37/451 Про стягнення збитків, завданих внаслідок неналежного виконання останнім зобов"язання щодо передачі природного газу по договору купівлі-продажу - 28.05.2008 Прийняття

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору №06/06-3 від 03.01.2006р. в частині зобов’язання поставити позивачу в червні-липні 2006р. імпортований природний газ за ціною 278,00 грн. та 565,00 грн. за 1000 м3 газу відповідно, позивач був змушений укласти договір купівлі-продажу з іншим підприємством та придбати газ за ціною, яка перевищувала ціну, встановлену в договорі №06/06-3 від 03.01.2006р., у зв’язку з чим, на думку позивача, йому було завдано реальних збитків у загальній сумі 196 800 039,87 грн.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, стверджуючи при цьому, що зі свого боку вжив усіх заходів, необхідних для виконання умов Договору №06/06-3 від 03.01.2006р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2008р. у справі №37/451 позов було задоволено, присуджено до стягнення з Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 196800039,87 грн. збитків, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2008р. у справі №37/451, прийнявши нове Рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема, судом не було взято до уваги ту обставину, що внаслідок зміни чинного законодавства та низки договорів відповідач був позбавлений можливості придбати та передати позивачу газ на виконання умов спірного договору. На думку відповідача, з його боку були здійснені всі необхідні заходи для забезпечення газом позивача, однак, з об’єктивних причин йому не вдалось виконати умови договору, а тому його вина у невиконанні умов договору відсутня і, відповідно, відсутні підстави для стягнення з нього збитків. Окрім того, відповідач зазначає, що місцевим господарським судом було невірно застосовано норми матеріального права, а саме ст. ст. 175, 180, 181, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 611, 623, 638, Цивільного кодексу України (435-15) , що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2008р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 14.05.2008р.

14.04.2008р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу №31/10-3662 від 10.04.2008р.

У судовому засіданні 14.05.2008р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 28.05.2008р.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2008р. у справі №37/451, прийнявши нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити оскаржуване Рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2008р. у справі №37/451 без змін як таке, що прийняте місцевим господарським судом з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

03.01.2006р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі за текстом – позивач) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі за текстом – відповідач) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №06/06-3 (далі за текстом – Договір).

У відповідності до умов вказаного Договору, відповідач (продавець) зобов’язувався передати позивачу (покупцю) у власність імпортований природний газ, отриманий за зовнішньоекономічними контрактами для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електричних станцій і централей та котелень промислових підприємств у червні 2006р. в обсязі 231456 165 куб. метрів та у липні 2006р. - 207253 039 куб. метрів. Позивач зобов’язався прийняти та оплатити природний газ в порядку та на умовах, погоджених сторонами у Договорі.

Сторони, зокрема, погодили, що ціна за газ за цим договором встановлюється відповідними наказами НАК "Нафтогаз України" або додатковими угодами до договору (п.4.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2006р., згідно з Наказом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" №394 від 10.07.2006р., ціну природного газу було затверджено в розмірі 278,28 грн. за 1000 куб. метрів газу, в липні 2006р., згідно з Наказом НАК "Нафтогаз України" №428 від 28.08.2006р., ціну природного газу було затверджено в розмірі 565,00 грн. за 1000 куб. метрів.

В ст. 4 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" передбачено, що реалізація природного газу в України здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пп.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001р. "Про забезпечення споживачів природним газом" (1729-2001-п) (із змінами і доповненнями), яка діла на момент укладання та виконання договору, природний газ власного видобутку повинен був використовуватись для забезпечення потреб населення в природному газі, для виконання зобов’язань перед позивачем за вказаним вище договором Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повинна була здійснити закупівлю імпортованого природного газу.

В оскаржуваному Рішенні місцевого господарського суду зазначено про те, що в червні та липні 2006р. договорів на закупівлю імпортованого природного газу відповідачем укладено не було.

Листами №6/1-730-3956 від 30.05.2006р., №6/1-999-5433 від 28.07.2006р. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надіслала на адресу Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" проекти договорів на закупівлю у червні та липні 2006 року імпортованого природного газу.

Пропозиція Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про укладення зазначених договорів не була прийнята Закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго", а договори – не підписано.

Рішенням правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 05.06.2007р. для покриття дефіциту природного газу, який виник у червні-липні 2006р. в обсягах 831,7 млн. куб. м, 927,35 млн. куб. м та 55,14 млн. куб. м, Дочірню компанію "Газ України", Дочірню компанію "Укртрансгаз" та Дочірнє підприємство "Газ-тепло" було зобов’язано закупити на ринку України зазначені обсяги природного газу імпортованого походження у постачальника, який має необхідний ресурс природного газу, за цінами, що склались на дату укладання договору на виконання цього рішення.

Проте, листом №31/17-5661 від 13.06.2007р. відповідач повідомив позивача про відмову виконувати рішення правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 05.06.2007р., у зв’язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме виконати рішення правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 05.06.2007р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2007р. у справі №7/432 позов Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до ДК "Газ України" було задоволено, зобов’язано останню виконати вищевказане рішення правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 05.06.2007р., а саме: для покриття дефіциту природного газу, який виник у червні-липні 2006р. в обсязі 831,7 млн. куб. м закупити на ринку України зазначений обсяг природного газу імпортованого походження у постачальника, який має необхідний ресурс природного газу, за цінами, що склались на дату укладання договору на виконання цього рішення.

