826/9927/17 Про визнання протиправними дії приватного нотаріуса щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на нежитлову будівлю, скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності особи на нежитлову будівлю, зобов`язання Управління державної реєстрації внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю - 08.09.2022 Прийняття

1. У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Правекс - Банк" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, третя особа - ОСОБА_1, в якому просило:

1.1. визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності: 17375478 на нежитлову будівлю, загальною площею 466,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 384240585000, за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 );

1.2. скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 листопада 2016 року індексний номер: 32310167;

1.3. скасувати запис: 17375478 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю, загальною площею 466,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 384240585000, яке виникло на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про затвердження мирової угоди у справі № 442/1009/13-ц;

1.4. зобов`язати Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності: 17375478 за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю, загальною площею 466,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 384240585000.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2019 позов задоволено частково:

2.1. визнано протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 17375478 на нежитлову будівлю, загальною площею 466,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 384240585000 за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 );

2.2. визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 листопада 2016 року, індексний номер 32310167 прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем, згідно з яким, проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 466,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 384240585000 за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 );

2.3. скасовано запис: 17375478 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю, загальною площею 466,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 384240585000, яке виникло на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про затвердження мирової угоди у справі № 442/1009/13-ц.

2.4. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2019.

3.1. Провадження у справі № 826/9927/17 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Правекс-Банк" до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії закрито.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

4.1. Акціонерним товариством "Правекс Банк" на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2001 року № 718/01 укладеного з ТОВ "Польза", придбано нежитлову будівлю, загальною площею 466,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

4.2. Відповідно до вимог законодавства за заявою позивача від 06 червня 2014 року, державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсоні Калницькою Н.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 червня 2014 року, індексний номер: 13762370 внесено запис про право власності за № 6002294 позивача на вказану нежитлову будівлю та присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 384240585000, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (№ 22981324 від 13 червня 2014 року).

4.3. 07 березня 2016 року позивачем встановлено, що на підставі рішення відповідача 1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 листопада 2016 року індексний номер: 32310167 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності: 17375478 на нежитлову будівлю, загальною площею 466,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 384240585000 за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 ), яке виникло на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2013 року про затвердження мирової угоди у справі № 442/1009/13-ц.

4.4. Згідно ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2013 року, постановленої суддею Ковалем Р.Г. у справі № 442/1009/13-ц у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-банк" про стягнення неповернутої суми позики у сумі 7 605 479,45 гривень, у судовому засіданні сторонами ОСОБА_1 та ПАТ "КБ Правекс-банк" подано для затвердження мирову угоду такого змісту: ПАТ КБ "Правекс-банк" визнає, що він є солідарним боржником за зобов`язанням ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 у сумі 7 605 479,45 гривень та передає в рахунок погашення даної заборгованості у власність ОСОБА_1 нежитлову будівлю загальною площею 466,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ПАТ КБ "Правекс-банк" на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2001 року.

4.5. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у складі головуючого судді Коваля Р.Г. затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Правекс-банк" та визнано за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 466,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

4.6. Заперечуючи даний факт, позивач звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з проханням надати йому для ознайомлення матеріали цивільної справи № 422/1009/13-ц.

4.7. Однак, листом Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2017 року позивачу відмовлено у наданні для ознайомлення матеріалів цивільної справи № 442/1009/13-ц, оскільки за вказаним номером значиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Дрогобицького МРЕР ДАІ про визнання права власності та листом від 30 березня 2017 року № 7/117/2017 повідомлено, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ КБ "Правекс-банк" про стягнення неповернутої суми до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області не надходила та в провадженні суду не перебувала, а суддею Ковалем Р.Г. ухвала про затвердження мирової угоди від 19 лютого 2013 року у справі № 442/1009/13-ц не постановлялась.

4.8. 22 червня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області звернувся до Адміністратора Єдиного державного реєстру судових рішень Державного підприємства "Інформаційні судові системи" щодо вилучення з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2013 року у справі № 442/1009/13-ц (лист від 23 червня 2017 року № 7/200/17).

4.9. Крім цього, згідно з листом Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області від 10 серпня 2017 року № 04-1620/17 07 лютого 2013 року позовну заяву ОСОБА_3 до Дрогобицького МРЕВ ДАІ про визнання права власності було зареєстровано в автоматизованій системі з дотриманням вимог до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та розподілено судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Ковалю Р.Г.

