7/556-0-07 Про визнання недійсним рішення міської ради щодо відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки - 09.07.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27 березня 2008 року по справі № 7/556-0-07 (суддя Задорожна Н.О.) позовні вимоги ТОВ Виробничо-комерційної фірми "Енергія-Супер" м. Херсон до Херсонської міської ради м. Херсон задоволені у повному обсязі: визнано недійсним п. 3.1 рішення Херсонської міської ради від 10.11.2006 року №161 про відмову ТОВ ВКФ "Енергія-Супер" у поновленні договору оренди земельної ділянки та наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на укладення договору оренди земельної ділянки під оптово-торговим ринком площею 0,2061 га по вул. Некрасова, 2 у м. Херсоні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Херсонської області, Херсонська міська рада, м. Херсон звернулася до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В скарзі зазначає, що суд судом не з'ясовані обставини і умови, згідно яких позивачу було відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки та наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою зі складання договору оренди земельної ділянки. Також не з’ясовано і не надано належної і повної оцінки, чи звернувся позивач до Херсонської міської ради в передбаченому законодавством порядку з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду з наданням для цього всіх необхідних документів. Також суд не звернув уваги на той факт, що позивач у своєму клопотанні просить укласти договір оренди з виконавчим комітетом Херсонської міської ради в порушення вимог ст.ст. 125, 211, 212 ЗК України, в той час як орендодавцем згідно діючого законодавства є Херсонська міська рада. Просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 27 березня 2008 року по справі № 7/556-0-07 і прийняти нове рішення.

У судовому засіданні 09.07.2008 року повноважний представник заявника апеляційної скарги підтримав доводи апеляційної скарги. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 27 березня 2008 року по справі № 7/556-0-07 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ТОВ Виробничо – комерційна фірма "Енергія - Супер", м. Херсон з апеляційною скаргою не погоджується. У відзиві на апеляційну скаргу та повноважний представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що в спірному рішенні №161 від 10.11.2006р. відповідач безпідставно відмовив позивачу в поновленні договору оренди земельної ділянки, оскільки річ іде не про надання земельної ділянки в оренду, а про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, виділеної позивачу в 2001 році на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради строком на 25 років. Вважає подану апеляційну скаргу не обґрунтованою і просить апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

На підставі рішень виконавчого комітету Херсонської міської ради № 261 від 17.07.2001р. та № 510 від 24.12.2001р. між ТОВ Виробничо – комерційна фірма "Енергія - Супер", м. Херсон (позивач за даною справою, орендар за договором) та виконавчим комітетом Херсонської міської ради (відповідач за даною справою, орендодавець за договором) 10 серпня 2001 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2061 га по вул. Некрасова, 2 у м. Херсоні.

Відповідно до умов договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2061 га із землі Державного підприємства торговельно-виробничої фірми "Плодоовочторг". Згідно до п. 2.2 договору, договір укладається строком на два роки з правом послідуючої пролонгації договору оренди. 13.08.2001 р. по акту приймання-передачі відповідач передав позивачу в натурі земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Херсон вул. Некрасова, 2.

Визнання недійсним п.3.1 рішення Херсонської міської ради № 161 від 10.11.2006р. про відмову у поновленні вищезазначеного договору оренди земельної ділянки та наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою зі складання договору оренди земельної ділянки було предметом розгляду у суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Приписи ст.ст. 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно ст.ст. 142- 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом (2768-14) .

В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, на підставі рішення міської Ради № 510 від 24.12.2001 р. позивач побудував складські приміщення для функціонування оптово-торгівельного ринку.

Рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 13/15-ПН-06 від 02.02.2006 р., яке набрало законної сили—позивач визнаний власником побудованих приміщень, а ДБТІ зобов'язано зареєструвати побудовані позивачем приміщення.

У пункті 2.2 договору оренди від 10.08.2001 року сторони досягли домовленості щодо того, що по закінченню строку його дії орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії договору.

По закінченні терміну дії договору оренди, позивач звернувся до міського голови з проханням пролонгувати договір оренди, або укласти новий договір оренди. Відповідь на даний лист не одержано.

Згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. Доказів направлення орендодавцем будь-яких повідомлень про закінчення (припинення) орендних правовідносин сторонами не надано.

