33/54 Про стягнення заборгованості за договором про надання консультаційних послуг - 03.09.2008 Прийняття

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особаОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Фірми "Чейл Ком'юнікейшенс Інк." (надалі - відповідач, апелянт) про стягнення 36 360,00 грн. (що складає дві двомісячні оплати за договором № 2006/2 від 15.09.2006).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.04.2008р. у справі № 33/54 позов задоволено повністю; стягнуто з фірми "Чейл Ком'юнікейшенс Інк." на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1суму боргу в розмірі 36 361, 60 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 363,61 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, названим рішенням стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 0,01 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 36 361,60 грн. у зв'язку з достроковим розірванням договору № 2006/2 від 15.09.2006 належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Разом з тим, місцевий суд дійшов висновку, що в позовній заяві та в розрахунку позовних вимог позивачем допущено арифметичну помилку, у зв'язку з чим розмір заборгованості становить 36 361,60 грн., а тому з відповідача судом стягнута саме ця сума.

Не погоджуючись з названим рішенням Господарського суду м. Києва, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 23.05.2008, в який просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2008р. повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення на його користь грошових коштів за договором № 2006/2 від 15.09.2006 відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом прийнято рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, і не ґрунтується на дійсних обставинах справи, оскільки:

- відповідач належним чином не був повідомлений про порушення провадження у даній справі, а також про час та місце судового засідання;

- спірний договір № 2006/2 від 15.09.2006 був укладений на строк з 15.09.2006 по 31.12.2006 (п.14 договору) та достроково (за ініціативою замовника) розірваний не був, а припинив свою дію у передбачений договором строк, оскільки 29.12.2006 сторонами був підписаний Акт здачі-прийняття виконаних робіт за договором № 2006/2 від 15.09.2006, яким підтверджується, що в період з 16.12.2006 по 29.12.2006 роботи згідно договору виконавцем (позивачем) виконані якісно та у встановлений строк, вартість виконаних робіт - 4 242,00 грн. (які відповідачем сплачені позивачу).

Від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у відповідності до яких він просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення Господарського суду м. Києва залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач в судовому засідання проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно пункту 2 ч.2 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

У відповідності з п.3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 (v0075600-02) (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Вищого господарського суду України від 25.10.2004 № 64) ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду м.Києва від 22.01.08 про порушення провадження у справі № 33/54 (яка надсилалась відповідачу) була повернута до господарського суду у зв'язку з неправильно вказаною адресою відповідача та містить в матеріалах справи (а.с.3-5).

Судова колегія не погоджується з доводами позивача про те, що судом усі процесуальні документи надсилались на юридичну адресу Представництва відповідача та про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином (що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 05322557, яке отримав уповноважений представник 19.03.2008).

Як вбачається з даного повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.49), в цьому поштовому відправленні судом відповідачу була направлена лише ухвала № 33/54 від 11.03.2008 про відкладення розгляду справи на 18.03.08 (яка була отримана 19.03.08).

Отже, матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта про те, що відповідач належним чином не був повідомлений про порушення провадження у даній справі, а тому судова колегія погоджується з доводами апелянта про те, що відповідач був позбавлений права заперечувати проти позову та подавати докази, тобто, користуватися процесуальними правами, що надані йому чинним законодавством. Тим самим судом першої інстанції при розгляді справи не було дотримано основних засад господарського судочинства, встановлених статтями 42 - 44 ГПК України.

Таким чином, неповідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, неподання ним доказів, відзиву на позов призвело до неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та, як наслідок, - призвело до прийняття неправильного рішення, що є підставою для скасування такого рішення також і відповідно до п.1 ч.1 ст. 104 ГПК України.

Разом з тим, розглянувши по суті заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 36 360,00 грн. (на підставі п.13 укладеного сторонами договору № 2006/2 від 15.09.2006 у зв'язку з достроковим розірванням цього договору за ініціативою відповідача), судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1(як виконавцем) та представництвом "Чейл Ком'юнікейшенс Інк." (як замовником) був укладений договір № 2006/2 від 15.09.2006, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу консультаційні послуги у сфері менеджменту BTL проектів (з непрямої реклами) (п. 1 договору).

За надані консультаційні послуги згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю оплату із розрахунку: за перші три місяці виконання послуг - суму, еквівалентну 18 дол. США за одну годину; за наступні місяці виконання послуг - суму, еквівалентну 22,50 дол. США за одну годину (п. 4 договору).

Пунктом 5 договору передбачено, що оплата послуг здійснюється згідно актів виконаних робіт не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за місяцем виконання послуг, на розрахунковий рахунок виконавця у гривнях згідно курсу обміну, встановленому НБУ на день оплати.

Згідно п.10 договору замовник надає виконавцю у тимчасове - на період виконання послуг за договором - користування ноутбук Samsung, який виконавець зобов'язаний повернути замовнику у день закінчення дії цього договору у повністю робочому стані.

