320/3842/20 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)" за відповідний період - 07.11.2022 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністра інфраструктури України Криклія Владислава Артуровича на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року (колегія суддів: Бєлова Л.В., Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі №320/3842/20 за адміністративним позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У травні 2020 року позивач, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", звернувся до з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 23 квітня 2020 року № 0004364405.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 23.04.2020 №0004364405.

Стягнуто на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (ідентифікаційний код 20572069, місцезнаходження: 08300, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, вул. Бориспіль - 7) судовий збір у сумі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної податкової служби (ідентифікаційний код 43141471, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г).

Окрім того, Шостим апеляційним адміністративним судом 02 грудня 2020 року доведено до відома Кабінету Міністрів України, особисто Прем`єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича, Міністра інфраструктури України Криклія Владислава Артуровича про виявлені судом обставини для вжиття відповідних заходів реагування. Про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи зобов`язано письмово проінформувати Шостий апеляційний адміністративний суд у місячний термін з дня отримання окремої ухвали. Попереджено, що невиконання окремої ухвали є підставою для застосування до порушника адміністративної відповідальності відповідно до частини першої статті 185-6 КУпАП, або кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 КК України.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (ідентифікаційний код юридичної особи: 20572069, місцезнаходження: 08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7) зареєстровано як юридична особа 23.03.1993, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Статуту Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 06.10.2017 №340, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (а.с.38-58).

Відповідно до пункту 12.2. Статуту ДП "Бориспіль" розподіл прибутку Аеропорту здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог законодавства.

Згідно з пунктом 12.4 Статуту ДП "МА "Бориспіль" чистий прибуток Аеропорту, який залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитах банків, внеску передбачених законодавством України податків та інших платежів до бюджету, відрахувань у цільові та інші фонди, залишаються у його розпорядженні і використовуються ним відповідно до законодавства та фінансового плану.

03 березня 2020 року позивачем через "Електронний кабінет платника" було подано контролюючому органу Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, за 2019 рік, в якому відображено, що чистий прибуток за звітний період (2019 рік) складає 1 532 861 047 грн; норматив відрахування - 40%; сума чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету - 613 144 419,00 грн, з яких 553 163 799 грн - частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний період поточного року; частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті - 59 980 620 (а.с.79-81).

Сплата позивачем частини чистого прибутку (доходу) за 4 квартал 2019 року у розмірі 59 980 620 грн підтверджується платіжним дорученням від 10.03.2020 №314 (а. с. 85).

25 березня 2020 року Офісом великих платників податків ДПС було проведено камеральну перевірку з питань правильності обчислення та повноти нарахування Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" частини чистого прибутку за IV квартал 2019 року - показників Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 2019 рік, за результатами якої складено акт від 25.03.2020 №563/28-10-44-05/20572069 (а.с.17-22).

У вказаному акті відповідач дійшов висновку про порушення позивачем статті 11-1 Закону №185 та пункту 1 Порядку №138, в результаті чого занижено основне зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал 2019 року на загальну суму 74 975 775,00 грн.

Так, в акті перевірки контролюючий орган зазначив, що позивач в порушення пункту 1 Порядку №138 при визначенні основного зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал 2019 року застосував норматив відрахування частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 40% замість 90%, оскільки не врахував зміни, внесені до Порядку №138 Постановою КМУ від 24.04.2019 №363 (363-2019-п) , що і призвело до заниження основного зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті від 25.03.2020 №563/28-10-44-05/20572069, позивачем були подані до Офісу великих платників податків заперечення до акта (а.с.23-30), за результатом розгляду яких відповідач листом від 17.04.2020 №15515/10/28-10-44-05-11 повідомив позивачу про відповідність висновків акта перевірки 25.03.2020 №563/28-10-44-05/20572069 вимогам чинного законодавства (а.с.31-35).

На підставі висновків акта перевірки Офісом великих платників податків було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 №0004364405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)" за IV квартал 2019 року на 74 975 755,00 грн. (а.с.36-37).

