804/2960/16 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, згідно з яким платнику податків збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 15.06.2023 Прийняття

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 року (головуючий суддя Добродняк І.Ю., судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)

у справі № 804/2960/16

за позовом Приватного підприємства "Світекс"

до Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області яка є правонаступником Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року Приватне підприємство "Світекс" (далі - позивач, підприємство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 14.07.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 року, в задоволенні позову відмовив.

При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані до перевірки підприємством первинні документи не містять необхідної інформації, яка дає змогу довести причетність ТОВ "Екодит" до виконання робіт на об`єктах ПАТ "Північний ГЗК", ПАТ "ЦГЗК".

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій нстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В касаційній скарзі позивач цитує норми Конституції України (254к/96-ВР) , Цивільного, Господарського та Податкового кодексів (2755-17) , посилається на рішення Європейського суду з прав людини. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу податковий орган, зокрема, зазначає, що позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували перебування працівників ТОВ "Екодит" на об`єктах будівництва, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Екодит" за період з 01.08.2015 року по 31.08.2015 року та подальшою реалізацією придбаних товарів (робіт, послуг), за результатами якої складений акт від 25.03.2016 року №218/04-83-14/24614310.

Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2015 року на суму 198 278 грн.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 05.05.2016 року № 0000141400, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 297 417 грн, в тому числі 198 278 грн за основним платежем та 99 139 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки податкового органу ґрунтуються на неможливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Екодит" з виконання підрядних робіт на об`єктах капітального будівництва гірничо-металургійного комплексу ПАТ "Північний ГЗК", Пат "Центральний ГЗК".

Не є спірним між сторонами, що позивач має матеріально-технічну базу, орендовану будівельну техніку та обладнання, ліцензію від 17.07.2015 року серія АЕ № 641240 зі строком дії з 06.07.2015 року по 06.07.2020 року на право здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, а також дозволи на певні види робіт, видані Держкомітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

У періоді, що перевірявся, підприємство в якості виконавця будівельних робіт мало господарські відносини з підприємствами-замовниками за наступними договорами:

- за договором підряду № 76 на капітальне будівництво від 20.01.2010 року, укладеним між підприємством (підрядник) та ПАТ "Північний ГЗК" (замовник), за умовами якого підрядник зобов`язався виконати власними силами та засобами підземні гірничо-капітальні роботи з будівництва циклічно-поточної технології скельних порід розкриву гор.205, м у Первомайському кар`єрі;

- за договором № 93-04-10 від 06.02.2015 року, укладеним між підприємством (підрядник) та ПАТ "Центральний ГЗК" (замовник), за умовами якого підрядник зобов`язався виконати на свій ризик у порядку та умовах даного договору роботи по об`єкту капітального будівництва (мовою оригіналу) "строительство ВДПУ-4ТМ" на шахті ім. Орджонікідзе у кількості 25 шт. в обсягах, передбачених та затверджених замовником кошторисом чи проектами.

Вказаними договорами передбачається право підрядника залучати до певних видів (етапів) робіт субпідрядників за умови наявності письмової годи замовника на таке залучення (п.3.1 договору № 76 від 20.01.2010 року та п.1.3 договору № 93-04-10 від 06.02.2015 року).

Також для здійснення будівельних робіт, які є предметом вищевказаних договорів, підрядник має здійснити проведення вступного інструктажу з працівниками субпідрядника з охорони праці (п.п.5.1-5.11 договору № 76 від 20.01.2010 року та п.п.11.1.4-11.1.7 договору № 93-04-10 від 06.02.2015 року).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з положень вказаних договорів вбачається, що на об`єктах замовників - ПАТ "Північний ГЗК" і ПАТ "Центральний ГЗК", діє пропускна система з видачею перепусток (п.5.5 договору № 76 від 20.01.2010 року та п.5.6 договору № 93-04-10 від 06.02.2015 року).

