Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від прокуратури – не з’явився

від позивача – Мицько Р.М.(довіреність № 115/10 від 15.07.2008 р.)

від відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2008

у справі № 12/118

за позовом Прокурора Бахмацького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Бахмачтепломережі"

про стягнення 207992,97 грн.

Прокурор Бахмацького району Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Бахмачтепломережі" про стягнення з відповідача суми боргу за спожитий газ в розмірі 176018,59 грн.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 124018,59 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 15264,05 грн. пені, 56994,28 грн. інфляційних втрат, 11716,05 грн. 3 % річних.

Отже, судом першої інстанції розглядались позовні вимоги з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2008 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 124018,59 грн. боргу, 11716,05 грн. 3 % річних, 56994,28 грн. інфляційних втрат, 3052,81 грн. пені, 2079,93 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", не погоджуючись з прийнятим рішенням, подала до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати в частині зменшення пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача в частині стягнення пені задовольнити в повному обсязі.

Скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення немотивовано скористався приписами статті 233 Господарського кодексу України і не встановив обставин, з якими законодавець пов’язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники прокуратури та відповідача в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення прокуратури та відповідача про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників прокуратури та відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 30.12.2005 р. між сторонами по справі було укладено договір № 06/05-2135 ТЕ-39 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого, позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу (покупцю) в 2006 році природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг постачання газу за період з 01.01.2006 р. по 30.04.2006 р. - до 2200,0 тис. куб. м., в тому числі по місяцях.

Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу на момент укладання даного договору без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 206,40 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2 %) становить 4,128 грн., крім того ПДВ -0%; вартість транспортування газу територією України становить 47,50 грн., крім того ПДВ 20 % - 9,50 грн. Разом до сплати за 1000 куб. м газу - 267,528 грн. з врахуванням ПДВ на вартість транспортування територією України (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1.1. Договору ціна за 1000,0 кубічних метрів газу, без врахування вартості транспортування газу територією України для неплатників податку на додану вартість становить 206,25 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2 %) становить 4,125 грн., крім того ПДВ за ставкою 20 % - 42,075 грн., вартість транспортування газу територією України становить 47,50 грн., крім того ПДВ 20 % - 9,5грн. Разом до сплати за 1000 куб. м газу - 309,45 грн. з врахуванням ПДВ.

15.03.2006 р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-2135ТЕ-39 від 30.12.05р. (далі – Додаткова угода № 1), відповідно до якої сторони: 1) доповнили ст. 1 Договору пунктом 1.4. в наступній редакції: "В разі нестачі або відсутності газу, поставка якого передбачено п.1.2., за даним договором може здійснюватися поставка газу іншого походження. Походження газу, що передається за даним договором коригується Постачальником в односторонньому порядку в залежності від наявності відповідних ресурсів газу"; 2) виклали п. 4.1. Договору в наступній редакції: "Кількість газу, яка подається Покупцеві, визначається за показами комерційного вузла обліку газу Покупця, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (113/98-ВР) , державним будівельним нормам ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", "Правилам подачі та використання природного газу в народному господарстві України", "Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затвердженими наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 р. № 618, міждержавним та державним стандартам, нормативним та методичним документам Держспоживстандарту України та НАК "Нафтогаз України", експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), що входять у вузол."; 3) доповнили п. 5.1. Договору підпунктом 5.1.2. наступного змісту: "В разі поставки газу згідно з п.1.4. даного договору, отриманого не на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 206,25 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2 %) становить 4,125 грн., крім того ПДВ за ставкою 20 % - 42,075 грн.; вартість транспортування газу територією України становить 47,50 грн., крім того ПДВ 20 % - 9,50 грн. Разом до сплати за 1000 куб. м газу - 309,45 грн., з врахуванням ПДВ".

Додатковою угодою № 2 від 29.06.2006 р. до Договору п. 5.1., п. п. 5.1.1., 5.1.2. договору викладено в новій редакції і встановлено, що з 01.07.2006 р. в разі поставки газу, отриманого на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 491,76 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2 %), крім того ПДВ за ставкою 0%; вартість транспортування газу територією України становить 70,00 грн., крім того ПДВ за ставкою 20 %. Разом до сплати за 1000 куб. м газу - 585,60 грн. з врахуванням ПДВ на вартість транспортування територією України. З 01.07.2006 р. ціна за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України для неплатників податку на додану вартість становить 491,83 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2 %), крім того ПДВ за ставкою 20%; вартість транспортування газу територією України становить 70,00 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%. Разом до сплати за 1000 куб. м газу – 686,00 грн. з врахуванням ПДВ. З 01.07.2006 р. в разі поставки газу згідно з п. 1.4. даного договору, отриманого не на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 491,83 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2 %), крім того ПДВ за ставкою 20 %, вартість транспортування газу територією України становить 70,00 грн., крім того ПДВ за ставкою 20 %. Разом до сплати за 1000 куб. м газу – 686,00 грн. з врахуванням ПДВ. Пункт 11.1. Договору сторонами викладено в наступній редакції: "Даний договір набуває чинності з 01 січня 2006 року і діє до 30 вересня 2006 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення".

