Верховний Суд України у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Альба Україна" (далі – ЗАТ "Альба Україна") до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі – Бориспільська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

У червні 2008 року ЗАТ "Альба Україна" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про визнання нечинними прийнятих Бориспільською

ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 14 квітня 2008 року № 0002042310/2 та № 35422320/0.

Заявою від 7 липня 2008 року № 910 ЗАТ "Альба Україна" збільшило позовні вимоги і просило суд визнати нечинними та скасувати також повідомлення-рішення від 27 червня 2008 року № 0002042310/3, № 35422320/1, № 47922320/0, які були прийняті відповідачем по закінченню процедури адміністративного оскарження попередньо прийнятих рішень податкового органу із залишенням без задоволення скарг платника.

У судовому засіданні 12 серпня 2008 року позивач заявив про уточнення позовних вимог і просив лише визнати нечинними та скасувати повідомлення-рішення від 27 червня 2008 року № 0002042310/3, № 35422320/1, № 47922320/0.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю визначення товариству податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Постановою господарського суду Київської області від 12 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2009 року, позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 27 червня 2008 року № 0002042310/3, №35422320/1, № 47922320/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року вказані рішення судів попередніх інстанцій залишені без змін.

У заяві про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), Бориспільська ОДПІ, посилаючись на неоднакове застосування підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ) та неправильне застосування, порушення норм процесуального права, просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж самої норми права, відповідач надав копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2008 року у справі № К-27444/06, від 15 травня 2008 року у справі № К-37169/06, від 25 лютого 2010 року у справі № К-10218/07 та від 17 червня 2009 року у справі № К-12800/06.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 листопада 2010 року допустив цю справу до провадження Верховного Суду України, з підстави того, що у доданій до заяви Бориспільської ОДПІ копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2008 року у справі № К-27444/06 має місце неоднакове застосування підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР у подібних правовідносинах.

Решта рішень суду касаційної інстанції, копії яких були додані відповідачем до заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року, на думку суду, не свідчать про будь-яке неоднакове застосування судами норм матеріального права, оскільки за ними рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справи направлені на новий розгляд у зв’язку з неповним встановленням обставин справ.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій у справі встановлено, що 2 листопада 2007 року працівниками відділу організації та супроводження перевірок великих підприємств управління аудиту юридичних осіб державної податкової адміністрації в Київській області на підставі направлення від 10 вересня 2007 року № 238, виданого Бориспільською ОДПІ, проведено виїзну планову перевірку ЗАТ "Альба Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2006 року по 30 червня 2007 року, результати якої відображені в акті перевірки від 2 листопада 2007 року № 596/23-1/22946976.

На підставі акта перевірки від 2 листопада 2007 року № 596/23-1/22946976 Бориспільською ОДПІ 14 квітня 2008 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0002042310/2, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 23 114 894, 00 грн ( в тому числі основний платіж – 12839543,00 грн., штрафна санкція –10 275351,00 грн);

№ 35422320/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 115 506, 00 грн ( в тому числі штрафна санкція – 115 506,00 грн).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач у порушення вимог:

пункту 1.27 статті 1, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР не врахував та не включив до складу валових доходів емісійний дохід в сумі 23734795, 25 грн від продажу 273 акцій власної емісії, номінальною вартістю 0,75 грн за договором від 25 травня 2007 року № Б-7/2-07, укладеного з компанією "Лаона Інвестмент Лімітед", (згодом державна податкова адміністрація в Київській області в рішенні про результати розгляду скарги позивача трактувало вказану суму як дохід від продажу акцій власної емісії);

підпункту 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР не зменшив валові витрати у 2006 році на суму 16068577 грн, у І півріччі 2007 року на суму 8600846 грн, що відповідає вартості товарів, отриманих ним згідно договорів купівлі-продажу, за які він по закінченню терміну позовної давності не розрахувався перед постачальниками;

підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР безпідставно відніс до складу валових витрат у 2006 році, витрати на маркетингові послуги з дослідження ринку лікарських препаратів на території різних областей України, які не підтверджені відповідними розрахунковими документами. А саме: податкова інспекція вказала на невідповідність наданих позивачем актів виконаних робіт про надання інформаційно-маркетингових послуг Стандартам якості маркетингових досліджень Української асоціації досліджень (УАМ), затвердженим третьою міжнародною науково-практичною конференцією УАМ 23 лютого 2002 року, що ґрунтуються на вимогах Міжнародного процесуального кодексу маркетингових і соціальних досліджень Міжнародної торгової палати Європейського товариства opinion та маркетингових досліджень (ICC\ESOMAR).

За наслідками адміністративного оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень та рішення державної податкової адміністрації в Київській області від 3 квітня 2008 року Державна податкова адміністрація України 11 червня 2008 року прийняла рішення № 5873/6/25-0115, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2008 року № 0002042310/2, залишила без розгляду податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2008 року № 35422320/0 та збільшила податок на прибуток із суми 204, 75 грн валового доходу й у відповідній частині штрафні санкції.

На підставі вказаного рішення Бориспільською ОДПІ 27 червня 2008 року прийняті повідомлення-рішення № 0002042310/3, № 35422320/1 та окреме повідомлення-рішення № 47922320/0 від 27 червня 2008 року про нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 221,13 грн (в тому числі основний платіж – 51,13 грн, штрафна санкція - 170 грн).

Як встановили суди, збільшення зобов’язань позивача з податку на прибуток відповідно до рішення Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2008 року, на підставі якого було видане це окреме повідомлення-рішення, здійснено податковим органом, виходячи з мотивів, викладених в акті перевірки.

Ухвалюючи рішення про залишення без змін рішень судів попередніх інстанцій, Вищий адміністративний суд України погодився з висновками, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів суду правомірність прийнятих ним рішень і не надав доказів, які б спростовували доводи позивача.

Зокрема, в частині обставин, пов’язаних із заниженням ТОВ "Альба Україна" валового доходу на суму емісійного доходу від продажу акцій власної емісії, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач у другому кварталі 2007 року реалізував викуплені ним 273 акції за 4 700 000 доларів США, тобто здійснив операцію з продажу товарів та відобразив її у податковому обліку у другому кварталі 2007 року, при цьому фінансовий результат від продажу акцій, який визначається співвідношенням витрат та доходів платника податку за операціями з цінними паперами у відповідності до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР, у нього є нульовим, і відповідно – відсутня база оподаткування.

У судовому рішенні Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2008 року у справі № К-27444/06, на яке посилається Бориспільська ОДПІ як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач неправомірно, в порушення вимог підпунктів 7.6.1 та 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону 334/94-ВР, відніс до складу витрат суми коштів за операціями з цінними паперами і деривативами, сплачених як внесок до статутного фонду іншого господарського товариства.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції не дає підстави вважати, що ним було неоднаково застосовано підпункт 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР за відсутності подібних правовідносин, які були предметом судових розглядів.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Підставою для перегляду судових рішень у справах адміністративної юрисдикції є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Відтак, заява в частині перегляду рішення суду касаційної інстанції з підстави неправильного застосування та порушення судом норм процесуального права не може бути предметом розгляду у Верховному Суді України.

Згідно з частиною 1 статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи викладене а також те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України

У задоволенні заяви Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області відмовити.

постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.