Суди також установили, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про затвердження фінансового плану державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на 2019 рік" від 12.12.2018 №994-р затверджено фінансовий план Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на 2019 рік.

Фінансовий план ДП "МА "Бориспіль" на 2019 рік розміщено на офіційному веб-сайті уповноваженого органу управління ДП "Бориспіль" - Міністерства інфраструктури України (https://mtu.gov.ua/news/30530.html), а також долучено позивачем до матеріалів справи (а.с.60-78).

Згідно з вищевказаним Фінансовим планом (код рядка 2011 та код рядка 1200), затверджено відрахування за підсумками 2019 року 40% чистого прибутку Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до державного бюджету. При цьому, 35% чистого прибутку згідно з Фінансовим планом позивача на 2019 рік мають бути спрямовані на виконання міжнародних зобов`язань та здійснення капітальних інвестицій підприємства.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Міністр інфраструктури України Криклій Владислав Артурович, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.

Відповідач зазначає, що оскаржувана ухвала не містить жодних висновків про факт виявлення порушень, допущених Мінінфраструктури та особисто Міністром Криклієм В.А. Посилається на те, що складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік зобов`язаний суб`єкт державного сектору економіки. Вказує, що розроблення річних фінансових планів (не виключаючи змінений річних фінансових планів) є обов`язком саме ДП "МА "Бориспіль", що чітко передбачено п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та п. 2 Порядку №205. Вважає, що жодною нормою права не передбачено обов`язку ініціювання Мінінфраструктури та особисто Міністром питання внесення змін до затвердженого річного фінансового плану підприємства за відсутності розробленого підприємством зміненого річного фінансового плану.

Позивачем до Суду не надано відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд ухвалою від 26.02.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі частини 3 четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" від 21.09.2006 №185-V (далі - Закон №185) передбачено, що господарській структури розробляють річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) і подають на затвердження уповноваженому органу управління, який здійснює контроль за їх діяльністю.

Відповідно до частини першої статті 11-1 Закону №185 державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів" (1341-15) , державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу першого пункту першого 1 Порядку №138 (в редакції станом на 01.01.2019 року) згідно з цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 №259 (259-2018-п) , яка набрала чинності 13.04.2018, було установлено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до державного бюджету за відповідний період, визначається у розмірі 40 відсотків за умови спрямування 35 відсотків чистого прибутку (доходу) на виконання міжнародних зобов`язань та здійснення капітальних інвестицій. Використання 35 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає обов`язковому щорічному державному фінансовому аудиту.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №363 (363-2019-п) (далі - Постанова №363), яка набрала чинності 27.04.2019, внесено зміни до пункту 1 Порядку №138, замінивши в абзаці першому слова і цифри "у розмірі 75 відсотків" словами і цифрами "за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 р. у розмірі 90 відсотків для підприємств обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств".

При цьому, постановою КМУ №363 визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 №259 (259-2018-п) .

Таким чином, після набрання чинності постановою КМУ №363 (27.04.2019) частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до державного бюджету за відповідний період, була визначеному на рівні 90%.

Згідно з пунктом 2 Порядку №138 частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумкам щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Пунктом 3 Порядку №138 визначено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Частиною першою статті 74 Господарського кодексу України визначено, що державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Абзацом першим частини другої статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 75 Господарського кодексу України фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом:

- підприємств, що є суб`єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України;

- інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони належать.

Форма та методичні рекомендації по розробці фінансового плану затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку (частина четверта статті 75 Господарського суду України).

Згідно із частиною 8 статті 75 Господарського кодексу України державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов`язаних з їх діяльністю: амортизаційний фонд; фонд розвитку виробництва; фонд споживання (оплати праці); резервний фонд; інші фонди, передбачені статутом підприємства. Порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.