Позивач ( Приватне підприємство Світекс) залучив для виконання певних видів робіт за умовами вказаних договорів в якості субпідрядника ТОВ "Екодит" за договором підряду № 84 від 28.07.2015 року.

За умовами даного договору, підприємство (генпідрядник) доручає, а ТОВ "Екодит" (субпідрядник) зобов`язується виконати ремонтно-будівельні роботи об`єктів Генпідрядника відповідно до даного договору, додаткових угод, які є невід`ємною частиною даного договору.

На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "Екодит" у серпні 2015 року оформлено документи на загальну суму 1 189 666,34 грн в т. ч. ПДВ 198 277,72 грн.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (z0168-95) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704 (z0168-95) , первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не надано суду письмової згоди замовників (ГЗК) на залучення в якості субпідрядника ТОВ "Екодит" до певних етапів робіт на об`єктах ГЗК, як це передбачено п.3.1 договору № 76 від 20.01.2010 року та п.1.3 договору № 93-04-10 від 06.02.2015 року.

Позивачем не надано і доказів реєстрації працівників ТОВ "Екодит" на пропускних пунктах, видачі перепусток працівникам ТОВ "Екодит" для здійснення будівельних робіт на об`єктах ГЗК, необхідність наявності яких передбачається умовами договорів.

Відсутні і журнали реєстрації інструктажів працівників субпідрядної організації ТОВ "Екодит" з питань охорони праці, як це передбачено договорами підряду, та узгоджується з приписами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 (z0231-05) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (z0231-05) .

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що роботи зазначенні у актах виконаних робіт вимагають отримання дозволів на виконання робіт Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду, однак такі дозволи у ТОВ "Екодит" відсутні.

Вказані обставини підприємством в касаційній скарзі не спростовані. Позивач зазначає, що перелік та види документів, які повинні бути надані органам податкової служби, обмежено критерієм їх зв`язку з предметом перевірки. Тому, на думку позивача, наданих ним договору, актів приймання-передачі, податкових накладних достатньо для підтвердження права на податковий кредит.

Суд погоджується з доводом суду апеляційної інстанції, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) передбачається не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, враховуючи що спірним питанням даної справи є саме підтвердження реальності виконання господарських операцій, а не правильність їх оформлення податковими документами, суд не погоджується з доводом позивача, що ним надані всі необхідні документи, а надання додаткових було б порушенням діючого законодавства.

Суд апеляційної інстанції ретельно дослідив надані до матеріалів справи документи та зазначає, що жодний з них не містить відомостей про перебування працівників ТОВ "Екодит" на об`єктах ГЗК та не підтверджує обізнаність замовників (ГЗК) про укладення договору субпідряду.

Суд приймає до уваги, що позивач не обгрунтував неможливість надання таких документів судам попередніх інстанцій та на час перевірки.

Також, суди попередніх інстанцій встановили, а позивач не спростував відсутність доцільності залучення субпідрядника - ТОВ "Екодит" для виконання будівельних робіт з огляду на наявність у самого позивача як ліцензії на право здійснення діяльності у будівництві, так і дозволів на право виконання певних видів робіт, а також матеріально-технічної бази, в той час як докази наявності у ТОВ "Екодит" необхідних дозволів на виконання певних видів робіт відсутні.

Суд не приймає посилання позивача на можливу наявність помилок в інформаційних базах даних податкового органу, оскільки позивач не зазначає, в чому саме полягають помилки, чим спростовуються дані відповідача про кількість працюючих у ТОВ "Екодит" та відомості про виписування цим товариством протягом серпня 2015 року документів на користь контрагентів з різних міст і областей України.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що надані до перевірки підприємством первинні документи не містять необхідної інформації, яка дає змогу довести причетність ТОВ "Екодит" до виконання робіт на об`єктах ПАТ "Північний ГЗК", ПАТ "ЦГЗК".

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги

Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Світекс" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 року у справі № 804/2960/16 залишити без змін.