Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Городечної М.І.

Кузя В.Л.

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Крим-Сервіс-Гамма"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2008р. за поданням Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Рівненської області від 12.03.2008р.

у справі № 15/31

за позовом ТзОВ "Крим-Сервіс-Гамма", м. Севастополь

до відповідача Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна"Рівненської міської ради, м. Рівне

за участю прокурора

про визнання дійсним Договору № 12/4/03-062/Р/БоС від 24 березня 2006р., визнання права на нерухоме майно та зобов’язання зареєструвати право власності

за участю представників:

прокурор –Сисак В.В. –прокурор відділу Військової прокуратури Західного регіону України;

від позивача –не з’явився;

від відповідача –не з’явився;

від третьої особи –не з’явився.

Прокурору права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України (1798-12) ), роз’яснено.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції –листів, якими надіслано ухвалу апеляційного господарського суду від 22.07.2008р. про відкладення розгляду справи у судовому засіданні на 05.08.2007р.), які є в матеріалах справи.

Розгляд цієї справи у судовому засіданні відкладався апеляційним господарським судом з підстав, зазначених в ухвалах апеляційного господарського суду.

Також, 05.08.2008р. на адресу апеляційного господарського суду поступила телеграма від представника скаржника, позивача у справі, з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Враховуючи ті обставини, що розгляд цієї справи апеляційним господарським судом неодноразово відкладався, в учасників судового процесу було достатньо часу щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо даного спору, а також те, що у засіданнях апеляційного господарського суду присутні представники учасників судового процесу дали пояснення, доводи та заперечення, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.03.2008р. у цій справі, суддя Коломис В.В., позов задоволено, визнано дійсним Договір № 12/4/03-062/Р/БоС про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 16 березня 2006 року № 12/3/03-061/Р/БоС про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 1 (м. Рівне, вул. Соборна, 227), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленого порядку проекту шляхом пайової участі сторін укладений 24 березня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Сервіс-Гамма"та державою Україною в особі органу, уповноваженого управляти майном Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України "Укроборонбуд"; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Сервіс-Гамма" право власності на нерухоме майно - будинок офіцерів, загальною площею 1274,0 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) кв. м., що знаходиться за адресою: військове містечко № 1, м. Рівне, вул. Соборна, 227; зобов’язано КП Рівненське МБТІ здійснити державну реєстрацію права власності на вищезазначене нерухоме майно.25 березня 2008 року Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону звернувся до Господарського суду Рівненської області з поданням про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 12 березня 2008 року у справі №15/31 за нововиявленими обставинами.

Як на підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами прокурор посилається зокрема на те, що судом при його винесенні не було враховано те, що власником нежитлової будівлі, будівлі 24 гарнізонного будинку офіцерів Західного ОК, є Верховна Рада України в особі Міністерства оборони України. При цьому, Міністерство оборони України, як зазначив прокурор, не було залучено до участі у справі. Оскільки, спірна будівля закріплена Міністерством оборони України за квартирно-експлуатаційним відділом м.Рівне на праві оперативного управління, відтак на думку прокурора відповідачем на підставі п.2.7 договору №12/3/03-061/Р/БОС від 16.03.06р. не могла бути передана, як внесок у спільну діяльність; також нововиявленими обставинами є те, зокрема, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не були враховані права КЕВ м. Рівне та Підприємця Самсонова В.О. щодо користування і розпорядження майном.Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.04.2008р. у цій справі, суддя Коломис В.В., подання Військового прокурора про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 12 березня 2008 року у справі № 15/31 за нововиявленими обставинами задоволено; рішення Господарського суду Рівненської області від 12 березня 2008 року скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ч.2 ст.203, ч.1, ч.2 ст. 215 ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ), ч.2 ст. 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України", п.2 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р. за № 1919 (1919-2000-п) , а також зокрема тим, що наведені прокурором у заяві обставини є нововиявленими і є істотними для вирішення цього спору, а тому є підстави для скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 12 березня 2008 року у цій справі.Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ "Крим-Сервіс-Гамма"подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 18 квітня 2008р. у справі № 15/31 і прийняти нове рішення, яким позов ТзОВ "Крим-Сервіс-Гамма"до Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд"про визнання дійсним Договору № 12/4/03-062/Р/БоС від 24 березня 2006р., визнання права на нерухоме майно та зобов’язання зареєструвати право власності задоволити. Скаржник зазначає, зокрема, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Також скаржник посилається на те, зокрема, що наведені прокурором обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки були відомі на момент винесення рішення місцевим господарським судом (12.03.2008р. у цій справі) як заявникові так і суду першої інстанції.