Частиною дев`ятою статті 75 Господарського кодексу України передбачено, що розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до частини 10 статті 75 Господарського кодексу України в фінансовому плані затверджуються сума коштів, які направляються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України.

Дані положення Господарського кодексу України (436-15) узгоджуються з положеннями Статуту Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Відповідно до пункту 12.2. Статуту ДП "МА Бориспіль" розподіл прибутку Аеропорту здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог законодавства.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про затвердження фінансового плану державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на 2019 рік" від 12.12.2018 №994-р затверджено фінансовий план Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на 2019 рік.

Фінансовий план ДП "МА "Бориспіль" на 2019 рік розміщено на офіційному веб-сайті уповноваженого органу управління ДП МА "Бориспіль" - Міністерства інфраструктури України (https://mtu.gov.ua/news/30530.html), а також долучено позивачем до матеріалів справи (а.с.60-78).

При цьому 35% чистого прибутку згідно з Фінансовим планом позивача на 2019 рік мають бути спрямовані на виконання міжнародних зобов`язань та здійснення капітальних інвестицій підприємства.

Процедуру складання, затвердження (погодження) та контролю виконання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належить державі, визначає Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 №205 (z0300-15) (набрав чинності 03.04.2015, далі - Порядок №205).

Відповідно до пункту 2 Порядку №205 фінансовий план підприємства складається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку на кожний наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році. Фінансовий план підприємства містить інформацію щодо фактичних показників минулого року, планових і прогнозних показників поточного року, запланованих показників на плановий рік, а також інформацію згідно із стратегічним планом розвитку підприємства.

Згідно з пунктом 4 Порядку №205 проект фінансового плану підприємства, підписаний керівником підприємства, з пронумерованими та прошнурованими сторінками у двох примірниках разом з пояснювальною запискою в паперовому та електронному вигляді подається суб`єкту управління об`єктами державної власності до 01 червня року, що передує плановому.

Проект фінансового плану підприємства, суб`єктом управління якого є Кабінет Міністрів України, подається Мінекономрозвитку відповідно до абзаців першого і другого цього пункту.

Пунктом 5 Порядку №205 передбачено, що суб`єкти управління у строк, що становить не більш як 10 робочих днів з дня надходження проекту фінансового плану підприємства, здійснюють аналіз зазначеного проекту з обов`язковим порівнянням його показників з показниками фінансово-господарської діяльності підприємства за два попередні роки, приймають рішення про затвердження/погодження фінансового плану або повернення його на доопрацювання та в письмовій формі повідомляють підприємство про прийняте рішення.

Суб`єкти управління подають у паперовому та електронному вигляді Мінфіну до 15 липня року, що передує плановому, для врахування під час формування державного бюджету зведені основні фінансові показники підприємств, зазначені в додатку 1 до цього Порядку, з відміткою "Розглянуто", за винятком підприємств, що є суб`єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, суб`єктом управління яких є Кабінет Міністрів України.

Суб`єкти управління затверджують фінансовий план підприємства до 01 вересня року, що передує плановому, та в паперовому вигляді подають до Мінекономрозвитку, Мінфіну і ДФС завізовані зведені основні фінансові показники за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, а в електронному вигляді - фінансові плани щодо кожного підприємства в повному обсязі.

Згідно з пунктом 6 Порядку №205 фінансові плани підприємств, що є суб`єктами природних монополій на загальнодержавних ринках, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, суб`єктом управління яких є Кабінет Міністрів України, підлягають затвердженню шляхом прийняття відповідних рішень Кабінетом Міністрів України.

Підприємством, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, вважається суб`єкт господарювання державного сектору економіки, який за показником "Чистий фінансовий результат" (прибуток) (далі - чистий прибуток) планує отримати в плановому році 50 мільйонів гривень і більше.

