Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Орищин А.В.

розглянув апеляційну скаргу ДПІ у м.Рівне

на ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.06.2008р.

у справі № 4/43

за заявою ПП ОСОБА_1., м.Рівне

до ТзОВ "Олам Інвест", м.Рівне

про визнання банкрутом,

з участю представників:

від скаржника -ОСОБА_2.

від боржника -не з"явився

від ініціюючого кредитора -ОСОБА_1.

В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст. 22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.06.2008р. у справі № 4/43 (суддя Миханюк М.В.) про банкрутство ТзОВ "Олам Інвест", м.Рівне затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, боржника ліквідовано та припинено провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник - ДПІ у м.Рівне подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об"єктивне встановлення всіх обставин справи, а саме судом не враховано, що у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ДПІ у м.Рівне до ТзОВ "Олам-Інвест" та ТзОВ "Київські вікна"про визнання недійсним господарського зобов"язання на загальну суму 8784000,00 грн. і результат розгляду даної справи значною мірою вплине на розмір кредиторських вимог ДПІ у м.Рівне.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Представленим відзивом -ліквідатор боржника арбітражний керуючий ОСОБА_3. доводи скаржника заперечує, просить суд ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Львівської області знаходилась справа № 4/43 про банкрутство ТзОВ "Олам Інвест", м.Рівне, порушена за заявою ПП ОСОБА_1, м.Рівне в порядку передбаченому статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, як було з"ясовано судом апеляційної інстанції, ДПІ у м.Рівне в жовтні 2007 року подавалась заява до Рівненського окружного адміністративного суду про визнання недійсним господарського зобов"язання між ТзОВ "Олам Інвест"та ТзОВ "Київські вікна". На вимогу позивача у даній справі призначено проведення будівельно-технічної експертизи, провадження у справі зупинено. Оскільки на день розгляду кредиторських вимог сума вимог ДПІ у м.Рівне, яка може виникнути за результатами розгляду позову у справі № 2-а-546/07, не може вважатися конкурсною, суд першої інстанції підставно прийняв рішення щодо подальшого розгляду справи про банкрутство по суті.

Постановою господарського суду від 16.01.2008р. боржника було визнано банкрутом, відкрито щодо банкрута ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.

На виконання вимог постанови ліквідатор банкрута представив суду першої інстанції на затвердження звіт та ліквідаційний баланс, яким встановлюється, що у банкрута відсутнє майно і кошти; грошові вимоги кредиторів погасити немає можливості, а тому ліквідатор банкрута просив затвердити ліквідаційний баланс, провадження у справі припинити, а боржника ліквідувати як юридичну особу.

Статтею 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що за результатами роботи ліквідатора, останній подає господарському суду ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування ліквідатора виносить ухвалу про затвердження ліквідаційного балансу або призначення нового ліквідатора. Якщо за результатами ліквідаційного балансу не залишилося майна після задоволення вимог кредиторів, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи.

За результатами проведеної роботи ліквідатор встановив, що у банкрута відсутнє будь-яке майно для погашення заборгованості перед кредиторами.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 91, 101- 106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.06.2008р. у справі № 4/43 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.