Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баннової Т.М.

суддів Бойченка К.І.

Єжової С.С.

за присутністю секретаря

судового засідання Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. .паспорт НОМЕР_1 від 31.05.05,

виданий Ровеньківським МВУМВС України в

Луганській області,

ОСОБА_2., дов від 17.06.2008 № 9607

від відповідача Юрченко С.С, дов. від 22.02.2008 № 51

Цокурова Ю.О., дов. від 04.07.2008 № 190

від третьої особи повноважний представник не прибув

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1

м. Ровеньки Луганської області

на рішення

господарського суду Луганської області

від 23.05.2008

у справі № 9/33пд (суддя - Ворожцов А.Г.)

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1

м. Ровеньки Луганської області

до відповідача Дочірнього підприємства "Ровеньківський ринок"

Луганської обласної спілки споживчих товариств,

м. Ровеньки Луганської області

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична

особа ОСОБА_2

м. Ровеньки Луганської області

про визнання договору оренди недійсним

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями голови суду від 09.06.2008 та від 18.06.2008

Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1(далі - СПД ОСОБА_1) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Дочірнього підприємства "Ровеньківський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств (далі - ДП "Ровеньківський ринок") про:

- визнання недійсним договору оренди від 04.06.2007, укладеного між ДП "Ровеньківський ринок" та приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі - ПП ОСОБА_2);

- визнання дійсним договору оренди від 22.06.2006, укладеного між ДП "Ровеньківськии ринок" та СПД ОСОБА_1

29.04.2008 позивач подав до суду заяву про зміни до позовної заяви, яка була прийнята судом першої інстанції до розгляду. За вказаною заявою позивач просив:

- визнати недійсним договір оренди від 04.06.2007, укладений між ДП "Ровеньківський ринок" та ПП ОСОБА_2

- усунути перешкоди в користуванні майном, переданим за договором оренди, шляхом повернення його в користування.

Рішенням місцевого господарського суду від 23.05.2008 у задоволенні позову відмовлено.

Відмова у задоволенні позову мотивована положеннями ст. ст. 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

За висновком суду першої інстанції, позовна вимога про визнання договору від 04.06.2007 недійсним є необґрунтованою, оскільки вказаний договір не суперечить вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України. Як зазначено судом, при укладенні спірного договору сторони виявили свою волю як рівні в праві, без будь-якого впливу, примусу. Укладений 04.06.2007 відповідачем та третьою особою договір не суперечить вимогам чинного законодавства.

Вирішуючи питання щодо другої вимоги, а саме: усунення перешкод в користуванні майном, переданим за договором оренди, шляхом повернення його в користування позивачу, місцевий господарський суд дійшов висновку про припинення орендних правовідносин після повернення СПД ОСОБА_1 відповідачу спірного майна за актом приймання-передачі основних засобів з оренди від 22.05.2007. Як зазначено судом, навіть припускаючи, що позивач не підписував вищезазначений акт, несплатою орендної плати після 22.05.2007 до подачі позову (12.02.2008) він фактично з власної ініціативи припинив орендні правовідносини з відповідачем (у рішенні помилково зазначено "з позивачем").

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на несправедливість, необґру нтованість рішення, на невідповідність його діючому законодавству, на положення ст. ст. 203, 230, 769, 777 Цивільного кодексу України.

За твердженням скаржника, суд першої інстанції необґрунтовано не застосував положення ст. 230 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач ввів в оману третю особу, не попередивши ПП ОСОБА_2 про переважні права позивача як наймача спірного майна, передбачені ст. 777 Цивільного кодексу України, не взяв до уваги положення ст. 769 Цивільного кодексу України, оскільки речі у відповідності до договору та діючого законодавства СПД ОСОБА_1 повернені не були та не врахував, що договір від 22.06.2006 розірваний в усній формі під впливом обману, з підробкою документів.

Також, позивач зазначає про укладання ДП "Ровеньківський ринок" з третьою особою договору від 04.06.2007 із запропонуванням нових умов оренди, які є краще ніж ті, які існували у СПД ОСОБА_1 з відповідачем.

За доводами апелянта, суд першої інстанції, зазначаючи про фактичне припинення орендних правовідносин, не взяв до уваги, що відповідач завів в оману СПД ОСОБА_1 щодо орендованого майна, надавши йому інформацію про його продаж, тим самим ДП "Ровеньківський ринок" створив умови, за яких орендну плату здійснювати було неможливо.

