Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Городечної М.І.

суддів Юркевича М.В.

Кузя В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький машинобудівний завод" б/н від 26.11.2007 року (вх. № 1971 від 20.12.2007 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2007 року у справі № 17/235

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт", м.Київ.

до Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький машинобудівний завод", м.Дрогобич.

про стягнення 192800 грн.

за участю представників: від позивача –Хамуляк О.Б., від відповідача –не з‘явився.

Представнику поивача роз‘яснено права та обов‘язки передбачені ст. 22 ГПК України. Відводів складу суду від сторін не поступало.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2007 року у справі № 17/235 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт" до Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький машинобудівний завод": стягнено з останнього 192800 грн. боргу та судові витрати.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Приймаючи рішення, суд виходив з того, що відповідач своїх зобов‘язань по оплаті придбаного майна згідно договору купівлі-продажу від 28.08.2006 року належним чином не виконав, допустивши заборгованість в сумі 192800 грн., яка в силу ст.ст. 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України підлягає стягненню з нього.

Відкрите акціонерне товариство "Дрогобицький машинобудівний завод" (відповідач у справі, надалі ВАТ) не погоджуючись з рішенням місцевого суду подало апеляційну скаргу (вх. № 1971 від 20.12.2007 року), в якій вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим, посилаючись на те, що судом першої інстанції в порушення ч. 1 ст. 638 ЦК України, ч.ч. 3,4 ст. 180 ГК України зроблено помилковий висновок про те, що договір купівлі-продажу від 28.08.2008 року, на підставі якого стягнено борг, є укладеним. Скаржник в апеляційній скарзі вважає, що даний Договір є неукладеним, оскільки підписаний неуповноваженою особою: не як це передбачено п. 8.6.1 статуту Товариства - його генеральним директором, а в.о. генерального директора –Чайківським О.П. Крім цього, на момент підписання Чайківським О.П. акту прийому-передачі товару від 30.08.2006 року та товарної накладної від 30.08.2008 року, виконання обов‘язків генерального директора було покладено наказом в.о. генерального директора Чайківського О.П. від 28.08.2006 року № 137 на період його відрядження на Бернацьку Л.Б. За наведеного, апелянт вважає, що оскільки дані обставини були відомі п. Чайківському О.П., укладення договору від 28.08.2006 року є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, а саме: ст. 92, 161, 203 ЦК України, і тому даний договір є недійсним.

За наведеного, апелянт просить рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2007 року у справі № 17/235 скасувати та припинити провадження у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт" (позивач у справі, надалі ТОВ) у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 1637 від 07.03.2008 року зазначило про законність та обгрунтованість оскаржуваного відповідачем рішення. В судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу, викладені у відзиві.

Від скаржника в апеляційний суд надійшла телеграма (вх. № 395 від 18.06.2008 року), що містить клопотання про відкладення розгляду справи в зв‘язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання. Також в даному клопотанні зазначено про те, що скаржником будуть подані докази в підтвердження зазначених в ньому обставин.

В дане судове засідання відповідач явку представника повторно не забезпечив, доказів в підтвердження обставин, зазначених в клопотанні від 18.06.2008 року, суду не подав.

Колегія суддів апеляційного суду враховуючи повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення їм під розписку ухвал суду від 21.05.2008 року, від 18.06.2008 року, які знаходяться в матеріалах справи, положення ст. 101 ГПК України, вважає, що ним забезпечено право відповідача на судовий захист від поданого до нього позову, та за можливе здійснити апеляційний перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2007 року у справі № 17/235 в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

28.08.2006 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 28-08/1 (надалі Договір), відповідно до якого позивач зобов‘язувався передати у власність відповідачу ячмінь фуражний, українського походження, урожаю 2006 року відповідно до специфікації (надалі товар), а відповідач зобов‘язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору (п. 1.1). Товар поставляється в кількості 2000 тонн та повинен відповідати ДСТУ 3769-98, при вологості –макс. –14,5%, сорн. дом. –макс. –2%, зерн. дом. - макс. –3% (п. 2). Таким чином, апеляційний суд вважає, що сторонами досягнуто згоди щодо предмета договору купівлі-продажу.

