16/172 Про виділення частки із спільної власності - 22.07.2008 Прийняття

Рішення мотивовано тим, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ст. 358 ЦК України). Підставою для звернення до суду із даним позовом стало те, що позивач як співвласник майна не може реалізувати своє право як власника належного йому майна у якості іпотеки, адже згідно зі ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути нерухоме майно, зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об’єкт права власності. Висновком спеціаліста з будівельно-технічних досліджень №1893 від 02.04.2008 Київського науково-дослідного інституту судових досліджень, зробленого на замовлення позивача, встановлено, що належні позивачу нежилі приміщення загальною площею 1039,9 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Гайдара, 6, є окремим об’єктом права власності (окремим індивідуально визначеним нерухомим майном), що може бути виділено в натурі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІНТЕД ЕКВІПМЕНТ ЕНД ТЕКНОЛОДЖИС ЛТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 12.06.2008 у справі № 16/172 скасувати з підстав порушення судом норм процесуального і матеріального права та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Софт – 2005 відмовити повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Висновок спеціаліста №1893, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, не є доказом того, що належні позивачу приміщення IV поверху нежилої будівлі по вул. Гайдара, 6 у м. Києві, є ізольованими приміщеннями та можуть бути виділені в натурі, оскільки зокрема, у висновку вказано, що вказані приміщення знаходяться у Святошинському районі м. Києва, а не в Голосіївському, як це є насправді судом безпідставно відхилено клопотання відповідача 1 про призначення повторної будівельно-технічної експертизи, що є грубим порушенням прав відповідача 1 та норм процесуального права. Крім того, судом безпідставно не взято до уваги лист Відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності Голосіївського району м. Києва від 10.06.2008 № 8/772, яким підтверджується, що при виділенні належних позивачу приміщень у натурі будуть порушені норми пожежної безпеки. До того ж, виділення належних позивачу приміщень та їх реєстрація за позивачем призведе до порушення права відповідача 1 на їх переважне придбання.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача 1, в якому зазначає про законність рішення місцевого господарського суду у даній справі та безпідставність вимог апеляційної скарги; просить оскаржуване рішення залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представник відповідача 2 не з’явився у дане судове засідання, незважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 11.07.2008 згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75 (v0075600-02) .

Крім того, наявне в матеріалах справи поштове повідомлення № 440069 про вручення відповідачу 2 ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2008 про порушення апеляційного провадження у даній справі також свідчить про те, що йому було відомо про час та місце розгляду апеляційної скарги 22.07.2008, однак він не скористався своїм правом направити у судове засідання свого представника.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

При розгляді апеляційної скарги колегією суддів були заслухані пояснення представників сторін присутніх у судовому засіданні, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. від 07.12.2004 № 10096, ТОВ "СОФТ-2005" набуло права власності на нежиле приміщення загальною площею 590,20 кв.м., що складає 14180/100000 частини від нежилого будинку (в літ. А) загальною площею 4162,10 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гайдара, буд. 6; приміщення передано позивачу на підставі акту прийому-передачі від 07.12.2004; реєстраційне посвідчення КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 20.12.2004 № 1з-175.

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. від 29.12.2005 № 11315, позивач придбав у власність нежилі приміщення IV поверху (в літ. А), загальною площею 269,50 кв.м., що складає 6475/10000 частини від нежилого будинку, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Гайдара, буд. 6; реєстраційне посвідчення КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 31.01.2006 № 025758.

На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоровою К.І. від 21.12.2007 № 970, ТОВ "СОФТ-2005" набуло право власності на нежилі приміщення IV поверху (в літ.А), загальною площею 180,20 кв.м., що складає 4330/100000 частини від нежилого будинку, загальною площею 4162,10 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Гайдара, буд. 6; реєстраційний напис КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 25.01.2008 № д.4з-240 на правовстановлювальному документі.

Як вбачається з матеріалів справи – договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. від 07.12.2004 № 10096, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІНТЕД ЕКВІПМЕНТ ЕНД ТЕКНОЛОДЖИС ЛТД" є власником частини нежилих приміщень по вул. Гайдара, 6 у м. Києві, а саме: І-ІІІ поверхів нежилої будівлі за вказаною адресою, що становить 75015/100000 від загальної площі будівлі, яка складає 4162,10 кв.м.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у спільній власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності; майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Матеріалами справи, зокрема, і довідкою-характеристикою КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 28.01.2008 № 1310248 підтверджується та сторонами у справі не заперечується, що позивач та відповідач 1 є співвласниками нерухомого майна, яким є нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гайдара, 6 із визначенням часток кожного із них у даному нерухомому майні, тобто у розумінні ст. 356 ЦК України вищевказані приміщення є спільною частковою власністю позивача та відповідача 1.

Згідно зі ст.ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Із аналізу наведених норм випливає висновок, що володіння, користування, розпорядження – три правомочності, що складають разом зміст права власності; володіння означає фактичне перебування речі у господарюванні, зокрема, власника; користування – вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб, зокрема, власника речі; розпорядження – можливість визначати юридичну чи фактичну долю речі чи майна.

Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Статтею 320 ЦК України встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об’єктів нерухомого майна, зокрема, за умови, що нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об’єкт права власності.

