41/42пд Про зобов'язання розглянути та підписати у залі судового засідання договір про встановлення земельного сервітуту на право проїзду та проходу до об'єкту нерухомості та надати документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою - 23.07.2008 Прийняття

Колективного ремонтно-будівельного управління "Електротранс" про зобов’язання розглянути та підписати у залі судового засідання договір про встановлення земельного сервітуту на право проїзду та проходу до об’єкту нерухомості ТОВ "КРОНАС" та надати документи що підтверджують право користування земельною ділянкою –відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивується тим, що у даному випадку матеріалами справи підтверджується можливість задоволення потреб позивача у вільному підході (під’їзді) до своєї земельної ділянки та об’єкту нерухомості у спосіб інший, ніж встановлення права на користування земельною ділянкою відповідача.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНАС"м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом при винесенні рішення були порушенні норми матеріального права.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не вірно застосовані положення ст. 100 Земельного кодексу України, не були прийняті до уваги приписи ст.99 цього ж Кодексу. Крім того, скаржник вважає, що судом невірно зроблений висновок про те, що є можливість використання земельної ділянки шляхом під’їзду через неорганізований у відповідності з приписом УДАІ УМВД України в Донецькій області № 9/365-дн від 03.07.03року. Також, позивач посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме п. 3 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України. Дане порушення, на думку скаржника, виразилось в тому, що судом не було прийнято ухвали про відмову в задоволенні його клопотання про залучення до участі у справі третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги, та дана ухвала не доведена та не надіслана на адресу позивача.

Відповідач, Колективне ремонтно-будівельне управління "Електротранс" м. Донецьк у відзиві на апеляційну скаргу, просить суд, рішення першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши заявника скарги та представника позивача, судова колегія встановила наступне.

16.07.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шинторг ЛТД" (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОНАС" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив будівлю складу пиломатеріалів в літ Ж-1, площею 225,70 кв.м., розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 3. Договір посвідчений 16.07.2003 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Соловйовим О.М. за реєстровим номером 2314.

20.07.2004р. була проведена реєстрація права власності на нерухоме майно згідно витягу № 4191210, виданим Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації, позивач є власником будівлі складу пиломатеріалів літ Ж-1, площею 225,7 кв.м., розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 3.12.07.2006 року між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОНАС" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 1410136900:00:015:0018) для експлуатації існуючого складу пиломатеріалів та самовільно побудованої будівлі сторожки та добудови, яка знаходиться на території Київського району м. Донецька по вулиці Поліграфічній, 3. Згідно п. 2 зазначеного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,585 га.

Договір укладено до 26.04.2011 року, після закінчення строку договору орендар має переважне право на його поновлення (п. 7 договору оренди земельної ділянки). Пунктом 14 договору оренди земельної ділянки цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації існуючого складу пиломатеріалів та самовільно побудованої будівлі сторожки та добудови.12.07.2006 року договір оренди земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кірсановою Т.О. за реєстровим номером 2190 та зареєстрований у Донецькій міській раді у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що в вчинено запис 29.09.2006 року № 040614600139.

Відповідно до акту про передачу та прийом в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 1410136900:00:015:0018) в натурі, складеному 12.07.2006 року, Виконавчий комітет Донецької міської ради передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНАС" прийняло земельну ділянку в оренду в розмірі 0,0585 га, що розташована за адресою: м.Донецьк, вулиця Поліграфічна, 3 у Київському районі м. Донецька.

29.08.2007 року між Колективним ремонтно-будівельним управлінням "Електротранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОНАС" було укладено договір, предметом якого, відповідно до п. 1.1. є порядок використання території під'їзних шляхів з твердим покриттям, що належать КРБУ "Електротранс", розташованих по вул.Поліграфічна, 3 м. Донецька, для пересування транспортних засобів ТОВ "КРОНАС".

Пунктом 2.1. договору від 29.08.2007 року, КРБУ "Електротранс" зобов’язався надати ТОВ "КРОНАС" дозвіл на пересування транспортних засобів по ділянці КРБУ "Електротранс", від будівлі прохідної до будівлі, що належить ТОВ "КРОНАС", в період дії даного договору, забезпечити безперешкодне пересування транспортних засобів ТОВ "КРОНАС" з 8-ї години до 18-ї години, щоденно, окрім суботи та неділі.

Згідно п. 6.2. договору від 29.08.2007 року встановлено строк його дії з моменту підписання обома сторонами та до 31.12.2007 року.

14.12.2007 року між Колективним ремонтно-будівельним управлінням "Електротранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОНАС" було укладено договір, предметом якого, відповідно до п. 1.1., є порядок використання території під'їзних шляхів з твердим покриттям, що належать КРБУ "Електротранс", розташованих по вул.Поліграфічна, 3 м. Донецька, для пересування транспортних засобів ТОВ "КРОНАС".

Відповідно до пункту 2.1. договору від 14.12.2007 року, КРБУ "Електротранс" зобов’язався надати ТОВ "КРОНАС" дозвіл на пересування транспортних засобів по ділянці КРБУ "Електротранс", від будівлі прохідної до будівлі, що належить ТОВ "КРОНАС", в період дії даного договору, забезпечити безперешкодне пересування транспортних засобів ТОВ "КРОНАС" з 8-ї години до 18-ї години, щоденно, окрім суботи та неділі.

Пунктом 7.1. зазначеного договору, він набуває чинності з 01.01.2008 року та діє до 31.03.2008 року.

26.12.2007 року листом № 118/юр позивач звернувся до відповідача з пропозицією врегулювати протиріччя шляхом укладання договору земельного сервітуту, враховуючи інтереси обох підприємств у зв’язку з тим, що ТОВ "КРОНАС" та КРБУ "Електротранс" є співвласниками та оскільки в майбутньому між ними можуть виникнути протиріччя щодо проїзду через територію КРБУ "Електротранс" належного ТОВ "КРОНАС" транспорту, що спричинить перешкоди для здійснення фінансово-господарської діяльності.

21.01.2008 року листом № 01/03 відповідачем було повідомлено позивача про необхідність надання позивачем відомостей, які б дали можливість вирішити питання про укладення договору земельного сервітуту.

25.01.2008 року листом № 11/юр позивачем було доведено до відома відповідача про необхідність проїзду транспортних засобів вантажопідйомністю до 20т цілодобово та без вихідних з середньої частотою та інтенсивністю пересування. Позивач наполягає на застосуванні примусу шляхом прийняття судового рішення про зобов’язання відповідача розглянути та підписати у залі судового засідання договір про встановлення земельного сервітуту на право проїзду та проходу до об’єкту нерухомості позивача.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003р № 963-ІV, самовільне зайняття земельних ділянок –це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем всупереч вимогам ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів, які підтверджують наявність у нього відповідного права на користування спірною земельною ділянкою на момент винесення рішення по справі до матеріалів справи не надано.

Згідно ч. 1 статті 100 Земельного кодексу України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Приписами ч. 2 ст. 100 Земельного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно до ч. 3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Приписами ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо листа відділу ДАІ ГУ МВС України, оскільки з цього листа не випливає неможливості організації такого виїзду, а лише йдеться про її недоцільність, через значний обсяг робіт та витрат.

В зв’язку з цим, судова колегія погоджується з висновками господарського суду, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНАС"на рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2008р. у справі № 41/42пд залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2008р. у справі № 41/42пд залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.Повний текст постанови підписаний 23.07.2008р. Головуючий М.Д. ЗапорощенкоСудді: Р.В. Волков Т.Д. Геза