання не прибув. Надійслав до суду (факсом) клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами. У відзиві на апеляційну скаргу просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.

19.07.2007р. між ТОВ "Васт - Транс", перевізником, та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2, замовником перевезення, укладено договір фрахтування № 8767, згідно з п.1.1 якого перевізник доручає, а замовник бере на себе зобов'язання по підшукуванню клієнтів на здійснення вантажного автомобільного перевезення і забезпечення завантаження автомобілів перевізника.

23.04.2008р. позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсними пунктів 5.1.1, 5.1.2, 5.2.4 договору, посилаючись на те, що вони суперечать чинному законодавству України.

Пункт 5.1.1 договору фрахтування № 8767 від 19.07.07р. передбачає, що у випадку відмови від завантаження менш ніж за добу до вказаного в заявці- замовленні строку завантаження, замовник оплачує перевізнику порожній пробіг від місця дислокації автомобіля до місця завантаження і назад з розрахунку 1.5 Є за 1 км., а також простій автомобіля за одну добу.

Пункт 5.1.2 договору передбачає, що за кожну почату добу простою транспортного засобу при завантаженні, митному оформленні, розвантаженні, проходженні прикордонних переходів і т.д. внаслідок невірного оформлення товаротранспортних та інших супровідних документів, залежно від виду вантажу та його спеціфічних особливостей внаслідок порушення замовником митного, податкового законодавства країни завантаження, країн транзиту чи країни розвантаження вантажу, а також інших причин, не пов'язаних з виною перевізника, замовник оплачує перевізнику штраф у розмірі 100 USD на теріторії України та 100 USD на інотериторії.

Пункт 5.2.4 договору передбачає, що перевізник несе відповідальність за прострочення в доставці вантажу. У вападку неподання або запізнення транспорта під завантаження перевізник несе відповідальність у розмірі, ідентичному відповідальності замовника, згідно з п.5.1.2 договору -100 USD на теріторії України та 100 USD на інотериторії.

Згідно з ч.4 статті 179 Господарського кодексу України сторони при укладенні господарських договорів можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

Згідно з ч.2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч.5 статті 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч.2 статті 189 Господарського кодексу України ціна у господарських зобов'язаннях є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно з ч.1 статті 311 Господарського кодексу України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Згідно з ч.1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 3.1 договору фрахтування № 8767 ціни по даному договору встановлюються в українській гривні або в іноземній валюті.

Відповідно до п. 4.1 договору фрахтування платежі (витрати перевізника по виконанню доручення замовника: транспортні послуги перевізника, оплата вантажно- розвантажувальних робіт, митного оформлення, простою, порожнього пробігу, штрафів, зборів, оплати за конвоювання, оплата за паромну переправу і т.д.) здійснюються в національній валюті України шляхом банківського переведення на рахунок перевізника, якщо інше не обумовлено в заявці- замовленні.

Згідно з ч.2 статті 198 Господарського кодексу України, грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюються відповідно до закону.

Спірни пункти договору містять відповідальність сторін у вигляді штрафних санкцій і ці грошові зобов'язання виражені в іноземній валюті (євро та долари США).

Згідно з ч.1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.7 статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.

Згідно з ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Тому позовні вимоги позивача, щодо визнання недійсності пунктів 5.1.1, 5.1.2, 5.2.4 договору фрахтування № 8767 від 19.07.07р. є обгрунтованими. Рішення ж місцевого суду від 11.08.2008р. прийнято з порушенням норм чинного законодавством, тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись статтіми 203, 215, 217, 632 Цивільного кодексу України (435-15) , статтями 179, 180, 189, 198, 230, 231, 311 Господарського кодексу України, статтями 99, 101, п.2 ч.1 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ; -

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2008р. у справі № 06-5-45/384-27/115-08 скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов задовольнити. Визнати недійсними пункти 5.1.1, 5.1.2, 5.2.4 договору фрахтування № 8767 від 19.07.2007р.

Судові витрати по сплаті 85,00 грн. держмита за подання позовної заяви, 42,50 грн. держмита за подання апеляційної скарги та 118,00 грн. судових витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.