8/144/08 Про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні дахом будівлі гуртожитку - 06.08.2008 Прийняття

Товариством з обмеженою відповідальністю "Грааль", м. Запоріжжя було подано позов до Закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми" в особі Дніпропетровської філії, м. Запоріжжя про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні позивачем дахом будівлі гуртожитку, розташованого за адресою:АДРЕСА_1, шляхом звільнення зазначеного даху від антенного обладнання базової станції мобільного стільникового зв'язку, що належить відповідачу та залишення зазначеного даху.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 09.04.2008р. у справі № 8/144/08 (суддя Попова І.А.) в позові відмовив.

Рішення суду ґрунтується на приписах ст.ст. 358 386, 391 ЦК України (435-15) і мотивоване тим, що позивач і третя особа є співвласниками житлового та нежитлового фонду будівлі (літ. А) поАДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності з визначенням часток в натурі. Відповідач користується дахом будівлі на підставі договору оренди, укладеного з третьою особою. Судом не встановлено в діях відповідача протиправної поведінки та не знайдено підстав вважати порушеним право позивача на користування та розпорядження дахом будівлі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ТОВ "Грааль", позивач у справі, вказує на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права. Зазначає зокрема, що власником гуртожитку поАДРЕСА_1 є позивач, а власником окремих приміщень в гуртожитку є ПП ОСОБА_1Позивач не надавав будь-яких дозволів відповідачу на встановлення на даху гуртожитку антенного обладнання, у зв'язку з чим відповідач порушив права та інтереси позивача щодо розпорядження своїм майном. Позивач та третя особа володіють у гуртожитку конкретними приміщеннями, що виключає наявність співвласності позивача та третьої особи на будівлю гуртожитку. Дах гуртожитку належить позивачу і дах не може бути неподільним між позивачем та третьою особою майном. Позивач не надавав третій особі будь-якої згоди на розпорядження дахом гуртожитку. Позивач просить рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2008р. у справі № 8/144/08 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В письмових поясненнях по справі позивач також посилається на те, що твердження відповідача про те, що антенне обладнання на даху гуртожитку знаходиться на законних підставах, є передчасним, оскільки це питання та питання законності дій колишнього керівника ОСОБА_2. та ПП ОСОБА_1. на даний час знаходяться на перевірці в органах прокуратури. Порушення своїх прав позивач вбачає у позбавленні його можливості проведення поточних та капітальних ремонтів даху, водостоків та інше. Встановлення відповідачем на даху гуртожитку свого обладнання позбавляє позивача права на вільне розпорядження власним майном, що позбавляє позивача можливості здати в найом дах гуртожитку іншим особам для отримання прибутку від підприємницької діяльності.

ЗАТ "Українські радіосистеми" в особі Дніпропетровської філії, відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти викладених в ній доводів та вважає оскаржуване рішення господарського суду об'єктивним, законним та справедливим. Зазначає зокрема, що обладнання ЗАТ "Українські радіосистеми", яке розташоване на даху гуртожитку поАДРЕСА_1, знаходиться на зазначеному об'єкті на підставі належним чином оформлених договорів оренди, укладених з ПП ОСОБА_1., починаючи з 2005р. Відповідач просить рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2008р. у справі № 8/144/08 залишити без змін.

ПП ОСОБА_1., третя особа у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржуване рішення господарського суду є законним та прийнятим у відповідності з законодавством. Зазначає зокрема, що позивачем не обґрунтовано, в чому полягає порушення його прав, як співвласника гуртожитку, на якому розташоване обладнання відповідача. Позивачем листом від 01.08.2005р. була надана згода на встановлення обладнання на даху будівлі.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1435 від 05.08.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії - Антоніка С.Г. (головуючий), суддів Мірошниченка М.В. (доповідач), Кричмаржевського В.А.

В судовому засіданні представники сторін і третя особа підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.

В судовому засіданні 06.08.2008р. за згодою учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції. За їх клопотанням розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи, за станом на 06.07.2004р. позивачу на праві колективної форми власності належав гуртожиток (літ. А-5), розташований в АДРЕСА_1 (частка 1/1). Вказане підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серіїНОМЕР_1від 08.04.2003р. та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.07.2004р. (номер витягу 4063937).

В подальшому, за договором купівлі-продажу нерухомості від 19.07.2004р. та трьома договорами купівлі-продажу нерухомості від 24.12.2004р. ПП ОСОБА_1придбав у позивача у власність певні приміщення гуртожитку, розташованого поАДРЕСА_1. Договори купівлі-продажу посвідчені нотаріально. За актами приймання-передачі нерухомості позивачем були передані третій особі придбані нею приміщення в зазначеному гуртожитку. Орендним підприємством "Запорізьке МБТІ" третій особі видані Витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі зазначених договорів купівлі-продажу.