Пунктом 12 договору визначено, що цей договір може бути достроково розірваний з ініціативи виконавця або замовника шляхом письмового повідомлення іншої сторони про намір розірвати договір не пізніше ніж за два тижні до дати розірвання.

Згідно п.13 договору у разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи замовника, останній сплачує виконавцю не менш ніж дві щомісячних оплати, нарахованих згідно п.4.

Пунктом 14 договору № 2006/2 від 15.09.2006 передбачено, що термін дії договору - з 15.09.2006 по 31.12.2006.

Позивачем до матеріалів справи надані акти здачі-прийняття виконаних робіт за договором № 2006/2 від 15.09.2006:

- від 16.11.2006 (а.с.18) про те, що в період з 15.10.2006 по 14.10.2006 роботи згідно договору виконавцем виконані якісно та у встановлений строк, вартість виконаних робіт - 14 544,00 грн.;

- від 15.12.2006 (а.с.17) про те, що в період з 16.11.2006 по 15.12.2006 роботи згідно договору виконавцем виконані якісно та у встановлений строк, вартість виконаних робіт - 14 544,00 грн.;

- від 29.12.2006 (а.с.16) про те, що в період з 16.12.2006 по 29.12.2006 роботи згідно договору виконавцем виконані якісно та у встановлений строк, вартість виконаних робіт - 4 242,00 грн.

Вказані акти підписані обома сторонами договору та в них зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної.

Також позивачем до матеріалів справи наданий акт здачі-прийняття ноутбука Samsung за договором № 2006/2 від 15.09.2006, який підписаний 15.12.2006 (а.с.15).

Судова колегія не погоджується з доводами позивача щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі двомісячної оплати за договором на підставі п.13 договору № 2006/2 від 15.09.2006, оскільки факт дострокового розірвання цього договору за ініціативою відповідача позивачем належними та допустимими доказами не підтверджений. При цьому колегія виходить з наступного.

Пунктом 14 договору № 2006/2 від 15.09.2006 термін дії договору був визначений сторонами по 31.12.2006.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2006 (останній робочий день року) сторонами був підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт за договором № 2006/2 від 15.09.2006, відповідно до якого в період з 16.12.2006 по 29.12.2006 роботи згідно договору № 2006/2 від 15.09.2006 виконавцем виконані якісно та у встановлений строк.

Вартість виконаних позивачем у цей період робіт згідно акту від 29.12.2006 становить 4 242,00 грн. та сплачена відповідачем позивачу повністю, що підтверджується банківським повідомленням (а.с. 82).

Дострокове розірвання спірного договору за ініціативою відповідача останнім заперечується.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 12 договору № 2006/2 від 15.09.2006 встановлено, що цей договір може бути достроково розірваний з ініціативи виконавця або замовника шляхом письмового повідомлення іншої сторони про намір розірвати договір не пізніше, ніж за два тижні до дати розірвання.

З наведеного слідує, що дострокове розірвання договору № 2006/2 від 15.09.2006 за згодою сторін мало бути вчинено у письмовій формі, шляхом підписання сторонами відповідної двосторонньої угоди.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б об'єктивно свідчили про те, що договір № 2006/2 від 15.09.2006 був достроково розірваний за ініціативою відповідача.

Доводи позивача про те, що факт дострокового розірвання спірного договору підтверджується актом здачі-прийняття ноутбука Samsung за договором № 2006/2 від 15.09.2006, що підписаний сторонами 15.12.2006, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки вони спростовуються наявністю акту здачі-приймання виконаних робіт за договором № 2006/2 від 15.09.2006, що підписаний сторонами 29.12.2006. Крім того, акт від 15.12.2006 здачі-прийняття ноутбука Samsung за своїм змістом не є угодою сторін про дострокове розірвання договору.

За таких обставин позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту дострокового розірвання договору № 2006/2 від 15.09.2006 за ініціативою відповідача, а тому відсутні підстави для стягнення з останнього на користь позивача грошових коштів у відповідності до п.13 цього договору.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 36 360,00 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, апеляційна скарга Фірми "Чейл Ком"юнікейшенс Інк." підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2008р. у справі № 33/54 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 49 ГПК України при відмові в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Фірми "Чейл Ком"юнікейшенс Інк." на рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2008 у справі № 33/54 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2008 у справі № 33/54 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1до Фірми "Чейл Ком"юнікейшенс Інк." скасувати та прийняти нове рішення.

3. В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1; транзитний рахунок НОМЕР_1 в Одеській філії Першого Українського Міжнародного Банку, МФО НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Фірми "Чейл Ком"юнікейшенс Інк." (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75-А, р/р № 26005002385000 в АТ "Каліон Банк Україна", МФО 300379, ЄДРПОУ 26408750) 183,00 (сто вісімдесят три) грн. державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.