808/437/16 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, та збільшено суми податків на додану вартість - 08.11.2022 Прийняття

Товариства з обмеженою відповідальністю "Феротрейд" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сафронова С.В., судді - Мельник В.В., Чепурнов Д.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феротрейд" до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Херсонської митниці ДФС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Феротрейд" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Херсонської митниці ДФС (далі - Митниця, третя особа) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2016 №0000021500, №0000041500 та №0000011500.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що постачання товару від позивача до ПАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" здійснювалось (оподатковувалось) за нульовою ставкою, оскільки поставка товару здійснювалась з території України на територію вільної економічної зони "Крим" та такі операції прирівнюються до вивезення товарів за межі митної території України та вважаються експортом. Водночас за висновками контролюючого органу такі господарські операції повинні оподатковуватись за основною ставкою 20 відсотків, оскільки податковою адресою контрагента позивача є м. Київ та у межах кримінального провадження за №32016080000000010 порушене за частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України відносно службових осіб Товариства по результатам звітного податкового періоду за вересень 2015 року встановлено, що в один і той же день перевізники товару позивача автомобільним транспортом здійснювали його розмитнення та оформлення в різних областях України, що на думку контролюючого органу є неможливим.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2016 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.01.2016 №0000021500, №0000041500 та №0000011500.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем правомірно віднесені у податковому обліку господарські операції Товариства з ПАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" до операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою з підстав вивезення товарів за межі митної території України та такі операції вважаються експортом. Відомості та обставини, установлені у кримінальному провадженні судом не прийнято до уваги, оскільки такі обставини не булі відображені у акті камеральної перевірки, за висновками якої були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволені позову у повному обсязі.

Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що між позивачем та ПАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" не укладались зовнішньоекономічні договори та факт знаходження потужностей резидента України в АР Крим, які перебувають в оренді у російського ТОВ "Тітанові інвестиції" не змінює змісту договорів поставки та не переводить їх до категорії експортних договорів. Також судом встановлено неможливість в один і той же день перевозити товар позивача одним і тим же автомобільним транспортом та здійснення його розмитнення та оформлення в різних областях України одночасно.

Товариство звернулося до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2016.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що судом апеляційної інстанції не враховано підтвердження належними первинними документами фактичну поставку товару за умовами договору та вивезення товарів з території України та територію вільної економічної зони "Крим", що прирівнюється до вивезення товарів за межі митної території України і вважається експортом.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу позивача без задоволення.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.02.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Товариства та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.11.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 08.11.2022.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у листопаді 2015 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.11.2015 № 104/15-03/34150792 (далі - акт перевірки).

Висновками акту перевірки встановлено порушення Товариством вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 194.1 статті 194, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ), а саме:

завищено суму від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.3 статті 200 розділу V ПК України (2755-17) на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за вересень 2015 року на загальну суму 599137 грн;

завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2015 року на загальну суму 108400 грн;

занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплаті до державного бюджету за травень 2015 року на загальну суму 321913 грн.

Вказані порушення обґрунтовані тим, що постачання товару від Товариства до ПАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" здійснювалось (оподатковувалось) за нульовою ставкою податку на додану вартість, однак, на думку відповідача, воно повинно було оподатковуватись за основною ставкою в розмірі 20 відсотків.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивачем 24.12.2015 (вих.№269) до контролюючого органу були подані письмові заперечення на вищевказаний акт перевірки, які не були задоволені відповідачем, про що повідомлено письмово у листі від 30.12.2015 за №3255/10/08-08-15.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.01.2016:

№0000021500, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 402391,25 грн, з яких за основним платежем у сумі 321913 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 80478,25 грн;

№0000041500, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 599137 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 149784,25 грн;

№0000011500, яким позивачу зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість на суму 108400 грн.

Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом на підставі аналізу експортно-імпортних операцій між позивачем та ПАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс", за наслідком здійснення яких позивачем завищено суму від`ємного значення на загальну суму 599137 грн, завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на загальну суму 108400 грн та занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплаті до державного бюджету на загальну суму 321913 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у травні 2015 року позивачем задекларовано податкові зобов`язання з податку на додану вартість за наслідками здійснення двосторонніх експортно-імпортних операцій з ПАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс". Адреса контрагента вказана: 96012, Автономна Республіка Крим, м.Армянськ.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань податковою адресою (місцезнаходженням) контрагента вказано: м. Київ, вул. Мечникова, будинок 2, літера А. (співпадає з адресою місця реєстрації позивача).

Між контрагентами здійснювалися поставки товарів (алюмінієвого порошка марки ПА-0, ДОСТ 6058-73) в режиму експорту. За експортними операціями (позивач - продавець), оподаткування яких здійснювалося за нульовою ставкою, здійснено поставку товарів на загальну суму 1 774 000 грн без сплати податку на додану вартість.

Підставами такого оподаткування позивачем визначено положення підпункту 5 пункту 12.4 статті 12 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014 №1636-VІІ (далі - Закон №1636-VІІ (1636-18) ), відповідно до яких поставка товарів, що мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію вільної економічної зони "Крим" прирівнюються до митного режиму експорту. Оподаткування операцій із ввезення товарів на митну територію України із території вільної економічної зони Крим здійснюється у режимі імпорту і оподатковується у загальному порядку.

Положеннями пункту 5.3 статті 5 Закону №1636-VІІ передбачено, що юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місце знаходження) на території вільної економічної зони "Крим", прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволені позову, обґрунтовано виходив з того, що спеціальний режим оподаткування застосовується лише до операцій за участю юридичних осіб, чия податкова адреса визначена на території вільної економічної зони "Крим". Положення Закону є взаємопов`язаними та передбачають їх системне застосування.

За змістом пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України до податкового кредиту, серед іншого, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням товарів/послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, серед іншого, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено митними деклараціями.

Митна декларація, як первинний документ, має відповідати законодавчо визначеній формі. Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 (z1372-12) (далі - Порядок).

У графі 2 та 8 митної декларації передбачено, що положеннями підрозділу 2 розділу II Порядку зазначаються відомості про відправника та, відповідно, отримувача. Ці відомості мають бути достовірними. За внесення декларантом недостовірних відомостей до митної декларації законодавчо передбачено можливість притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при заповненні митних декларацій за спірними операціями адресою отримувача визначено: Автономна Республіка Крим, м.Армянськ, які не відповідають реальному місцю реєстрації контрагента позивача.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що здійснення господарських операцій на підставі первинних документів, форма яких не відповідає законодавчо встановленим вимогам, позбавляє такі документи ознак офіційності і не може бути підставою для визначення податкових зобов`язань та формування податкового кредиту. Відтак, посилання позивача на положення підпункту 5 пункту 12.4 статті 12 Закону №1636-VІІ, є неприйнятними.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №826/24790/15.

Також, приймаючи до уваги установлені судом апеляційної інстанції обставини у справі, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неможливості в один і той же день перевозити товар позивача одним і тим же автомобільним транспортом, здійснення його розмитнення та оформлення в різних областях України одночасно.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга Товариства залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.