Суб`єкти управління, до сфери управління яких належать підприємства, що є суб`єктами природних монополій на загальнодержавних ринках, та підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, подають до 01 липня року, що передує плановому, на погодження до Мінекономрозвитку і Мінфіну в електронному та паперовому вигляді проект рішення Кабінету Міністрів України з пояснювальною запискою, до якого додається проект фінансового плану підприємства за формою згідно з додатком 1, підписаний керівником підприємства, з пронумерованими та прошнурованими сторінками у двох примірниках (у тому числі по одному непрошнурованому примірнику) з відміткою "Розглянуто" із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові та дати його розгляду разом з пояснювальною запискою в порядку, визначеному абзацами першим і другим пункту 4 цього Порядку.

Проекти фінансових планів підприємств, суб`єктом управління яких є Кабінет Міністрів України, подаються до 01 червня року, що передує плановому, на погодження до Мінекономрозвитку в порядку, визначеному абзацом третім пункту 4 цього Порядку.

Суб`єкти управління, до сфери управління яких належать підприємства електроенергетики (що є суб`єктами природних монополій на загальнодержавних ринках та/або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень), ліцензована діяльність яких регулюється шляхом затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та які складають фінансові плани з урахуванням затвердженої цією Комісією структури тарифів на електричну і теплову енергію, подають до 01 листопада року, що передує плановому, на погодження до Мінекономрозвитку і Мінфіну в електронному та паперовому вигляді проект рішення Кабінету Міністрів України з пояснювальною запискою, до якого додається проект фінансового плану підприємства за формою згідно з додатком 1, підписаний керівником підприємства, з пронумерованими та прошнурованими сторінками у двох примірниках (у тому числі по одному непрошнурованому примірнику) з відміткою "Розглянуто" із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові та дати його розгляду разом з пояснювальною запискою в порядку, визначеному абзацами першим і другим пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до пункту 8 Порядку №205 зміни до затвердженого фінансового плану підприємства можуть уноситись не більше двох разів протягом календарного року.

Зміни до фінансового плану підприємства не можуть уноситись у періоди, календарний строк яких закінчився.

Відповідно до пункту 9 Порядку №205 суб`єкти управління після прийняття рішення щодо внесення змін до фінансового плану підприємства подають зведені показники фінансових планів з урахуванням унесених змін до Мінекономрозвитку, Мінфіну і ДФС згідно з вимогами, передбаченими пунктом 5 цього Порядку, із зазначенням підстав унесення змін.

Суб`єкти управління, до сфери управління яких належать підприємства, що є суб`єктами природних монополій на загальнодержавних ринках, та підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, подають завізований проект рішення Кабінету Міністрів України разом з проектом зміненого фінансового плану таких підприємств на погодження до Мінекономрозвитку і Мінфіну, а підприємства, суб`єктом управління яких є Кабінет Міністрів України, - до Мінекономрозвитку згідно з пунктом 6 цього Порядку.

Проект рішення Кабінету Міністрів України погоджується згідно з пунктом 7 цього Порядку. На проекті фінансового плану підприємства ставиться відмітка "Змінений" та зазначається дата його затвердження або погодження.

Пункт 10 Порядку №205 визначає, що контроль за своєчасним складанням фінансових планів підприємств та виконанням показників затверджених фінансових планів підприємств здійснюють суб`єкти управління.

Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (460-2015-п) ).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 Положення № 460, Мінінфраструктури очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем`єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.

Перелік обов`язків та повноважень Міністра інфраструктури України визначено пунктом 10 вищевказаногол Положення, серед яких, зокрема, спрямування і координація здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мінінфраструктури; визначення пріоритетів роботи Мінінфраструктури та шляхів виконання покладених на нього завдань, затвердження планів роботи Міністерства, звітів про їх виконання; представлення Мінінфраструктури у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; скликання і проведення наради з питань, що належать до його компетенції; призначення на посади за погодженням з головами місцевих держадміністрацій та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, укладення (переукладання, продовження) та розірвання відповідно до законодавства з ними контрактів; здійснення інших повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України № 794-VII від 27 лютого 2014 року "Про Кабінет Міністрів України" (далі - Закон 794-VII), Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України № 794-VII, до складу Кабінету Міністрів України входять Прем`єр-міністр України, Перший віце-прем`єр-міністр України, віце-прем`єр-міністри та міністри України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 49 Закону № 794-VII, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України і за цей проект проголосував Прем`єр-міністр України, рішення вважається прийнятим (частина перша статті 51 Закону № 794-VII).

