КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2008 № 31/195
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs2748632) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився;
від позивача 2: не з'явився;
від позивача 3: ОСОБА_5(дов. від 18.06.2008р.);
від відповідача 1:ОСОБА_6. (дов. ВКК № 166415 від 01.04.2008р.);
від відповідача 2:ОСОБА_7. (дов. ВКК № 166414 від 01.04.2008р.);
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.06.2008
у справі № 31/195 (Качан Н.І.)
за позовом ЗАТ "Проектний інститут "Спецавтоматика"
ОСОБА_1
ОСОБА_2
до ОСОБА_3
ОСОБА_4
Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 31/195 від 25.06.2008р., на підставі ст.ст. 16, 90, 203, 215 Цивільного кодексу України, позов задоволено, визнано недійсним договір від 26.02.08 № 205 дарування цінних паперів - простих іменних акцій ЗАТ "Проектний інститут "Спецавтоматика" - у кількості трьох штук, номінальною вартістю 50 гривень за кожну, укладений між ОСОБА_3ю та ОСОБА_4, судові витрати покладено на відповідачів.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 11.05.2005р. № 4-рп/2005 (v004p710-05) (Справа № 1-11/2005 про права акціонерів ЗАТ), "положення пункту 1, абзацу першого пункту 5 статті 4 Закону України "Про власність" у контексті частин першої, сьомої статті 41 Конституції України, у системному зв'язку з частиною третьою статті 81 Господарського кодексу України треба розуміти так, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належний йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право (яке не є абсолютним) акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими його акціонерами".
З огляду на зазначене, місцевий господарський суд вважає, що порушення відповідачами переважного права акціонерів на придбання акцій визнається як таке, що порушує охоронюваний законом інтерес акціонерів.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 та ОСОБА_4звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять Київський апеляційний господарський суд повністю скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 31/195 від 25.06.2008р. і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Проектний інститут "Спецавтоматика", ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі відповідачі посилаються на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки місцевим господарським судом залишено без розгляду їх клопотання про відсторонення від участі у справі Закрите акціонерне товариство "Проектний інститут "Спецавтоматика".
На думку апелянтів, Господарський суд м. Києва приймаючи рішення неправомірно прийняв до уваги ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 11.05.2005р. (v004p710-05) за №-4рп/2005, оскільки ним не надано належної оцінки тому, що переважне право поширюється лише на випадки продажу акцій закритого акціонерного товариства, а не на інші випадки їх відчуження.
Також відповідачі вказують на те, що при відсутності в статуті Закритого акціонерного товариства "Проектний інститут "Спецавтоматика" правових обмежень, встановлених у відношенні реалізації права на інші способи відчуження акцій, акціонери закритого акціонерного товариства вправі вільно відчужувати, а саме дарувати або обмінюватися належними їм акціями іншим ніж продаж способом.
Враховуючи те, що на думку апелянтів, жодних вимог щодо наявності реквізитів юридичної особи при укладенні договору дарування не вказано та не вимагається, то вони вважають, що застосування статей 203 та 215 Цивільного кодексу України є недоцільним.
Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.07.2008р. Представники позивача 1, позивача 2 та третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, хоча були повідомлені ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2008р. про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представників позивача 3 та відповідачів, колегія суддів встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, ОСОБА_3 є власником іменних цінних паперів Закритого акціонерного товариства "Проектний інститут "Спецавтоматика".
26.02.2008р. між ОСОБА_3ю (Дарувальник) та ОСОБА_4 (Обдарований) укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_3 безоплатно передала у власність ОСОБА_4 прості іменні акції Закритого акціонерного товариства "Проектний інститут "Спецавтоматика" у кількості 3 (трьох) штук.
Вказаний договір посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 205.
15.04.2008р. до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства "Проектний інститут "Спецавтоматика", ОСОБА_1 і ОСОБА_2, в якій позивачі, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, керуючись ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, просили суд першої інстанції поновити переважне право акціонерів на придбання акцій Закритого акціонерного товариства "Проектний інститут "Спецавтоматика" шляхом визнання недійсним договору дарування № 205 від 26.02.2008р., укладеного між ОСОБА_3ю та ОСОБА_4.
Як зазначалось вище, оспорюваним рішенням місцевого господарського суду задоволено вказані позовні вимоги.
Колегія суддів погоджується з цим висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне:
Згідно ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
Відповідно до пункту 1.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням закритого акціонерного товариства "Оболонь" та громадянина ОСОБА_8 про офіційне тлумачення положення ч. 2 ст. 28 Закону України "Про господарські товариства", п. 1, абз. 1, п. 5 ст. 4 Закону України "Про власність" (справа про права акціонерів ЗАТ) від 11 травня 2005 року - положення п. 1, абз. 1, п. 5, ст. 4 Закону України "Про власність" у контексті ч. 1, 7, ст. 41 Конституції України, у системному зв'язку з ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України треба розуміти так, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право (яке не є абсолютним) акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими його акціонерами.
Статтею 150 Конституції України встановлено, що Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Згідно ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, ОСОБА_3 відчужила належні їй акції ЗАТ "Проектний інститут "Спецавтоматика" не повідомивши позивачів про свої наміри.
Відтак, акції ЗАТ "Проектний інститут "Спецавтоматика" ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_4 порушивши при цьому право позивачів на переважне придбання акцій закритого акціонерного товариства, а також власні обов'язки, які кореспондують вказаному праву позивачів.
У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Враховуючи те, що ОСОБА_3ю всупереч вимог чинного законодавства не повідомлено позивачів про свої наміри щодо відчуження акцій ЗАТ "Проектний інститут "Спецавтоматика", що порушило їх право на переважне придбання акцій, то колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України договір дарування підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до ст. 6.5 статуту ЗАТ "Проектний інститут "Спецавтоматика" - акціонери можуть продавати, передавати будь-яким способом належні їм акції і іншим акціонерам товариства у порядку визначеному загальними зборами товариства.
Однак, як встановлено матеріалами справи, порядок продажу або передачі акцій іншим акціонерам ЗАТ "Проектний інститут "Спецавтоматика" не визначено і з цього питання загальні збори не скликались, а тому колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянтів про відсутність в статуті Закритого акціонерного товариства "Проектний інститут "Спецавтоматика" правових обмежень, встановлених у відношенні реалізації права на інші способи відчуження акцій.
Посилання апелянтів на інші порушення норм матеріального та процесуального права спростовуються матеріалами справи і у відповідності до норм ст. 104 ГПК України не можуть бути підставою для скасування оспорюваного рішення.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва по справі № 31/195 від 25.06.2008р. відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_3та ОСОБА_4 на рішення Господарського суду м. Києва у справі № 31/195 від 25.06.2008р.
2. Залишити без змін рішення Господарського суду м. Києва у справі № 31/195 від 25.06.2008р.
3. Повернути до Господарського суду м. Києва матеріали справи № 31/195.
Головуючий суддя
Судді
Капацин Н.В.
Калатай Н.Ф.
Пашкіна С.А.
23.07.08 (відправлено)