Із наведеної норми вбачається, що для реалізації права власника майна розпорядитися належним йому майном – передати це майно в іпотеку, дане майно має бути спочатку виділене в натурі відповідно до норм чинного законодавства як окремий об’єкт права власності та зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об’єкт права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Однією із вимог позивача у даній справі є виділення в натурі (як окремий об’єкт права власності) нежилих приміщень загальною площею 1 039,0 кв.м., що належать на праві власності позивачу згідно договорів купівлі-продажу № 10096 від 07.12.2004, № 11315 від 29.12.2005, № 970 від 21.12.2007 і знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гайдара, 6 (ІV поверх нежилої будівлі за вказаною адресою).

Статтею 33 ГПК України передбачений обов’язок сторони, яка посилається на ті чи інші обставини, довести ці обставини; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для справи; ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові і речові докази, висновки судових експертів.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з приписами п. 1.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 09.10.1998 №53/5, експертні дослідження, які викладаються в письмових висновках спеціалістів, проводяться також за заявами осіб, які самостійно захищають свої інтереси. Частиною 2 п. 1.7. вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення експертного дослідження є письмова заява замовника (юридичної чи фізичної особи) з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що додаються.

В матеріалах справи міститься висновок спеціаліста з будівельно-технічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 02.04.2008 №1893, зроблений методом зіставлення даних, що містяться у представленій на дослідження документації, з вимогами нормативних документів, чинних на території України, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт – 2005" з проханням провести дослідження щодо можливості виділу частки об’єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гайдара, 6, яке належить на праві власності вказаному товариству.

Згідно з вказаним висновком, зробленим за результатами проведення дослідження об’єкта дослідження, яким є нежилі приміщення, розташовані на четвертому поверсі нежитлової будівлі № 6 по вул. Гайдара у м. Києві, ізольовані нежилі приміщення загальною площею 1039,9 кв.м., що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Софт – 2005" та повністю займають четвертий поверх будинку № 6 (в літ. А) по вул. Гайдара у м. Києві, є окремим об’єктом права власності (окремим індивідуально визначеним нерухомим майном), що може бути виділено в натурі.

В матеріалах справи відсутні докази, не були вони надані в судовому засіданні у господарському суді апеляційної інстанції, які б спростовували або ставили під сумнів вказаний висновок №1893 від 02.04.2008, а тому у суду відсутні законні підстави не приймати вказаний висновок як доказ того, що нежилі приміщення загальною площею 1039,9 кв.м., що належать на праві власності позивачу на підставі договорів купівлі продажу № 10096 від 07.12.2004, № 11315 від 29.12.2005, № 970 від 21.12.2007 та повністю займають четвертий поверх будинку № 6 (в літ. А) по вул. Гайдара у м. Києві, є окремим об’єктом права власності (окремим індивідуально визначеним нерухомим майном), що може бути виділено в натурі; посилання відповідача 1 на невірне зазначення у вказаному висновку району м. Києва, в якому знаходиться спірна нежила будівля є нічим іншим ніж описка, наявність якої не має наслідком спростування та неприйняття судом всього висновку в цілому.

Отже, наведеним вище підтверджується, що висновок спеціаліста з будівельно-технічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 02.04.2008 №1893, є, в розумінні ст. 34 ГПК України, належним доказом того, що ізольовані нежилі приміщення загальною площею 1039,9 кв.м., що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Софт – 2005" та повністю займають четвертий поверх будинку № 6 (в літ. А) по вул. Гайдара у м. Києві, є окремим об’єктом права власності (окремим індивідуально визначеним нерухомим майном), що може бути виділено в натурі.

Виходячи із викладеного та враховуючи те, що призначення судової експертизи не є обов’язком, а є правом суду, необґрунтоване призначення судової експертизи є затягуванням судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 04.06.2008 № 01-8/348 (v_348600-08) ), колегія суддів не вважає незадоволення місцевим господарським судом клопотання відповідача 1 призначити повторну будівельно-технічну експертизу порушенням норм процесуального права, на чому наголошує відповідач 1 в апеляційній скарзі. Крім того, відповідач 1 не був позбавлений права заявити (подати) клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи в господарському суді апеляційної інстанції.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача 1 на лист Відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності Голосіївського району м. Києва від № 8/772 від 10.06.2008 стосовно порушення норм пожежної безпеки у разі виділення групи приміщень 4-го поверху нежилого будинку по вул. Гайдара, 6 у м. Києві, адже даний лист не має жодної переважної доказової сили перед наявним в матеріалах справи Висновком №1893 від 02.04.2008, зробленим спеціалістом КНДІСЕ, в тому числі, і з дослідженням та урахуванням приписів Державних будівельних норм України В. 1.1.7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва" (зворотній бік а.с. 42).

Посилання відповідача 1 в апеляційній скарзі на те, що виділення групи приміщень ІV поверху нежилої будівлі по вул. Гайдара, 6 у м. Києві призведе до втрати відповідачем 1 переважного права на придбання цих приміщень, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки не відносяться до предмету спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає висновок господарського суду першої інстанції про законність вимог позивача та їх документальне підтвердження обґрунтованим та таким, що зроблений у відповідності до матеріалів справи.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду від 12.06.2008 у справі №16/172, оскільки воно прийняте у відповідності до чинного законодавства України, з дотриманням норм матеріального та процесуального права; доводи відповідача 1, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для його скасування, адже не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2008 у справі № 16/172 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІНТЕД ЕКВІПМЕНТ ЕНД ТЕКНОЛОДЖИС ЛТД" – без задоволення.