12/650/07 Про стягнення заборгованості за договором поставки паливно-мастильних матеріалів - 17.07.2008 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАНГ" звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом, в якому просило стягнути з Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Миколаїв" основний борг в сумі 26 008,60 грн., 26% річних товарного кредиту у сумі - 12 538,82 грн., а також застосувати правові наслідки порушення зобов’язання, а саме стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі - 8 250,07 грн., штраф у сумі - 17 678,72 грн. і судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на те, що ТОВ "РАНГ" по актам прийому-передачі товару №1084 від 18.05.2005р. і №1815 від 26.07.2005р. та на виконання умов договору поставки паливно-мастильних матеріалів №1566 від 17.05.2005р., поставило дизпаливо, яке відповідач оплатив частково.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.02.2008р. (суддя Семенов А.К.) позов задоволено частково. З відповідача стягнуто 26008,60 грн. боргу, 12538,82грн. процентів товарного кредиту, 17678,72грн. штрафу та відповідні судові витрати.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми пені у розмірі - 8 250,07 відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, 26% річних товарного кредиту, штрафу та судових витрат, місцевий господарський суд послався на приписи ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, КП "Міжнародний аеропорт "Миколаїв" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення, в частині задоволення позовних вимог скасувати та і відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт стверджує недоведеність факту поставки відповідачем пально-мастильних матеріалів та відсутність підстав для стягнення основного боргу і процентів за користування товарним кредитом.

Також, на думку апелянта, передбачене розділом 7 договору поставки №1566 від 17.05.2005р. зобов'язання сплати покупцем, у разі прострочення оплати поставленого товару, 30% річних від суми заборгованості - не відповідає вимогам закону, що є підставою відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу.

Крім того, апелянт зазначає, що договір поставки №1566 від 17.05.2005р., на підставі якого, за ствердженням позивача у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість поставленого товару, не містить істотних умов поставки - зокрема відсутня відповідна специфікація з кількісними та якісними ознаками товару.

На думку відповідача вказана обставина згідно із ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 ЦК України, є підставою для визнання зазначеного договору недійсним.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволені апеляційної скарги КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу присутніх у судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази, та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне:

17.05.2005р. ТОВ "РАНГ" (постачальник) та КП "Міжнародний аеропорт "Миколаїв" (покупець) підписали договір поставки №1566, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу паливно-мастильні матеріали загальною вартістю 15 069,60 грн., а відповідач - прийняти та оплатити поставлений товар строком до 31.05.2005р.

Стаття 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої ст. 266 ГК України, предметом договору поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках.

Стосовно предмета договору поставки, то повинно бути узгоджено питання про його кількість, у зв’язку з чим на постачальника за договором поставки покладається обов’язок не лише передати товар покупцеві, а й передати в обумовленій договором кількості (не більше і не менше), яка встановлюється у відповідних одиницях виміру (метри, вага, об’єм тощо).

З визначенням кількості товарів, що підлягають передачі відповідно до договору поставки, тісно пов’язане поняття асортименту, який визначається виходячи з потреб покупця. Розподіл товарів за окремими групами та співвідношення їх становлять асортимент, який обумовлюється в самому договорі або в специфікації, яка додається до договору поставки та є його невід’ємною частиною.

Згідно з частиною 2 ст. 266 ГК України, однією із суттєвих умов договору поставки, без досягнення згоди за якими договір не може бути укладений, є визначення загальної кількості товарів, що підлягають поставці, їхнє часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами.

Тобто відповідно до змісту коментованої статті істотною умовою договору поставки, окрім передбачених ст. 265 ГК України ціни та строку поставки, є предмет договору, відповідно до погодженої кількості та асортименту.

Договір поставки №1566 від 17.05.2005р., на який посилається позивач як на підставу позову, містить лише ціну договору (15069,60 грн.) та строк поставки (до 31.05.2005р.), що є підставою вважати даний договір поставки таким, що не відповідає вищезазначеним приписам матеріального права, тобто не містить зазначених істотних умов договору поставки, а тому є неукладеним, тобто таким, що не породив юридичних наслідків.

Надані позивачем в підтвердження поставки за вказаним вище договором акти прийому-передачі товару № 1084 від 18.05.05р. та №1815 від 26.05.05р. та відповідні довіреності, видані відповідачем, підтверджують лише факт отримання відповідачем від позивача кожного разу по 4830 л дизельного пального. При цьому, ані акти прийому-передачі, ані довіреності не містять посилання на договір поставки №1566 від 17.05.05р. Також, в цих документах не зазначені вартість поставленого дизельного пального та його якість, а відповідні сертифікати відсутні. Виходячи з наведеного у господарського суду відсутні правові підстави вважати, що зазначені поставки дизельного пального відбулися саме на виконання умов договору поставки №1566 від 17.05.05р. і зазначені в цих документах відомості є достатніми для того щоб вказаний договір вважався укладеним.

Також відсутнє погодження істотних умов договору поставки №1566 від 17.05.05р. у наданих позивачем листах генерального директора КП "Міжнародний аеропорт "Миколаїв" №380 від 14.07.2005р., а тому наявність таких листів також не свідчить про погодження сторонами всіх істотних умов зазначеного вище договору поставки.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги надані позивачем видаткову накладну №РН -0003247 від 18.05.05р., рахунок фактуру №СФ-0004920 від 25.07.05р. товарно-транспортну накладну ААБ №1815 від 26.07.05р., виходячи з того, що на даних документах відсутні підписи уповноважених представників відповідача про приймання відповідного товару, а відтак зазначені документи не можуть бути належними доказами факту поставки товару.

Виходячи з наведеного не відповідають фактичним обставинам справи ствердження позивача погодження всіх істотних умов договору поставки №1566 від 17.05.05р. і про здійснення ним 18.05.05р. та 26.07.05р. поставки відповідачу дизельного пального на виконання умов цього договору поставки, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості на підставі договору поставки №1566 від 17.05.05р. та застосування наслідків неналежного виконання зобов’язань за вказаним договором є необґрунтованими.

Також, у господарського суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача вартості поставленого йому згідно із актами прийому-передачі товару № 1084 від 18.05.05р. і №1815 від 26.05.05р. та відповідними довіреностями дизельного пального, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про те, що сторонами при здійсненні такої поставки не було визначено, ані строк оплати поставленого товару, ані ціну товару і при цьому відсутні докази пред’явлення позивачем, у відповідності до приписів ст. 530 ЦК України, вимоги про оплату поставленого товару.

Наявний в матеріалах справи лист виконуючого обов’язки генерального директора КП "Міжнародний аеропорт "Миколаїв" №643 від 12.10.2005р. про визнання заборгованості перед позивачем у сумі 27254,92 грн. не містить вказівок на те, у зв’язку із якими правовідносинами виникла дана заборгованість, а тому не є належним та достатнім доказом по даному спору, а інших доказів на підтвердження виникнення у відповідача зобов’язань з оплати поставленого товару позивачем надано не було.

Наведені вище обставини не були враховані місцевим господарським судом, що призвело до необґрунтованого задоволення частини позовних вимог.

Виходячи з викладеного, оскаржене судове рішення слід скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а у задоволені позову - відмовити.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.02.2008р. по справі № 12/650/7 –скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальність "РАНГ" - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "РАНГ" на користь КП "Міжнародний аеропорт "Миколаїв" державне мито за подання апеляційної скарги у сумі 282,00 грн.