П/811/1361/16 Про зобов'язання фізичної особи знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт нерухомості - 16.06.2023 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 (суддя - Притула К.М.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.)

у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення об`єкта будівництва,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу Управління ДАБІ у Кіровоградській області 10.06.2016 надійшла заява ОСОБА_2 щодо незаконного будівництва багатоповерхового будинку з порушенням будівельних норм відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (553-2011-п) , наказу ДАБІ України №976 від 08.09.2015, направлення на перевірку №669 від 21.06.2016 Управлінням ДАБІ у Кіровоградській області 21.06.2016 проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт №608/2016-Кд.

За результатами перевірки встановлено, що відповідачем, який виступає замовником, збудовано трьохповерхову капітальну будівлю з цокольним та мансардним поверхом по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Будівельні роботи виконуються без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п.2 ч.1 ст. 34 та ч.1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності". Категорія складності об`єкта - ІІ. Правопорушення виявлено 21.06.2016, на час перевірки виконувались роботи з влаштування покрівлі. До акту перевірки додано матеріали фотофіксації.

21.06.2016 складено протокол №134/2016-Кд, яким зафіксовано вищевказані порушення.

21.06.2016 відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (553-2011-п) , винесено припис №178/2016-Кд, яким встановлено, що відповідачем, який виступає замовником, збудовано трьохповерхову капітальну будівлю з цокольним та мансардним поверхами по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Будівельні роботи виконуються без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням п.2 ч.1 ст. 34, ч.1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". З метою усунення виявлених порушень, Управління ДАБІ в Кіровоградській області вимагало демонтувати (знести) самочинно збудовану будівлю за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 до 21.09.2016.

Постановою №151/2016-Кд від 06.07.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96 КУпАП (виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт) та накладено штраф у розмірі 8500 грн.

13.07.2016 позивач сплатив вищезазначений штраф.

На підставі наказу ДАБІ України №976 від 08.09.2016 та направлення на перевірку №1069 від 22.09.2016, 22.09.2016 Управлінням ДАБІ у Кіровоградській області здійснено позапланову перевірку виконання вимог припису №178/2016-Кд від 21.06.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої 22.09.2016 складено акт №966/2016-Кд, згідно якого встановлено, що на час проведення перевірки вимоги припису не виконано, самочинно збудована будівля не демонтована (знесена) по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, чим порушено п.3 ч.4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Правопорушення виявлено 22.09.2016.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі №П/811/1656/16, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018, відмовлено відповідачу у задоволенні позову про скасування припису №178/2016-Кд від 21.06.2016. Постановою Верховного Суду від 27.07.2022 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 05 березня 2018 року у справі №П/811/1656/16 - залишено без змін.

У зв`язку з тим, що всі заходи щодо реагування та притягнення до адміністративної відповідальності відповідача використано, позивач звернувся до суду з цим позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018, позовні вимоги задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно побудований об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем збудовано трьох поверхову капітальну будівлю без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням статей 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Позивачем використано всі передбачені законодавством заходи, однак, відповідач добровільно не виконав вимоги виданого позивачем припису № 178/2016-Кд від 21.06.2016, який оскаржувався у судовому порядку та не був скасований. Позивач наділений повноваженнями звертатися до суду з цими позовними вимогами.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Зокрема, покликається на те, що про призначення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом розгляду апеляційної скарги на 19.07.2018, йому стало відомо лише 18.07.2018. У зв`язку з необхідністю забезпечити наявність правничої допомоги при участі в судовому засіданні, подавалось клопотання про відкладення судового засідання, яке було проігноровано судом апеляційної інстанції, що призвело до ухвалення невірного рішення у справі.

Також покликається на те, що в супереч ч.7 ст. 376 ЦК України будь-яких вимог щодо проведення перебудови від позивача на його адресу не надходило.

Також покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було перевірено та надано оцінки наявності або відсутності повноважень особи, яка склала та підписала припис № 178/2016-Кд від 21.06.2016, зокрема наявності відповідного наказу про надання ОСОБА_3 відповідних повноважень щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення та підписання відповідного припису.

Просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI (3038-17) ) (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Положеннями частин 1,2 статті 38 Закону №3038-VI визначено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Відповідно до частин 1, 4, 7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

В постанові від 29 січня 2020 року у справі №822/2149/18 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 січня 2020 року зробила висновок про те, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки. У інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що відповідачем виконуються будівельні роботи без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт.

Вимоги припису № 178/2016-Кд від 21.06.2016 відповідачем не виконано, що в свою чергу, слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Таким чином, у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України (435-15) не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, частина 7 статті 376 ЦК України спірні правовідносини не регулює.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

Покликання позивача в обгрунтування касаційної скарги на несвоєчасне повідомлення про розгляд справи судом апеляційної інстанції є безпідставним, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення, згідно якого про розгляд справи 19.07.2018, позивач був повідомлений 26.06.2018.

Також безпідставним є покликання позивача в обгрунтування касаційної скарги на відсутність у відповідача повноважень на складання припису, оскільки законність дій по складанню цього припису було предметом дослідження у справі № П/811/1656/16, рішення у якій набрало законної сили.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.