Відповідач доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі вважає безпідставними, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Третьою особою право на участь у судовому засіданні не використано. Про час і місце проведення судового засідання третя особа повідомлена належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 03906580.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Вимога позивача за позовом про визнання недійсними договору оренди від 04.06.2007, укладеного ДП "Ровеньківський ринок" та ПП ОСОБА_2, обумовлена порушенням прав позивача. В обґрунтування вказаних доводів позивач посилається на те, що майно, яке є предметом оренди за договором від 04.06.2007, знаходилось в оренді у позивача відповідно до укладеного ним з ДП "Ровеньківський ринок" договору здачі в операційну оренду основних засобів від 22.06.2006 (далі - договір від 22.06.2006). За твердженням позивача, відповідач ввів його в оману щодо продажу орендованого майна. Від пропозицій відповідача стати власником майна позивач відмовився за відсутністю визначеної ДП "Ровеньківський ринок" суми. Але, як стало відомо позивачу, майно було передано в оренду ПП ОСОБА_2 на кращих умовах та до спливу терміну дії договору від 22.06.2006, жодна зі сторін якого не сповіщала про припинення цього договору. Нормативне обґрунтування визнання договору недійсним, стороною якого він не є, позивачем не наведено. Посилання на недотримання його переважних прав наймача відповідно до вимог ст.ст. 769, 777 Цивільного кодексу України та на оману відповідачем третьої особи щодо переважних прав СПД ОСОБА_1 на укладення договору оренди на новий строк позивачем здійснено вже в апеляційній скарзі.

Доводи скаржника в обґрунтування недійсності договору від 04.06.2007 та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції не можуть бути прийняті до уваги з наступного.

Дійсно між позивачем та ДП "Ровеньківський ринок" був укладений договір від 22.06.2006, на підставі якого за актом від 22.06.2006 позивачеві було передано в оренду майно, що перелічено у позовній заяві та заяві про зміни до позовної заяви. Термін дії даного договору згідно його пункту 6.1. - до 22.05.2007. Пунктом 6.5 договору сторони передбачили, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору після закінчення його терміну протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, майно, що було предметом договору від 22.06.2006 з врахуванням додаткової угоди до цього договору від 01.12.2006, було повернено відповідачеві за актом від 22.05.2007, орендна плата після повернення орендодавцеві майна позивачем не сплачувалася.

Підписанням акту від 22.05.2007 відповідач (орендодавець за договором від 22.06.2006) фактично заявив про припинення дії договору відповідно до умов його пункту 6.5. Отримання вказаного акту позивач не оспорює. Факт повідомлення його відповідачем на початку червня 2007 року про припинення договору позивачем підтверджений за змістом позовної заяви та змін до неї від 29.04.2008.

Висновки суду першої інстанції щодо припинення з 22.05.2007 правовідносин сторін за договором від 22.06.2006 відповідають обставинам справи та умовам договору.

Відповідно до ст. 777 Цивільного кодексу України, на яку посилається апелянт, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. При цьому відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Докази повідомлення відповідача про свій намір укласти договір найму на новий строк скаржником не наданий. Згідно відзиву відповідача на апеляційну скаргу та пояснень його представника у судовому засіданні позивач з заявами про

продовження орендних відносин до ДП "Ровеньківський ринок не звертався ані до закінчення строку дії договору ані пізніше.

Статтею 769 Цивільного кодексу України, на яку також посилається апелянт, гарантовано права третіх осіб на майно, що передається у найм, яким вони володіють в силу договору або закону (зокрема, права застави).

Наявність у нього прав третьої особи, що передбачені вказаною статтею, скаржником не доведено.

До того ж визнання недійсним договору найму як наслідок недотримання наймодавцем зобов'язання стосовно повідомлення наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, вказаною статтею не зазначено. Згідно ч. 2 ст. 769 Цивільного кодексу України у зазначених випадках наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Не доведено скаржником відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України і наявність, передбачених ст. 230 Цивільного кодексу України, обставин, які можуть бути підставою для визнання недійсним правочину, а саме: вчинення його під впливом оману. Докази у підтвердження навмисного введення відповідачем в оману ПП ОСОБА_2, при укладенні з ним договору здачі в операційну оренду основних засобів від 04.06.2007, позивачем не надані.

Згідно ст. 134 Господарського кодексу України та ст. 317 Цивільного кодексу України власник володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд. Отже, передача ДП "Ровеньківський ринок" ПП ОСОБА_2 в оренду майна за договором від 04.06.2007 після припинення дії договору від 22.06.2006, укладеного з позивачем, здійснено в межах його повноважень та без порушення прав позивача.

Суд першої інстанції за результатами оцінки дійсності договору від 04.06.2007 дійшов висновку щодо відповідності його вимогам чинного

законодавства. Вказаний висновок суду відповідає положенням ст. ст. 203, 215Цивільного кодексу України, фактичним обставинам справи, тому є обґрунтованим

також як і стосовно другої вимог позивача, яка до того ж позивачем не

конкретизована. Договір оренди за цією вимогою СПД ОСОБА_1 не вказаний.

За викладеним, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 23.05.2008 по справі № 9/33пд залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 23.05.2008 по справі № 9/33пд залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.