16.08.2007р. між відповідачем та Закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" було укладено договір купівлі-продажу природного газу №06/07-488, відповідно до умов якого (п.4.4) ціна природного газу встановлена у розмірі 842,40 грн. за 1000 куб. метрів.

Окрім того, умовами вказаного договору передбачено, що Закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" передає, а відповідач приймає імпортований природний газ, отриманий за зовнішньоекономічним контрактом, закачаний до підземних сховищ газу (ПСГ) Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" передає відповідачу природний газ в підземних сховищах газу (п.1.2, п.3.1 Договору).

На виконання умов Договору від 16.08.2007р., між позивачем та відповідачем 31.08.2007р. було укладено договір на зберігання природного газу №06/07-501 в підземних сховищах газу.

Загальна вартість витрат по зберіганню та відбору природного газу з підземних сховищ газу за договором від 31.08.2007р. складає 8688224,25 грн.

Різниця вартості 231546 165 куб. метрів природного газу у червні 2006р. та 207253 039 куб. метрів природного газу у липні 2006р. за Договором від 03.01.2006р., укладеним між позивачем та відповідачем, та Договором від 16.08.2007р., укладеним між позивачем та Закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго", складає в сумі 188111815,62 грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що різниця вартості природного газу за Договором від 03.01.2006р. №06/06-3 та за Договором від 16.08.2007р., а також витрати позивача на зберігання природного газу за Договором від 31.08.2007р. за своєю суттю є збитками, які позивач поніс внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань щодо поставки позивачу в червні, липні 2006р. природного газу за Договором від 03.01.2006р. №06/06-3.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої збитки тим, що відповідач, в порушення умов Договору, не передав необхідний йому обсяг газу, внаслідок чого у позивача в червні-липні 2006р. виник дефіцит газу відповідно 231456165 куб. м та 207253039 куб м.

На підтвердження факту завдання та розміру збитків в червні-липні 2006р., позивач надав суду договір купівлі-продажу природного газу №06/07-488 від 16.08.2007р., укладений із Закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго", за яким позивач придбав газ за ціною 842,40 грн. за 1000 куб. м. Саме різницю у вартості газу по вищевказаним Договорам позивач визначає, як свої збитки.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що Договір №06/07-488 від 16.08.2007р. був укладений позивачем в строк понад 1 рік після порушення відповідачем своїх зобов’язань за Договором №06/06-3 від 03.01.2006р., тобто поза межами терміну дії останнього та із значним запізненням з моменту порушення відповідачем своїх зобов’язань.

Позивачем також не було надано доказів неможливості укладення в 2006 році договору купівлі-продажу природного газу для покриття дефіциту, який виник в червні-липні 2006р., як і наявності самого дефіциту газу в цей період у позивача.

Окрім того, умовами Договору №06/06-3 від 03.01.2006р. передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність у розмірі та у порядку, що передбачені чинним законодавством України. Усі спори та розбіжності, що виникатимуть під час дії цього договору або в зв’язку з ним, сторони намагатимуться вирішувати шляхом переговорів та/або взаємних консультацій (п.6.1, п.8.1 Договору).

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вживання заходів по врегулюванню спірних питань, які виникли між сторонами, щодо термінів поставки газу у червні, липні 2006р., шляхом проведення переговорів та/або консультацій, тощо.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на зберігання газу за Договором №06/07-501 від 31.08.2007р. у розмірі 8688224,25 грн., апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що обсяг газу, який Закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" повинен був передати позивачу за Договором №06/07-488 від 16.08.2007р., значно перевищує той обсяг, який повинен був передаватися відповідачем позивачу за Договором №06/06-3 від 03.01.2006р. При цьому, позивачем не доведено причинного зв’язку між тим, що відповідачем по Договору №06/06-3 від 03.01.2006р. не було поставлено газ в червні-липні 2006р. та витратами (збитками) позивача на зберігання газу в розмірі 8688224,25 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, тоді як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Окрім того, відповідно до положень господарського процесуального судочинства обов’язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки при розгляді справи апеляційним судом було встановлено, що судом першої інстанції при прийнятті Рішення у справі №37/451 від 07.03.2008р. було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, апеляційна скарга Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підлягає задоволенню, а Рішення Господарського суду міста Києва у справі №37/451 від 07.03.2008р. – скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті державного мита за подання позову у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. покладаються на позивача.

У зв’язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, витрати по сплаті державного мита за її подання у розмірі 12750,00 грн. також покладаються позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 77, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва у справі №37/451 від 07.03.2008р. скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 196800039,87 грн. відмовити повністю.

4. Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р №260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, р/р №260053012609 в ГОУ "Промінвестбанк України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) 12 750,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят гривень 00 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.