Присутні представники учасників судового процесу у судових засіданнях підтримали свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, а також у поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Згідно з ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції, при розгляді цієї справи та прийнятті рішення від 12.03.2008р. так і при перегляді рішення від 12.03.2008р. за нововиявленими обставинами, і це вбачається з матеріалів справи, 16 березня 2006 року між ТзОВ "Крим-Сервіс-Гамма"та державою Україна, через орган, уповноважений управляти майном, Міністерством оборони України, від імені якого діє директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони - "Укроборонбуд"Мельник В.Л., що діє на підставі довіреності Міністерства оборони України, виданої Міністром оборони України Гриценком А.С. від 09.03.2006р. (а.с.80) по реєстру №610 (ВСР №232423) та (або) довіреності Міністерства оборони України, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 14 лютого 2006 року по реєстру №1623 (бланк ВСО №831447) був укладений інвестиційний договір №12/3/03-061/Р/БОС про спільну діяльність (а.с.а.с.6-15), на виконання якого відповідач за Актом прийому-передачі від 16.03.2006р. передав у спільну діяльність позивачу для цілей основного договору майно, що знаходиться за адресою: військове містечко №1, м.Рівне, вул. Соборна, 227 та є його пайовим внеском.

Предметом вищезгаданого договору, як вбачається з пункту 2.5 Договору, є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: військове містечко № 1 (м. Рівне, вул. Соборна, 227).

Так, пайовим внеском в спільну діяльність з боку держави було нерухоме майно –будинок офіцерів, загальною площею 1274,0 кв.м, яке знаходиться на будівельному майданчику (території, що підлягає забудові за цим договором) (п.2.6 Договору).

При цьому, вартість вищезазначеного нерухомого майна, згідно з актом експертної оцінки, та рецензії на нього, що є невід`ємною частиною цього договору, становить 958107,00 грн. Для цілей цього договору грошова оцінка вкладу складових пайового внеску (паю) відповідача в цьому договорі, запропонована позивачем, становить 1208000,00 грн. з ПДВ.

В свою чергу, пайовим внеском позивача є його витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100% площі об`єкту та кожної його складової частини та всі інші витрати безпосередньо пов'язані з виконанням предмету цього договору та всіх інших заходів, що його забезпечують (п.2.9 Договору).

Як встановлено судом першої інстанції, сторонами 16 березня 2006 року, на виконання п.2.7 Договору, було підписано акт-прийому передачі (а.с.16), відповідно з яким відповідач передав у спільну діяльність позивачу, для цілей основного договору майно, що знаходиться за адресою: військове містечко № 1, м. Рівне, вул. Соборна, 227, та яке відповідно є його пайовим внеском.

Відповідно до п.10.1 Договору, за взаємною згодою сторін, на будь-якому етапі виконання договору, позивач має право здійснити викуп –дострокову компенсацію вартості пайової участі (паю) відповідача, що полягає в укладенні цивільно-правових угод за якими буде здійснено перехід права власності на майно, що складає розмір пайової участі (паю) останнього за даним договором.

Також місцевим господарським судом встановлено, що сторони, дійшовши згоди з цього приводу, 24 березня 2006 року уклали договір про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства Оборони України в інвестиційному договорі від 16 березня 2006 року за № 12/3/03-061/Р-БОС про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об`єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №1 (м. Рівне, вул. Соборна, 227), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (а.с.а.с.19-21).

Актом від 24.03.2006 р. (а.с.а.с.17-18) сторони, засвідчивши, що претензій майнового характеру один до одного не мають, припинили дію інвестиційного договору від 16.03.2006р.