Позивач зобов"язувався поставити товар не пізніше 15.09.2006 року (п. 3.6). Постачання здійснюється шляхом передачі товару по акту прийому-передачі, з видачею видаткових та податкових накладних, за адресою: Одеський морський торговельний порт (п. 3).

Ціна на товар, який є предметом даного договору, становить 864 грн. з ПДВ за тонну ячменю (п. 4.1). Оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем не пізніше 30 червня 2007 року по будь-якій формі розрахунку, передбаченій чинним законодавством України (п. 5.1-5.2).

Таким чином, даний Договір по своїй правовій природі містить ознаки договору поставки, оскільки відповідає всім правовим вимогам відносин між сторонами, що регулюються § 3 глави 54 ЦК України (435-15) . Крім цього, даний Договір вчинений в належній формі, підписаний представниками обох сторін та засвідчений їх печатками, що відповідає положенням ст.ст. 205- 209 ЦК України. При цьому, безпідставними є посилання скаржника про те, що даний Договір підписано неповноважною особою –директором Товариства з загальних питань –Чайківським О.П., оскільки як вбачається з витяга з наказу № 95-вк від 01.12.2005 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на 28.04.2006 року, Чайківський О.П. на час підписання Договору був виконуючим обов‘язки генерального директора ВАТ "Дрогобицький машинобудівний завод" та відповідно до п. 8.6.5 статуту даного Товариства був уповноважений на підписання такого Договору. Крім цього, судом не встановлено недійсності даного Договору в силу прямих положень закону. Доказів визнання його недійсним судом на час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не подано. За наведеного, в силу положень ст. 204 ЦК України даний Договір є правомірним правочином.

На виконання Договору, згідно специфікації № 1 від 28.08.2006 року, позивачем було відпущено відповідачу по накладній № 67 від 30.08.2006 року, згідно акту прийому-передачі товару № 1 від 30.08.2006 року, ячмінь фуражний в кількості 2000т. на суму 1728000 грн. з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач своїх зобов‘язань по Договору щодо оплати відпущеного йому товару належним чином не виконував, допустивши прострочення оплати в сумі 192800 грн. Доказів протилежного відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України суду не подано.

Заперечення апелянта про те, що документи на отримання товару підписані Чайківським О.П., який згідно наказу від 28.08.2006 року на період з 29.08 по 01.09.2006 року передав в.о. генерального директора Бернацькій Л.Б., апеляційний суд вважає такими, що жодним чином не впливають на фактичні обставини справи, зокрема, не спростовують факту отримання відповідачем товару від позивача на суму 1728000 грн. по договру купівлі-продажу від 28.08.2006 року № 28-08/1. Доказів протилежного відповідачем суду не подано. Крім цього, слід зазначити, що в матеріалах справи знаходиться банківська виписка (а.с. 21) з якої вбачається, що відповідачем було перераховано позивачу 19.04.2007 року 1535200 грн. за ячмінь фуражний по накладній № 67 від 30.08.2006 року. За наведеного, апеляційний суд вважає вищезазначені доводи скаржника щодо заперечення факту дійсності Договору та його виконання сторонами, такими, що не відповідають встановленим цивільним законодавством засадам справедливості та добросовісності, та спрямовані на ухилення відповідача від виконання зобов‘язання по Договору щодо оплати за отриманий товар.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів повного виконання зобов‘язання по Договору щодо оплати за поставлений позивачем товар, а саме погашення боргу в сумі 192800 грн.

За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що позов ТОВ "Вторметекспорт" є підставним та обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2007 року у справі № 17/235 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 49, 99 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд,-

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький машинобудівний завод" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2007 року у справі № 17/235 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109- 110 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу повернути в Господарський суд Львівської області.