13.10.2006 р. сторонами по справі було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до умов якої п. п. 2.1., 5.1., 5.1.1., 5.1.2., 11.1. договору сторони виклали в новій редакції та встановили, що з 01.10.2006 р. по 31.12.2006 року постачальник передає покупцю газ в обсязі до 1280,0 тис. куб. м газу. З 01.10.2006 р. в разі поставки газу, отриманого на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість з урахуванням цільової надбавки до тарифу на газ (2 %) становить 501,60 грн., крім того ПДВ – 0 %; вартість транспортування газу територією України становить 70,00 грн., крім того ПДВ за ставкою 20 %. Разом до сплати за 1000 куб. м газу - 585,60 грн. з врахуванням ПДВ на вартість транспортування територією України. З 01.10.2006 р. ціна за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України для неплатників податку на додану вартість становить 491,83 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2 %), крім того ПДВ за ставкою 20 %, вартість транспортування газу територією України становить 70 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%. Разом до сплати за 1000 кубічних метрів газу – 686,00 грн. з врахуванням ПДВ. З 01.10.2006 р. в разі поставки газу згідно п. 1.4. даного договору, отриманого не на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 491,83 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2 %), крім того ПДВ за ставкою 20 %, вартість транспортування газу територією України становить 70,00 грн., крім того ПДВ за ставкою 20 %. Разом до сплати за 1000 куб. м газу – 686,00 грн. з врахуванням ПДВ. Пункт 11.1. Договору викладено в наступній редакції: "Даний договір набуває чинності з 01.01.2006 р. і діє до 31.10.2006 р. (включно). Закінчення строку дії або розірвання даного Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань, які виникли під час його дії.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач передав відповідачу за період з січня по грудень 2006 року природний газ в кількості 2673 тис. куб. м на суму 1 183 784,84 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, які підписані сторонами № 17 від 31.01.2006 р., № 20 від 28.02.2006 р., № 29 від 31.03.2006 р., № 72 від 30.04.2006 р., № 22 від 31.10.2006 р., № 24 від 30.11.2006 р., № 24 від 31.12.2006 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджується той факт, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав лише частково, сплатив 1 059 766,25 грн.

Отже заборгованість відповідача становить 1 183 784,84 грн. - 1 059 766,25 грн. = 124 018,59 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, що підтверджується ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

В матеріалах справи відсутні докази повної оплати вартості природного газу, отриманого згідно актів передачі-приймання, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 124018,59 грн.

Розглянувши вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 15264,05 грн., інфляційних втрат в розмірі 56994,28 грн. та 3 % річних в розмірі 11716,05 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплату за природний газ відповідач зобов'язаний здійснювати грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 7.2. Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1. Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку, зробленого позивачем, розмір пені становить 15264,05 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваному рішенні про необхідність зменшення розміру пені, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про необхідність зменшення пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 80 % до 3052,81 грн., з огляду на те, що позивачем у судовому засіданні не надавалися докази понесення ним значних збитків у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з боку Відповідача, а також з огляду на ступінь виконання основного зобов'язання Відповідачем, а саме: відповідачем сплачено 1 059 766,25 грн., а заборгованість відповідача складає 124018,59 грн.

Крім того, відповідачем додано до матеріалів справи копії листів-звернень № 64 від 29.01.2006 р., № 120 від 06.03.2006 р., № 211 від 29.04.2006 р., № 255 від 11.05.2006 р., № 257 від 15.05.2006 р., № 765 від 22.10.2006 р., № 766, 767 від 22.12.2006 р., № 42 від 25.01.2007 р., № 60 від 07.02.2007 р., № 61 від 07.02.2007 р., № 63 від 07.02.2007 р., № 64 від 07.02.2007 р., № 284 від 26.03.2007 р., які підтверджують факт неодноразових звернень відповідача з проханням про виділення коштів з місцевого бюджету на покриття різниці в тарифах на послуги з теплопостачання до Бахмацького міського голови, до Голови Бахмацької районної державної адміністрації, та до Бахмацької районної ради. З вказаної суми збитків 920000,00 грн. відповідачу було виділено лише 270000,00 грн. Отже, підприємству було недодано коштів в сумі 650000,00 грн., що було б достатньо для погашення заборгованості згідно спірного Договору.

Позивачем також заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 56994,28 грн. та 3 % річних в розмірі 11716,05 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок збитків від інфляції та 3 % річних, зроблений судом першої інстанції, погоджується з останнім, та вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 56994,28 грн. інфляційних втрат та 11716,05 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2008 р. у справі № 12/118 залишити без змін.

Матеріали справи № 12/118 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.