05/85-08 Про стягнення заборгованості за договором поставки - 21.07.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 1461 Х/3-9 від 20.06.2008 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПОС", м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2008 р. по справі № 05/85-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПОС", м. Харків

до: Приватного підприємства "ПАП-Сервіс", м. Харків

про стягнення 250 879,02 грн.,

19.03.2008 р. позивач –ТОВ "КАРПОС", м. Харків подав до господарського суду Харківської області позовну заяву (вх. № 2098/5-05) про стягнення з ПП "ПАП-Сервіс"штрафу у розмірі 250 800,00 грн., пені у розмірі 68,71 грн., 3% річних у розмірі 10,31 грн., витрат по оплаті держмита у розмірі 2 508,80 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. Позивач посилався на недотримання відповідачем строків виконання зобов’язання за договором поставки № 81/02/08 від 15.02.2008 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.06.2008 р. (суддя Ольшанченко В.І.) у задоволенні позову відмовлено частково, стягнуто з ПП "ПАП-Сервіс"на користь ТОВ "КАРПОС"штраф у розмірі 10% від суми договору поставки № 81/02/08 від 15.02.2008 р. в сумі 41 800,00 грн. пеню за період з 26.02.2008 р. по 03.03.2008 р. в сумі 68,71 грн., 3% річних за період з 26.02.2008 р. по 03.03.2008 р. в сумі 10,31 грн., витрати по оплаті держмита у розмірі 418,79 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 19,70 грн. Рішення мотивоване тим, що виходячи із визначення штрафу, встановленого ст. 549 ЦК України, штраф не може обчислюватися як пеня, у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Позивач –ТОВ "КАРПОС"- не погодився з рішенням господарського суду Харківської області від 04.06.2008 р. по даній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Так, апелянт зазначив, що при укладанні договору поставки № 81/02/08 від 15.02.2008 р. сторони були вільними в укладанні договору та визначенні умов договору, в якому була закріплена домовленість сторін щодо нарахування штрафних санкцій, отже, відповідач погодився з умовами нарахування штрафу, і договір відповідає нормам чинного законодавства. Суд першої інстанції вирішив справу не у відповідності з нормами чинного законодавства, що призвело до невірного вирішення спору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. апеляційну скаргу ТОВ "КАРПОС", м. Харків прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на 21.07.2008 р. Одночасно витребувано у відповідача докази неможливості виконання ним зобов’язань за спірним договором.

Відповідач –ПП "ПАП-Сервіс"відзиву на апеляційну скаргу не надав, витребуваних ухвалою від 23.06.2008 р. документів також не надав, свого представника в судове засіданні 21.07.2008 р. не направив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляд справи, про що свідчить корінець повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 30.06.2008 р.

В судове засідання 21.07.2008 р. з’явився представники позивача та надав пояснення по справі.

Судова колегія, вислухавши думку представника позивача, вважає за можливе розгляд справи здійснити у відсутність представника відповідача за наявними у справі документами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2008 р. по справі № 05/85-08 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2008 р. між ПП "ПАП-Сервіс"(Покупець) та ТОВ "КАРПОС"(Постачальник) було укладено Договір поставки № 81/02/08 (далі Договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) Постачальник передає, а Покупець отримує та оплачує будівельні матеріали в кількості і за цінами, вказаними в замовленнях, рахунках-фактурах та накладних.

Згідно з п.2.2. договору Постачальник зобов’язаний здійснити поставку протягом 20 днів за умови отримання передплати в розмірі 5% від суми договору.

Відповідно до п.3.1. договору Покупець здійснює оплату товару на підставі наданого рахунку-фактури на умовах 5% передплати від суми договору протягом 10 календарних днів з моменту кладення договору. Остаточний розрахунок Покупець здійснює протягом 5-банківських днів з моменту поставки товару.

Сума договору складає 418 000,00 грн.

Відповідальність сторін встановлена розділом 6 даного договору.

Так, за прострочення платежів, передбачених п.3.1. договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки, а також штраф в сумі 10% від суми договору за кожний день прострочки. (п.6.2. договору).

Строк здійснення передплати сплинув 25.02.2008 р., але відповідач свій обов’язок по перерахуванню передплати не виконав.

03.03.2008 р. позивач направив на адресу відповідач лист, де вимагав у позивача сплатити штраф у розмірі 250 800,00 грн., пеню у розмірі 68,71 грн., а також повідомив про односторонню відмову від умов договору поставки № 81/02/08 від 15.02.2008 р. відповідно до ч.3 ст. 538 ЦК України.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. (ст. 538 ЦК України "Зустрічне виконання зобов’язання).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Ст. 549 ЦК України надає визначення поняття "неустойки", а саме неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з викладеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що штраф не може обчислюватися як пеня, у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

До загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України відносяться справедливість, добросовісність та розумність, а також свобода договору.

Проте, при оцінці обставин справи слід виходити із системного тлумачення вказаної статті ЦК України (435-15) . Свобода договору має місце там, коли реалізація вказаного принципу не є явно несправедливою, недобросовісною і нерозумною.

Так, договором постачання № 81/02/08 від 15.02.2008 р. передбачена відповідальність сторін за невиконання зобов’язань.

Відповідальність Покупця передбачена п.6.2. договору, відповідальність Постачальника передбачена в п.п.6.3, 6.4., 6.5. договору. Аналіз пунктів договору щодо відповідальності Постачальника свідчить про те, що жоден з цих пунктів не містить умов відповідальності, подібних відповідальності Покупця в частині застосування штрафу у розмірі 10% від суми договору за кожний день прострочення, тобто умови відповідальності сторін є нерівними, і Покупець, в разі порушення ним своїх зобов’язань, несе значно більший тягар штрафних санкцій, ніж Постачальник.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 ЦК України.

Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. (ст. 217 ЦК України)

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що п.6.2 договору постачання № 81/02/08 від 15.02.2008 р. в частині обрахування штрафу в розмірі за кожний день прострочення суперечить загальним засадам цивільного законодавства та ст. 549 ЦК України, а тому в цій частині є недійсним, що дало підстави господарському суду Харківської області застосувати штраф в розмірі 10% від суми договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду по даній справі, через що апеляційна скарга залишається без задоволення.