В період з 10.08.2003 року (після спливу дворічного строку дії договору оренди) по теперішній час орендар продовжує користуватись переданим йому в оренду майном. Заперечень з боку орендодавця, як вище зазначалось не надходило, орендна плата сплачувалась орендарем своєчасно та в повному обсязі, земля використовувалась відповідно до цілей зазначених у договорі оренди.

Колегія суддів звертає увагу, що 12.08.2004 року виконавчий комітет Херсонської міської ради направив на адресу ТОВ ВКФ "Енергія-Супер" лист із запрошенням з’явитись до відділу контролю управління з питань регулювання земельних відносин для проведення звірки розрахунків згідно договору оренди від 16.08.2001 року № 694 (дата та номер реєстрації договору оренди в Херсонському управлінні земельних ресурсів), тобто фактично орендодавцем не заперечується факт існування орендних правовідносин (а.с. 21).

Але в подальшому, 09.11.2004 р. міська Рада прийняла рішення № 650, яким скасувала свої рішення №261 від 17.07.2001 р. та № 510 від 24.12.2001 р. на підставі яких позивачу виділено в оренду земельну ділянку. При цьому колегія суддів звертає увагу на той факт, підставою для скасування рішень №261 від 17.07.2001 р. та № 510 від 24.12.2001 р. Херсонська міська рада зазначила грубе порушення ТОВ ВКФ "Енергія-Супер" істотних умов договору оренди від 10.08.2001 року, тобто факт наявності орендних правовідносин радою, знову ж таки, не заперечується.

Позивач в серпні 2005 р. звернувся до господарського суду Херсонської області і постановою господарського суду по справі 14/197-0-05 від 10.10.2005 р., яка набрала законної сили після винесення ухвали Запорізьким апеляційним господарським судом від 02.02.2006 р., рішення міської Ради № 650 від 09.11.2004 р. про скасування рішень № 261 від 17.07.2001 р. та № 510 від 24.12.2001 р. визнано нечинним.

З метою захисту своїх прав як орендодавця земельної ділянки, на якій відповідно до вимог діючого законодавства зведено споруди, з огляду на відсутність відповідей на звернення та спроби позбавлення права орендаря набутого на підставі рішень виконавчого комітету Херсонської міської ради № 261 від 17.07.2001р. та № 510 від 24.12.2001р. шляхом скасування вищезазначених рішень, позивач звернувся до господарського суду Херсонської області із позовними вимогами до виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання дій (бездіяльності) відповідача по ухиленню від поновлення орендних відносин незаконними та спонукання відповідача в 20-денний термін поновити орендні відносини шляхом укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,2061 га, розташованої за адресою м. Херсон, вул. Некрасова, 2.

Постановою господарського суду Херсонської області від 17.05.2006р. у справі №14/126-АП-06, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.12.2007 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

При цьому в листі виконавчого комітету Херсонської міської ради № 9-715-21 від 12.07.2006 року направленому на адресу ДВС Херсонської області виконком повідомляє, що судове рішення по справі № 14/126-АП-06 виконати неможливо, з огляду на той факт, що з укладенням договору оренди зменшиться розмір орендованої земельної ділянки, що спричинить зміну розміру орендної плати за земельну ділянку (а.с. 44), мови про неналежного орендодавця не йдеться.

Колегія суддів наголошує, що спір між сторонами виник внаслідок змін у земельному законодавстві та з огляду на небажання органів місцевого самоврядування виконувати покладені на них функції.

З 01.01.2002 року набув чинності новий Земельний кодекс України (2768-14) , згідно якого орендодавцями земельних ділянок, що знаходяться в межах населених пунктів виступають відповідні ради, в той час, як на момент передачі земельної ділянки в оренду по даній справі у 2001 році ці функції належали виконавчим комітетам міських рад.

Згідно пункту 3 Перехідних положень Земельного Кодексу України (2768-14) у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.

Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами міст як безпосередньо, так і через міські ради та їх виконавчі органи.

Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.

Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) створюються міськими, радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Виконавчі органи міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам. Тобто система органів державної влади, що здійснює місцеве самоврядування взаємопов’язана та повинна діяти на досягнення основної функції їх створення.

