Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Городечна М.І.

Кузь В.Л.

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області (далі ДПІ у Жовківському районі) від 06.02.2008р. № 1766/10-0

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2008р.

у справі № 21/340

за позовом ДПІ у Жовківському районі, м. Жовква Львівської області

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі СГ ТзОВ) ім. Б.Хмельницького, с.Кунин Жовківського району Львівської області

про звернення стягнення на активи платника податку в рахунок погашення боргу на суму 6115,51 грн.

за участю представників:

від позивача –Звір Р.П. –старший державний податковий інспектор юридичного відділу;

від відповідача - не з’явився.

Представнику позивача права і обов’язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України (1798-12) ), роз’яснено.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції –листів, якими надіслано ухвалу апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи у судовому засіданні), які є в матеріалах справи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.01.2008р., суддя Масловська Л.З., позов задоволено частково, стягнуто з СГ ТзОВ ім. Б.Хмельницького в дохід Державного бюджету України 993,85 грн. боргу за рахунок його активів; в решті частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ч.4 ст. 17 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 4, 9, 20 Закону України "Про систему оподаткування", п.1.3 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.10.1.1 п.10.1 ст.10, пп..15.2.1 п.15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого Наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002р. № 74/194 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.05.2002р. №436/6724 (z0436-02) ), Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України"від 14 грудня 1995 року № 1002 (1002-95-п) та Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 квітня 1996 року №88 (z0247-96) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.1996 за №247/1272 (z0247-96) ), а також зокрема тим, що з врахуванням ч.4 ст. 17 Бюджетного кодексу України та пп..15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження зобов'язання.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Жовківському районі, позивач у справі, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2008р. у справі № 21/340 в частині 5121,66 грн., прийняти нове рішення, яким апеляційну скаргу ДПІ у Жовківському районі задоволити та стягнути з СГ ТзОВ ім. Б.Хмельницького суму боргу за рахунок активів в сумі 6115,51 грн.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

ДПІ у Жовківському районі звернулося до господарського суду з позовом до СГ ТзОВ ім. Б.Хмельницького про стягнення з нього за рахунок активів 6115,51 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту по фінансових допомогах, наданих з резервного фонду Кабінету Міністрів України, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України"від 14 грудня 1995 року № 1002 (1002-95-п) та Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 квітня 1996 року №88 (z0247-96) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.1996 за №247/1272 (z0247-96) ).

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, Сільськогосподарське ТзОВ ім.Б.Хмельницького зареєстроване Жовківською районною радою народних депутатів 16.05.1995р. № 273.

Як платник податків відповідач взятий на облік ДПІ у Жовківському районі Львівської області 24.03.1998 року.

Відповідно до договорів б/н від 09.10.1997 р., № 6 від 29.04.1998р. про надання коштів, виділених для фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року, та на підготовку техніки до проведення весняно-польових робіт у 1998 році, які укладені на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 11.09.1997р. № 1003 "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року" (1003-97-п) , від 26.02.1998р. № 220 "Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році" (220-98-п) та від 10.12.1998 р. № 1953 "Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році" (1953-98-п) через відділення Державного казначейства у Жовківському районі Львівської області надано згідно з розпорядженнями голови Жовківської районної державної адміністрації від 13.10.1997р. № 815, від 17.04.1998р. № 358 та від 17.02.1999р. №123 про надання с/г товаровиробникам, фінансову допомогу згідно додатку, розподілу коштів на ремонт техніки, виділених відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998р. № 1953 (1953-98-п) по Жовківському районі; рознарядки на видачу коштів управління сільського господарства і продовольства Жовківської районної державної адміністрації сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року та для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1998,1999 роках шляхом отоварення бензином та дизпаливом (згідно листа-згоди на централізацію коштів), оплати поданих рахунків на запасні частини, ремонтні матеріали на умовах повернення до 01.10.1998р. та 01.10.1999р.

Дані обставини також встановлені постановою Господарського суду Львівської області від 17.05.2005р. у справі №2/292-10/62.

Нарахування пені здійснюється з моменту виникнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом і передбачено вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1995 року №1002 (1002-95-п) та наказом Міністерства фінансів України від 30 квітня 1996 року №88 (z0247-96) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.1996 за №247/1272 (z0247-96) ).

Станом на 01.11.2007р. відповідачу нараховано пеню у розмірі 6 115,51 грн., яка ним не сплачена.

Відповідно до Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 р. №74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2002р. № 436/6724 (z0436-02) , для забезпечення повноти надходжень платежів до бюджетів та контролю за погашенням заборгованості за кредитами, залученими державою та згідно з бюджетною класифікацією України, орган державної податкової служби відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством, є органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.

Відповідно до укладених договорів позики від 09.10.1997 р. № б/н та від 29.04.1998р. № 6, сторонами яких є відділення Державного казначейства України в Жовківському районі та СГ ТзОВ ім.Б Хмельницького, вбачається, що вони носять господарський характер, оскільки правовідносини, що пов’язують вказаних суб’єктів, засновані на принципах диспозитивності, рівності суб'єктів і жодний з них не уповноважений здійснювати управлінські адміністративні функції по відношенню до іншого.

Згідно з ч.4 ст. 17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування"контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування"платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ч.1 ст.9 вищезгаданого Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з абз.1, абз.2 пп.10.1.1 п.10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

У відповідності до вимог пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.1.3 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 вищезгаданого Закону визначено, що у разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

У зв’язку з вищенаведеним, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у цьому випадку, з врахуванням ч.4 ст. 17 Бюджетного кодексу України та пп.15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України"від 14 грудня 1995 року № 1002 (1002-95-п) та Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 квітня 1996 року №88 (z0247-96) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.1996 за №247/1272 (z0247-96) ), борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні зобов'язання, може бути стягнутий органом стягнення, у даному випадку податковим органом, протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження зобов'язання.

З огляду на викладене суд першої інстанції правомірно задоволив позов в частині боргу на суму 993,85 грн., а в решті відмовив у зв’язку з пропуском позивачем строку в 1095 днів для стягнення оспореної заборгованості (пені).

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст. 4-3, 32, 33 ГПК України, скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність і безпідставність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський

Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2008 року у справі № 21/340 без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Жовківському районі - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.