7/43 Про зобов'язання підписати акти приймання-передачі природного газу - 08.07.2008 Прийняття

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом, у відповідності до якого просило зобов’язати Дочірню компанію "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (надалі – відповідач, апелянт) виконати умови договору №06/06-81 від 31.01.2006р. шляхом спонукання підписати:

- акт прийому-передачі природного газу від 31.10.2006 за жовтень 2006 для виробничо-технічних витрат на загальному обсязі 2,402 тис.куб.м;

- акт прийому-передачі природного газу від 31.10.2006 за жовтень 2006 для нормованих витрат на загальному обсязі 4632,683 тис.куб.м;

- акт прийому-передачі природного газу від 31.10.2006 за жовтень 2006 для власних потреб на загальному обсязі 55,105 тис.куб.м;

- акт прийому-передачі природного газу від 31.11.2006 за листопад 2006 для виробничо-технічних витрат на загальному обсязі 3,488 тис.куб.м;

- акт прийому-передачі природного газу від 31.11.2006 за жовтень 2006 для нормованих витрат на загальному обсязі 5978,446 тис.куб.м;

- акт прийому-передачі природного газу від 31.10.2006 за жовтень 2006 для власних потреб на загальному обсязі 156,887 тис.куб.м.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.03.2007р. у справі № 7/43 позов задоволено повністю та зобов’язано Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підписати негайно з моменту набрання рішенням законної сили:

- акт прийому-передачі природного газу від 31.10.2006 за жовтень 2006 року для власних потреб в загальному обсязі 55,105 тис. куб. м.;

- акт прийому-передачі природного газу від 30.11.2006 за листопад 2006 року для виробничо-технологічних витрат в загальному обсязі 3,488 тис. куб. м.;

- акт прийому-передачі природного газу від 30.11.2006 за жовтень 2006 року для нормованих витрат в загальному обсязі 5978,446 тис. куб. м.;

- акт прийому-передачі природного газу від 30.11.2006 за жовтень 2006 року для власних потреб в загальному обсязі 156,887 тис. куб. м..

Крім того, стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача підписати акти приймання-передачі природного газу є обґрунтованими, а заперечення відповідача - безпідставними, оскільки останнім не надано доказів існування у позивача будь-яких інших договірних відносин щодо постачання природного газу, а відтак, природний газ, вказаний в актах приймання-передачі, отриманий позивачем саме від відповідача на підставі договору № 06/06-81 від 31.01.2006р. та, відповідно, відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 31/10-1974 від 07.03.2007 та доповненнями до неї № 31/10-3763 від 24.04.2007, в яких просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2007 р. у справі № 7/43 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ВАТ "Полтавагаз" відмовити.

Апеляційна скарга (з врахуванням доповнень до неї) мотивована тим, що рішення винесено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: предметом договору № 06/06-81 від 31.01.2006р. є постачання газу лише для виробничо-технологічних витрат (а не будь-якого іншого природного газу), а оспорюваним рішенням відповідача зобов’язано підписати з позивачем акти прийому-передачі природного газу ще й для нормованих витрат та для власних потреб. Крім того, пунктом 1.2 договору № 06/06-81 від 31.01.2006р. передбачено, що за даним договором постачається імпортований природний газ, отриманий НАК "Нафтогаз України" за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та переданий постачальнику за договором купівлі-продажу природного газу між НАК "Нафтогаз України" та постачальником. Зобов’язання відповідача (постачальника) передати позивачу (покупцю) газ виникає тільки за умови наявності у першого права власності на газ та його подальше постачання у відповідному періоді для певної категорії споживачів. Враховуючи той факт, що постачання газу для забезпечення виробничо-технологічних нормованих витрат та нормативних технологічних втрат з жовтня 2006 здійснювалось ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", у відповідача не виникає обов’язок передати газ за договором № 06/06-81 від 31.01.2006р. протягом жовтня-листопада 2006 та, відповідно, підписати акти приймання-передачі газу за цей період.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду № 7/43 від 24.04.2007 до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду № 7/43 від 22.05.2007 провадження у справі № 7/43 було зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями по справах № 6/267 та № 6/268 за позовами Дочірнього підприємства "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов’язання вчинити дії (підписати акти приймання-передачі газу за жовтень-грудень 2006).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду № 7/43 від 29.05.2008 провадження у справі було поновлено.

Письмових заперечень проти апеляційної скарги від позивача не надійшло.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засідання проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні, а рішення – залишити без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

У судовому засіданні 24.06.2008 судом на підставі ч.3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 08.07.2008.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи повністю позовні вимоги ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", місцевий господарський суд оскаржуваним рішенням фактично розглянув лише частину позовних вимог, а саме - вимоги про зобов’язання відповідача підписати:

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача підписати акт прийому-передачі природного газу від 31.10.2006 за жовтень 2006 для виробничо-технічних витрат на загальному обсязі 2,402 тис.куб.м та акт прийому-передачі природного газу від 31.10.2006 за жовтень 2006 для нормованих витрат на загальному обсязі 4632,683 тис.куб.м судом першої інстанції взагалі розглянуто не було. Тобто, оскаржуване рішення, в порушення вимог ст. 84 ГПК України, не містить висновків суду по кожній із заявлених позивачем вимог.

Таким чином, оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Вказана обставина є підставою для скасування цього рішення відповідно до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України.