Колегія суддів наголошує, що рішення виконавчого комітету № 510 від 24.12.2001 року, яким внесено зміни до попереднього рішення згідно якого позивачу надали в оренду земельну ділянку прийнято на момент, коли новий Земельний Кодекс України (2768-14) вже був прийнятий (25.10.2001 року), але не набув чинності (01.01.2002 року). Зміни у законодавстві стосовно регулювання орендних відносин є суттєвими, і Херсонська міська рада та її виконавчий комітет не могли бути необізнаними про такі кардинальні зміни та повинні були привести у відповідність до вимог нового земельного Кодексу існуючі земельні правовідносини, в тому числі орендні, в робочому порядку не спричиняючи добросовісним землекористувачам незручностей.

Як вище зазначалось позивач, якому надано право оренди на протязі 2003-2008 років безуспішно, безрезультатно намагається привести існуючі орендні правовідносини у відповідність до вимог чинного законодавства, натомість або не отримує відповідей на свої звернення, або дізнається про спроби міської ради позбавити його орендованої на законних підставах земельної ділянки із побудованими за власний рахунок спорудами.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а також наступним:

Колегія суддів не приймає до уваги посилання заявника апеляційної скарги на положення 123,124 Земельного Кодексу України (2768-14) ст. 16 Закону України "Про оренду землі", оскільки ці нормативно-правові акти регулюють порядок надання земельних ділянок в оренду. В даному випадку, земельна ділянка позивачу надана ще у 2001 році із дотриманням вимог законодавства, що діяло на момент передачі земельної ділянки в оренду на підставі рішень виконавчого комітету Херсонської міської ради № 261 від 17.07.2001р. та № 510 від 24.12.2001р..

При цьому відмовляючи ТОВ ВКФ "Енергія-Супер" у поновлені договору оренди Херсонська міська рада зазначає про неможливість виконати рішення господарського суд Херсонської області по справі № 14/126-АП-06, оскільки згідно із статтею 12 ЗК України та статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" надання земельних ділянок у користування належить до повноважень міської ради. Як вище зазначалось, позивач не вимагає надання йому вже наданої земельної ділянки, він намагається привести існуючі правовідносини у відповідність до діючого законодавства. Тим більше, що необхідність розгляду Херсонською міською радою питання оформлення фактично існуючих орендних правовідносин виникло не лише з огляду на існування рішення господарського суд Херсонської області по справі № 14/126-АП-06, а і внаслідок неодноразових звернень позивача до органів місцевого самоврядування.

Суб'єктивне право на земельну ділянку, в тому числі на правах оренди, виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним Кодексом (2768-14) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. В даному випадку, таким фактом є надання позивачу земельної ділянки в оренду на 25 років на підставі рішень виконавчого комітету Херсонської міської ради № 261 від 17.07.2001р. та № 510 від 24.12.2001р.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до пункту 1 оглядового листа Вищого господарського суду від 30.11.2007 року N 01-8/918 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок" (va918600-07) зазначено, що волевиявлення відповідного органу як орендодавця, здійснюється у формі рішення такого органу і лише реалізується шляхом укладення договору оренди. Як вище зазначалось волевиявлення про передачу земельної ділянки строком саме на 25 років закріплено рішеннями виконавчого комітету Херсонської міської ради № 261 від 17.07.2001р. та №510 від 24.12.2001р..

Невиконання Херсонською міською радою зазначених рішень або прийняття будь-яких актів спрямованих на перешкоджання у виконанні рішення органу місцевого самоврядування суперечить ст. 144 Конституції України.

У будь-якому разі, відмова у подовженні договору оренди земельної ділянки має бути насамперед мотивованою та прийматися з урахуванням інтересів орендаря земельної ділянки. Як свідчать матеріали справи, на спірній земельній ділянці наявні споруди, що належать на праві власності ТОВ ВКФ "Енергія-Супер", що підтверджено судовим рішенням, а тому при прийнятті спірного рішення, і на період існування орендних правовідносин відповідачем повинно було бути враховано положення статті 120 Земельного Кодексу України. Спірна земельна ділянка необхідна позивачу для здійснення власної підприємницької діяльності.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до п. 2 ст. 95 Земельного Кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

Колегія суддів, враховує інтереси відповідача як власника земельної ділянки, але з огляду на дещо нерівне положення орендаря та орендодавця земель, що належать до земель комунальної власності, з урахуванням принципу добросовісності, яким повинен керуватися відповідач при прийнятті рішень щодо оренди земельних ділянок підтримує висновок господарського суду Херсонської області про визнання недійсним рішення про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки.

З урахуванням основних принципів та цілей правосуддя, керуючись Конституцією України (254к/96-ВР) колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог. Підстав для касування рішення колегія суддів не вбачає.