Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Кордюк

розглянувши апеляційне подання заступника прокурора міста Івано-Франківська, м. Івано-Франківськ № 114 вих-08 від 02.0.6.08

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.08

у справі № П-10/6-20/16

за позовом: заступника прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави

- Фонду державного майна України в особі РВ ФДМ України по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

- ДП "Виробничого об’єднання "Карпати", м. Івано-Франківськ

до відповідача: МП "Орієнтир", м. Яремче Івано-Франківської області

за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- 1: Топольницький Р.Я., м. Івано-Франківськ

- 2: Дейнека Б.В., м. Івано-Франківськ

- 3: Голинський Н.М., м. Івано-Франківськ

- 4: Мороз Т.Є., м. Івано-Франківськ

- 5: Івано-Франківське ОБТІ, м. Івано-Франківськ

про визнання договору недійсним

За участю представників сторін:

від прокурора –Макогон Ю.І. (прокуратура Львівської області);

від Фонду державного майна України в особі РВ ФДМ України по Івано-Франківській області: Чернов Р.М. –представник (довіреність № 01/14-07 від 15.02.08);

від ДП "Виробничого об’єднання "Карпати": Роспатнюк А.В. –представник (довіреність № 542 від 01.03.08);

від відповідача –Селянін В.О. - представник (довіреність № б/н від 26.02.08);

від третіх осіб –не з’явилися.

Права та обов’язки, передбачені ст. 22, 28, 29 ГПК України, роз’яснено.

Відводів складу суду не поступило.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.08 у справі № П-10/6-20/16 (суддя С.Кобецька) в задоволенні позовних вимог заступника прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави - Фонду державного майна України в особі РВ ФДМ України по Івано-Франківській області, ДП "Виробничого об’єднання "Карпати"до відповідача - МП "Орієнтир", за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - 1: Топольницький Р.Я.; - 2: Дейнега Б.В.; - 3: Голинський Н.М.; - 4: Мороз Т.Є.; - 5: Івано-Франківське ОБТІ про визнання договору недійсним відмовлено повністю.

З даним рішенням не погодився заступник прокурора міста Івано-Франківська, оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповноти з’ясування судом дійсних обставин справи, а саме того, що об’єктом договору купівлі продажу було нерухоме майно, що перебувало в податковій заставі. Посилається скаржник також на те, що місцевим господарським судом не враховано, що на момент відчуження майна дозвіл ДПІ у місті Івано-Франківську на самостійну реалізацію майна, що перебуває в податковій заставі не міг бути використаним для відчуження майна ДП ВО "Карпати"у зв’язку із невиконанням умов його реалізації, а саме втратою чинності звітом про експертну оцінку об’єкту нерухомого майна та дозволу Міністерства промислової політики України. Зазначає скаржник і про порушення при укладенні договору "Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі"затвердженого Наказом ДПА України від 26.06.02. Наводить скаржник і інші мотиви, на підставі яких просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.08 у справі № П-10/6-20/16 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов заступника прокурора міста Івано-Франківська.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.08 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 29.07.08.

Відповідач проти доводів апеляційного подання заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційне подання, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.08 у справі № П-10/6-2016 вважає законним та обґрунтованим, апеляційне подання –безпідставним, просить в його задоволенні відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався, відзивів на апеляційне подання не подали, явки повноважних представників в судове засідання 29.07.08 не забезпечили, причин неявки до відома суду не довели, а відтак, беручи до уваги п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.08, апеляційне подання розглядається за їх відсутності.

Представник прокурора в судовому засіданні підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційному поданні. Представники позивачів доводи прокурора підтримали, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.08 у справі № П-10/6-20/16 просять скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов заступника прокурора міста Івано-Франківська задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги та заперечення, викладені у відзиві на апеляційне подання.

Розглянувши апеляційне подання, відзив на нього, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників прокурора, позивачів та відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.08 у справі № П-10/6-20/16 слід залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як вірно встановлено господарським судом Івано-Франківської області, 26.09.03 між Державним підприємством ВО "Карпати"в особі генерального директора Гудзака Б.І. як продавцем та МП "Орієнтир", в особі директора Кіф’яка Ю.І. як покупцем було укладено договір купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Пунктом 1.1. вказаного договору визначено, що предметом договору є майно, що перебуває у податковій заставі, а саме: будівля блоку обслуговування до гуртожитку (площа надземної частини –571,2 кв.м., підвалу –124,6 кв.м.), що розташована по вул. Пасічна, 14а, в м. Івано-Франківську та належить ДП ВО "Карпати".

Як пояснив представник відповідача по справі - МП "Орієнтир"і це вбачається із тексту договору (пункт 1.6), даний правочин був укладений у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" (2181-14) на підставі Дозволу Мінпромполітики України № 10/4-1-485 від 07.03.02, Переліку майна, що не включається до складу ЦМК ВО "Карпати", що затверджений державним секретарем Мінпромполітики, Дозволу Державної податкової інспекції (податкового керуючого) в м. Івано-Франківську № 25403/24-1-205 від 17.07.02.

Натомість, представник прокурора вказує, що на момент відчуження майна (будівлі блоку по вул. Пасічна, 14) дозвіл ДПІ в м. Івано-Франківську на самостійну реалізацію майна не міг бути використаний для відчуження у зв’язку із втратою чинності звітом про експертну грошову оцінку об’єкту нерухомого майна та дозволу Міністерства промислової політики України.

Свою позицію скаржник обґрунтовує Наказом ФДМУ № 1477 (z0573-99) від 30.07.99 "Про затвердження Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю", ч. 2 п. 8 якого визначено, що висновок про вартість майна дійсний до закінчення строку дозволу (погодження) на відчуження цього майна, визначеного п. 24 зазначеного вище Наказу ФДМУ № 1477 і становить 12 місяців.