Пунктом 2 Договору про компенсацію пайової участі (паю) передбачено, що позивач здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) відповідача шляхом викупу пайової участі (паю) останнього за 1 208 000 грн. 00 коп. з ПДВ.

Як встановлено судом, позивачем в установленому порядку був здійснений викуп пайової участі (паю) в розмірі 1208000,00 грн.

Відповідно до п. 6 Договору, позивач приймає у власність майно, що становить розмір пайової участі (паю) відповідача за договором від 16.03.2006р. шляхом підписання акта прийому-передачі.

Такий акт, у відповідності з яким відповідач передав позивачу майно, яке знаходиться за адресою: військове містечко № 1, м. Рівне, вул. Соборна, 227, і яке є його пайовим внеском за інвестиційним договором від 16.03.2006р., і був підписаний сторонами 24 березня 2006 року (а.с.22).

Суд першої інстанції при перегляді вищезгаданого рішення за нововиявленими обставинами посилається на те, зокрема, що місцевий господарський суд, задовільняючи подання військового прокурора про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 12 березня 2008 року насамперед врахував те, що власником спірного об'єкту нерухомості є Верховна Рада України (Міністерство оборони України). Зазначене підтверджується долученими прокурором до подання про перегляд Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП Рівненське МБТІ 09.11.2005р. та безпосередньо свідоцтвом про право власності від 09.11.2005 р. (а.с.44, 45).

За таких обставин, апеляційний господарський суд відзначає, що посилання як прокурора у заяві про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 12.3.2008р. у справі № 15/31 за нововиявленими обставинами, так і висновок суду першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення від 18.04.2008р. на те, що ті обставини, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення від 12.03.2008р. не врахував того, що власником нежитлової будівлі, гарнізонного будинку офіцерів Західного ОК є Верховна Рада України в особі Міністерства оборони України, при цьому Міністерство оборони України, як зазначив прокурор, не було залучено до участі у справі, є нововиявленими, то такі висновки є помилковими, з огляду на наступне.

Нововиявлені обставини –це факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлена обставина це:

- юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

- юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи; якщо б нововиявлена обставина була відома суду під час прийняття судового рішення, то вона б обов’язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

- юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Згідно з ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК (1798-12) господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК (1798-12) , зокрема, статті 101 цього Кодексу (Роз’яснення Президії Вищого господарського суд України від 21.05.2002р. № 04-5/563 із змінами і доповненнями).

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981р. № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" (v0001700-81) (із змінами і доповненнями), як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені судом.

Також, підставою для перегляду судового рішення не можуть бути обставини, які могли бути встановлені судом при вирішенні конкретної справи за умови виконання ними вимог процесуального законодавства.

Заява Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 12.03.2008р. є по своїй суті апеляційною скаргою, так як прокурором оскаржуються обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, та обставини, які могли бути встановлені судом при вирішенні цієї справи за умови виконання ним вимог процесуального законодавства, оскільки:

- загадані вищезгадані обставини як нововиявлені, на думку прокурора, а саме: що власником нежитлової будівлі гарнізонного будинку офіцерів Західного ОК є Верховна Рада України в особі Міністерства оборони України, були встановлені місцевим господарським судом ще при первинному розгляді цієї справи ("16 березня 2006 року між Міністерством оборони України, від імені якого діяв директор філії відповідача та позивачем був укладений Інвестиційний договір про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №1 (м.Рівне, вул.Соборна,227), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у втановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін за № 12/3/03-061/Р/БоС (далі договір, а.с.6-15)", рішення Господарського суду Рівненської області від 12.03.2008р. у справі № 15/31 (а.с.34-35);

- документи, що підтверджують, кому належить право власності на спірне нерухоме майно, які були подані при перегляді цієї справи за нововиявленими обставинами, могли бути витребувані судом від Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна"Рівненської міської ради, яке було третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ще при первинному розгляду цієї справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи положення норм ст.ст. 4-3, 32, 33, 34 ГПК України, оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи, Львівський апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2008р. у справі № 15/31 таким, що прийняте з неправильним застосування норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

1. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2008 року у справі № 15/31.

2. У задоволенні подання Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 12 березня 2008 року у справі № 15/31 за нововиявленими обставинами відмовити.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.