Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., судді Бондаренко В.П., Лакіза В.В.

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача - Коваленко Д.М., дор. № 66-01-16/74 від 14.04.2008 р.

відповідача - Ханін В.А. - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1884Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.08 р. по справі № 37/80-08

за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків

до ППФ "Антей", м. Харків

про переведення прав та обов"язків покупця нежитлових приміщень

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2008 р. по справі № 37/80-08 (суддя Доленчук Д.О.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення.

Відповідач вважає рішення суду законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 22.09.2008 р. було оголошено перерву до 11:00 год. 24.09.2008 р.

24.09.2008 р. представником позивача було заявлене клопотання про зобов'язання відповідача надати договір купівлі-продажу спірних приміщень.

Розглянувши заявлене клопотання та враховуючи, що відповідачем 23.09.2008 р. було надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх в судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з того, що в станом на 1997 р. з урахуванням наявних у справі документів право спільної часткової власності було відсутнє з урахуванням проведеного виділу в натурі окремих приміщень, у зв'язку з чим продаж відповідних приміщень відповідачами відбувався без порушень вимог ст. 114 Цивільного УРСР від 01.01.1963 р., тому у позивача взагалі було відсутнє права привілейної купівлі частки приміщення. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд припустився порушення п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, а саме неправильно застосував норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, НТУ "Харківський політехнічний інститут", звернувся до господарського суду з позовом до Малого приватного підприємства "Епса" та Приватного підприємства фірми "Антей" про переведення на позивача прав та обов'язків покупця нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1.

Позивач обґрунтовує позов тим, що згідно з угодою про врегулювання суперечностей від 07.12.1994 р. між МПП "ЕПСА" та Харківським державним політехнічним інститутом, у власності держави та у оперативному управлінні університету знаходиться підземна (підвальна) частина приміщення і частина другого поверху надбудови в будинку по вул. Пушкінська, 79/1, що відповідно до реєстраційного посвідчення від 18.04.1995 р. складає 39/100 частин будинку. Також позивач зазначає, що МПП "Епса" не повідомляло позивача про намір продати свою частку іншій особі, згідно з ч.ч. 2 та 4 ст. 114 Цивільного УРСР від 01.01.1963 р., який діяв у 1998 р., продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку іншій особі, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає; у разі продажу частки з порушенням права переважної купівлі інший учасник спільної власності може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав та обов’язків покупця.

Позовні вимоги у подальшому позивачем не змінювались та не уточнювались.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.06.2008 р. провадження по справі відносно МПП "Епса" було припинено на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

Таким чином, відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України обов’язком позивача є визначення в позовній заяві законодавства, на підставі якого подається позов, а судом розглядаються позовні вимоги та досліджуються обставини справи в межах предмета та підстав позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця.

В позовній заяві позивачем не зазначено права та обов'язки покупця за яким саме договором він просить перевести на нього з посиланням на норми чинного законодавства.

В апеляційному господарському суді при розгляді апеляційної скарги позивач заявив клопотання про зобов"язання відповідача надати договір купівлі-продажу спірних приміщень.

Враховуючи викладене, позивач не надав суду обгрунтувань та доказів на їх підтвердження щодо якого саме договору позивач просить перевести на нього права та обов"язки покупця, тобто позивачем не визначений предмет позову.

Таким чином, позовні вимоги є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Твердження позивача про те, що він просить перевести на нього права та обов'язку покупця за договором купівлі-продажу від 29.09.1998 р., укладеним між Приватною аудиторською фірмою "ЕПСА" та Приватним підприємством фірмою "Антей", не можуть бути прийняті до уваги, оскільки 05.01.1999 р. сторони договору підписали угоду про розірвання договору купівлі-продажу, отже, з цього моменту договір купівлі-продажу від 29.09.1998 р. перестав існувати.

Таким чином, у позивача відсутні правові підстави для звернення з позовом про перевести на нього права та обов'язку покупця за вказаним договором.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 14 липня 2008 року по справі № 37/80-08 прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1, ст. 104, ст. 105 господарського процесуального кодексу України,

У задоволенні клопотання позивача про зобов'язання відповідача надати договір купівлі-продажу відмовити.

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2008 р. по справі № 37/80-08 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.