З огляду на це, прокурор та позивач стверджують, що на момент відчуження майна сторони не вправі були використовувати такий звіт про оцінку і сам дозвіл Мінпромполітики, адже термін дії вказаних документів на підставі вказаного вище Наказу ФДМУ № 1477 закінчився.

В даній ситуації колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 "Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю"затвердженого наказом ФДМУ № 1477 від 30.07.99 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.99 за № 573/3866 (z0573-99) , вказане положення визначає порядок відчуження суб’єктами господарювання державного майна, закріпленого за державними підприємствами, їх структурними підрозділами, функції з управління майном яких в установленому порядку передані до державних органів приватизації, державного майна, переданого в оренду у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, орендодавцем якого є Фонд державного майна України (далі –державні органи приватизації).

Підпунктом "в"пункту 3 вищевказаного Положення визначено, що дія цього Положення не поширюється на відчуження майна, на яке відповідно до нормативно-правових актів України встановлені обмеження чи заборона на його відчуження (застава, податкова застава, накладення арешту тощо).

З тексту самого Договору, і з матеріалів справи вбачається, що предметом Договору від 26.09.03, було майно, що перебувало в податковій заставі, а саме Будівля блоку обслуговування до гуртожитку що розташована за адресою: вул. Пасічна, 14 в м. Івано-Франківську.

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що до правовідносин по укладенню оспорюваного договору купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі від 26.09.03 норми "Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю", затвердженого Наказом ФДМУ № 1477 (z0573-99) від 30.07.99 застосовуватись не можуть ні в цілому ні в окремих його частинах.

Вищевикладені факти в повній мірі та належним чином досліджувались судом першої інстанції та їм надавалась відповідна правова оцінка господарським судом Івано-Франківської області.

Натомість, як достовірно встановлено судом першої інстанції, і з цим висновком погоджується колегія суддів, укладення оспорюваного договору відбувалось на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" (2181-14) від 20.12.00 та на підставі затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 538 "Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платників податків, які перебувають в податковій заставі", і саме ці нормативно-правові акти поширюються на спірні правовідносини.

Варто зазначити, що скаржник у своєму апеляційному поданні погоджується із таким висновком і не заперечує вказаного факту.

Вищезазначені нормативно-правові акти, що регулюють процедуру відчуження майна яке перебуває в податковій заставі, не встановлюють терміну дії дозволу органу уповноваженого управляти майном державного підприємства на відчуження такого майна. Також, ні Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" (2181-14) від 20.12.00, ні Постановою Кабінету Міністрів України № 538 "Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платників податків, які перебувають в податковій заставі (538-2002-п) ", не визначено строку дії звіту про оцінку майна, що використовується при відчуженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"від 12.07.01 проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Згідно ч. 4 ст. 12 вказаного Закону України, зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що спеціальним нормативно-правовим актом який регулює процедуру відчуження майна що перебуває у податковій заставі а саме, Постановою Кабінету Міністрів України № 538 (538-2002-п) "Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платників податків, які перебувають в податковій заставі", не встановлено строку дії звіту про оцінку майна, то колегія суддів дійшла висновку, що звіт про вартість об’єкта (будівлі блоку обслуговування по вул. Пасічна, 14 в м. Івано-Франківську) від 2002 року був чинний на момент проведення торгів і на момент відчуження об’єкта за договором купівлі-продажу від 26.09.03.

В даній ситуації, враховуючи вищевикладені факти, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість і недоведеність позиції представника прокурора про втрату чинності дозволу Мінмпромполітики на відчуження майна та звіту про експертну оцінку нерухомого майна.

За таких обставин твердження скаржника про відсутність у сторін договору цивільної дієздатності на момент укладення правочину спростовується матеріалами справи та зібраним у справі доказам.

Частина 1 ст. 215 Цивільного кодексу України чітко вказує, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Позивачем не доведено, що договір купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі від 26.09.03, суперечить Цивільному кодексу України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, що сторони в договорі не були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, що вказаний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків що ним обумовлені і що волевиявлення учасників оспорюваного договору не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що правові підстави для визнання договору від 26.09.03 недійсним відсутні.

Щодо посилання скаржника на порушення при укладенні договору "Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі"затвердженого Наказом ДПА України від 26.06.02, то колегія суддів зазначає наступне.

Вказаний вище Порядок регулює процедуру підготовки та проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, тобто регулює процедуру проведення торгів і стягнення коштів платника податків.

Як вбачається із позовних вимог, позивач не ставить вимогу про оскарження біржових торгів чи процедури торгів (аукціону), а також не оскаржує і результатів таких торгів чи результатів визначення переможця.

Згідно ч. ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що посилання представника скаржника на порушення, які мали місце під час проведення аукціону, не стосуються предмету спору, адже відносяться до самої процедури торгів, яка не була предметом оскарження і розгляду в суді першої інстанції по даній справі, а тому такі посилання не можуть братись до уваги в межах перегляду справи в апеляційній інстанції.

Окрім того, вищезазначені торги (аукціон) у встановленому законом порядку не були визнані недійсними, а відтак їх результат був чинний на момент укладення договору і ніким не оспорений на даний момент.

За наведених обставин колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість вимог скаржника, оскільки місцевим господарським судом правильно встановлено обставини справи, рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим апеляційне подання слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.0508 у справі № П 10/6-20/16 - без змін.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.08 у справі № П-10/6-20/16 залишити без змін, в задоволенні апеляційного подання – відмовити.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Івано-Франківської області.