4.10. 04 березня 2013 року суддею Ковалем Р.Г. у вищезазначеній справі постановлено ухвалу, відповідно до якої позовну заяву повернуто позивачу. Оригінал ухвали в електронному варіанті до Єдиного державного реєстру судових рішень не направлявся.

4.11. Однак, у системі "Д-3" (комп`ютерна програма документообігу загальних судів) під номером реєстраційної картки 442/1009/13-ц, провадження 2/442/579/13-ц наявний процесуальних документ - ухвала суду від 19 лютого 2013 року за № 442/1009/13-ц, провадження 2/442/579/13-ц у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ КБ "Правекс-банк" про стягнення неповернутої суми позики та 03 листопада 2016 року позначена як така, що надіслана в електронному варіанті до Єдиного державного реєстру судових рішень.

4.12. У листі також зауважено, що вищезазначена ухвала в Єдиному реєстрі судових рішень не значиться, а тільки знаходиться у системі "Д-3" Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

4.13. З цього приводу суддя Коваль Р.Г. звернувся із заявою до Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області за фактом вчинених дій, незаконного втручання невідомою особою в автоматизовану систему та внесення неправдивих відомостей.

4.14. Позивач зі свого боку 06 квітня 2017 року звернувся до Шевченківського управління поліції Головного управління національної поліції України у місті Києві із заявою про скоєння злочину.

4.15. Результати розгляду цих заяв судам були не відомі.

4.16. Незгода позивача із вказаним рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зумовила його звернення до суду з даним позовом.

5. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2013 року є недійсною, а тому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О. протиправно прийнято незаконне рішення про державну реєстрацію права власності від 10 листопада 2016 року індексний номер: 32310167 та запис про право власності: 17375478 внесено на підставі недійсних документів, а враховуючи приписи статті 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, як суб`єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, вчинені під час державної реєстрації права власності, є такими, що не відповідають нормам Закону та порушують норми Цивільного кодексу України (435-15) .

6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив з того, цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, з урахуванням чого не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суд дійшов висновку про підсудність цієї справи господарському суду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Позивачем подано касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2019.

7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятого відповідачем 1 рішення, яке за своєю юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень.

7.2. Наполягає, що оскаржені реєстраційній дії були вчинені нібито за заявою третьої особи, проте втручання в його права було здійснено державним реєстратором (приватним нотаріусом) шляхом прийняття оскарженого рішення без дотримання встановленої законом процедури. Відтак, позивач вважає, що цей спір має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

8. Відповідачами та третьою особою відзивів на касаційну скаргу не надсилались.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

10. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

11. При цьому, вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

12. Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням останнім владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

13. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не є підставою для того, щоб ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.

14. Тобто, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами щодо їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги цього суб`єкта владних повноважень.

15. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.

16. Поряд з цим, приватноправові відносини відрізняються від публічно-правових наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, визначений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

17. Тому, в разі якщо особа вбачає порушення своїх прав, свобод та інтересів у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин та/або мають майновий характер чи пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) цих рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.

18. Зі змісту позовних вимог та обставин, якими позивач їх обґрунтовує, вбачається, що подання цього позову пов`язано із незгодою з рішенням та діями державного реєстратора щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на нежитлову будівлю, яка на переконання позивача, належить йому на праві приватної власності.

19. Зазначене дає підстави для висновку, що позивач фактично звернувся за захистом порушеного права власності на об`єкт нерухомості, який зареєстровано за третьою особою - ОСОБА_1 .

20. Визнання протиправним та скасування оскарженого рішення державного реєстратора впливає на права третьої особи, і тому у цьому випадку існує спір про право, що у свою чергу, унеможливлює його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

21. Та обставина, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин і не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

22. Аналогічна правова позиція щодо тотожних правовідносин викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №820/4994/17, від 23.10.2019 №826/16886/16, від 13.11.2019 у справі №804/1300/18.

23. Таким чином, суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що даний спір має приватноправовий характер, у зв`язку з чим не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та закрив провадження у справі за наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України.

24. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

25. За практикою Європейського Суду з прав людини "'…' фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).

26. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. Таким чином, суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення про закриття провадження у справі не допустив порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

28. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишенню без змін.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд,-