На підставі орендних правовідносин, що склались між ПП "ОСОБА_1., як співвласником вищевказаного гуртожитку, та відповідачем, останнім на даху названого гуртожитку був встановлений радіотехнічний об'єкт (базова станція - 080014) мережі стільникового радіотелефонного зв'язку стандарту GSM-900/DCS-1800. Як на час звернення позивача із позовом до суду, так і на час розгляду справи в суді, вказаний радіотехнічний об'єкт розташований на даху гуртожитку на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 05/53 від 01.02.2008р., укладеного між ПП ОСОБА_1. (в якості орендодавця) і ЗАТ "Українські радіосистеми" в особі Дніпропетровської філії (в якості орендаря), зі строком дії з 01.02.2008р. по 31.12.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Грааль" є власником будівлі гуртожитку, розташованого за адресою:АДРЕСА_1. В січні 2007р. відповідач самовільно і без погодження з позивачем та укладенням договору оренди встановив на даху гуртожитку антенне обладнання базової станції мобільного стільникового зв'язку. Отже, на думку позивача, відповідач самовільно користується частиною даху гуртожитку та порушує право власності позивача щодо володіння, користування та розпорядженням належним нерухомим майном. В позові ставиться вимога про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем дахом будівлі гуртожитку, розташованого за адресою:АДРЕСА_1, шляхом звільнення зазначеного даху від антенного обладнання базової станції мобільного стільникового зв'язку, що належить відповідачу та залишення зазначеного даху. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 19, 48 Закону України "Про власність".

Колегія суддів зазначає, що у відповідності зі ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно зі ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

В силу ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що ТОВ "Грааль" і ПП ОСОБА_1є співвласниками будівлі гуртожитку (літ. А) по АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності із визначенням часток в натурі.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 01.08.2005р. ТОВ "Грааль" повідомило співвласника (ПП ОСОБА_1.) про те, що не заперечує проти встановлення на даху будівлі по АДРЕСА_1 металевої мачти для антени мобільного зв'язку, при умові дотримання санітарних норм і правил, а також прийняття участі в ремонті даху пропорційно займаної площі.

Після отримання погодження від позивача, як співвласника гуртожитку, між ПП ОСОБА_1. і ЗАТ "Українські радіосистеми" в особі Дніпропетровської філії склались орендні правовідносини щодо використання нежитлового приміщення і частини даху загальною площею 25 кв.м в цьому гуртожитку, на підставі чого відповідачем на даху будівлі і був встановлений радіотехнічний об'єкт мережі стільникового радіотелефонного зв'язку.

З викладеного вбачається, що при передачі третьою особою відповідачу в оренду частини даху гуртожитку, ПП ОСОБА_1. були дотримані вимоги ст. 358 ЦК України щодо здійснення права спільної часткової власності за згодою іншого співвласника.

На даний час відповідач використовує частину даху гуртожитку для розміщення радіотехнічного об'єкту на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 05/53 від 01.02.2008р., зі строком дії з 01.02.2008р. по 31.12.2010р.

Статтею 204 ЦК України закріплено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вищевказаний договір оренди нежитлового приміщення № 05/53 від 01.02.2008р., укладений між відповідачем і третьою особою, не визнаний у встановленому законом порядку недійсним і недійсність такого договору прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності даного правочину.

Таким чином, відповідач правомірно використовує частину даху гуртожитку по АДРЕСА_1.

У відповідності зі ст. 391 ЦК України, яка покладена позивачем в підставу позову, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позов ТОВ "Грааль" є негаторним. Негаторний позов - це позадоговірна вимога власника, що володіє річчю, до третьої особи про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування і розпорядження майном. Перешкодою в здійсненні правомочностей власника є неправомірні дії порушника цих прав. Тобто, умовою задоволення негаторного позову є встановлення судом факту протиправності дій відповідача, які можуть не залежати від наявності його вини.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд правильно встановив відсутність протиправної поведінки відповідача та порушення права позивача на користування та розпорядження дахом будівлі. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту чинення відповідачем перешкод у користуванні позивачем дахом будівлі. Посилання позивача на позбавлення його можливості проведення поточних та капітальних ремонтів даху, водостоків залишились документально не підтвердженими.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Позивач при розгляді справи не довів, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, а саме - створення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем права користування і розпорядження дахом будівлі.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Позов про усунення перешкод у здійсненні позивачем правомочностей щодо користування майном має відповідати вимогам господарського процесуального законодавства і містити усі основні елементи цивільно-правового позову, якими є предмет та підстава.

З урахуванням тієї обставини, що позивачем не доведено наявності порушення його прав або охоронюваних законом інтересів у спірних правовідносинах з боку відповідача, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і не встановлюють підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.