Відповідно до частин першої, другої ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (ч. 5 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що діючим законодавством визначено чіткий порядок складання, затвердження (погодження), внесення змін та контролю виконання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належить державі.

Такий порядок передбачає подання керівником підприємства підписаного проекту фінансового плану з пронумерованими та прошнурованими сторінками у двох примірниках разом з пояснювальною запискою в паперовому та електронному вигляді суб`єкту управління для здійснення аналізу зазначеного проекту. В подальшому такий проект фінансового плану підприємства разом з проектом рішення Кабінету Міністрів України подається на затвердження вказаному органу.

Внесення змін до річного фінансового плану підприємства передбачено п.п. 8-10 Порядку №205, за змістом яких рішення щодо внесення змін до фінансового плану підприємства приймається суб`єктом управління, який подає зведені показники фінансових планів з урахуванням унесених змін до Мінекономрозвитку, Мінфіну і ДФС згідно з вимогами, передбаченими пунктом 5 цього Порядку, із зазначенням підстав унесення змін. Суб`єкти управління, до сфери управління яких належать підприємства, що є суб`єктами природних монополій на загальнодержавних ринках, та підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, подають завізований проект рішення Кабінету Міністрів України разом з проектом зміненого фінансового плану таких підприємств на погодження до Мінекономрозвитку і Мінфіну, а підприємства, суб`єктом управління яких є Кабінет Міністрів України, - до Мінекономрозвитку згідно з пунктом 6 цього Порядку. Проект рішення Кабінету Міністрів України погоджується згідно з пунктом 7 цього Порядку. На проекті фінансового плану підприємства ставиться відмітка "Змінений" та зазначається дата його затвердження або погодження.

Вказаний порядок є чітким, визначеним та не викликає можливості подвійного тлумачення.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що Порядок № 205 не визначає ані права, ані обов`язку самого підприємства ініціювати питання щодо внесення змін до затвердженого фінансового плану.

Також апеляційний суд обґрунтовано взяв до уваги ті обставини, що Міністерство інфраструктури України та особисто Міністр інфраструктури України як член Кабінету Міністрів України не міг не бути обізнаним із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 363 від 24 квітня 2019 року, якою було підвищено відсоток відрахування державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до державного бюджету частини чистого прибутку.

Судом правильно зауважено, що метою прийняття постанови Кабінету Міністрів України №363 від 24 квітня 2019 року (363-2019-п) було збільшення надходжень до Державного бюджету України. В той же час, відсутність внесення змін до фінансового плану Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на 2019 рік для приведення такого фінансового плану у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України №363 від 24 квітня 2019 року (363-2019-п) та збільшення суми частини чистого прибутку, яка підлягає відрахуванню, спричинила недоотримання Державним бюджетом України частини чистого прибутку Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" лише тільки за IV квартал 2019 року у сумі 74 975 775 грн.

Посилання скаржника на приписи п. 2 ч. 1 Закону №185 та п. 2 Порядку №205 Суд оцінює критично, оскільки ці положення визначають порядок дій підприємства при складанні фінансового плану на рік, тоді як процедуру внесення змін до річного фінансового плану врегульовано безпосередньо п.п. 8-10 Порядку №205.

Також не заслуговують на увагу посилання скаржника на лист Мінекономіки від 11.01.2021 №3221-08/990-03, оскільки звернення Міністерства інфраструктури України за наданням певних роз`яснень відбулось вже після вирішення спірних у справі правовідносин. Більш того, інформація, наведена у вказаному листі жодним чином не спростовує висновків, наведених апеляційним судом в оскаржуваній окремій ухвалі.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.