Розглядаючи по суті позовні вимоги ВАТ "Полтавагаз" про зобов’язання виконати умови договору № 06/06-81 від 31.01.2006 шляхом підписання 6-ти актів прийому-передачі природного газу за жовтень-листопад 2006 року, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (як постачальником) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (як покупцем) укладено договір на постачання природного газу № 06/06-81 від 31.01.2006.

Згідно з умовами названого договору постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в 2006 році природний газ, надалі газ, для виробничо-технологічних витрат, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ. (п.1.1.договору).

Вказаним договором не передбачено обов’язку постачальника (відповідача) передавати у власність покупцю (позивачу) у 2006 році природний газ для будь-яких інших потреб, ніж ті, що визначені договором (зокрема, для нормованих витрат або для власних потреб). Крім того, як підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, між позивачем (як покупцем) та відповідачем (як постачальником) укладено інші договори: договір № 06/06-82 від 31.01.2006 (на постачання у 2006 році природного газу для нормованих втрат) та договір № 06/06-137 від 31.01.2006 (на постачання у 2006р. природного газу для власних потреб об’єктів, що знаходяться на балансі покупця).

За таких обставин позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача виконати умови договору №06/06-81 від 31.01.2006р. шляхом спонукання підписати акти прийому-передачі природного газу за жовтень-листопад 2006 року для нормованих витрат та для власних потреб є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Судовою колегією також не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в іншій частині (про зобов’язання відповідача виконати умови договору №06/06-81 від 31.01.2006р. шляхом спонукання підписати акти прийому-передачі природного газу за жовтень-листопад 2006 року для виробничо-технологічних витрат) з огляду на наступне.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зобов’язання по виконанню умов договору №06/06-81 від 31.01.2006р. щодо підписання актів приймання-передачі природного газу виконані не належним чином, оскільки він відмовився від їх підписання.

Як вбачається з укладеного між позивачем та відповідачем договору № 06/06-81 від 31.01.2006, предметом останнього є постачання природного газу, що обумовлює специфічні правовідносини між сторонами договору щодо приймання та передачі газу від власника до покупця.

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір № 06/06-81 від 31.01.2006 є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

Умовами договору № 06/06-81 від 31.01.2006 (зокрема, п.п.3.4-3.5) передбачено, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві, оформлюється актами приймання-передачі газу, в яких визначаються обсяг фактично переданого газу. Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов’язується надати постачальнику два примірника акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою. Акти приймання-передачі газу є підставою для розрахунків.

За твердженням позивача, природний газ був поставлений йому відповідачем на підставі договору № 06/06-81 від 31.01.2006, але при цьому відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання та не підписав акти приймання-передачі природного газу за жовтень-листопад 2006 року.

Відповідачем вказані поставки природного газу позивачу заперечуються з підстав відсутності у ДК "Газ України" відповідних обсягів газу.

Такі доводи відповідача підтверджуються матеріалами справи.

Пунктом 1.2 договору № 06/06-81 від 31.01.2006 визначено, що за даним договором постачається імпортований природний газ, отриманий НАК "Нафтогаз України" за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та переданий постачальнику за договором купівлі-продажу природного газу між НАК "Нафтогаз України" та постачальником.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями Господарського суду м.Києва від 15.11.2007 по справах № 6/267 та № 6/268 (які набрали законної сили) Дочірній компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відмовлено в позові до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов’язання документально оформити факт поставки природного газу, отриманого за договорами № 06/06-121 від 31.01.2006 та № 06/06-125 від 31.01.2006, шляхом підписання актів приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2006р.

Вказаними рішеннями суду встановлено, що НАК "Нафтогаз України" в жовтні-грудні 2006р. не мав права власності на відповідний ресурс природного газу для постачання його за вказаними договорами купівлі-продажу для ДК "Газ України".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З наведеної норми слідує, що акт приймання-передачі природного газу за договором на його постачання є первинним документом, який підтверджує факт здійснення передачі природного газу від постачальника до покупця.

Таким чином, оскільки названими рішеннями суду встановлено, що ДК "Газ України" в жовтні-грудні 2006р. не отримував від НАК "Нафтогаз України" відповідні обсяги імпортованого природного газу для постачання його позивачу за договором № 06/06-81 від 31.01.2006, тобто, відповідач не мав у власності необхідні обсяги природного газу, а отже, не міг передавати таке право власності на користь позивача, а тому акти приймання-передачі природного газу не можуть бути складені та підписані у зв’язку з нездійсненням сторонами відповідних господарських операцій.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог ВАТ "Полтавагаз" про зобов’язання ДК "Газ України" виконати умови договору № 06/06-81 від 31.01.2006 шляхом спонукання підписати акти прийому-передачі природного газу за жовтень-листопад 2006 року для виробничо-технологічних витрат.

Враховуючи усе вищевикладене, апеляційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2007р. у справі № 7/43 – скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 49 ГПК України при відмові в позові судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2007р. у справі № 7/43 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2007р. у справі № 7/43 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"; третя особа Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", скасувати та прийняти нове рішення.

3. В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (36039, м.Полтава, вул.Енгельса, 2, р/р 260070137488 в ВАТ "Інпромбанк", м.Харків, МФО 351878, код ЄДРПОУ 3351912) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 260313013814 в ГОУ Промінвестбанку України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита.